Постанова № 26237837, 28.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28 вересня 2012 року 12 год. 50 хв. № 2а-11205/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Данилишина В.М., суддів Іщука І.О., Качура І.А, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" до державної податкової інспекції у місті Сумах Державної податкової служби та Державної податкової служби України про скасування рішень відповідачів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 14 серпня 2012 року надійшов позов підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" (також далі за текстом - позивач) до державної податкової інспекції у місті Сумах Державної податкової служби (також далі за текстом - відповідач-1) та Державної податкової служби України (також далі за текстом - відповідач-2) про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача-1 від 29 травня 2012 року № 0003391502/18386 (також далі за текстом - рішення відповідача-1) та рішення відповідача-2 від 06 серпня 2012 року № 22/0/61-12/10-2215 про результати розгляду скарги (також далі за текстом - рішення відповідача-2).

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що рішення відповідача-1 складено протиправно, оскільки чинним податковим законодавством не передбачено можливості податкових органів збільшувати розмір орендної плати, встановлений договором оренди земельної ділянки. Рішення відповідача-2 також є протиправним у зв'язку з тим, що жодним чином не вмотивоване.

Ухвалою суду від 17 серпня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, у якій призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою суду від 19 вересня 2012 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до розгляду колегією суддів у судовому засіданні 26 вересня 2012 року.

У судових засіданнях представники позивача позов підтримали та просили задовольнити його повністю.

Представники відповідача-1 позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 05 вересня 2012 року. Пояснили, що рішення відповідача-1 складено правомірно, оскільки у ході перевірки виявлено факт неврахування позивачем при визначенні податкового зобов'язання підпункту 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України) та, як наслідок, неузгодження такого зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за березень 2012 року у розмірі, не меншому трикратному розміру земельного податку.

Представник відповідача-2 у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надійшло, у зв'язку з чим на підставі ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 26 вересня 2012 року судом прийнято рішення про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем-1 проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 17 травня 2012 року № 914/152/23744453 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих в податковій декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (також далі за текстом - акт перевірки), відповідно до висновку якого, позивачем у податковій декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік (також далі за текстом - податкова декларація) занижено суму податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за березень 2012 року у розмірі 5585,94 грн.

На підставі акту перевірки, 29 травня 2012 року складено рішення відповідача-1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб" у розмірі 5585,94 грн. за основним платежем та у розмірі 2792,97 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Рішення відповідача-1 позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення, зокрема, відповідачу-2 повторної скарги від 10 липня 2012 року б/н, за результатами розгляду якої прийнято рішення відповідача-2, яким рішення відповідача-1 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Суд погоджується з позицією позивача щодо протиправності рішень відповідача-1 та відповідача-2, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи документів та наступних обставин.

Так, згідно з абзацом 1 п. 75.1, підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до ст. 86 цього Кодексу.

В акті перевірки зазначено, що камеральною перевіркою податкової декларації виявлено, що річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності є меншим, ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки визначене платником податків податкове зобов'язання по орендній платі за такі земельні ділянки за березень 2012 року становить 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що призвело до заниження такого зобов'язання у розмірі 5585,94 грн., чим порушено підпункт 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України щодо визначення мінімального річного розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для всіх категорій земель, крім сільськогосподарського призначення, на рівні трикратного розміру відповідного земельного податку.

Згідно зі ст. 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 % від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у ст.ст. 272, 273, 276 і 278 ПК України.

Відповідно, мінімальний розмір орендної плати за використання земельної ділянки, площею 3456 кв.м., на Червоній площі, 15а у місті Сумах для позивача становить 3 % від її нормативної грошової оцінки, яка, станом на 01 січня 2012 року складає 4468746,24 грн.

Належна до нарахування та сплати сума орендної плати за таку земельну ділянку складає 5585,94 грн.

У ході судового розгляду справи з'ясовано, що позивачем у податковій декларації визначено податкове зобов'язання у розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Як пояснили представники позивача, такий розмір ставки передбачено умовами договору оренди земельної ділянки, укладеного 15 лютого 2001 року між позивачем та Сумською міською радою (також далі за текстом - договір оренди).

Зокрема, згідно з абзацом 1 п. 1.1, абзацом 1 п. 1.2 розділу 1, п. 2.1, абзацами 1, 3 п. 2.2, абзацом 1 п. 2.3 розділу 2, п. 5.1 розділу 5 договору оренди, Сумська міська рада на підставі свого рішення від 27 вересня 2000 року "Про припинення та перехід права користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям та громадянам" надала, а позивач прийняв у строкове, платне володіння та користування земельну ділянку на Червоній площі, 15 а у місті Сумах.

