Рішення № 2624058, 24.09.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 52/78

24.09.08

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства «Житловик»про стягнення 1 146,34 грн. за участю представника позивача –Гусєвої Д.І., довіреність № Д07/3327 від 09.06.2008 р., відповідача –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2008 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 416,88 грн. основного боргу, 437,71 грн. інфляційних сум, 39,54 грн. 3% річних, 252,21 грн. пені, а загалом 1 146,34 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 220320 від 01.11.2003 року у період з 01.12.2007 року по 01.05.2008 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.07.2008 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 05.09.2008 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2008 року розгляд справи відкладено на 24.09.2008 року у зв’язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування нових доказів.

У судовому засіданні 24.09.2008 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з’являвся, відзиву на позов не надав, про причини нез’явлення суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»та Комунальним підприємством «Житловик»01.11.2003 року укладено договір про постачання теплової енергії у гарячій воді № 220320.

Строк дії договору до 31 грудня 2003 року, набирає чинності з дня його підписання. (п. 8.1. договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.4. договору).

За п. 5 додатку № 1 до договору при відсутності розбіжностей з обох сторін за обсягами відпуску теплової енергії в поточному році термін дії даного договору продовжується на кожний наступний рік.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно з п. 2.2.1. договору позивач зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до договору.

П. 5.1 договору передбачено, що облік споживання абонентом теплової енергії (відповідачем) здійснюється розрахунковим способом.

Додатком № 3 до зазначеного договору визначено, що розрахунки з абонентом (відповідачем) за відпущену теплову енергію позивачем здійснюються згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

П.п.1, 2, 5 додатку № 4 до договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається здійснюються виключно у грошовій формі.

Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір пр. заставу майна, як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії.

Абонент (відповідач) щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту № 3 за адресою вул. Щекавицька, 37/48 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт зірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

П. 4 цього додатку до договору встановлено, що абонентам, що не мають приладів обліку:

-кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою абонентом тепловою енергією сплачується ним самостійно, не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим.

Позивач в період з 01.12.2007 року по 01.05.2008 року поставив відповідачу за договором № 220320 від 01.11.2003 року теплову енергію (тариф без ПДВ 171,62 грн. за розпорядженням КМДА № 86) відповідно до довідок про нарахування за теплову енергію на загальну суму 13 681,60 грн.

Поясненнями позивача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі зазначених даних довідок про нарахування за теплову енергію стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором теплової енергії на суму 13 681,60 грн. (в т.ч. ПДВ), а також факт користування відповідачем цією тепловою енергію та наявності заборгованості у останнього перед позивачем за спожиту теплову енергію у сумі 416,88 грн. після часткової сплати боргу в сумі 12 563,18 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

Позивач виконав взяті на себе зобов’язання з поставки теплової енергії за спірним договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання за зазначеним договором у спірний період з оплати спожитої теплової енергії та має перед позивачем заборгованість у сумі 416,88 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати теплової енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 437,71 грн. інфляційних сум, 39,54 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Отже, вимоги позивача про стягнення 416,88 грн. основного боргу, 437,71 грн. інфляційних сум, 39,54 грн. 3% річних ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають закону, і тому підлягають задоволенню.

Згідно з п. 7 додатка № 4 до договору абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання, стану виконання відповідачем цього зобов’язання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 100,00 грн. В позові в частині стягнення 152,21 грн. пені судом відмовлено.

Державне мито у сумі 88,46 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 102,33 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Житловик»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 21, ідентифікаційний код 05418023, р/р 26008200000729 у Подільському відділенні УСБ м. Києва, МФО 322078) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305, р/р 26007301300005 у Старокиївському відділенні Промінвестбанку України у м. Києві, МФО 322227) 416 (чотириста шістнадцять) грн. 88 коп. боргу, 437 (чотириста тридцять сім) грн. 71 коп. інфляційної складової боргу, 39 (тридцять дев’ять) грн. 54 коп. 3% річних, 100 (сто) грн. пені, 88 (вісімдесят вісім) грн. 46 коп. витрат по оплаті державного мита та 102 (сто дві) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

В решті в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. Чебикіна