Ухвала суду № 26244798, 11.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2012 р.Справа № 2а-11461/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012р. по справі № 2а-11461/11/2070

за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Червонозаводського району м. Харкова ( Основ"янська МДПІ м. Харкова Харківської області)

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, фізична особи - підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 12.05.2011 р. № 0000751702 про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 1503279,86 грн. за основним платежем - 1202623,89 грн. та за штрафними (фінансовими)санкціями (штрафами) - 300655,97 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 р. по справі № 2а-11461/11/2070 в задоволенні адміністративного позову фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено в повному обсязі.

Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 р. по справі № 2а-11461/11/2070 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Свою незгоду з рішенням суду мотивує тим, що постанова суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, вважає, що у відповідача не було законних підстав для винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення в зв'язку з тим, що сама перевірка, за висновками якої його було винесено, проведена з порушенням податкового законодавства та з порушенням прав платника податків, а саме ст. ст. 83, 85, 78.7 Податкового Кодексу України.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, постанову - залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ФОП ОСОБА_1, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Харківської міської ради 22.08.2005 року за № 24800000000024978. Державна реєстрація ФОП ОСОБА_1, проведена за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи- підприємця та взятий на податковий облік до ДПІ Червонозаводскому районі м.Харкова.

На виконання функцій, визначених податковим законодавством ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було направлено лист-запит від 14.03.2011р. № 14230/10/17-132 до ФОП ОСОБА_1 з проханням надати пояснення та їх документальне підтвердження з питання правильності відображення даних декларацій з ПДВ за період з липня 2008 р. по грудень 2008 р., з січня 2009 р. по грудень 2009 р., з січня 2010 р. по травень 2010 р., який було отримано позивачем особисто 14.03.2011 р., але в порушення вимог п.78.1.4 ст.78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. підприємець надав лише пояснення, а їх документальні підтвердження з питання взаєморозрахунків з контрагентами на вищевказаний запит ФОП ОСОБА_1 до ДПІ не надано.

Також судом встановлено, що на підставі наказу № 633 від 06.04.2011 р. та згідно до пп. 78.1.4 ст. 78, ст. 79 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI фахівцями ДПІ у Червонозаводскому районі м.Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань правильності відображення даних, що містяться у поданих податкових деклараціях з ПДВ та Додатків 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до них, виявлених за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період з липня 2008 р. по грудень 2008 р., з січня 2009 р. по грудень 2009 р., з січня 2010 р. по травень 2010 р. За результатами перевірки складений акт від 26.04.2011 р. № 1721/172/2106713695.

На підставі висновків акту від 26.04.2011 р. № 1721/172/2106713695 за встановлене порушення ДПІ у Червонозаводскому районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.05.2011 р. № 0000751702 про визначення податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за заниження податкового зобов'язання на загальну суму 1503279,86 грн. з яких за основним платежем -1202623,89 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафними) - 300655,97 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів в обґрунтування неправомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, натомість відповідачем належним чином доведена законність та правомірність вказаного правового акту індивідуальної дії.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, листом-запитом від 14.03.2011 р. № 4230/10/17-132 відповідачем було витребувано у позивача надати пояснення та їх документальне підтвердження з питання правильності відображення даних декларацій з ПДВ та Додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період з липня 2008 р. по грудень 2008 р., з січня 2009 р. по грудень 2009 р., з січня 2010 р. по травень 2010 р. по контрагентам. 14.03.2011 р. зазначений лист-запит було отримано позивачем особисто (т. 1 а.с. 36-38).

Всупереч вимогам п. 78.1.4 ст. 78 Податкового Кодексу України ФОП ОСОБА_1 надано лише пояснення, а їх документальні підтвердження з питання взаєморозрахунків з контрагентами на вищевказаний запит податковому органу не надано (т. 1 а.с. 39).

Наказ № 633 від 06.04.2011 р. про проведення документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1, повідомлення про її проведення та повідомлення про запрошення на перевірку було направлено рекомендованим листом 06.04.2011р. (т.1 а.с. 40-43).

При проведені аналізу податкової звітності з ПДВ відповідно до - автоматизованої системи співставлення податкових зобов"язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, встановлено розбіжності по задекларованій сумі податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 та податкових зобов'язань його контрагентів, а саме: в рядках 10.1 -17 Декларації з ПДВ встановлено завищення задекларованих показників за липень 2008 р. в сумі 54864,0 грн., за серпень 2008 р. в сумі 35836,0 грн., за вересень 2008 р. в сумі 27742,0 грн., за жовтень 2008 р. в сумі 22031,67 грн., за листопад 2008 р. в сумі 6962,57 грн., за грудень 2008 р. в сумі 23947,0 грн., за лютий 2009 р. в сумі 34499,0 грн., за березень 2009 р. в сумі 32756,0 грн., за квітень 2009 р. в сумі 31488,67 грн., за травень 2009 р. в сумі 62609,0 грн., за червень 2009 р. в сумі 48995,0 грн., за липень 2009 р. в сумі 47936,0 грн., за серпень 2009 р. в сумі 23379,0 грн.. за вересень 2009 р. в сумі 104442,0 грн., за жовтень 2009 р. в сумі 65224,0 грн., за листопад 2009 р. в сумі 64842,80 грн., за січень 2010 р. в сумі 17350,0 грн., за лютий 2010 р. сумі 69422,0 грн., за березень 2010 р. в сумі 8810,0 грн., за квітень 2010 р. в сумі 25177,0 грн., за травень 2010 р. в сумі 19385,0 грн.

