Рішення № 26235242, 28.09.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-3200/12

(№2609/10668/12)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2012 року. Солом'янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Прохоровій К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просив стягнути з останньої матеріальні збитки в сумі 1810,00 грн., та моральну шкоду в сумі 28190,00 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 31.10.2011 року відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Пежо», д.н. НОМЕР_1, порушила вимоги п. 16.2 ПДР України та здійснила на нього наїзд, чим завдала йому тілесних ушкоджень, матеріальних і моральних збитків.

Внаслідок вказаної пригоди, позивач отримав численні ушкодження, а саме: множинні забої м'яких тканин голови, грудної клітки, поперекового відділу хребта, лівої кісті, сідничної ділянки, крижі, куприка, правого колінного суглобу, у зв'язку з чим він з 31.10.2011 року по 04.11.2011 року знаходився на лікуванні в стаціонарі Київської міської клінічної лікарні.

Зазначив, що під час перебування на лікуванні у стаціонарі Київської міської клінічної лікарні №17, він, серед іншого, витратив на томографічне обстеження 1530,00 грн., що підтверджується відповідним рахунком-фактурою.

В подальшому, для точної оцінки стану свого здоров'я після ДТП, ОСОБА_1 був змушений зробити у приватній установі розгорнутий аналіз крові, на що витратив 280,00 грн., що підтверджується відповідним замовленням.

Таким чином, внаслідок неправомірних дій відповідача позивач поніс матеріальні збитки в сумі 1810,00 грн.

Крім того, позивачу було завдано і моральних страждань, пов'язаних з перенесенням сильного фізичного болю внаслідок отриманих ушкоджень. Під час перебування на лікуванні позивач був змушений знаходитись поза межами свого житла та своєї родини, що сприяло появі додаткових душевних страждань.

Протягом двох місяців після ДТП, позивач відчував головний біль, особливо у нічний час, у зв'язку з чим у нього порушився сон, що негативно вплинуло на його самопочуття. Крім того, наїзд автомобільного транспорту викликав у позивача відчуття страху, занепокоєння та душевного болю, що порушило його звичайний життєвий уклад та потребує від нього додаткових зусиль в організації його життя.

Моральну шкоду позивач оцінює в сумі 28190,00 грн.

На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги свого довірителя підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник позивача в ході розгляду справи не заперечував проти того, щоб відповідна до законодавства частка за відшкодування матеріальної та моральної шкоди була стягнута зі страховика, в межах ліміту його відповідальності, у разі, якщо суд дійде висновку, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували посилаючись на те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не доведеними належними доказами, у зв'язку з чим просили у задоволенні позову відмовити.

В ході розгляду справи в якості співвідповідача було залучено ПрАТ «СК «АХА Страхування».

Представник відповідача ПрАТ «СК «АХА Страхування»в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що позивач ОСОБА_1, з відповідною заявою до ПрАТ «СК «АХА Страхування»не звертався. У свою чергу, рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком після розгляду ним наданих йому визначених у ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», документів про ДТП.

Таким чином, вирішення питання про виплату відповідно до вимог чинного законодавство можливе лише після отримання від потерпілої сторони повідомлення про подію, заяви про виплату страхового відшкодування та документів, які підтверджують заявлені вимоги.

Оскільки позивач ОСОБА_1 не звертався до ПрАТ «СК «АХА Страхування»для отримання відшкодування відповідно до вимог Закону, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2 та її представника, представника відповідача ПрАТ «СК «АХА Страхування», дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.11.2011 року о 15.00 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Пежо», д.н. НОМЕР_1, на перехресті вул. Соляної -О. Шмідта в м. Києві, виконуючи поворот праворуч, здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_1, чим завдала йому тілесних ушкоджень та матеріальних збитків.

07.11.2011 року постановою інспектора з дізнання сектору оформлення ДТП та дізнання ВДАІ Шевченківського РУ, в порушенні кримінальної справи по факту дорожньо-транспортної пригоди було відмовлено.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2011 року провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 07.11.2011 року вбачається, що під час вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивач ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, з приводу чого був доставлений до лікувального закладу м. Києва.

Перевіркою було встановлено, що дорожньо-транспортна пригода виникла внаслідок порушення ОСОБА_2 п. 16.2 ПДР України.

Вказана постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 07.11.2011 року є чинною.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2011 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 було закрито, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

У вказаній постанові вину ОСОБА_5 не було встановлено, у зв'язку з відсутністю на її автомобілі, на дорозі, вулиці, дорожніх споруд чи іншому майні ушкоджень, що передбачено ст. 124 КУпАП.

В свою чергу у вказаній постанові було зазначено, що своїми діями ОСОБА_2 порушила п. 16.2 ПДР України.

Крім того, з розширеної довідки про дорожньо-транспортну пригоду №8904967 вбачається, що ОСОБА_1 є потерпілим у ДТП, що сталася 31.10.2011 року, внаслідок порушення ОСОБА_2 правил маневрування п. 16.2 ПДР України.

Відповідно до п. 16.2 ПДР України на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії водія ОСОБА_2 вочевидь не відповідали вимогам ПДР України, а тому вона, як особа, що керувала автомобілем «Пежо»д.н. НОМЕР_1, внаслідок чого позивач отримав тілесні ушкодження, є єдиною винною особою дії якої призвели до ДТП.

З виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1589 Київської міської клінічної лікарні №7 вбачається, що позивач ОСОБА_1, знаходився на стаціонарному лікуванні та внаслідок ДТП, яка сталася 31.10.2011 року отримав значені тілесні ушкодження, а саме: множинні забої м'яких тканин голови, грудної клітки, поперекового відділу хребта, лівої китиці, сідничної ділянки, крижі, куприка, правого колінного суглоба.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, під час перебування ОСОБА_1 на лікуванні у стаціонарі Київської міської клінічної лікарні №17, останній, серед іншого, витратив на томографічне обстеження 1530,00 грн., що підтверджується відповідним рахунком-фактурою та в подальшому, для точної оцінки стану свого здоров'я після ДТП був змушений зробити у приватній установі розгорнутий аналіз крові, на що витратив 280,00 грн., що підтверджується відповідним замовленням.

Таким чином, внаслідок ДТП позивач поніс матеріальні збитки в сумі 1810,00 грн., які останній просив стягнути, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

За наданими позивачем ОСОБА_1 доказами на підтвердження його вимог про відшкодування матеріальної шкоди вбачається, що останній надав суду рахунок-фактуру №0111110094409418 від 01.11.2011 року та замовлення від 16.11.2011 року, однак даних, які б свідчили про те, що ним були оплачені вказані медичні послуги, суду надано не було.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1810,00 грн.

Позивач також просив стягнути моральну шкоду в сумі 28190,00 грн., на що слід зазначити наступне.

Встановлено, що між відповідачем ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «АХА Страхування»було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до умов якого транспортний засіб, що знаходився під керуванням ОСОБА_2, був застрахований, що підтверджується полісом №АА/2650005.

Судом встановлено, що у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, позивач зазнав моральних страждань, пов'язаних з перенесенням сильного фізичного болю внаслідок отриманих ушкоджень. Під час перебування на лікуванні позивач був змушений знаходитись поза межами свого житла та своєї родини, що сприяло появі додаткових душевних страждань.

Протягом двох місяців після ДТП, позивач відчував головний біль, особливо у нічний час, у зв'язку з чим у нього порушився сон, що негативно вплинуло на його самопочуття. Крім того, наїзд автомобільного транспорту викликав у позивача відчуття страху, занепокоєння та душевного болю, що порушило його звичайний життєвий уклад та потребує від нього додаткових зусиль в організації його життя.

Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

П.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодження здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу внаслідок ДТП було завдано тілесних ушкоджень, у зв'язку з чим погіршився його стан здоров'я, що підтверджується випискою з історії хвороби стаціонарного хворого №1589.

Отже, позивачу внаслідок ДТП було завдано моральної шкоди, яка полягала у погіршенні його психологічного та нервового стану внаслідок отримання ушкоджень здоров'я, безвідповідальним подальшим ставленням відповідача до нього з питань надання будь-якої допомоги під час лікування.

При цьому, виходячи з обставин справи суд вважає, що розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок ДТП, в сумі 28190,00 грн. значно завищений ним і з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума 10000,00 грн.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 22.3 ст. 23 Закону, потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5% ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 цього закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумо, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п.п. 9.3 ст. 9 цього ж Закону, обов'язків ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 100000,00 грн. на одного потерпілого.

Отже, з урахуванням ст. 9 та ст. 23 вказаного Закону, страховик має відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. (100000,00 грн. * 5%).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодування).

Таким чином, з урахуванням ст. 9 та ст. 23 Закону, суд приходить до висновку про стягнення з ПрАТ «СК «АХА Страхування»та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 5000,00 грн., з кожного.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач частково довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Що стосується посилань представника відповідача ПрАТ «СК «АХА Страхування»стосовного того, що ОСОБА_1 не має права на відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, у зв'язку з тим, що він не повідомив страховика про настання страхового випадку, то суд не приймає їх до уваги, оскільки відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язок повідомлення про страховий випадок покладений на страхувальника -відповідача ОСОБА_2, яка належним чином повідомила страховика про страховий випадок, що було підтверджено поясненнями представників відповідачів в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням часткового задоволення позову, суд приходить до висновку, про стягнення в рівних частинах з відповідачів на користь позивача судових витрат, які складаються з судового збору в сумі 100,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 23, 1166, 1167, 1194, 1195 ЦК України, ст.ст. 10, 27, 30, 57-58, 60-61, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_4, моральну шкоду в сумі 5000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 50,00 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», код ЄДРПОУ 20474912, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Іллінська, 8 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_4, моральну шкоду в сумі 5000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 50,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя