Ухвала суду № 26244623, 28.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 р.Справа № 2а-1870/7573/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевець - Агро" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2012р. по справі № 2а-1870/7573/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевець - Агро"

до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

25.10.2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кролевець-Агро"(далі -позивач), звернувся до суду з позовом до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі відповідач) в якому просить визнати нечинним повідомлення - рішення № 0000062301 від 26.05.2011 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 року в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевець-Агро" до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000062301 від 26 травня 2011 року -відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовані та порушено норми матеріального та процесуального права. Таким чином, скаржником зазначено, що суд першої інстанції при вирішення справи невірно застосував норми закону в зв'язку з чим, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, відповідач під час проведення перевірки позивача діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, прийняв податкове повідомлення-рішення обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які були встановлені під час перевірки, неупереджено та своєчасно.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що на підставі рішення начальника Глухівської МДПІ, оформленого наказом та відповідно до п.п.20.1.4, п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.1, п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевець-Агро"з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, за результатами якої був складений акт від 04.05.11 №579/23/35148912 (а.с. 13-19), на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0000062301 від 26.05.2011 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 104 667,00 грн.., а також застосування штрафних санкцій в розмірі 1,00 грн. (а.с. 12)

Відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України, TOB "Кролевець-Агро"було подано скарги до Державної податкової адміністрації в Сумській області та Державної податкової адміністрації України про перегляд податкового повідомлення-рішення від 26.05.2011 року № 0000062301, які було залишено без задоволення.

Як вбачається з акта перевірки TOB "Кролевець-Агро"порушило вимоги п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188. пп. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, а також ч.І, ч.2, ч.5 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в наслідок віднесення до податкового кредиту з податку на додану вартість сум ПДВ з господарських операцій які не спричиняють реального настання наслідків, отже є нікчемними.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, визначено Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, (надалі -Інструкція № 281/171/578/155).

Відповідно до п. 5.4.1 Інструкції № 281/171/578/155 встановлено, що перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

Згідно п. 10.2.1 Інструкції № 281/171/578/155 приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності.

У відповідності до п.7.5.4 Інструкції нафтопродукти відпускаються у технічно справну та чисту тару відповідно до вимог ДСТУ 4454 після пред'явлення представником вантажоодержувача доручення і свідоцтва про повірку автоцистерни.

Відповідно до п.7.5.6 Інструкції відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюються товарно-транспортними накладними (ТТН ) у чотирьох примірниках. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Також, відповідно до п.7.5.7 Інструкції ТТН на вивезення нафти та нафтопродуктів автотранспортом вантажовідправником на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB "Кролевець-Агро" укладено договір з TOB "Нафтаторг-К"від 04.02.11 № 3 про купівлю - продаж нафтопродуктів (а.с. 35). На виконання умов договору купівлі-продажу суб'єктом господарювання-постачальником TOB „Нафтаторг-К" виписані:- податкова накладна № 3 від 04.02.11 на постачання дизельного палива Євро в кількості 80000л. на загальну суму 628 000.00 грн.. в т.ч. ПДВ - 104 666,67 грн. (а.с. 41)В березні 2011 року постачальником виписані наступні видаткові накладні:- видаткова накладна № РН -0000005 від 04.03.11 на постачання дизельного палива Євро в кількості 33 605,000 л на загальну суму 263 799,25 грн. в тому числі ПДВ 43 966,54 грн. (а.с. 42)- видаткова накладна № РН -0000009 від 28.03.11 на постачання дизельного палива Євро в кількості 46 395,000 л на загальну суму 364 200,75 грн., в тому числі ПДВ 60 700,12 грн. (а.с. 46)

Платіжним дорученням № 1760 від 04.02.11 TOB "Кролевець-Агро"перерахувало кошти в сумі 628 000,00 грн. TOB "Нафтаторг-К", як оплату за дизельне паливо згідно рахунку №3 від 04.02.11 (а.с. 39,40).

Також, TOB "Кролевець-Агро" укладено договір зберігання № 01/04 від 28.03.11 з TOB "Нафтаторг-К"(а.с. 36) На виконання вказаної угоди складений акт приймання-передачі товарів від 28.03.11. (а.с. 37). Позивачем також було укладено договір зберігання №17 від 22.02.2010 з ТОВ "Глухів - Агроінвест", предметом якого є послуги зі зберігання дизельного палива (а.с. 38). На виконання вказаного договору складений акт приймання - передачі дизельного палива, відповідно до якого позивач передав на зберігання ТОВ "Глухів- Агроінвест"дизельне паливо в кількості 33605 л. на суму 219832,71 грн. (а.с. 159)

В підтвердження реальності зазначеної угоди позивачем також були надані товарно-транспортні накладні (а.с. 43, 44,45).

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У відповідності до ч.2 ст.9 цього Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.

Колегія суддів зазначає, що у ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм , маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Враховуючи зазначене, надані позивачем товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам чинного законодавства, складені не за типовою формою № 1-ТН та не містять обов'язкових реквізитів, а тому не є належними доказами в підтвердження транспортування та фактичного отримання дизельного палива..

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано первинних документів в підтвердження фактичного здійснення господарської операції позивача, зокрема не надано документів складського зберігання нафтопродуктів, відповідних журналів обліку нафтопродуктів, товарно-транспортних накладних складених у відповідності до вимог вищезазначеної інструкції, також не надано актів приймання нафтопродуктів в яких би зазначалося наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів, відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність достатніх доказів підтвердження реальності здійснення господарської операції з купівлі -продажу товару позивачем та ТОВ "Нафтаторг К".

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги необґрунтовані, безпідставні та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги, щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права є необґрунтованими з вище зазначених підстав та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кролевець - Агро" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12.03.2012р. по справі № 2а-1870/7573/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 03.09.2012 р.