Значення рядка 17 декларації з ПДВ за липень 2008 р.-травень 2010 р. в сумі 827698,71 грн. утворене за рахунок проведених у липні 2008 р.-травні 2010 р. господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від контрагентів.

Формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податків.

Відповідно до підпункту 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

В силу вимог підпункту 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) і дорівнює сумі податкових зобов'язань продавця (п.1.6 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість"). Не підтвердження включення суми до складу податкових зобов'язань продавця на одному з етапів продажу дає можливість зробити висновок про несплату податку до бюджету (п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем обгрунтовано було встановлено віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум по операціях з вищезазначеними контрагентами, які не задекларували свої податкові зобов'язання за липень 2008 р. - травень 2010 р.

Також судом правильно вказано, що наявність у ФОП ОСОБА_1 податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але податкові накладні не надані, а отже позивачем порушено п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ"та п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Проаналізувавши податкову звітності з податку на додану вартість, відповідно до автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, встановлено розбіжності по задекларованим сумам податкового кредиту по контрагентам та не задекларованим податковим зобов'язанням ФОП ОСОБА_1 за період липень 2008 р. - травень 2010 р., а саме: ВАТ "Хімфармзавод „Червона зірка" (00481241), ВАТ „Управліня механізації робіт" (01270836), ТОВ „Ермак" (31800665), ОСОБА_2 (НОМЕР_3), ОСОБА_3 (НОМЕР_4), Навчально-науковий інститут Державного університету інформаційно- комукаційних технологій (26450516), ТОВ „Прогресе Плюс" (32438430), ДП „Техно-буд" (32440544), Науково-виробнича фірма „Скіф-Сервіс, ЛТД" у формі ТОВ (22712959), ТОВ "Строй - Альянс" (32867364), ДП „Енергохімпром" (34971044), ТОВ ТД'Техноград" (35972557), ОСОБА_4 (НОМЕР_5), ТОВ виставочне бюро „Ніка" (25613927), ВКП "Укрсхідліфт" у формі ТОВ (31153321), ВАТ „Харківський підшипниковий завод" (5808853). ТОВ фірма „КМС" (24668487), ТОВ фірма „Інтер-агро" (22711291), ТОВ .Грань" (23762505), ТОВ „Елент" (25180701), Підприємство житлово-комунального і господарства „Курганське" (30773264), Комунальний заклад „Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа „ХТЗ" Харківської обласної ради (31557611), ПП „НВП" Вентсистеми люс" (33413841), ВАТ „Запорізький електровозоремонтний завод" (1056273), ТОВ "фірма НТ" (21176683), Науково-впроваджувальна фірма „Абріо, ЛТД" - ТОВ (19474189), ТОВ "Троя" (25453731), ТОВ „Берест" (30774294), ТОВ „Семагро" (31635689) у загальному розмірі 374923,85грн.

Так, для операцій, що оподатковуються складаються податкові накладні, які є звітнім податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Отже, платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 документальні підтвердження щодо взаєморозрахунків з контрагентами до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова не було надано.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"(був чинний на момент вчинення порушення), визначено:

- об"єктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України (п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З);

- база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни з урахуванням акцизного збору, виїзного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), виключаючи ПДВ, який зараховується до ціни товарів (послуг )згідно Законам України з питань оподаткування (п.4.1 ст.4);

- датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата зарахування коштів покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

На підставі вищезазначених обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач порушив п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (діяв на момент вчинення порушення) та ст.187, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України на загальну суму 1202623, 89 грн., в тому числі заниження податкових зобов'язань в сумі 374925,18 грн., завищення податкового кредиту у сумі 827698, 71 грн.

Згідно ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"до функцій органів державної податкової служби входить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, податкові органи контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Матеріали справи свідчать, що судом у представника позивача неодноразово витребувались первинні документи податкового та бухгалтерського обліку в підтвердження правомірності віднесення сум до податкового кредиту та виникнення податкових зобов"язань, але представником позивача ухвали суду про витребування доказів виконані не були, та відповідно не були надані витребувані документи.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження позивача про неможливість надати витребувані документи у зв"язку з їх виїмкою правоохоронними органами слід відхилити, оскільки позивачем не надано належним чином оформленого документального підтвердження виїмки витребуваних документів, а саме, опису вилучених документів зазначеному у відповідному протоколі. Замість цього позивачем ОСОБА_1 надано протокол обшуку квартири його контрагента ОСОБА_4 в якому не зазначено опису вказаних документів, та взагалі не зазначено опису будь-яких документів, є лише вказівка на те, що вилучені "бухгалтерські та інши документи" без будь-якої їх ідентифікації.

Дослідивши надані позивачем документи під час апеляційного розгляду справи, а саме: договори, податкові накладні, звіти повіреного, акти сдачі-прийняття робіт, акти прийняття виконаних робіт, накладні, колегія суддів вважає їх недостатніми для спростування висновку суду першої інстанції щодо правильності формування позивачем податкового кредиту,

Таким чином, колегія суддів, підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.02.2012р. по справі № 2а-11461/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений17.09.2012р