Рішення № 2623153, 19.12.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 18/59

19.12.08

За первісним позовом Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи

Ситцевого Валерія Васильовича

до Відкритого акціонерного товариства «Київський вітамінний завод»

про стягнення 45 000,00грн.

За зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Київський вітамінний завод»

до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Ситцевого Валерія

Васильовича

про стягнення 45 000,00грн. безпідставно набутого майна

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники:

Від СПД- фізичної особи Ситцевого В.В. Кондратов М.І.- предст. (дов. від 09.10.2007р.)

Від ВАТ «Київський вітамінний завод» Іщук М.М.- предст. (дов. від 24.07.2008р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Київський вітамінний завод»про стягнення 45 000,00грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про надання юридичних та консультаційних послуг від 10.04.2001р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2008р. (суддя Мандриченко О.В.) порушено провадження у справі №18/59, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 13.02.2008р.

У доповненні до позовної заяви, яке надійшло до суду 13.02.2008р., СПД- фізична особа Ситцевой В.В. просить суд зобов’язати ЗАТ «Київський вітамінний завод»підписати Акт прийому-передачі виконаних робіт наданих послуг за укладеним сторонами Договором про надання юридичних та консультаційних послуг від 10.04.2001р.

13.02.2008р. судове засідання не відбулося, оскільки справа №18/59 скерована до Київського апеляційної господарського суду для подальшого скерування до касаційної інстанції, у зв’язку з надходженням касаційної скарги.

01.08.2008р. справа №18/59 повернута до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 01.08.2008р. справа №18/59 передана для подальшого розгляду судді Палію В.В.

У зв’язку з наведеним, справа №18/59 прийнята до розгляду суддею Палієм В.В. та призначена до судового розгляду на 27.08.2008р.

22.08.2008р. судом одержано зустрічний позов ЗАТ «Київський вітамінний завод»до СПД- фізичної особи Ситцевого В.В. про стягнення 45 000,00грн. безпідставно набутого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2008р. №18/59 зустрічний позов прийнято судом для спільного розгляду з первісним позовом.

22.08.2008р. судом одержано відзив ЗАТ «Київський вітамінний завод»на первісний позов, у якому відповідач за первісним позовом просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

26.08.2008р. судом одержано клопотання від СПД- фізичної особи Ситцевого В.В. про відкладення розгляду справи, у зв’язку із находженням Ситцевого В.В. у відпустці за межами м. Києва.

У судовому засіданні 27.08.2008р. клопотання СПД- фізичної особи Ситцевого В.В. задоволено.

У зв’язку з наведеним, розгляд справи 27.08.2008р. відкладено.

Представник позивача за первісним позовом надав суду оригінал позовної заяви із відтиском штампу Господарського суду міста Києва від 23.08.2007р. та документи, які вимагались ухвалою.

Судом долучено до матеріалів справи оригінал позовної заяви з доданими до неї документами.

Представник позивача за первісним позовом звернувся до суду з письмовим клопотанням про здійснення заміни ЗАТ «Київський вітамінний завод»його правонаступником Відкритим акціонерним товариством «Київський вітамінний завод».

Клопотання судом задоволено.

Представник відповідача за зустрічним позовом надав суду відзив на зустрічну позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову з підстав, зазначених у відзиві.

Представник позивача за первісним позовом надав суду доповнення до позовної заяви, у якому просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський вітамінний завод» 45 000,00грн. заборгованості, 31 314,60грн.-пені та понесені судові витрати.

Представник позивача за первісним позовом звернувся до суду з письмовим клопотанням про витребування у відповідача за первісним позовом належним чином засвідченої копії довіреності, яка була оформлена на ім’я Ситцевого В.В. у 2001р. Зазначена довіреність свідчить про те, що Ситцевому В.В. були надані повноваження саме у зв’язку з необхідністю виконання умов договору про надання юридичних та консультативних послуг від 10.04.2001р.

Представник відповідача за первісним позовом пояснив, що оригінал довіреності у відповідача відсутній та міститься у матеріалах справи №9/21.

За наведених обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача за первісним позовом.

Представник позивача за первісним позовом звернувся до суду з письмовим клопотанням про витребування із матеріалів справи №9/21, яка знаходиться у Вищому господарському суді України, копії довіреності, яка була оформлена на ім’я Ситцевого В.В. у 2001р.

У зв’язку з тим, що позивачем за первісним позовом не надано суду доказів того, що матеріали справи №9/21 знаходяться саме у архіві Вищого господарського суду України, суд відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання.

З метою здійснення заміни Закритого акціонерного товариства «Київський вітамінний завод»його правонаступником та з метою витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи 17.09.2008р. відкладено.

У судовому засіданні 07.10.2008р. представник ВАТ «Київський вітамінний завод»надав суду додатковий відзив на первісний позов.

Також представник ВАТ «Київський вітамінний завод»надав суду письмові заперечення на відзив СПД- фізичної особи Ситцевого В.В. на зустрічний позов.

Представник СПД- фізичної особи Ситцевого В.В. заявив усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні, з метою можливого укладання сторонами мирової угоди.

Клопотання судом задоволено.

У судовому засіданні 07.10.2008р. судом оголошено перерву до 22.10.2008р.

21.10.2008р. судом одержано клопотання від СПД- фізичної особи Ситцевого В.В. про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю представника СПД- фізичної особи Ситцевого В.В. бути присутнім у судовому засіданні.

21.10.2008р. судом одержано клопотання від СПД- фізичної особи Ситцевого В.В. про продовження строку вирішення спору у справі №18/59 на підставі ст. 69 ГПК України.

Представник ВАТ «Київський вітамінний завод»у судовому засіданні 22.10.2008р. звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку вирішення спору у справі №18/59 на один місяць.

Клопотання сторін судом задоволені.

У зв’язку із задоволенням клопотання СПД- фізичної особи Ситцевого В.В. про відкладення розгляду справи, розгляд справи 22.10.2008р. відкладено.

У судовому засіданні 11.11.2008р. представник СПД- фізичної особи Ситцевого В.В. надав суду уточнення до позовної заяви, у якому просить суд зобов’язати відповідача підписати Акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за Договором про надання юридичних та консультаційних послуг від 10.04.2001р.

Крім того, представник СПД- фізичної особи Ситцевого В.В. надав суду уточнення до позовної заяви, у якому просить суд стягнути із ВАТ «Київський вітамінний завод» 4038,58грн.-пені.

Уточнені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.

11.11.2008р. розгляд справи відкладено, у зв’язку з неявкою у судове засідання представника ВАТ «Київський вітамінний завод».

У судовому засіданні 19.11.2008р. представник СПД- фізичної особи Ситцевого В.В. подав суду клопотання, у якому просить суд застосувати до вимог позивача за зустрічним позовом строк позовної давності, який сплинув з врахуванням часу укладення договору та вчинення на його виконання відповідної грошової оплати в квітні 2001р.

Представники сторін подали суду спільне клопотання про продовження строку розгляду справи на 1 місяць відповідно до ст. 69 ГПК України.

Клопотання сторін про продовження строку розгляду справи на 1 місяць судом задоволено.

Представник СПД- фізичної особи Ситцевого В.В. надав суду письмові пояснення Федосєєвої Л.О. від 03.10.2008р. (яка у період з 1995р. по 2002р. працювала на посаді технічного директора ЗАТ «Київський вітамінний завод») щодо надання юридичної і практичної допомоги адвокатом Ситцевим В.В. за договором про надання юридичних та консультаційних послуг від 10.04.2001р. і сплати винагороди за надані послуги.

Представник ВАТ «Київський вітамінний завод»заявив усне клопотання про виклик у судове засідання для дачі пояснень Федосєєвої Лариси Олександрівни (технічного директора ЗАТ «Київський вітамінний завод»станом на час укладення та виконання умов договору про надання юридичних та консультаційних послуг від 10.04.2001р.).

Клопотання судом задоволено.

З метою виклику у судове засідання для дачі пояснень Федосєєвої Лариси Олександрівни (технічного директора ЗАТ «Київський вітамінний завод»станом на час укладення та виконання умов договору про надання юридичних та консультаційних послуг від 10.04.2001р.), розгляд справи 19.11.2008р.

У судовому засіданні 16.12.2008р. представник позивача за первісним позовом надав суду нормативно-правове обґрунтування до первісного позову, письмові пояснення Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Ситцевого Валерія Васильовича, заяву-пояснення адвоката Ринкового В.І.

У судовому засіданні 16.12.2008р. судом оголошено перерву до 19.12.2008р., з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.

