Ухвала суду № 26244598, 04.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 р.Справа № 2а-1670/14/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2012р. по справі № 2а-1670/14/12

за позовом Дочірнього підприємства фірми "Укртатнафтасервіс"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

03.01.2012 року, Дочірнє підприємство фірма "Укртатнафтасервіс" ( далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області ( далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0009022301/2936 від 13.09.2011 року та № 0009112301/178 від 13.09.2011 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2012 року адміністративний позов Дочірнього підприємства фірми "Укртатнафтасервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано: податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0009022301/2936 від 13.09.2011 року, яким фірмі "Укртатнафтасервіс" визначене податкове зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у сумі 51108 грн та за штрафними фінансовими санкціями (штрафами) у сумі 12777 грн., на загальну суму 63885 грн.; податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0009112301/178 від 13.09.2011 року, яким фірмі "Укртатнафтасервіс" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 40886 грн.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства фірми "Укртатнафтасервіс" витрати у вигляді судового збору у розмірі 56 (п'ятдесят шість) гривень 46 копійок.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. У зв"язку з чим судом першої інстанції податкові повідомлення -рішення № 0009022301/2936 та № 0009112301178 від 13.09.2011 року визнано протиправними і скасовано.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фірма "Укртатнафтасервіс" (ідентифікаційний код 23813935) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 19.02.1996, перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість про, що свідчить свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23541373 від 15.07.1997 року.

Згідно довідки з ЄДРПОУ видами діяльності позивача за КВЕД є будівництво підприємств енергетики, добувної та обробної промисловості, монтаж металевих конструкцій, оптова торгівля паливом, інші види оптової торгівлі, діяльність автомобільного вантажного транспорту, діяльність у сфері інжинірингу.

На підставі направлення від 10.08.2011 року № 3572/003572, виданого Кременчуцькою ОДПІ головним державним податковим ревізором -інспектором, інспектором податкової служби І рангу відділу перевірок підприємств стратегічних галузей економіки управління податкового контролю юридичних осіб Кременчуцької ОДПІ Яковенко М.А. та у зв'язку з надходженням постанови заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції Васильченко Ю.В. від 25.07.2011 року проведено виїзну позапланову перевірку фірми "Укртатнафтасервіс" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП "Алерт"за період з 01.06.2008 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 23.08.2011 року № 6194/23-209/23813935, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 51 108,00 грн. та п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 40 886,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 13.09.2011 року № 0009022301/2936, яким ДП фірма "Укртатнафтасервіс" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 63 885,00 грн., у тому числі за основним платежем 81 108,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 12 777,00 грн. та № 0009112301/178, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 40 886,00 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження, податковим органом вказані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що підрядні та субпідрядні роботи виконувались у 2009 році, тому до спірних правовідносин мають застосовуватись акти законодавства України в сфері регулювання податкових відносин, в тому числі, Закон України "Про Податок на додану вартість" та Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяли на момент їх виникнення та здійснення.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на-отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2008 року між ДП Фірмою "Укртатнафтасервіс"(Генпідрядник) та ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод"(Замовник) укладено договір генпідряду № 40-15-20 на проведення капітального будівництва.

12.03. 2009 року між ДП Фірма "Укртатнафтасервіс"(Генпідрядник) та ПП "Алерт"(Субпідрядник) укладено договір субпідряду № 46/2 на проведення капітального будівництва.

12.03.2009 року між ДП Фірма "Укртатнафтасервіс"(Замовник) та ПП "Алерт"(Підрядник) укладено договір підряду № 1203-1, згідно умов якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника, у визначені строки, своїми силами і засобами виконати роботи: ремонтно-монтажні, монтажні, ремонтно-будівельні, будівельні, на об'єктах вказаних Замовником. Вартість робіт, що підлягають виконанню, згідно договору, орієнтовно становить 0,5 млн грн. (з ПДВ), яка визначається по динамічним договірним цінам, що базуються на узгоджених Сторонами інвесторських кошторисів, складених згідно основних та додаткових дефектних відомостях.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надано належним чином завірені копії наступних первинних документів: довідки про вартість виконаних робіт, акти прийому виконаних підрядних робіт ; відомості ресурсів по актам виконаних робіт ; договірні ціни щодо робіт на ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", локальний кошторис № 6-0-5-122/08-6-05-5-3; локальний кошторис № 6-0-5-142/08; податкові накладні; рахунки - фактури .

На підтвердження оплати матеріали справи містять банківські виписки "Райффайзен Банк Аваль"від 21.04.2009 року, 22.04.2009 року, 23.04.2009 року, 21.05.2009 року, ; платіжні доручення № 539 від 17.04.2009 року, № 594 від 29.04.2009 року, №7 від 15.05.2009 року, № 103 від 26.06.2009 року, № 128 від 30.06.2009 року.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи по вищезазначених господарським операціям за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства. Відповідачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду зауважень до їх змісту та форми не надано.

Таким чином, позивач правомірно відніс до складу валових витрат витрати по взаємовідносинам з ПП "Алерт"та правомірно сформував податковий кредит.

Також, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Щодо посилання відповідача, що міститься в Акті перевірки та в запереченнях на факт розслідування слідчим відділом ПМ ДПА у Полтавській області кримінальної справи № 2011531008011, за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, а також на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, колегія суддів зазначає:

Згідно зі статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У зв"язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не бере до уваги вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010 року щодо ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, як на доказ відсутності реальності господарської операції, оскільки, згідно вказаного вироку ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 виправдано за недоведеністю їх вини у вчиненні злочину, передбаченого статтею 205 КК України, а саме у здійсненні фіктивного підприємництва. Всі підприємства, до придбання та створення яких вони мають відношення, здійснювали свою діяльність та не були фіктивними.

Так, у даному вироці відсутні дані про те, що в ході розслідування та судового розгляду кримінальної справи були встановлені факти злочинних дій, пов'язаних із виконанням робіт ПП "Алерт" саме в адресу ДП Фірми "Укрататнафтасервіс".

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про не доведеність відповідачем правомірності спірних податкових повідомлень - рішень таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень підлягають скасуванню .

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2012р. по справі № 2а-1670/14/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 10.09.2012 р.