Постанова № 26241461, 27.09.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.12 Справа № 5015/1410/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:головуючого-суддіКравчук Н.М.суддівМирутенко О.Л. Якімець Г.Г.розглянувши апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Земкомерц»(надалі ТзОВ «Земкомерц») від 16.08.2012р. за № 16/8-2 та публічного акціонерного товариства «Марфін Банк»(надалі ПАТ «Марфін Банк») б/н та б/д

на рішення господарського суду Львівської області від 07.08.2012р.

у справі № 5015/1410/12

за позовом: приватного підприємства «Лада-Плюс»(надалі ПП «Лада-Плюс»), м.Львів

до відповідача-1: ТзОВ «Земкомерц», м. Львів

до відповідача-2: ПАТ «Марфін Банк», м. Іллічівськ

про визнання договорів недійсними та визнання права власності,

за участю представників сторін:

від позивача: Піцикевич В.В. -представник (довіреність від 14.06.2012р.);

від відповідача-1: Максимів Р.Й. -представник (довіреність від 06.08.2012р.);

від відповідача-2: Пушкарська О.В. -представник (довіреність від 30.12.2011р.), Денисенко Л.М. -представник (довіреність від 17.01.2011р. за № 14)

Представникам сторін роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.22, ст.28 ГПК України. Заяв про відвід суддів від сторін не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 07.08.2012р. у справі № 5015/1410/12 (суддя Березяк Н.Є.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 13.05.2011р., укладений між ПП "Лада-Плюс" та ТзОВ "Земкомерц", що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Галанюк Н.Я., зареєстрований в реєстрі за номером 321, на підставі якого відчужено земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0005. Визнано право власності ПП "Лада-Плюс»на земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул. Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0005. Визнано незаконним та скасовано державний акт серії ЯЛ №685927 про право власності ТзОВ "Земкомерц" на земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0005. Визнано недійсним договір іпотеки від 24.05.2011 року, укладений між ТзОВ "Земкомерц" та ПАТ "Марфін Банк", що посвідчений приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Котик Н.В., зареєстрований в реєстрі на номером 1367, в частині передання в іпотеку земельної ділянки за адресою: Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул.Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0005, іпотека якої зареєстрована в реєстрі за №11205162. Стягнуто з ТзОВ "Земкомерц" на користь ПП "Лада-Плюс" 27 370,00 грн. сплаченого судового збору. Стягнуто з ПАТ "Марфін Банк" на користь ПП "Лада-Плюс" 1073,00 грн. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем-1 та відповдіачем-2 подано апеляційні скарги, в яких рішення суду першої інстанції вважать прийнятим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки викладені в оспорюваному рішенні не відповідають дійсним обставинам справи, в зв`язку з чим відповідач-1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та припинити провадження у справі в частині визнання незаконним та скасування Державного Акту серії ЯЛ № 685927 про право власності ТзОВ «Земкомерц»на земельну ділянку за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Малахів, вул.. Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0005, в іншій частині -прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідач-2 у своїй апеляційній скарзі просить рішення господарського суду Львівської області від 07.08.2012р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зокрема скаржники зазначають, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що Покупець спірної земельної ділянки (ТзОВ «Земкомерц») не знав і не міг знати про обмеження повноважень керівника ПП «Лада-Плюс», не міг знати про підробленість підпису на рішенні власника ПП «Лада-Плюс»№ 17 від 04.05.2011р., яким надано згоду на відчуження спірної земельної ділянки. Також скаржники зазначають, що відомості про обмеження повноважень керівника ПП «Лада-Плюс»не були внесені до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Судом не взято до уваги, що відбулось наступне схвалення спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011р. шляхом подання податкової звітності ПП «Лада-Плюс». Окрім того, відбулось наступне схвалення вказаного договору шляхом укладення між ПП «Лада-Плюс»та ПАТ «Марфін Банк»договору поруки від 24.05.2011р. Також, скаржники звертають увагу суду апеляційної інстанції на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд помилково кваліфікував відповідача-1 при укладенні договору купівлі-продажу, як суб`єкта фінансового моніторингу. Безпідставним є висновок суду першої інстанції щодо недійсності договору іпотеки. На думку скаржників позовні вимоги в частині визнання права власності на спірну земельну ділянку та визнання незаконним Державного Акту про право власності на спірну земельну ділянку є неналежними способами захисту прав позивача.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.08.2012р. прийнято апеляційну скаргу ТзОВ «Земкомерц»до провадження та призначено до розгляду на 06.09.2012р. Ухвалою суду від 29.08.2012р. прийнято апеляційну скаргу ПАТ «Марфін Банк»до провадження та призначено до розгляду на 06.09.2012р. Ухвалою суду від 06.09.2012р. з метою витребування доказів розгляд апеляційних скарг відкладено на 27.09.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні та у відзиві на апеляційні скарги проти доводів скаржників заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним та обгрунтованим та просить залишити його без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судовому засіданні доводи, наведені в апеляційних скаргах, підтримали та наполягають на їх задоволенні.

Представниками відповідачів в судовому засіданні 27.09.2012р. подані клопотання про повторне витребування доказів, у зв`язку з відмовою Головного управління статистики у Львівській області надати на запит Львівського апеляційного господарського суду від 06.08.2012р. інформацію, а саме: засвідчені копії балансу ПП «Лада-Плюс»станом на 01.07.2012р. та звіту про фінансові результати ПП «Лада-Плюс за перше півріччя 2012р.

У відповіді на вищевказаний запит від 06.08.2012р. Головне управління статистики у Львівській області, зокрема, зазначило, що органи державної статистики уповноважені надавати статистичну інформацію у порядку, визначеному Законом України «Про державну статистику». Статтею 21 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну статистику»встановлено, що первинні дані є конфіденційною інформацією, яка охороняється Законом і використовується виключно для статистичних цілей у зведеному знеособленому вигляді. Поширення статистичної інформації, на підставі якої можна визначити конфіденційну статистичну інформацію щодо конкретного респондента, забороняється. Відповідно до ст.. 22 Закону статистична інформація, яка дозволяє прямо чи опосередковано встановити конкретного респондента або визначити первинні дані щодо нього, може бути поширена за згодою цього респондента і відповідно до погоджених з ним умов, або якщо вона отримана із загальнодоступних джерел.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за недоцільне повторне звернення до Головного управління статистики у Львівській області з метою витребування вищезазначених доказів.

Також відповідач-1 у зазначеному клопотанні про повторне витребування доказів просить вирішити питання винесення і надсилання на адресу начальника Головного управління статистики у Львівській області відповідної окремої ухвали в порядку ч.ч. 1, 2 ст. 90 ГПК України або надсилання в порядку ч. 4 ст. 90 ГПК України належним органам повідомлення про виявлення в діяльності працівників Управління (першого заступника начальника Управління гр.. Корисько Г.М. та гр.. Алфавіцької) порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної в кримінальному порядку, а саме порушення, передбаченого ст.. 382 КК України.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні даного клопотання, оскільки не вбачає правових підстав для застосування приписів, передбачених ст.. 90 ГПК України.

Окрім того, відповідачем-1 було заявлено усне клопотання про залучення на підставі ст.. 27 ГПК України до участі у даній справі Управління Держкомзему у Жовківському районі Львівської області в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Дане клопотання підтримане відповідачем-2.

Колегія суддів також відмовляє в задоволенні даного клопотання за безпідставністю.

Окрім того, представником відповідача-1 було заявлено усне клопотання про оголошення короткої перерви для подання останнім заяви про відвід колегії суддів на підставі ст.. 20 ГПК України .

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з приписами ч. 4 ст. 20 ГПК України відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що відповідачем -1 при заявленні вказаного клопотання не було дотримано вимог ст.. 20 ГПК України, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду відмовляє у задоволенні усного клопотання про оголошення перерви для підготовки письмової заяви про відвід колегії суддів.

