Ухвала суду № 26238817, 17.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2012 року м. Київ К-8130/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2010

у справі №2а-31935/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеррингер систем технолоджи»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2010, позов ТОВ «Зеррингер систем технолоджи»задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова від 30.01.2009 №0000362305/0, стягнуто з держбюджету на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові повністю, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2008, за результатами якої складено акт №135/2305/33478956 від 20.01.2009.

На підставі акта перевірки прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000362305/0 від 30.01.2009 про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 288900,00 грн., у т.ч. основний платіж -240750,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 48150,00 грн.

Підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток стали висновки акта перевірки про порушення п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та заниження валових доходів підприємства за Ш квартал 2008 року на суму 963002,00 грн. у зв'язку з не включенням до складу валового доходу грошових коштів отриманих від ПП «Легат+», СТ «ДБК С-Інвест Сервіс», ТОВ «Фірма «Веаск ЛТД»,ТОВ «Бізнес-Цент «Кобзар», ЗАТ «Інвест-Маркет Україна», ТОВ «С-Інвест».

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток не дотримано вимог п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки, встановивши заниження позивачем суми валових витрат у звітному періоді, відповідач не врахував її при визначенні оподатковуваного прибутку.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валові витрати виробництва та обігу, згідно п.5.1 ст.5 цього Закону, - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до акта перевірки до складу податкового кредиту позивача за серпень 2008 року підлягав включенню податок на додану вартість в розмірі 192600 грн., який документально підтверджений, а також встановлено зв'язок придбання з використанням у межах господарської діяльності, що відповідає понесеним витратам на придбання товарів (послуг) в розмірі 963002,00 грн., які позивачем не включено до складу валових витрат у Ш кварталі 2008 року. Відповідно до пп. «б»пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган, при визначенні прибутку що підлягає оподаткуванню, мав враховувати не лише заниження валового доходу, але і одночасне заниження у Ш кварталі 2008 року валових витрат платника. З огляду на відсутність об'єкта оподаткування, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є правильним.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанції ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук