Ухвала суду № 26243120, 02.10.2012, Апеляційний суд Харківської області

02.10.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Провадження № 22-ц/2090/6171/012 Головуючий 1-ї інстанції

Справа № 2010/2582/11р. -Нечипоренко І.

Категорія : договірні Доповідач - Швецова Л.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецової Л.А.

суддів - Даниленка В.М., Малінської С.М.

при секретарі - Колісник Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 25 червня 2012 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року ПАТ АК «ПриваБанк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування позову зазначивши, що 07.12.2009 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 44272,97 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 32% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.12.2013 року. Згідно до умов укладеного договору ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зобов»язалися відповідати перед позивачем як солідарні боржники, свої зобов»язання не виконали, станом на 03.10.2011 року заборгованість по сплаті кредиту складає 73827,93 грн.

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 25 червня 2012 року позовні вимоги ПАТ АК «ПриватБанк»було задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ АК «ПриватБанк»заборгованість за кредитним договором від 07.09.2009 року у розмірі 73827,93 грн., а також з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ АК «ПриватБанк»стягнуто по 369,14 грн. судового збору та по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з кожного.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2 подала на нього апеляційну скарга, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ АК «ПриватБанк», оскільки вважає, що банк самостійно без погодження з відповідачами збільшив розмір процентів та неправильно нарахував заборгованість за кредитним договором.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сума заборгованості ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всеобічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судовим розглядом встановлені наступні фактичні обставини по справі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов»язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

07.12.2009 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_2 отримала кредит у сумі 44272,97 грн. шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 32% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.12.2013 року. Згідно до умов укладеного договору ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зобов»ячалися відповідати перед позивачем як солідарні боржники.

Станом на 03.10.2011 року заборгованість по сплаті кредиту складає 73827,93 грн.

Відповідачами в судове засідання як суду першої так і апеляційної інстанції не було надано належних та допустимих доказів в обґрунтування того, що позивачем не обгрунтовано було збільшено процентну ставку.

Суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини по справі, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінив докази, які були досліджені в судовому засіданні і дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення цивільного права є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю або частково.

При цьому, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 10 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи.

Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обгрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.60 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Відповідачі будь яких доказів, які б спростовували висновки суду - не надали.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 25 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ухвалою апеляційної інстанції законної сили.

Головуючий суддя:

Судді -