Рішення № 2624059, 24.09.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 52/77

24.09.08

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства «Житловик»про стягнення 202 406,09 грн. за участю представника позивача –Гусєвої Д.І., довіреність № Д07/3327 від 09.06.2008 р., відповідача – не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2008 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 136 212,07 грн. основного боргу, 46 991,63 грн. інфляційних сум, 8 627,58 грн. 3% річних, 10 574,81 грн. пені, а загалом 202 406,09 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором про постачання теплової енергії у гарячій воді № 8011009 від 01.07.2004 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.07.2008 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 05.09.2008 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2008 року розгляд справи відкладено на 24.09.2008 року у зв’язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування нових доказів.

У судовому засіданні 24.09.2008 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з’являвся, відзиву на позов не надав, про причини нез’явлення суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»та Комунальним підприємством «Житловик»01.07.2004 року укладено договір про постачання теплової енергії у гарячій воді № 8011009.

Строк дії договору до 31 грудня 2004 року, набирає чинності з дня його підписання. (п. 8.1. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно з п. 2.2.1. договору позивач зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до договору.

П. 5.1 договору передбачено, що облік споживання абонентом теплової енергії (відповідачем) здійснюється розрахунковим способом.

За п. 5 додатку № 1 до договору при відсутності розбіжностей з обох сторін за обсягами відпуску теплової енергії в поточному році термін дії даного договору продовжується на кожний наступний рік.

Додатком № 3 до зазначеного договору визначено, що розрахунки з абонентом (відповідачем) за відпущену теплову енергію позивачем здійснюються згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

П.п.1, 2, 3 додатку № 4 до договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається здійснюються виключно у грошовій формі.

Абонент (відповідач) щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту № 7 за адресою вул. Горького, 29 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт зірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами абонент (відповідач) виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

П. 3.2 цього додатку до договору встановлено, що абонентам, що не мають приладів обліку:

-щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

-кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Позивач в період з 01.10.2004 року по 01.05.2008 року поставив відповідачу за договором № 8011009 від 01.07.2004 року теплову енергію (тариф без ПДВ 171,62 грн.) відповідно до довідок про нарахування за теплову енергію на загальну суму 294 208,00 грн.

Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних довідок про нарахування за теплову енергію, довідкою про надходження коштів за спожиту теплоенергію стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором теплової енергії на суму 294 208,00 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 136 212,07 грн. після часткової сплати боргу в сумі 156 781,90 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

Позивач виконав взяті на себе зобов’язання з поставки теплової енергії за спірним договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання за зазначеним договором у спірний період з оплати спожитої теплової енергії та має перед позивачем заборгованість у сумі 136 212,07 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 46 991,63 грн. інфляційних сум, 8 627,58 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Отже, вимоги позивача про стягнення 136 212,07 грн. основного боргу, 46 991,63 грн. інфляційних сум, 8 627,58 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають закону, і тому підлягають задоволенню.

Згідно з п. 3.5. додатка № 4 до договору у випадку неоплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду “Енергопостачальна організація” нараховує “Абоненту” пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання, стану виконання відповідачем цього зобов’язання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 1 000,00 грн. В позові в частині стягнення 9 574,81 грн. пені судом відмовлено.

Державне мито у сумі 1 928,31 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 112,42 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Житловик»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 21, ідентифікаційний код 05418023. р/р 26008200000729 у Подільському відділенні УСБ м. Києва, МФО 322078) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305, р/р 26007301300005 у Старокиївському відділенні Промінвестбанку України у м. Києві, МФО 322227) 136 212 (сто тридцять шість тисяч двісті дванадцять) грн. 07 коп. боргу, 46 991 (сорок шість тисяч дев’ятсот дев’яносто одна) грн. 63 коп. інфляційної складової боргу, 8 627 (вісім тисяч шістсот двадцять сім) грн. 58 коп. 3% річних, 1 000 (одна тисяча) грн. пені, 1 928 (одна тисяча дев’ятсот двадцять вісімь) грн. 31 коп. витрат по оплаті державного мита та 112 (сто дванадцять) грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

В решті в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. Чебикіна