Ухвала суду № 26239233, 25.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" вересня 2012 р. м. Київ К-12378/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді:Вербицької О.В.Суддів: Маринчак Н.Є. Муравйова О.В., при секретарі Малюзі Ю.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2008 р.

та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 р.

у справі № 2а-723/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Вік»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

про визнання нечинним рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Вік»(далі -позивач, ТОВ «Золотий Вік») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі (далі -відповідач, ДПІ у м. Сімферополі) про визнання нечинним рішення ДПІ у місті Сімферополі від 09.06.2008 р. № 0007652301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5831153,15 грн. та про встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень -ДПІ у місті Сімферополі відносно визначення основного виду діяльності позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2008 р. позов задоволено. Визнано нечинним рішення ДПІ у м. Сімферополі № 0007652301 від 09.06.2008 р. про застосування до ТОВ «Золотий Вік»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5831153,15 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Золотий Вік»3,40 грн. судового збору.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 р. постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2008 змінено, викладено пункт 2 резолютивної частини в наступній редакції: «Визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим від 09.06.2008 р. № 0007652301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5831153,15 грн.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Сімферополі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2008 р. та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у м. Сімферополі провела виїзну планову перевірку «Золотий Вік»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, за результатами якої був складений акт № 3979/23-7/32318941 29.05.2008 р.

В акті перевірки було зазначено порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(надалі -Закон), яке полягало у наданні послуг підприємством торгівлі через касу підприємства без проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій (надалі -РРО), з роздрукуванням розрахункових документів на загальну суму 1166230,63 грн.

09.06.2008 р. ДПІ у м. Сімферополі прийняла рішення № 0007652301 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким на підставі пункту 1 статті 17 Закону до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5831153,15 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач оформлював підчас розрахункових операцій прибуткові касові ордери, тому не порушив пункт 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач при наданні послуг по ремонту та технічному обслуговуванню автомобілів проводив розрахунки у касі підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Також з матеріалів справи вбачається, що у період, який перевірявся, валовий дохід ТОВ «Золотий Вік» згідно Декларації по податку на прибуток складав 66130497,00 грн., загальна сума, отримана ним від торговельної діяльності з урахуванням готівкових та безготівкових розрахунків склала 65158643,00 грн., з яких у безготівковій формі (через установи банків) ним отримано 28885000,00 грн. Обіг готівки від надання послуг у касі позивача за період, який перевірявся, склав 1166230,63 грн.

При цьому, судами попередніх інстанцій було встановлено, що податковий орган необґрунтовано під час проведення перевірки відніс всю суму коштів, отриманих позивачем від покупців автомобілів, до доходу останнього, та, зрівнявши її з розміром коштів, отриманих від надання послуг, прийшов до висновку, що ТОВ «Золотий вік»є підприємством торгівлі та має здійснювати реалізацію послуг з використанням РРО.

Так, позивачем надана копія Дилерської угоди, яка укладена 31.12.2006 р. з ТОВ «Торговельний дім «НИКО». Предметом зазначеного договору є організація позивачем діяльності по продажу автомобілів марки bishi»та їх обслуговування. Відповідно до п. 2.7 договору позивач організує діяльність від свого імені та за свій рахунок. Винагорода була визначена у межах 3 -3,5 %, що склало 2429300,00 грн.

Відповідно до статті 2 Закону розрахункова операція -це, приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний квіток, тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операції або заповнений вручну.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівкові та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через реєстратори розрахункових операції з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункової операції, видавати особі, яка отримує послугу розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення (пункт 1 статті 3 Закону).

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та надання послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Таким чином, підприємства, які надають послуги, можуть не застосовувати РРО, у той же час, зобов'язані при проведенні розрахунків оформлювати прибуткові і видаткові касові ордери з видачею відповідних квитанцій.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що для позивача надання послуг з технічного обслуговування автомобілів є основним видом діяльності, при цьому він підчас розрахункових операцій оформлював прибуткові і видаткові касові ордери з видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, у зв'язку з цим, порушень пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не відбулося.

Отже, прийняте податковим органом спірне рішення, яким на підставі пункту 1 статті 17 Закону до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5831153,15 грн., є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2008 р. та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі у справі № 2а-723/08 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2008 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов