Ухвала суду № 26238364, 27.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2012 року м. Київ К-19788/10

Вищий адміністративний суд України складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Борисенко І.В. Вербицька О.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного підприємства «Епіцентр»

на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.08.2009 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2010 р.

у справі №2-а-2266/09/8/0170

за позовом Приватного підприємства «Епіцентр»

до Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Епіцентр»(далі -позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.08.2009 р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2010 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу було проведено планову виїзну комплексну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 р. по 31.03.2007 р., за результатами якої було складено акт від 18.07.2007 р. №1986/23-1/23432481.

За результатами проведеної перевірки податковим органом були встановлені взаємовідносини між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфра-Сервіс СТК»та наявність у позивача кредиторської заборгованості перед ТОВ «Інфра-Сервіс СТК»у сумі 41 608,00 грн.

У ході вказаної перевірки відповідачем було направлено запит про проведення зустрічної перевірки ТОВ «Інфра-Сервіс СТК», для підтвердження взаємовідносин із позивачем. З метою вирішення питання щодо обґрунтованості заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість, у запиті було зроблено посилання на податкову накладну від 28.12.2006 р. №НН 000607, що була отримана від ТОВ «Інфра-Сервіс СТК»у зв'язку із придбанням ТМЦ на суму 24 400,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість 4 066,67 грн.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що податковим органом були направлені запити про проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача.

Після проведення планової перевірки податковим органом від Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську було отримано лист яким було повідомлено, що у вказаному періоді ТОВ «Інфра-Сервіс СТК»не мало взаємовідносин із позивачем, що підтверджується листом підприємства від 18.10.2009 р. №1810.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на адресу позивача було направлено лист від 09.02.2008 р. №854/10/23-1 з метою отримання завірених копій документів, на підтвердження взаємовідносини з ТОВ «Інфра-Сервіс СТК», та попереджено позивача, що у разі не надання документів протягом 10 робочих днів на підприємстві буде проведена позапланова виїзна перевірка.

Листом від 20.02.2008 р. №1/26 позивач повідомив податковий орган про неможливість надання документів у зв'язку з їх порчею та знищенням.

Податковим органом було запропоновано позивачу вжити заходи щодо відновлення втрачених документів, але листом від 17.04.2008 р. №17/1 позивач повідомив про неможливість відновлення документів у зв'язку із затоплення архіву.

Представниками податкового органу була проведена позапланова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2006 р., за результатами якої було складено акт віл 10.07.2008 р. №1880/23-1/23432481.

Зазначеним актом встановлено порушення позивачем, зокрема, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме - заниження податку на прибуток підприємства за 2006 р. на 5 083,00 грн.

На підставі вказаного акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2008 р. №0000932301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 7 624,50 грн. (у т.ч. за основним платежем -5 083,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 2 541,50 грн.).

Позивачем було оскаржено вказане рішення в адміністративному порядку, за результатами якого скарги позивача були залишені без задоволення.

Податковим органом 18.08.2008 р. було прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0000932301/1, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 7 624,50 грн. (у т.ч. за основним платежем -5 083,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 541,50 грн.).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4, 5, 6 пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази. Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Підпунктом 5.2.6 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено, що до складу валових витрат включаються суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді.

Судами першої та апеляційної інстанцій було обґрунтовано не взято до уваги посилання позивача на те, що відповідачем у порушення приписів ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інфра-Сервіс СТК», що стало підставою для необґрунтованого донарахування позивачу податку на прибуток підприємств у розмірі 5 083,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у розмірі 2 541,50 грн., оскільки відповідачем були вчинені всі необхідні дії для з'ясування обставин справи. Крім того, відповідь ТОВ «Інфра-Сервіс СТК»про відсутність взаємовідносин з позивачем дає підстави погодитись із попередніми судовими інстанціями щодо відсутності обставин для проведення позапланової зустрічної перевірки ТОВ «Інфра-Сервіс СТК».

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що у спірних правовідносинах повинні були бути застосовані положення спеціального Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який визначає порядок поновлення втрачених документів бухгалтерського та податкового обліку з податку на прибуток підприємств, на підставі яких повинен був діяти позивач.

Крім того, судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взято до уваги посилання позивача на наявність пред'явленої позивачем до ТОВ «Інфра-Сервіс СТК»претензії до якості поставленого товару.

Так, між сторонами у грудні 2006 року виник спір відносно виконання позивачем своїх грошових зобов'язань по оплаті вартості цього товару, цей спір, на думку позивача, міг стати причиною негативного ставлення представників товариства до останнього, та призвести до ігнорування прохань позивача від 14.02.2008 р. та 18.02.2008 р. про надання листів, накладних та рахунків-фактур, які свідчать про здійснення вказаної угоди.

Між тим, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визначились, що наведені обставини не звільняють позивача від відповідальності за втрату первинних документів, обов'язок ведення та зберігання яких покладений законодавством саме на позивача та не позбавляє позивача права на відновлення втрачених документів, а також не є підставою для визнання недійсними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків, що донарахування відповідачем суми податкового зобов'язання та нарахування штрафних санкцій є правомірним, а отже, спірні податкові повідомлення-рішення відповідають нормам чинного законодавства та скасуванню не підлягають.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення -залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства «Епіцентр»залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.08.2009 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2010 р. у справі №2-а-2266/09/8/0170 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіБорисенко І.В. Вербицька О.В.