Рішення № 26240644, 19.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/8854-2012 19.09.12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Свєтпринт"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест"

про: стягнення 478.787,77 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Остаповська О.В.

відповідача: Кулік С.В.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги мотивовані тим, що за договором поставки від 01.11.2011 № 4071-11 позивач, виконуючи свої обов'язки за вказаним договором, поставив відповідачеві товар, проте останній, в свою чергу, отримав його, але розрахувався лише частково. Тому позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2012 порушено провадження та присвоєно справі № 5011-45/8854-2012.

Від позивача 27.07.2012 до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, а саме основної заборгованості та штрафних санкцій. Таким чином, ціна позову складає 478.787,77 грн., з яких 443.769,89 грн. -основного боргу; 29.118,55 грн. -пені; 495,00 грн. - збитків від інфляції та 5.404,33 грн. -3 % річних.

Представник відповідача надав суду пояснення, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Також відповідач 19.09.2012 подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі, мотивуючи це тим, що Господарським судом міста Києва ухвалою від 14.09.2012 порушено провадження у справі № 5011-6/12555-2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" до товариства з обмеженою відповідальністю "Свєтпринт" про визнання договору від 24.12.2010 № 472/12/10 недійсним, то відповідно, у разі задоволення позовних вимог у справі № 5011-6/12555-2012 заборгованість Відповідача перед Позивачем по даній справі буде відсутня.

В судовому засіданні 10.09.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

В С Т А НО В И В :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Светпринт" (далі -Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренесанс Кепітал Інвест" (далі -Відповідач) був укладений договір від 24.12.2010 № 472/12/10 (далі -Договір), відповідно до якого (п. 1.1. Договору) Позивач зобов'язався передати партіями у власність Відповідача, а Відповідач зобов'язався прийняти від Позивача та оплатити виготовлену глибоким способом друку гнучку рулонну етикетку для кондитерських виробів згідно письмово затверджених Відповідачем оригінал-макету та кольорпроби (далі -продукція).

Відповідно до п. 3.3. Договору продукція вважається переданою Відповідачеві з моменту її фактичного вручення йому разом з необхідними супроводжуючими документами, та підписання Відповідачем відповідної накладної про прийняття цієї продукції. З цього моменту Відповідач набуває право власності на продукцію.

Відповідно до Додаткової угоди № 1, укладеної сторонами 09.09.2011 та яка є невід'ємною частиною Договору, пункт 4.3. Договору змінений та викладений у наступній редакції: "4.3. Розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції Відповідач здійснює з Позивачем у безготівковій формі в гривнях, протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів після прийняття її на складі Відповідача разом з необхідними документами, що підтверджують відповідність продукції по якості".

Також сторонами укладена додаткова угода від 01.03.2012 № 2, яка є невід'ємною частиною Договору, відповідно до якої Договір чинний до 30.04.2012 року.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У порядку частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, Позивач звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, а саме суми основної заборгованості Відповідача перед Позивачем, на підставі доданої до вказаної заяви належним чином засвідченої копії видаткової накладної від 09.04.2012 № СТ-0000056 на суму 60.090,05 грн., що підтверджує факт отримання Відповідачем продукції поставленої Позивачем та штрафних санкцій у зв'язку із порушенням Відповідачем строку виконання своїх зобов'язань за Договором та Додатків до нього.

Таким чином, Позивач на виконання договору поставив Відповідачеві продукцію, з урахуванням заяви Позивача про збільшення позовних вимог, на загальну суму 443.769,89 грн., а Відповідач, в свою чергу отримав її, що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями наступних видаткових накладних: від 17.11.2011 № СТ-0000239, від 16.12.2011 № 0000267, від 23.12.2011 № СТ-0000275, від 10.02.2012 № СТ-0000018, від 09.04.2012 № СТ-0000056. Проте, Відповідач отриману продукцію оплатив лише частково у сумі 60.000,00 грн.

Суд із запереченнями Відповідача, викладених у відзиві, не погоджується виходячи з наступного:

Відповідач у своєму відзиві зазначив, що у видаткових накладних відсутні посилання на Договір. Проте товар отримано Відповідачем на підставі довіреностей, які видані останнім для отримання товарно-матеріальних цінностей та у яких зазначені посилання на Договір.

