Ухвала суду № 26244485, 14.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2012 р.Справа № 2а-781/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2012р. по справі № 2а-781/12/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод промзв`язок"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати в повному обсязі податкове повідомлення - рішення відповідача від 16.01.2012 року № 0000282330, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 131411,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 15363,75 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Завод Промзв'язок" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова від 16.01.2012 року № 0000282330.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав вимоги норм Податкового кодексу України, що регулюють спірні правовідносини, сплативши податок на додану вартість в ціні товару/послуги, придбаних у безпосередніх постачальників, які в свою чергу, виконали вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України, видавши позивачу належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені позивачем суми податку. Враховуючи викладене, судом першої інстанції зроблено висновок, що позов Публічного акціонерного товариства "Завод Промзв'язок" є обґрунтованим, законним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі направлення від 12.12.2011р.№1056, виданого ДПІ у Ленінському району міста Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Публічного Акціонерного Товариства «Завод Промзв'язок» для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліках із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах, тощо) результатів операцій по господарських відносинах із з підприємствами - постачальниками: ТОВ „Ліон", код 30590155 за березень 2011 року, ПП "Сапсан", код 31092608 за квітень 201 Іроку, ТОВ "Будівництво пан Україна", код 34859292 за травень -серпень 201 Іроку.

За результатами складено акт від 23.12.2011 року №2410/23-304/05815333 року на підставі якого ДПІ у Ленінському районі м. Харкова прийнято податкові повідомлення -рішення 16.01.2012 року №0000282330.

Також, як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався правом адміністративного оскарження в порядку п.56.2 ст.56 Податкового кодексу України. ДПІ у Ленінському районі м. Харкова надало відповідь, якою висновки до акту перевірки №23.12.2011 року №2410/23-304/05815333 залишило без змін.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, був викладений в акті перевірки висновок контролюючого органу про те, що товариством було занижено ПДВ на суму 131411,00 грн., у т.ч. березень 2011 року на суму 4 197,00 грн., за квітень 201 Іроку на суму 41 005,00 грн., за травень 2011 року на суму 14 198,00 грн., за червень 2011 року на суму 10 560,00 грн., за липень 2011 року на суму 11 325,00 грн., за серпень 2011 року на суму 50 126,00 грн..

У відповідності до п. 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище різня звичайних цін. визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з су:м подаїків. нарахованих (сплачених) платником податку заставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пл. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податковою) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

У відповідності до п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків,

нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, па вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз викладеного, свідчить, що податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару/послуги.

Також, колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ фірма «Ліон» та ПАТ «Промзв'язок» укладено договір купівлі -продажу №Л1-03 від 10.03.2011р., відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність товар в асортименті та кількості, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та сплатити за нього відповідну суму коштів. Асортимент, кількість та ціна товару визначаються накладними(а.с.60-61)

На підтвердження фактичного отримання даного товару позивачем надано журнал реєстрації довіреностей та акти приймання-передачі та видаткову накладну (а.с.68) також позивачем надано до суду банківські виписки по рахунку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські зобов'язання сторонами виконані належним чином по договору купівлі -продажу №Л 1-03 від 10.03.2011р.

Як вбачається з матеріалів справи між ПП «Сапсан» та ПАТ «Промзв'язок» виникли правовідносини стосовно надання ремонтно -будівельних робот. Роботи були надані та оплачені, що підтверджено довідкою про вартість виконаних робіт, договірною ціною, локальними кошторисами , актом приймання виконаних будівельних робіт (а.с.64-84).

На підтвердження фактичного надання послуг ПП «Сапсан»позивачу видано податкову накладну( а.с. 85) На підтвердження оплати робіт, виконаних ПП «Сапсан», позивачем надано до суду банківські виписки по рахунку, а також актом приймання передачі векселів Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські зобов'язання сторонами виконані належним чином по договору №201104/7 від 01.04.2011р.

Також, як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Будівництво Пан-Україна» та ПАТ «Промзв'язок» виникли правовідносини стосовно надання ремонтно -будівельних робот. Письмовий договір №201105/8 на здійснення ремонтно-будівельних робіт від 19.05.2011р. укладено між ТОВ «Будівництво Пан-Україна»та ПАТ «Промзв'язок», розрахунки проводились у безготівковій формі. Роботи були надані та частково оплачені, що підтверджено довідкою про вартість виконаних робіт, договірною ціною, локальним кошторисом , актом приймання виконаних будівельних робіт .

На підтвердження надання послуг ТОВ «Будівництво Пан-Україна» позивачу видано податкові накладні. На підтвердження оплати робіт, виконаних ТОВ «Будівництво Пан-Україна», позивачем надано до суду банківські виписки по рахунку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські зобов'язання сторонами виконані належним чином по договору №201105/8 на здійснення ремонтно-будівельних робіт від 19.05.2011р.

На момент складання податкової накладної під час здійснення господарських операцій, позивач та його контрагент були платниками ПДВ.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач виконав вимоги норм Податкового кодексу України, що регулюють спірні правовідносини, сплативши податок на додану вартість в ціні товару/послуги, придбаних у безпосередніх постачальників, які в свою чергу, виконали вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України, видавши позивачу належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені позивачем суми податку.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2012р. по справі № 2а-781/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 20.08.2012 р.