Ухвала суду № 26244434, 14.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2012 р.Справа № 2а-1670/723/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2012р. по справі № 2а-1670/723/12

за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

09.02.2012 року,Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі- відповідач ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002131703 від 19.10.2011.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 року адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0002131703 від 19 жовтня 2011 року визнано протиправним та скасовано.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 витрати у вигляді судового збору у розмірі 32 гривень 19 копійок, сплачені згідно з квитанцією від 9 лютого 2012 року, та у розмірі 2113 гривень 81 копійка, сплачені відповідно до платіжного доручення № 56 від 21 лютого 2012 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України та п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення відповідачем не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 12.09.2011 по 20.09.2011 ДПІ у м.Полтаві проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань правомірності декларування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Екпертно-Консалтингова група "Анталекс" за період з 01.06.2011 по 30.06.2011.

За результатами перевірки складений акт № 6997/1703/НОМЕР_2 від 27.09.2011, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 326143,45 грн та занижено податок на додану вартість у розмірі 326143,45 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0002131703 від 19.10.2011, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 326144,45 грн, в тому числі, 326143,45 грн - за основним платежем, 1 грн - штрафні санкції.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п.184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ "Екпертно-Консалтингова група "Анталекс" укладено договір поставки № 2 (опт) від 01.11.2010, відповідно до якого постачальник зобов'язаний поставити товар і передати у власність товар (морозиво, заморожені продукти, навіпфабрикати), а Покупець - прийняти та сплатити вартість товару.

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від контрагента вказані товари та проведено їх оплату, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії видаткових накладних (а.с.26-38), податкових накладних (а.с.39-51), банківські виписки, товарно- транспортних накладних.

Придбання товару у ТОВ "Екпертно-Консалтингова група "Анталекс" здійснювалось для його подальшої реалізації, що підтверджується податковими накладними, виписаними позивачем, банківськими виписками, реєстром виданих та отриманих накладних. Накладні містять адресу місцезнаходження покупця, кількість проданих товарів, ціну продажу.

Також, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що включення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за червень 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 326143,45 грн здійснено ФОП ОСОБА_1 на підставі виписаних ТОВ "Екпертно-Консалтингова група "Анталекс" податкових накладних, що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами.

На момент укладення угоди та її виконання, згідно документів, наявних в матеріалах справи, сторони були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності на момент укладання угоди відповідачем не надано.

Також, колегія суддів зазначає, що взаємовідносини позивача з ТОВ "Екпертно-Консалтингова група "Анталекс" відображено останнім в податковому обліку, що підтверджується довідкою ДПІ у Фрунзенському районі м.Харків про результати зустрічної звірки з питань правових відносин ТОВ "Екпертно-Консалтингова група "Анталекс" № 692/23-310/34951612 від 18.10.2011.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач виконав вимоги норм Податкового кодексу України, що регулюють спірні правовідносини, та зазначає, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних включено до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за червень 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 326143,45 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві № 0002131703 від 19.10.2011.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.04.2012р. по справі № 2а-1670/723/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.