Розглянувши подані апеляційні скарги, матеріали справи, відзив на апеляційні скарги, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між ПП "Лада-Плюс"в особі директора, який діяв на підставі протоколу №12 загальних зборів учасників від 18 вересня 2008 року, Музики Р.В. (Продавець) та ТОВ "Земкомерц" в особі директора, який діє на підставі протоколу №4 Загальних зборів учасників від 01 червня 2010 року Блажкевича Романа Івановича (Покупець) 13.05.2011р. було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого, Продавець продав, а Покупець купив земельну ділянку, що розташована по вул.. Київській в с. Малехів, Жовківського району, Львівської області, площею 6,6616 га, кадастровий номер 4622785700:03:001:0005. Цільове призначення земельної ділянки: розміщення торгівельно-розважального комплексу. Договір було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Галанюк Н.Я.

На момент укладення зазначеного договору купівлі-продажу земельної ділянки право власності на земельну ділянку належало ПП "Лада-Плюс", що підтверджується Державним Актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №545519 (том І -а.с. 9-10).

Згідно з умовами вказаного договору від ПП "Лада-Плюс" до ТОВ "Земкомерц" перейшло право власності на зазначену вище земельну ділянку.

У відповідності до п.2.1. договору купівлі-продажу продаж земельної ділянки проводиться за 1 261 200,00грн., які Покупець зобов`язується оплатити в повній сумі Продавцю протягом двадцяти банківських днів з моменту нотаріального посвідчення договору, шляхом перерахування вказаних коштів на банківський рахунок Продавця.

Як встановлено судом першої інстанції та як видно з матеріалів справи, оплата вартості земельної ділянки Покупцем не проводилась.

17.05.2011р. ТОВ "Земкомерц" отримано Державний Акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №685927 (том І -а.с. 80).

24.05.2011р. між ТОВ "Земкомерц" (Іпотекодавець) та ПАТ "Марфін Банк" (Іпотекодержатель) укладено договір іпотеки, на підставі якого передано в іпотеку ПАТ "Марфін Банк" вищезазначену спірну земельну ділянку. Договір іпотеки було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Котик Н.В. Договір іпотеки укладено для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №28800/OF від 24.05.2011р., що укладений між ТОВ "Земкомерц" та ПАТ "Марфін Банк" по поверненню наданого Іпотекодавцю кредиту у вигляді поновленої кредитної лінії з лімітом заборгованості 12 000 000,00грн. (том І -а.с. 62-79).

Окрім того, 24.05.2011р. між ПАТ "Марфін Банк" в особі представника Ляшенка С.О., що діє на підставі довіреності (Кредитор) та ПП "Лада-Плюс" в особі директора Музики Р.В., що діє на підставі Статуту (Поручитель) було укладено договір поруки №06257-СО, за умовами якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником - ТзОВ "Земкомерц" зобов'язань за кредитним договором 28800/OF від 24.05.2011р. (том ІІ -а.с. 106-110).

У заявлених вимогах позивач просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 13.05.2011р., на підставі якого ПП "Лада-Плюс" відчужено ТОВ "Земкомерц" - відповідач -1 земельну ділянку, що знаходиться в Львівській області, с. Малехів, по вул. Київській, кадастровий номер 4622785700:03:001:0005; визнати право власності ПП «Лада-Плюс»на вищезазначену земельну ділянку; визнати незаконним та скасувати Державний Акт серії ЯЛ №685927 на право власності ТзОВ "Земкомерц" на спірну земельну ділянку та визнати недійсним договір іпотеки від 24.05.2011р., укладений між ТзОВ «Земкомерц»та ПАТ «Марфін Банк»в частині передання в іпотеку вказаної земельної ділянки.

Дані вимоги мотивовані тим, що станом на час укладення зазначених вищевказаних договорів, жодного документу щодо надання згоди на укладення спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. та договору поруки №06257-СО власник ПП "Лада-Плюс" Козій В.В. не підписував, в той час як згідно із Статутом підприємства до виключної компетенції власника підприємства належить надання згоди на відчуження земельних ділянок, належних ПП "Лада-Плюс".

