Ухвала суду № 26244475, 28.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 р.Справа № 2а-1670/22/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ростислав" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.02.2012р. по справі № 2а-1670/22/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ростислав"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

04.01.2012 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Ростислав" ( далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві ( далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовані та порушено норми матеріального та процесуального права. Таким чином, скаржником зазначено, що суд першої інстанції при вирішення справи невірно застосував норми закону в зв'язку з чим, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено реальності та товарності операцій, за якими сформовано податковий кредит, а тому погоджується з позицією відповідача про наявність обґрунтованих підстав для донарахування грошового зобов"язання.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що ТОВ "Компанія Ростислав" ( код за ЄДРПОУ 24561690 ) зареєстроване розпорядженням Полтавського міськвиконкому № 662-р з 01.11.1996 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 15881020000000131., взято на податковий облік як платник податків Державною податковою інспекцію у м. Полтаві 05.11.1996 року за реєстраційним №1405, зареєстрований платником податку на додану вартість 04.11.1997 року, про що видане свідоцтво №23870393.

Основними видами діяльності підприємства, згідно реєстраційних документів, є оптова торгівля паливом, виробництво продуктів нафтоперероблення, складське господарство, діяльність автомобільного вантажного транспорту .

Відповідачем на підставі наказу від 12.10.2011 року №4105 проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань щодо підтвердження господарських взаємовідносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ростислав" з платниками податків ТОВ "Прогресс ОЙЛ" та ТОВ "Будмашпост" за липень 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, правомірність призначення та проведення позапланової перевірки сторонами не оспорювалася.

В результаті даної перевірки складений акт № 8259/23-6/24561690 від 21.10.2011 року (далі по тексту - Акт), у висновках якого зазначено про порушення п.44.1 ст.44, п.198.3,п. 198.6 ст.98, ст.201 Податкового Кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит на суму ПДВ 174 227,10 грн., завищено грошові зобов"язання на суму ПДВ 102 877,32 грн. у взаємовідносинах з ТОВ "Будмашпост" за липень 2011 року та занижено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в розмірі 71 349,78 грн. за липень 2011 року. Надіслані позивачем поштовим зв"язком заперечення до вказаного Акту податковим органом залишені без розгляду, у зв"язку із пропущенням строку на їх подання, а висновки Акту - без змін.

На підставі вказаного Акту податковим органом 11.11.2011 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001992305, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Ростислав" донараховано грошове зобов"язання з податку на додану вартість на суму 71 350 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17 837,50 грн. (а.с.9-36).

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до ст. 44.1 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2011 року між ЗАТ "Компанія "Ростилав" (внаслідок реорганізації правонаступником якого є ТОВ "Компанія "Ростилав") та ТОВ "Будмашпост" укладений договір поставки газового конденсату, відповідно до умов якого останнє зобов'язалося передати у власність позивача товар, а покупець зобов'язалося прийняти цей товар та оплатити його (а.с. 47-50).

ДПІ в м. Полтаві зазначено в Акті перевірки, що бухгалтерські документи, якими оформлене виконання господарської операції між ЗАТ "Компанія "Ростилав" та ТОВ "Будмашпост", не доводять факту виконання вищевказаного договору та використання його у власній господарській діяльності ТОВ "Компанія "Ростилав", адже перевезення товару, придбаного позивачем в ТОВ "Будмашпост" здійснювалось автомобільним транспортом за товарно-транспортними накладними, в яких неповно відображені необхідні відомості.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача до суду першої інстанції надано пояснення щодо транспортування, зберігання та реалізації купленого у ТОВ "Будмашпост" газового конденсату та бензину. Для здійснення перевезення небезпечних матеріалів, якими є паливно - мастильні матеріали та інші нафтопродукти, що були товаром у взаємовідносинах з ТОВ "Будмашпост", наявні дозвільний документ, виданий уповноваженим органом, та відповідна ліцензія. Крім того, зазначено, що зберігання паливно - мастильних матеріалів здійснювалось у резервуарах, що є складовими майнового комплексу, який знаходиться у власності позивача на підставі договору купівлі - продажу №5/об від 12.03.2007 року. Щодо використання у господарській діяльності платником податку купленого товару у ТОВ "Будмашпост", було зазначено про його подальшу реалізацію ФОП ОСОБА_1 за договором поставки №20/7-1 від 20.07.2011 року та ПП "БІЗНЕС -НАФТА" за договором купівлі - продажу №10/5/1 від 10.05.2011 року.

Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні будь - які платіжні доручення з відміткою банківської установи про рух коштів на рахунках платника податку, ТОВ "Компанія "Ростилав", не надано також доказів існування кредиторської та дебіторської заборгованості.

Також, як вбачається з матеріалів справи, надані представником позивача документи щодо подальшого використання придбаного товару у власній господарській діяльності не дають можливості ідентифікувати нафтопродукти, про реалізацію яких ідеться.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано доказів оплати купленого товару, доказів розрахунків при його подальшій реалізації та доказів ідентифікації купленого товару, про реалізацію якого стверджує платник податку, суд приходить до висновку , що ТОВ "Компанія "Ростилав" не доведено належними чином реальність оподаткованих операцій, що позбавляє права платника податку на формування податкового кредиту в цій частині господарських відносин.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивачем було сформовано податковий кредит частково за операціями з ТОВ "Будмашпост", що оформлені договором від 01.06.2011 року, за яким ЗАТ "Компанія Ростислав" доручає Підряднику, ТОВ "Будмашпост", виконати покрасу резервуарів, що входять до майнового комплексу позивача, розташованого за адресою : с. Піски, Лохвицький район, Полтавська область.

Як вбачається з матеріалів справи, акти приймання виконаних робіт не містили необхідної інформації про вартість та одиниці виміру конкретних зазначених здійснених послуг та об"єм роботи, що позбавляє можливості для висновку про фактичне надання послуг та їх зв"язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), використання підприємством у власній господарській діяльності та не надано жодних доказів щодо їх оплати, що ставить під сумнів реальність їх здійснення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність достатніх доказів підтвердження реальності та товарності операцій, за якими сформовано податковий кредит.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги необґрунтовані, безпідставні та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги, щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права є необґрунтованими з вище зазначених підстав та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Ростислав" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.02.2012р. по справі № 2а-1670/22/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Донець Л.О. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О.

Повний текст ухвали виготовлений 03.09.2012 р.