18.12.2008р. судом одержано заяву від представника позивача за первісним позовом, у якій повідомляється про неможливість прибути у судове засідання для дачі пояснень Федосєєвої Л.О. (технічного директора ЗАТ «Київський вітамінний завод»станом на час укладення та виконання умов договору про надання юридичних та консультаційних послуг від 10.04.2001р.) та додано нотаріально посвідчену заяву зазначеної фізичної особи, у якій підтверджується факт надання правових консультацій з питань інтелектуальної власності у квітні-травні 2001р. адвокатом Ситцевим В.В. та підтверджується факт надання відповіді на адвокатський запит Лодяного І.В.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2001р. між патентним повіреним Ситцевим В.В., який є суб’єктом підприємницької діяльності відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію №339920 від 04.06.1998р. (надалі –патентний повірений) та ЗАТ «Київський вітамінний завод» (правонаступником якого є ВАТ «Київський вітамінний завод», надалі –замовник) укладено договір про надання юридичних та консультаційних послуг, відповідно до умов якого патентний повірений приймає на себе зобов’язання надати протягом 2001-2004років юридичні консультації замовнику з приводу охорони та захисту об’єктів інтелектуальної власності (позначення «Септифрил», ліцензійних угод на його виробництво тощо) та від імені замовника здійснити у Державному департаменті інтелектуальної власності, в інших державних органах, в арбітражних судах та у судах загальної юрисдикції всі необхідні дії по захисту прав на ці об’єкти інтелектуальної власності.

Згідно з п. 2.1 договору вартість послуг за договором складає 90 000,00грн. без ПДВ.

Замовник перераховує 50% від зазначеної у п. 2.1 суми на розрахунковий рахунок патентного повіреного протягом 5 днів д дня виставлення рахунку-фактури (п. 2.2).

Решта суми за договором перераховується патентному повіреному в разі повного усунення обставин, що призвели до припинення виробництва лікарського засобу «Септефрил»(а саме, визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів, послуг «Септефрил»№11847 від 30.04.1994р.) (п. 2.3).

Замовник, на виконання умов п. 2.2 договору 25.04.2001р. перерахував на користь патентного повіреного 50% обумовленої договором суми, що складає 45000,00грн. та не заперечується патентним повіреним.

Як зазначає позивач за первісним позовом та підтверджується матеріалами справи (судовими рішеннями, письмовими поясненнями технічного директора ЗАТ «Київський вітамінний завод»станом на час укладення та виконання умов договору про надання юридичних та консультаційних послуг від 10.04.2001р., поясненнями адвоката Ринкового В.І. –одного з представників ЗАТ «Київський вітамінний завод»у суді) патентний повірений протягом 2001-2004р. надавав замовнику послуги на виконання умов договору від 10.04.2001р., що підтверджується, зокрема, наступним.

22.06.2001р. рішенням Вищого арбітражного суду України у справі №9/21 було відмовлено у задоволенні позову ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»до ЗАТ «Київський вітамінний завод»(представником якого у суді був, зокрема, патентний повірений Ситцевой В.В.) про усунення порушень виключних прав на знак для товарів та послуг «Септефрил»та відшкодування шкоди у розмірі 12 664 524грн. Зазначене рішення залишено в силі Судовою колегією по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України (постанова №04-1/1-1/76).

Крім того, за згодою керівництва ЗАТ «Київський вітамінний завод»для захисту прав інтелектуальної власності позивача Ситцевим В.В. було підготовлено та подано позов від імені професора Палія Г.К., як автора твору-неологізму «Септефрил»до Міністерства освіти і науки України, ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»та ДДІВ МОН України про визнання недійсним свідоцтва України №11847 на знак для товарів і послуг «Септефрил» та зобов’язання виконати певні дії. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30.04.2004р., яке залишено без змін колегією судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 25.08.2004р. №22-5465/2004 набрало законної сили, позовні вимоги Палія Г.К. задоволено частково, визнано недійсним повністю свідоцтво України №11847 на знак для товарів і послуг «Септефрил»та рішення Держпатенту України від 08.02.1999р. про реєстрацію знака для товарів і послуг «Септефрил»на ім’я ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».

Відповідно до п. 3.1 договору патентний повірений зобов’язується виконати зазначені в п. 1.1 послуги у наступні терміни: до 10.04.2004р. (в редакції договору патентного повіреного); до 01.10.2004р. (в редакції договору замовника).

