Ухвала суду № 26238427, 10.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2012 року м. Київ К-23708/10

Вищий адміністративний суд України складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2009 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010 р.

у справі №14/298

за позовом Дочірнього підприємства «Торговий дім «АВВ»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Торговий дім «АВВ»(далі -позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі -відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2009 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010 р., позовні вимоги задоволено повністю, скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.04.2008 р. №0001472340.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу була проведена перевірка позивача стосовно питань контролю за здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт від 11.04.2008 р. №1361/2340-31571018/144.

Зазначеним актом встановлено порушення позивачем, зокрема, п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме -відповідно до касових звітів та видаткових касових ордерів у період з 01.01.2008 р. по 11.04.2008 р. були здійснені розрахункові операції з видачі готівкових коштів за товари, які були повернені покупцями у магазин без роздрукування відповідних розрахункових документів шляхом видачі видаткових касових ордерів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на загальну суму 34 964,36 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.04.2008 р. №0001472340 на суму 174 821,80 грн.

Позивачем було оскаржено вказане рішення в адміністративному порядку, за результатами якого скарги позивача були залишені без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі -Закон), суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до приписів пункту 1 статті 17 зазначеного Закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, проведеною перевіркою встановлено, що відповідно до касових звітів та видаткових касових ордерів за період з 01.01.2008 р. по 11.04.2008 р. у магазині були здійснені розрахункові операції з видачі готівкових коштів за товари, які повернені покупцями у магазин без роздрукування відповідних розрахункових документів шляхом видачі видаткових касових ордерів, що підтверджують виконання розрахункових операцій на загальну суму 34 964,36 грн.

Пунктом 4.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614, встановлено, що фіскальний касовий чек видачі коштів (далі - видатковий чек) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків у разі видачі коштів покупцеві при поверненні товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу, виплаті виграшів у державні лотереї та в інших випадках.

Судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що копіями чеків із зазначенням операції «службова видача»підтверджується проведення розрахункових операцій у разі видачі коштів покупцеві при поверненні товару на загальну суму 34 964,36 грн. через реєстратор розрахункових операцій (за період з 01.01.2008 р. по 11.04.2008 р.).

З огляду на викладене, твердження відповідача про порушення позивачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»щодо нероздрукування відповідних розрахункових документів при видачі готівкових коштів за товари, які повернуті покупцями у магазин, були обґрунтовано спростовані судами попередніх інстанцій.

Тому, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що санкції, передбачені пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», податковим органом були застосовані неправомірно.

Крім того, судами попередніх інстанцій було обґрунтовано не взято до уваги твердження відповідача, що реєстратор розрахункових операцій, зареєстрований для проведення розрахункових операцій у сфері торгівлі у магазині за адресою місто Київ, бульвар Перова, 40, фактично знаходився за адресою місто Київ, вулиця Гетьмана, 6, оскільки за це порушення податковим органом було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке не є предметом розгляду у даній адміністративній справі.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення -залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.03.2009 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010 р. у справі №14/298 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.