Грошова оцінка земельної ділянки, відповідно до довідки № 324 від 12 грудня 2000 року, виданої Сумським міським управлінням земельних ресурсів, складає 1496448,00 грн. (Один мільйон чотириста дев'яносто шість тисяч чотириста сорок вісім гривень 00 копійок).

Земельна ділянка надається в оренду з метою несільськогосподарського використання під розміщення ресторану (громадське харчування).

Цей договір укладається на строк оренди земельної ділянки, визначений рішенням Сумської міської ради від 27 вересня 2000 року "Про припинення та перехід права користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям та громадянам" терміном до 25 квітня 2024 року.

Умови цього договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття ним чинності законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені цим договором. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору.

Орендна плата вноситься позивачем у грошовій формі. Розмір орендної плати складає 1870,56 грн. (Одна тисяча вісімсот сімдесят гривень 56 копійок) на місяць.

Зміни умов цього договору можливі за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов цього договору спір вирішується у судовому порядку.

З викладених положень договору оренди вбачається, що цим договором чітко визначено розмір орендної плати за земельну ділянку, який, незважаючи на встановлення чинним законодавством інших правил, не може бути змінено без відповідної згоди сторін цього договору.

Згідно з абзацами 1, 4 ст. 2, ст. 13 Закону України "Про плату за землю" (у редакції, чинній на момент укладання договору оренди), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі, зокрема є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з абзацом 1 п. 288.1, п. 288.4, підпунктом 288.5.1 288.5 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

За переконанням суду, обґрунтування правомірності складання рішення відповідача-1 шляхом посилання на підпункт 288.5.1 п. 288.1 ст. 288 ПК України є помилковими, виходячи з наступного.

Розмір орендної плати за земельну ділянку зазначено у договорі оренди, укладеному у 2001 році. При цьому, у договорі оренди зазначено, що його умови зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття ним чинності законодавством встановлено інші правила, ніж передбачені цим договором.

Зміна розміру земельного податку є підставою для перегляду установленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди особами, які його уклали, однак не тягне автоматичного підвищення розміру орендної плати, встановленого у цьому договорі.

Таким чином, відповідач-1, виявивши невідповідність умов договору оренди чинному законодавству, за переконанням суду, мав право звернутися до сторін цього договору із пропозицією привести його положення згідно з чинним законодавством, а не самостійно визначати розмір орендної плати за земельну ділянку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 19 липня 2012 року у справі № К/9991/10837/12.

Стосовно протиправності рішення відповідача-2 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 56.8 ст. 56 ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

У ході аналізу рішення відповідача-2 з'ясовано, що його зміст є аналогічним змісту акту перевірки, що, за переконанням суду, є підтвердженням лише формального розгляду скарги позивача.

Враховуючи, що рішення відповідача-2 є письмовим повідомленням (рішенням) контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену, у даному випадку, відповідачем-1, тому відповідач-2, за переконанням суду, повинен був належним чином розглянути скаргу позивача та прийняти вмотивоване рішення. Однак, як з'ясовано у ході судового розгляду справи, такого відповідачем-2 не прийнято.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову, не надали.

На підставі викладених норм і обставин, суд прийшов до висновку, що позов підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" до державної податкової інспекції у місті Сумах Державної податкової служби та Державної податкової служби України про скасування рішень відповідачів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити повністю позов підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" до державної податкової інспекції у місті Сумах Державної податкової служби та Державної податкової служби України про скасування рішень відповідачів.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 травня 2012 року № 0003391502/18386 державної податкової інспекції у місті Сумах Державної податкової служби, яким підприємству з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб" у розмірі 5585,94 грн. (П'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять гривень дев'яносто чотири копійки) за основним платежем та у розмірі 2792,97 грн. (Дві тисячі сімсот дев'яносто дві гривні дев'яносто сім копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

3. Скасувати рішення Державної податкової служби України від 06 серпня 2012 року № 22/0/61-12/10-2215 про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення від 29 травня 2012 року № 0003391502/18386 державної податкової інспекції у місті Сумах Державної податкової служби залишено без змін, а повторна скарга підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" на вказане податкове повідомлення-рішення - без задоволення.

4. Присудити на користь підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД" (ідентифікаційний код 23744453) здійснений ним судовий збір у розмірі 150,00 грн. (Сто п'ятдесят гривень 00 копійок) із Державного бюджету України.

5. Копії постанови направити сторонам у порядку та строки, передбачені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя В.М. Данилишин

Судді І.О. Іщук

І.А. Качур