Відповідно до п. 3.4 договору роботи (послуги) зазначені п. 1.1 вважаються виконаними з моменту підписання сторонами проміжних та остаточних актів приймання-передачі виконаних робіт (послуг)

Згідно з п. 7.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов’язань по договору.

На вимогу патентного повіреного, замовником не підписано Акт передачі-приймання робіт (наданих послуг) від 10.12.2004р. та кошти у розмірі 45000,00грн. не сплачено.

У зв’язку з наведеним, патентний повірений просить суд стягнути з відповідача 45000,00грн. основного боргу, 4038,58грн.-пені, зобов’язати замовника підписати Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором.

Відповідач за первісним позовом у відзиві посилається на те, що договір фактично є неукладеним, оскільки сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, позивачем за первісним позовом не було надано послуги у строк, передбачений договором, позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з позовом до суду. Крім того, відповідач за первісним позовом звертає увагу суду на те, що договір не дає чіткого визначення чи є позивач Суб’єктом підприємницької діяльності та, відповідно, чи має право на звернення з позовом до господарського суду.

У зустрічному позові Відкрите акціонерне товариство «Київський вітамінний завод»просить суд стягнути з патентного повіреного 45 000,00грн. –коштів, які набуті патентним повіреним без достатньої правової підстави, так як сторонами не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, відповідно такий договір є неукладеним.

Відповідач за зустрічним позовом просить суд застосувати строк позовної давності до зустрічних позовних вимог та крім того, зазначає, що сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов при укладенні договору від 10.04.2001р. Факт здійсненої замовником попередньої оплати свідчить про визнання ним того, що договір між сторонами було укладено, а неналежне виконання однією із сторін умов договору не є підставою для визнання його недійсним або неукладеним.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість та часткове задоволення первісних позовних вимог та необґрунтованість і відмову у задоволенні зустрічного позову, з огляду на наступне.

До договору від 10.04.2001р., який був укладений до набрання чинності Цивільним кодексом України і продовжував діяти після набрання ним чинності, підлягають застосуванню правила Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши умови договору від 10.04.2001р. суд приходить до висновку, що сторонами у належній формі було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору (предмету, ціни, строку дії договору).

Розбіжності у примірниках договорів сторін у п. 3.1 договору щодо строків виконання робіт патентним повіреним, які передбачені у п. 1.1 договору не мають суттєвого значення для вирішення спору, оскільки п. 7.1 договору передбачено загальний строк дії договору –до виконання сторонами своїх зобов’язань за договором.

Виконання умови договору у чітко визначені строки в частині визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №11847 від 30.04.1994р. не може залежати виключно від волі сторін договору, оскільки свідоцтво на знак для товарів і послуг підлягає визнанню недійсним у судовому порядку, а за домовленістю сторін не може бути встановлена конкретна дата прийняття судового рішення на майбутнє та набрання ним законної сили. П. 3.8 договору передбачена можливість виникнення умов, що не залежать від волі сторін, яких жодна сторона не могла обійти та як наслідок –строки виконання зобов’язань за договором переносяться на строк дії таких умов.

Матеріали справи містять належні та допустимі докази виконання патентним повіреним умов договору в частині взятих на себе зобов’язань за п. 1.1 договору та в частині усунення обставин, що призвели до припинення виробництва лікарського засобу «Септефрил»(зазначене підтверджується судовими рішеннями, копії яких додано до матеріалів справи, письмовими поясненнями технічного директора ЗАТ «Київський вітамінний завод»станом на час укладення та виконання умов договору про надання юридичних та консультаційних послуг від 10.04.2001р., поясненнями адвоката Ринкового В.І. –одного з представників ЗАТ «Київський вітамінний завод»у суді).

Відповідач за первісним позовом належним чином не виконав зобов’язання за договором, оскільки за надані позивачем послуги сплатив лише частково, і на день розгляду справи заборгованість обліковується у розмірі 45000,00грн., що підтверджується актом передачі-приймання робіт (наданих послуг) та розрахунком позовної заяви за підписом СПД- фізичної особи Ситцевого В.В.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача за первісним позовом, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, первісний позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині вимоги про стягнення з відповідача 45000,00грн. суми основного боргу.

Суд також вважає обґрунтованою та задовольняє вимогу позивача за первісним позовом про зобов’язання відповідача підписати Акт передачі-приймання робіт (наданих послуг), з огляду на наступне.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” від 17.06.1997, № 996-ХІV, Акт виконання за надані послуги є первинним документом, що фіксує факт здійснення господарської операції та є підставою для бухгалтерського обліку. Складання їх, в силу Закону, повинно бути здійснено під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо –безпосередньо після її закінчення.

