Ухвала суду № 26238432, 11.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2012 року м. Київ К-51340/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вербицької О.В.

Суддів Ланченко Л.В.,

Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову господарського суду Запорізької області від 21 вересня 2007 року

та на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2009 року

у справі № 23/421/07-АП

за позовом Казенного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Казенне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (далі по тексту - позивач, КП "Запорізький титано-магнієвий комбінат") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі по тексту - відповідач, СДПІ) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій.

Постановою господарського суду Запорізької області від 21 вересня 2007 року позов КП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" задоволено частково.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2009 року скасовано постанову господарського суду Запорізької області від 21 вересня 2007 року. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 січня 2007 року №0000070801/0 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 77 430 грн. 28 коп. та в частині посилання на ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ проведено планову перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства. За наслідками перевірки складено акт від 26 грудня 2006 року № 232/08-06/00194731 „Про результати виїзної планової перевірки КП „Запорізький титано-магнієвий комбінат" код ЄДРПОУ 001947314 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за періоди з 01 липня 2005 року по 30 червня 2006 року.

Перевіркою встановлено наступні порушення: до авансових звітів підзвітними особами були надані квитанції, рахунки, видаткові накладні, копії чеків на загальну суму 14 594,41 грн., які надавалися суб'єктами господарської діяльності - юридичними особами при розрахунках за готівку, але були відсутні чеки реєстратора розрахункових операцій; при придбанні продукції у суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи на загальну суму 62 882,87 грн. відсутні чеки РРО.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 січня 2007 року № 0000070801/0, яким позивачу визначені штрафні санкції у розмірі 77 477,28 грн.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що підставами для прийняття спірного рішення були не податкові зобов'язання або обов'язкові платежі до бюджетів та державних цільових фондів, а правопорушення, за які передбачено відповідні санкції.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що посилання відповідача в спірному рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій на норми ст. 5 Закону України № 2181 суперечить п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181, ст. ст. 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування».

Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджено матеріалами справи, перевірка КП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" проводилась за період з 01.07.2005 р. по 30.06.2006 р. Факт правопорушення встановлено 26.12.2006 р. Оспорюване рішення прийнято контролюючим органом 16.01.2007 року.

Відповідно до вимог ст. 250 ГК України, штрафні санкції до КП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" могли бути застосовані лише за правопорушення, що мали місце з 16.01.2006 р. по 30.06.2006 р.

Згідно п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 р. № 637 встановлено, що звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Згідно ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»розрахунковий документ -документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. Отже, підзвітні особи зобов'язані подавати до авансового звіту, в підтвердження факту понесення витрат документи, визначені у ст. 2 названого Закону.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів. Тобто відповідальність передбачена за подання та прийняття фінансового звіту без належного розрахункового документу.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що до позивача обґрунтовано та правомірно застосовано адміністративно-господарські санкції у сумі 40 грн. 00 коп., а решта санкцій застосовано з порушенням вимог ст. 250 ГК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2009 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі - відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька Судді Л.В. Ланченко О.В. Муравйов