Крім того, Відповідач у відзиві зазначає, що товар за видатковою накладною від 10.02.2012 № СТ-0000018 поставлено Позивачем за межами строку Договору. Натомість, як зазначено судом вище, між сторонами укладена Додаткова угода до Договору № 2, відповідно до якої сторони погодили строк дії Договору до 30.04.2012 року.

Щодо заперечень Відповідача про відсутність строку оплати за отриманий товар, то вони є помилковими, оскільки як зазначалося вище, сторонами укладена 09.09.2011 Додаткова угода № 1, відповідно до якої розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції Відповідач здійснює з Позивачем у безготівковій формі в гривнях, протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів після прийняття її на складі Відповідача разом з необхідними документами, що підтверджують відповідність продукції по якості.

Отже, враховуючи наведене, заперечення Відповідача на позовну заяву є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються жодними доказами.

Щодо клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі суд зазначає наступне:

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Оскільки виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, то згідно ст. 712 Цивільного кодексу України істотними умовами договору поставки є предмет та ціна.

Виходячи з наведеного вище, умови Договору укладеного сторонами виконувалися, тобто Позивачем поставлена продукція, а Відповідачем вона отримана. Факт одержання продукції Відповідачем підтверджується вказаними вище видатковими накладними, які підписані уповноваженими на отримання товарно-матеріальних цінностей особами та скріплені печатками товариства Відповідача.

З таких підстав справа № 5011-6/12555-2012 не перешкоджає вирішенню даного спору по суті, а клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі судом відхиляється.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Доказів сплати заборгованості Відповідачем на користь Позивача суду не подано.

Отже, враховуючи вищевикладене, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача основної заборгованості у сумі 443.769,89 грн. є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню.

А оскільки Відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Згідно з пунктом 10.4. Договору за безпідставне порушення терміну проведення розрахунків за отриману продукцію, Відповідач сплачує Позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми, за кожен день прострочення.

На підставі Договору та чинного законодавства, Позивач просить суд застосувати до відповідача штрафні санкції у вигляді пені у сумі 29.118,55, збитків від інфляції у сумі 495,00 грн. та 3 % річних у сумі 5.404,33 грн. з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд, перевіривши розрахунки пені, визнає їх вірними, окрім розрахунку Позивача за видатковою накладною від 17.11.2011 № СТ-0000239, оскільки пеню за вказаною видатковою накладною Позивачем нараховано без дотримання вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, тобто більше ніж шість місяців.

За розрахунками суду пеня відповідно до видаткової накладної від 17.11.2011 № СТ-0000239, з урахуванням часткової оплати Відповідачем заборгованості, підлягає задоволенню за період з 02.01.2012 по 02.07.2012, а не по 25.07.2012, тобто підлягає зменшенню на 106,06 грн.

Отже, за період з 16.05.2012 по 02.07.2012 -10.849,54*7,75%*2:365*48 = 221,16 грн. -сума пені, яка підлягає стягненню за вказаний період, а не 327,12 грн.

Враховуючи викладене, штрафні санкції у вигляді пені підлягають задоволенню частково у сумі 29.012,65 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків від інфляції у сумі 495,95 грн., підлягають задоволенню, за розрахунком Позивача, перевіреним судом.

Розрахунки Позивача щодо 3 % річних визнані судом вірними та підлягають задоволенню у сумі 5.404,33 грн.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»(01014, м. Київ, пров. Мічуріна, буд. 3/2 -«А»; ідентифікаційний код 34047146, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свєтпринт»(03680, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд. 3, офіс 510; ідентифікаційний код 30550039, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) -443.769 (чотириста сорок три тисячі сімсот шістдесят дев'ять) грн. 89 коп. -основного боргу; 29.012 (двадцять дев'ять тисяч дванадцять) грн. 59 коп. -пені; 495 (чотириста дев'яносто п'ять) грн. 95 коп. -збитків від інфляції; 5.404 (п'ять тисяч чотириста чотири) грн. 33 коп. -3 % річних, 9.573 (дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят три) грн. 64 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац

Дата підписання повного тексту рішення: 26.09.2012 року.