На відповідача за первісним позовом умовами Договору було покладено обов’язок підписати Акт приймання-передачі виконаних робіт.

Таким чином, з огляду на виконання патентним повіреним умов договору, відповідач порушив вимоги ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Доказів існування заперечень та зауважень відповідача за первісним позовом по Акту, про які було повідомлено патентного повіреного, матеріали справи не містять.

У зв’язку з наведеним, суд задовольняє заявлену позовну вимогу за первісним позовом.

Щодо нарахованої позивачем за первісним позовом суми пені у розмірі 4038,58грн. за прострочення виконання зобов’язання по оплаті наданих послуг, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. (ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 231 штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України скорочений строк позовної давності в один рік застосовується, зокрема, до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, станом на час пред’явлення позивачем за первісним позовом позову до суду-23.08.2007р., строк позовної давності для стягнення пені минув (про застосування строку позовної давності заявлено відповідачем за зустрічним позовом у відзиві). У зв’язку з наведеним, суд відмовляє позивачу за первісним позовом у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 4038,58грн.-пені.

При цьому суд зазначає, що в іншій частині позовних вимог загальний трирічний строк позовної давності для звернення з позовом до суду позивачем за первісним позовом не пропущено, так як рішення Шевченківського районного суду м. Києва, яким визнано недійсним повністю свідоцтво України №11847 набрало законної сили з 25.08.2004р., з вимогою підписати Акт прийому-передачі робіт патентний повірений звернувся до замовника 10.12.2004р., а із позовною заявою позивач за первісним позовом звернувся до суду 23.08.2007р. (про що свідчить штамп для вхідної кореспонденції на позовній заяві)

Щодо зустрічної позовної заяви про стягнення 45000,00грн. безпідставно набутого майна, суд зазначає наступне.

Як встановлено вище, суд прийшов до висновку що договір від 10.04.2001р. є укладеним, оскільки сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору. Таким чином, сума попередньої оплати у розмірі 45000,00грн. одержана патентним повіреним від замовника на виконання умов договору від 10.04.2001р.

Договір укладений сторонами 10.04.2001р. Обидва примірники договору, які надані сторонами на огляд суду містять підписи сторін та відтиски печаток.

Таким чином, якщо позивач за зустрічним позовом вважав, що договір є неукладеним сторонами та відповідно, патентним повіреним було безпідставно набуто 45000,00грн., замовник мав право протягом 3 років звернутись до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Трирічний строк позовної давності за зустрічною позовною вимогою скінчився, відповідно, 25.04.2004р. (оскільки 25.04.2001р. замовником перераховано на користь патентного повіреного 45000,00грн. –попередньої оплати, яку позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути як безпідставно одержане майно).

Відповідно до ч.3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

19.11.2008р. судом одержано заяву від відповідача за зустрічним позовом про застосування строку позовної давності та, у зв’язку з його пропуском позивачем відповідач просить суд відмовити позивачу за зустрічним позовом у задоволенні зустрічних позовних вимог. Таким чином, відповідач за зустрічним позовом, до винесення рішення у справі, заявив про сплив позовної давності.

Позивач за зустрічним позовом не зазначив поважних причини пропуску строку позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, у тому числі, пропуск позивачем за зустрічним позовом строку позовної давності для звернення з вимогою до суду, суд відмовляє у задоволенні заявлених зустрічних позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Ситцевого Валерія Васильовича до Відкритого акціонерного товариства «Київський вітамінний завод»задовольнити частково.

2. Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство «Київський вітамінний завод»(м. Київ, вул. Копилівська, 38, код ЄДРПОУ 35251822) підписати Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за Договором про надання юридичних та консультаційних послуг від 10.04.2001р.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський вітамінний завод»(м. Київ, вул. Копилівська, 38, код ЄДРПОУ 35251822) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Ситцевого Валерія Васильовича (м. Київ, вул. Ольжича, 3, кв. 33, свідоцтво про державну реєстрацію №339920 від 04.06.1998р.) 45000,00грн. –основного боргу, 535,00грн. –державного мита, 118,00грн.-витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині первісних позовних вимог –відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. У задоволенні зустрічних позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Київський вітамінний завод»до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Ситцевого Валерія Васильовича відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя

В.В. Палій