Ухвала суду № 26244673, 28.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 р.Справа № 2а-5011/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2012р. по справі № 2а-5011/12/2070

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Пісчанська"

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Пісчанська" (63332, Харківська обл., Красноградський район, с.Піщанка, вул.Кірова, код ЄДРПОУ 30767795, МФО 351629, р/р 260072911 у ВАТ "Мегабанк") на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м.Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 24134567, УДК у Дзержинському районі м.Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 140356,10 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2012 року у задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська" про стягнення суми -відмовлено у повному орбсязі.

Позивач, Харківське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів, не погодившись з постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій вказавши на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення , яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що відповідачем не були створені робочі місця для інвалідів та не були введені в дію шляхом працевлаштування інвалідів, а тому підприємство не звільняється від обов'язку щодо сплати адміністративно-господарських санкцій на користь Фонду. Таким чином, на підприємство покладається обов»язок по створенню та виділенню робочих місць та самостійному працевлаштуванню інвалідів. Отже позивач, вважає, що підприємством не дотримувались норми чинного законодавства, не виконано норматив, встановлений ст.19 Закону, тому відповідач не може бути звільненим від обов»язку по сплаті адміністративно - господарських санкцій, передбачених ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України та п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно форми № 10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2011 рік, що наданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пісчанська" до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників складу підприємства у 2011 році становила 278 осіб. При цьому у звіті зазначено, що середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників фактично працюючих на підприємстві становить 6 осіб, а також кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 ЗУ "Про основи соціальної захищенності інвалідів в Україні" -11 особа.

Згідно копій Звітів про наявність вакансій Форми З-ПН станом за 28.01.2011р. по 29.12.2011р. вбачається, що у 2011 році відповідачем до районного центру зайнятості м.Краснограда кожного місяця надавалась інформація (Звіт про наявність вакансій Форми З-ПН) про наявні вакантні робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Також, центром зайнятості інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача направлялись лише 2 особи, які були працевлаштовані , у подальшому інваліди до відповідача не направлялись. У 2011 році лише 1 інвалід звернувся за працевлаштуванням до відповідача, який і був працевлаштований, у подальшому не було безпосередньо звернень інвалідів до відповідача для працевлаштування.

Викладене свідчить про виконання ТОВ "Агрофірма "Пісчанська" щодо створення робочих місць відповідно до нормативів встановлених ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"та належне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування.

Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконані вимоги, щодо створення робочих місць, відповідно до нормативів, але відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від сплати штрафних санкцій звільнено установи та організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо стягнення з відповідача адміністративно - господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів в сумі 140356,10 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

В ст. 18 вище зазначеного Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затверджене Постановою КМУ від 03.09.95р. № 314 визначено, що робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інвалідів (п.1).

Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інваліда відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на нього інваліда (п.3 ).

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Частина 2 статті 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності і інвалідів в Україні" передбачає, що Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

З аналізу положень Закону України "Про основи соціальної захищеності і інвалідів в Україні" витікає, що працевлаштування інвалідів здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства повинні надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неоднарозово розміщував оголошення про наявність вакантних посад для інвалідів у місцевій газеті -"Вісті Красноградщини".

З урахуванням вищевикладеного , колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову Харківському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів щодо стягнення адміністративно - господарських санкцій за незайняті робочі місця в сумі 140356,10 грн.

Виходячи із системного аналізу наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги, щодо невідповідності висновків суду обставинам справи, невідповідності нормам права є необґрунтованими і висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2012р. по справі № 2а-5011/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Донець Л.О. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О.