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення вказаних вимог з огляду на наступне.

Як видно з матеріалів справи, згідно з п. п.п.11 п.6.4.2. Статуту ПП "Лада-Плюс"(в редакції від 02.09.2010р., що діяла на момент укладення спірного договору купівлі-продажу) Вищим органом управління справами підприємства є власник, до виключної компетенції якого належить надання директору попередньої письмової згоди на укладення від імені підприємства договорів стосовно придбання та відчуження нерухомого майна, земельних ділянок (том І -а.с. 148-161).

На момент укладення спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. єдиним власником ПП "Лада-Плюс" був Козій В.В.

Як зазначалося вище, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011 року укладений ПП "Ла-Плюс" в особі директора Музики Р.В., який діяв на підставі протоколу №12 загальних зборів учасників від 18 вересня 2008 року.

В матеріалах справи міститься копія протоколу №12 загальних зборів попередніх засновників ПП «Лада-Плюс» від 18 вересня 2008 року, яким було призначено Музику Р.В. директором ПП "ЛАДА-ПЛЮС" (том І -а.с. 165). Вказаний Протокол не передбачає права директора на укладення від імені підприємства будь-яких договорів.

Окрім того, в матеріалах справи міститься рішення засновника (власника) ПП "Лада-Плюс"№17 від 04.05.2011р., відповідно до якого вирішено продати ТОВ "Земкомерц" три земельні ділянки, в тому числі, і земельну ділянку за кадастровим номером 4622785700:03:001:0005 (том І -а.с. 147).

Проте, як вбачається з Висновку судово-почеркознавчої експертизи №2056 від 22.06.2012р., на вирішення якої судом було поставлено питання "чи виконано підпис від імені Козія В.В. на рішенні засновника (власника) приватного підприємства "Лада-Плюс" №17 від 04.05.2011р., яким, зокрема, вирішено продати земельну ділянку за кадастровим номером 4622785700:03:001:0005, що належала на праві власності ПП "Лада-Плюс" саме цією особою, Козієм В.В.?" підпис від імені Козія В.В. на зазначеному документі виконано не Козієм В.В., а іншою особою з наслідуванням справжніх підписів Козія В.В. (том ІІІ -а.с. 42-44).

Окрім того, як вбачається з вказаного рішенні власника №17 від 04.05.2011 року, у останньому відсутнє будь-яке посилання про надання директору згоди на укладення від імені товариства будь-яких договорів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що згода власника ПП "Лада-Плюс" на продаж земельних ділянок та укладення спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. не надавалась. Отже, в порушення п. 6.5.1. Статуту ПП "Лада-Плюс" спірний договір купівлі-продажу від 13.05.2011р. укладено за відсутності попередньої письмової згоди власника ПП "Лада-Плюс".

Згідно з приписами до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Цивільна дієздатність юридичної особи визначається ст. 92 ЦК України, відповідно до якої юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За правилами частини другої ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Єдиним органом юридичної особи ПП "Лада-Плюс", який відповідно до Статуту міг прийняти рішення про укладення договору купівлі-продажу від 13.05.2011р., є власник ПП "Лада-Плюс". Враховуючи те, що таке рішення не приймалось, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що договір купівлі-продажу від 13.05.2011р. був укладений поза волею ПП "Лада-Плюс", відтак, спірна земельна ділянка вибула з законного володіння ПП "Лада-Плюс" поза волею цієї юридичної особи.

З наведеного вбачається, що при укладенні спірного договору купівлі-продажу мало місце вчинення правочину особою без необхідного обсягу цивільної дієздатності (дефект суб'єктного складу) та за відсутності відповідного волевиявлення юридичної особи (дефект волі) що є підставою недійсності такого правочину відповідно до частин другої та третьої ст.203, ст.215 Цивільного кодексу України, про що судом першої інстанції зроблено правильний висновок.

Як зазначалось вище, рішення власника ПП "Лада-Плюс"№17 від 04.05.2011 жодним чином не делегує повноважень директору підприємства Музиці Р.В. на укладення від імені ПП "Лада-Плюс" будь-яких договорів, не містить істотних умов договору купівлі-продажу земельної ділянки, зокрема, ціни договору, не містить і вказівки на те, що директор може визначати такі умови на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Якщо Статут ПП "Лада-Плюс" відносить до виключної компетенції власника підприємства надання попередньої письмової згоди на укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок, то належним органом, що може досягти згоди на укладення договору на певних істотних умовах є власник ПП "Лада-Плюс".

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, при укладенні спірного договору купівлі-продажу вказаний Статут було подано приватному нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Галанюк Н.Я. для укладення договору, а рішення власника № 17 від 04.05.2011р. жодним чином не делегує повноважень директору підприємства Музиці Р.В. на укладення від імені ПП. «Лада-Плюс»будь-яких договорів

Таким чином, ТзОВ "Земкомерц", укладаючи з ПП "Лада-Плюс" договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011р. не могло не знати про обмеження у представництві ПП "Лада-Плюс" директором, однак, уклало цей договір за відсутності належно оформленого рішення власника про надання директору згоди на укладення від імені підприємства позивача договору про відчуження земельної ділянки.

З огляду на викладене спростовуються твердження скаржника - ТзОВ "Земкомерц" наведені в апеляційній скарзі стосовно того, що при укладенні договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. Покупець -ТзОВ «Земкомерц»не знав і не міг знати про наявні обмеження у представництві ПП «Лада-Плюс».

Також безпідставними, на думку суду апеляційної інстанції, є твердження скаржника -ПАТ «Марфін Банк»про наступне схвалення позивачем договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. шляхом укладення вищезазначеного договору поруки № 06257-СО від 24.05.2011р. та подання податкової звітності з відображенням зазначеної операції, з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 241 ЦК України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як видно з матеріалів справи, договір поруки було підписано тією ж особою, що і договір купівлі-продажу від 13.05.2011р., а саме -директором ПП "Лада-Плюс", без згоди власника ПП "Лада-Плюс". Наступне схвалення договору купівлі-продажу від 13.05.2011р. здійснено тією ж особою, що підписала його за відсутності відповідних повноважень, передбачених Статутом чи довіреністю. При цьому, відповідно до п. 6.5.1. Статуту ПП "Лада-Плюс" укладення договорів поруки, за якими ПП "Лада-Плюс" виступає поручителем, допускається тільки за згодою власника ПП "Лада-Плюс".

В матеріалах справи наявне рішення власника ПП "Лада-Плюс"№19 від 24.05.2011р. (том ІІ -а.с. 111), підпис на якому засвідчено нотаріально 13 липня 2011р., за яким надано згоду виступити ПП "Лада-Плюс" поручителем за виконання зобов'язань ТзОВ "Земкомерц" за кредитним договором, що буде укладено між ТОВ "Земкомерц" та ПАТ "Марфін Банк". Однак, це рішення не стосується договору поруки №06257-СО від 24.05.2011р., укладеному за два місяці до того, а отже, не може вважатись наступним схваленням спірного договору купівлі-продажу від 13.05.2011р.

Також слід зазначити, що договір поруки №06257-СО укладено 24.05.2011р. В той же час, підпис Козія В.В, засвідчено на рішенні власника ПП "Лада-Плюс"№19 лише 13.07.2011р., в засвідчувальному написі нотаріуса вказано, що підпис виконано 13.07.2011р. в присутності нотаріуса. Таким чином, на момент укладення договору поруки №06257-СО не було згоди власника ПП "Лада-Плюс" на укладення цього договору. В рішенні власника ПП "Лада-Плюс"№19 надано згоду виступити фінансовим поручителем по зобов'язаннях ТзОВ "Земкомерц" за кредитним договором, який буде укладено між ПАТ "Марфін Банк" та ТОВ "Земкомерц".

Враховуючи наведене, рішення власника ПП "Лада-Плюс"№19 може стосуватись договору поруки на забезпечення зобов'язань за кредитним договору який буде укладено в майбутньому, після 13.07.2011р. Договір поруки укладено на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №28800/OF від 24.05.2011р. Таким чином, з самого рішення власника ПП "Лада-Плюс"№19 безпосередньо випливає, що воно не стосується договору поруки №06257-СО, укладеного 24.05.2011р.

Беручи до уваги все вищенаведене та виходячи з аналізу вищезазначених норм права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовну вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011р.

Також, на думку суду апеляційної інстанції, судом першої інстанції правомірно задоволено позовну вимогу про визнання недійсним договору іпотеки, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Оскільки наявні підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.05.2011р., суд апеляційної інстанції вважає, що ТОВ "Земкомерц" не набуло права власності на спірну земельну ділянку, а отже, не мало права укладати і спірний договір іпотеки.

Таким чином, договір іпотеки суперечить нормам Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, недійсність договору купівлі-продажу є наслідком недійсності договору іпотеки, оскільки покупець нерухомого майна за недійсним договором не може передати таке майно в іпотеку.

На підставі ст. 17 Закону України "Про іпотеку" у разі визнання іпотечного договору недійсним, іпотека припиняється.

Щодо позовної вимоги про визнання права власності ПП «Лада-Плюс»на земельну ділянку за адресою: Львівська область , Жовківський район, с.Малехів, вул..Київська, кадастровий номер 4622785700:03:001:0005, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як зазначалось вище ТзОВ «Земкомерц»не набуло права власності на вказану земельну ділянку за недійсним договором купівлі-продажу від 13.05.2011р., а ПП «Лада -Плюс»не втратило права власності на земельну ділянку за таким недійсним договором.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи те, що позивач, як власник земельної ділянки, право власності якого не визнається іншими особами, а саме ТзОВ "Земкомерц" (оформило Державний Акт про право власності на земельну ділянку, передало земельну ділянку в іпотеку), колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку про правомірність задоволення судом першої інстанції даної позовної вимоги.

Слід також зазначити, що частиною 6 статті 126 Земельного кодексу України визначено, що при набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки. На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Земкомерц" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ВРІ №807227 ВРІ №807229 реєстр. №321 від 13.05.2011 р. отримано новий державний акт серії ЯЛ №685927 про право власності на земельну ділянку площею 6,6616 га, що розташована в с.Малехів, вул.Київська, Жовківського району, Львівської області, в якому не міститься інформації про попереднього власника. Державний акт складено у двох примірниках, один з яких передано власникові земельної ділянки, другий зберігається в управлінні Держкомзему у Жовківському районі Львівської області. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №462270002000020.

Відповідно до частини першої статті 126 Земельного кодексу України державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку.

Частиною другою цієї статті також встановлена можливість посвідчення права власності на земельну ділянку іншими документами, а саме, на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується або цивільно-правовою угодою або свідоцтвом про право на спадщину.

Отже, державний акт на право власності на земельну ділянку законодавчо прирівняний до інших титулів на право власності, тобто підстав виникнення цього права, а саме, до цивільно-правових угод та заповітів.

З огляду на зазначене, захист права власності позивача на земельну ділянку відповідно до пункту 7 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України можливий шляхом припинення правовідношення власності відповідача -ТОВ "Земкомерц", на спірну земельну ділянку.

При цьому, припинення правовідношення власності відповідача, як спосіб захисту цивільного права, можливо лише в разі реалізації позивачем свого права на звернення до суду відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, припинення правовідношення власності відповідача на земельну ділянку, крім визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, можливе лише за умови визнання незаконним та скасування держаного акту на право власності на земельну ділянку, як такого, що виданий на підставі визнаного недійсним правочину, а тому вимога про визнання незаконним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку є обґрунтованою, а тому підставно задоволена судом першої інстанції.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, скаржниками не подано доказів, які б спростовували факти, викладені в позовній заяві та в оспорюваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 07.08.2012р. у справі № 5015/1410/12 залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу передати в господарський суд Львівської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Мирутенко О.Л.

Якімець Г.Г.