Ухвала суду № 26243808, 24.09.2012, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/5554/2012Головуючий суду першої інстанції:Проскурня С.М. Доповідач суду апеляційної інстанції:Бондарєв Р. В.

"24" вересня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБондарева Р.В. СуддівСинельщікової О.В. Яковенко Л.Г. При секретаріБоголюбовій Г.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» на рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовною заявою до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 44950,91 грн. та судових витрат по справі, посилаючись на те, що між сторонами був укладений договір на суму 3716,90 грн. зі сплатою 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 01.08.2009 року. У порушення умов договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість, яку позивач просив стягнути.

Рішенням Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2012 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» неустойку (пеню) в сумі 1000 грн. за кредитним договором та судові витрати у розмірі 214,60 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Банк подав апеляційну скаргу, в якій просить в частині відмови позову його скасувати та ухвалити в цей частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що рішення ухвалено незаконно, з порушенням норм матеріального та процесуального права, при невідповідності висновків суду обставинам справи. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції помилково застосував ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, оскільки відсутні докази того факту, що з вини Кредитора сталося порушення зобов'язання або сприяння збільшення розміру збитків. Також зазначає, що пеня і штраф у відповідності до умов Кредитного договору застосовується за різні порушення, а тому відсутнє подвійне притягнення до відповідальності.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату судового засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки рішення оскаржується в частині відмови у задоволенні позову, колегія суддів переглядає його лише в цій частині.

Зменшуючи розмір неустойки та відмовляючи у стягненні штрафу за кредитом, суд першої інстанції виходив з того, що нарахована боржниці неустойка (пеня) значно перевищує розмір збитків кредитора, які певною мірою покриваються сумою нарахованих процентів та комісії за користування кредитом. Крім того, вимоги про одночасне стягнення з відповідачки за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором пені та штрафу суперечить вимогами ст. 61 Конституції та ч. 3 ст. 509 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.10.2008 р. між Банком та ОСОБА_7 був укладений договір про надання споживчого кредиту на суму 3716,90 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим строком повернення 01.08.2009 р.

За умовами укладеного Договору погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати шляхом надання позичальником Банку грошових коштів (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, а також процентів, комісії та інших витрат згідно з умовами Договору.

Відповідно до свідоцтва про шлюб, ОСОБА_7 одружилася 21.02.2009 р. з ОСОБА_8 Після укладення шлюбу ОСОБА_7 присвоєне прізвище ОСОБА_7.

Судом також встановлено, що ОСОБА_7 норми закону та умови укладеного з Банком Договору від 31.10.2008 р. належним чином не виконані.

Згідно з розрахунком Банку станом на 22.03.2012 р. заборгованість за договором становить 44950,91 грн. та складається з заборгованості за кредитом - 1766,90 грн.; заборгованості за процентами - 186,92 грн.; заборгованості по комісії - 368,01 грн.; пені - 40012,37 грн.; штрафів у розмірі 500 грн. та 2116,71 грн.

21.05.2012 р. ОСОБА_7 на користь Банку було сплачено заборгованість за кредитом у сумі 2350 грн. за чеком № 21052012115730.

Під час розгляду справи суд першої інстанції врахував той факт, що відповідачкою сплачена сума заборгованості за кредитом у сумі 2350 грн., а тому пеня у розмірі 40012,37 грн. значно перевищує розмір збитків.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 549 ЦК України визначено поняття неустойки (штраф, пеня), якою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислена у процентному відношенні від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 5.1 Договору передбачено стягнення пені у розмірі 1,25 % від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочки, а відповідно до п. 5.3 Договору штрафу у розмірі 500 грн. та 5 % від суми заборгованості при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів.

Тобто за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність одного виду.

При цьому в ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи, що Договором у разі порушення зобов'язання передбачено по-перше сплату пені, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідачки на користь позивача зменшеної пені у розмірі 1000 грн., а оскільки стягнення штрафу передбачено як друга відповідальність ОСОБА_7, що є порушенням ст. 61 Конституції України, в частині відмови у стягненні штрафу погоджується колегія суддів.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що суд першої інстанції необґрунтовано зменшив розмір пені, колегія суддів до уваги не бере, оскільки розмір пені значно перевищує суму заборгованості. Крім того, на думку колегії суддів, існують інші обставини, які мають істотне значення, а саме: майновий стан позичальника, розмір кредиту, дії позичальника, спрямовані на повне погашення кредиту. Враховуючі вказані обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про стягнення з відповідачки 1000 грн. як відповідальність за неналежне виконання кредитних зобов'язань є законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяті днів.

Судді: