Ухвала суду № 26239263, 19.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" липня 2012 р. м. Київ К/9991/34014/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Бухтіярової І.О.,

при секретарі: Сватко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2009 року

по справі №17/119/5018

за позовом Закритого акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»(надалі -ЗАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»)

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (надалі - Кременчуцька ОДПІ у Полтавської області)

за участю Прокуратури Полтавської області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У червні 2008р. позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням змін до нього) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 30.11.2007р. №0000602302/178, від 18.01.2008р. №00000602302/1/2, від 31.03.2008р. №00000602302/2/17, від 12.06.2008р. № 0000602302/3/36 Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 01.08.2008р. позовні вимоги задоволено. Визнано нечинними з моменту винесення податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області від 30.11.2007р. №0000602302/0/178, від 18.01.2008р. №0000602302/1/2, від 31.03.2008р. №0000602302/2/17, від 12.06.2008р. №0000602302/3/36. Судові витрати в розмірі 03,40грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта».

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2009р. рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.05.2011р. постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2009р. було скасовано та залишено в силі постанову Господарського суду Полтавської області від 01.08.2008р.

Постановою Верховного суду України від 12.03.2012р. ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17.05.2011р. було скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Відповідачем було заявлено клопотання про здійснення заміни Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області її правонаступником Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін та Генеральної прокуратури України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Кременчуцькою ОДПІ у Полтавської області була здійснена позапланова перевірка ЗАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунок платника у банку за серпень 2007р., за результатами якої складений акт №755/23-30/00152307 від 28.11.2007 року.

В згаданому акті, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого не підтверджено суму бюджетного відшкодування на рахунок у банку в розмірі 105665779грн.

На підставі зазначеного акта 30.11.2007р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000602302/0/178, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 105665779грн.

За результатами оскарження органом податкової служби були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 18.01.2008р. №00000602302/1/2, від 31.03.2008р. №00000602302/2/17, від 12.06.2008р. №0000602302/3/36.

Вирішуючи даний публічно - правовий спір, суд касаційної інстанції виходить з того, що спеціальним законом, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закону України "Про податок на додану вартість".

Так, відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 даного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону).

При цьому у п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону зазначено, що податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, як це передбачено у п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

У п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 згаданого Закону визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з копії договору купівлі-продажу №1048/2/2120 від 28.04.07р., предметом якого є зобов'язання ТОВ «Таіз»(продавець) в строк до 10.05.07р. включно та в строк до 15.05.07р. включно здійснити митне оформлення та передати у власність ЗАТ «Укртатнафта»(покупець) нафту сиру російського видобутку в кількості 10000,0 метричних тон, яку останній повинен прийняти і оплатити. Згідно даного договору датою передачі нафти є дата підписання акту прийому-передачі нафти. Оплату за нафту покупець здійснює з дати підписання акту прийому-передачі нафти.

Однак, розглядаючи справу по суті, суди попередніх інстанції не звернули увагу на те, що надані позивачем документи (акти прийому передачі нафтової сировини, податкові накладні) містять посилання на договори №1631/2/2120 від 06.06.07р., №1544/2/2120 від 27.06.07р., №1605/2/2120 від 03.07.07р., №1633/2/2120 від 06.07.07р., №1648/2/2120 від 11.07.07р. та інші (а.с.26-99 т.1).

Тобто в матеріалах справи відсутні акти прийому передачі нафтової сировини та податкові накладні по договору №1048/2/2120 від 28.04.07р.

Також в матеріалах справи містять платіжні доручення в більшості яких зазначено, що призначення платежу здійснюється за договорами №№1309/2/2120 від 30.05.2007р., 1017/2/2120 від 27.04.2007р., 1141/2/2120 від 03.05.2007р., 1051/2/2120 від 28.04.2007р., 1375/2/2120 від 06.06.2007р., 1369/2/2120 від 06.06.2007р., 1310/2/2120 від 30.05.2007р., 1368/2/2120 від 06.06.2007р., 1050/2/2120 від 28.04.2007р., 1308/2/2120 від 30.05.2007р., 1306/2/2120 від 30.05.2007р., 1305/2/2120 від 30.05.2007р., 1307/2/2120 від 30.05.2007р., 1145/2/2120 від 03.05.2007р., 1144/2/2120 від 03.05.2007р., 1141/2/2120 від 03.05.2007р. та інші (а.с.100-141 т.1).

Проте, судами попередніх інстанції договори, які укладались ЗАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»протягом квітня -червня 2007р. згідно яких позивачем було заявлено до відшкодування суму ПДВ у розмірі 105665779,47грн., не досліджувались, оскільки позивачем їх надано не було, а судами не витребовувались.

Враховуючи, що згадані вище обставини справи судами попередніх інстанції в повній мірі не досліджувались, тому за відсутності таких даних неможливо визначитись з питання обґрунтованості зменшення податковим органом сум бюджетного відшкодування ЗАТ «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта».

Виходячи з положень ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Отже, під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Частина 2 статті 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Замінити Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Полтавської області її процесуальним правонаступником Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»- задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Полтавської області від 01 серпня 2008 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2009 року -скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді:

____ М.І. Костенко

____ І.О. Бухтіярова