Постанова № 26244436, 07.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2012 р. Справа № 2010/2а-87/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області на постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 27.03.2012р. по справі № 2010/2а-87/12

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1( далі - позивач) звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області( далі - відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 27.03.2012 р. позовні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах, як особі, яка працювала трактористом-машиністом, безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства з 18 жовтня 2011 року відповідно до вимог ст. 13 п. «в» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В іншій частині в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального і процесуального права, а саме: пункту «в» статті 13, п. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ст. 99, КАС України , що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, із прийняттям нової постанови .

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно до наказу № 30 від 07 липня 1980 року був прийнятий на роботу в якості слюсаря в радгосп „Імені 22 Партз'їзду", а потім за наказом № 1-кт від 01 січня 1981 року переведений трактористом першого відділення радгоспу „Імені 22 Партз'їзду". Наказом від 21 липня 1992 року радгосп „Імені 22 Партз'їзду" був перейменовано в радгосп «Нива», а потім наказом від 06 січня 1998 року - в КСП «Нива». 03 травня 2000 року ОСОБА_1 був звільнений за власним бажанням з КСП «Нива» і наказом від 03 травня 2000 року прийнятий на роботу трактористом в ТОВ «Горизонт», 30 листопада 2006 року звільнений з ТОВ «Горизонт» за власним бажанням і 01 жовтня 2008 року прийнятий на роботу трактористом в ТОВ «Агротехніка 2007», де працює до теперішнього часу.

17 травня 2010 року по досягненню 55 років позивач звернувся до відповідача усно про призначення і нарахування йому пільгової пенсії, але отримав відмову, так як не надав відповідні архівні довідки, які надати не має можливості, так як архівні документи радгоспу „Імені 22 Партз'їзду" не передавалися ні до Дергачівського районного, ні т Харківського обласного, ні до Харківського народного архіву.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. «в» статті 13 Закону України №1788 передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію по віку трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільсьгосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

До трактористів-мащиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самоходних сільськосподарських машинах на протязі повного сезону сільсьгосподорських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які виробили повний польовий період на тракторах та інших сільсьгосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільсьгосподорської техніки, на тваринницьких фермах тощо.

Також, колегія суддів зазначає, що стаж зазначеної роботи визначається комісією в складі керівника господарства, працівника по кадрах, головного бухгалтера і представника профспілкового комітету на підставі відповідних документів.

Відповідно до п. 20 Постанови №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки, підприємств, організацій або їх правонаступників.

Наявність лише запису в трудовій книжці про переведення на посаду "тракториста" (по радгоспу "ім. 22 Партз'їзду" з 01.01.1981 року), переведення на посаду "тракториста-машиніста"(в даному господарстві з 07.12.1987 року), а також прийняття на роботу трактористом в ТОВ "Горизонт" з 03.05.2000 року - недостатньо, так як із записів в трудовій книжці не вбачається зайнятість позивача на протязі повного сезону сільсьгосподарських робіт в рослинництві та тваринництві, а також не вбачається зайнятості позивача повний період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах.

Враховуючи зазначене, пільговий стаж може бути встановлено на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, тобто на підставі уточнюючих довідок (довідки).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до пенсійного фонду було надано уточнюючу довідку (без дати видачі та номеру) про підтвердження трудового стажу з 01.01.1981 року по 03.05.2000 року для призначення пенсії за підписом керівника ОСОБА_2, яка була посвідчена ТОВ "Нива"(останнє перейменування радгоспу від 06.01.1998 року).

Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, станом на 20.10.2011 року ТОВ "Нива" за індетифікаційним кодом 30957340, значиться в стані припинення підприємницької діяльності.

Таким чином, довідка уточнююча особливий характер роботи з 01.01.1981 року по 03.05.2000 року, а також і запис в трудовій книжці на сторінках 8-9 є недостовірними і такими, за якими не можливо зарахувати вказаний період роботи як до пільгового стажу роботи, як трактористу -машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції, так і як загальний стаж.

Також, колегія суддів зазначає, що показаннями свідків можливо встановити лише загальний стаж роботи, а не пільговий стаж за посадою тракториста-машиніста.

Виходячи з вищевикладенного, колегія суддів вважає, що при ухваленні рішення суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому задовольняє апеляційну скаргу, скасовує рішення суду, з ухваленням нової постанови .

Інші доводи та заперечення позивача на висновки колегії суддів не впливають.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, а рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 27.03.2012 р підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області задовольнити.

Постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 27.03.2012р. по справі № 2010/2а-87/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст постанови виготовлений 13.08.2012 р.