Постанова № 2622977, 10.12.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.12.2008

Справа №2-27/3849-2007А

За позовом ВАТ «Агрофірма «Грушевська», м. Судак, с. Грушевка, вул.. Советська, 40.

До відповідача ДПІ в м. Судак, м. Судак, вул.. Яблунева, 10.

Про скасування податкового повідомлення – рішення.

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Пономаренко Н. О.

представники:

Від позивача – Бивалін, дор. у справі.

Від відповідача – не з’явився.

За участю експерта Жіліної А. Г.

Сутність спору:

Позивач звернувся до Господарського суду з позовною заявою до відповідача про скасування податкового повідомлення – рішення від 09.08.2006 р. №430/1790/10/23-1 про визначення суми податкового забовязання по податку на додану вартість у розмірі 111932,81 грн., з якого 74424,54 грн. основного платежу і 37212,81 грн. штрафних санкцій.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що в декларації за січень 2005 р. він помилково не вказав до відшкодування з бюджету суми у розмірі 74424,54 грн., а потім, самостійно виявивши вказану помилку, зробив уточнюючий розрахунок по ПДВ до декларації за січень 2005 р. Декларація по ПДВ була отримана відповідачем 21.02.2005 р., а уточнюючий розрахунок отриман відповідачем 23.02.2005 р., про що свідчить відповідна відмітка ДПІ в м. Судак на вказаних документах. В зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2005 р. з заявленої суми ПДВ до відшкодування в сумі 74720,00 грн. виник податковий кредит по ПДВ, а тому позивач не сплачував податок на додану вартість на вказану суму в наступному періоді. Припушена помилка по податковому кредиту підтверджується відповідними податковими деклараціями. З цієї причини позивач не згоден з податковим повідомлення – рішенням від 09.08.2006 р. №430/1790/10/23-1 та звернувся зі скаргою до відповідача по справі, а також просив провести повторну невиїзну документальну перевірку за участю посадових осіб позивача, а на цей період відкликати спірне податкове повідомлення – рішення. Відповідач листом від 23.08.2006 р. за №1915/10/23-124 направив на адресу позивача рішення від 23.08.2006 р. про продовження строків розгляду первинної скарги, одночасно запропонувавши позивачу представити документи податкового і бухгалтерського обліку, які підтверджують правомірність зменшення заявленої суми ПДВ до відшкодування по уточненому розрахунку за січень 2005 р. по акту перевірки №185/23-1/00412777 від 08.08.2006 р. Позивач направив витребувані документи, які були отримані відповідачем 11.10.2006 р., тобто за сутки до спливу продовженого строку розгляду скарги. Однак, відповідач не прийнявши надані документи до уваги, до спливу встановленого строку, 11.10.2006 р. прийняв рішення про залишення скарги без задоволення. Рішенням від 15.12.2006 р. №2876/20/25-007 ДПА в АР Крим відмовила у задоволенні повторної скарги позивача, також не розглянувши документи, які підтверджують бюджетне відшкодування по ПДВ.

На підставі викладеного, просить позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про те, що ним була проведена невиїзна документальна перевірка з питання правомірності заявленого бюджетного відшкодування по ПДВ по уточненому розрахунку за січень 2005 р. Відповідач направив запити до позивача про надання документів для проведення позапланової документальної перевірки. Позивач листом №21/7-5а від 23.09.2005 р. повідомив про неможливість надання документів в зв’язку з їх вилученням Сімферопольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою. На вимоги відповідача надати вказані документи, Сімферопольська міжрайонна природоохоронна прокуратура відповіла відмовою. В зв’язку з тим, що документи по податковому і бухгалтерському обліку не були представлені, була проведена невиїзна документальна перевірка 26.07.2006 р. В зв’язку з тим, що у скарзі позивача на винесене податкове повідомлення – рішення йшла мова про те, що позивач готовий надати документи для підтвердження правильності цифр, включених до податкового кредиту, строк розгляду первинної скарги було продовжено до 12.10.2006 р. Однак позивачем документи по бухгалтерському і податковому обліку представлені не були, в зв’язку з чим первинна скарга була залишена без задоволення.

Таким чином, з урахуванням того, що документи бухгалтерського і податкового обліку позивача під час проведення 25.07.2006 р. невиїзної документальної перевірки досліджені не були і не враховувалися, то суд ставить під сумнів висновки, викладені в акті перевірки №185/23-1/00412777 від 08.08.2006 р.

Ухвалою ГС АРК від 12.06.2007р. провадження по справі було запинено та було призначено судово – бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено ТОВ “Кримське експертне бюро”, ( м. Сімферополь. вул. К. Маркса, 44, к. 20 ).

Від експертної установи матеріали справи були повернені з висновком №100/07 судово – бухгалтерської експертизи.

Беручи до уваги , що підстави які слугували для зупинення проваження по справі відпали, суд ухвалою від 20.08.2008 р. поновив провадження по справі.

Відповідач проти висновків експертизи заперечує по мотивам, викладеним у відповідних запереченнях.

Позивач заявою від 10.12.2008 р. доповнив позовні вимоги та просить суд додатково стягнути з відповідача витрати на проведення експертизи у розмірі 2500 грн., сплачені позивачем відповідно до квитанції від 15.08.2008 р.

Суд прийняв до уваги уточнення позивача.

Також позивач в судовому засіданні усно уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати податкове повідомлення – рішення ДПІ в м. Судак від 09.08.2006 р. №430/1790/10/23-1 про визначення суми податкового забовязання по податку на додану вартість у розмірі 111932,81 грн., з якого 74424,54 грн. основного платежу і 37212,81 грн. штрафних санкцій.

Суд прийняв до уваги уточнення позивача.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Експерт в судовому засіданні пояснив про те, що під час проведення перевірки відповідачу не були надані податкової накладні за січень 2005 р. на суму ПДВ у розмірі 74833,72 грн., однак під час експертного дослідження експерту було надано оригінали податкових накладних №4/2 -1 від 15.01.2005 р., №4/3 від 15.01.2005 р., №4/3 від 10.01.2005 р., №5/1 від 18.01.2005 р., №6-1 від 21.01.2005 р., відповідно до яких загальний обсяг придбання товарів ( робіт, послуг ) склав 374168,61 грн., в тому числі сума ПДВ у розмірі 74833,72 грн. Також повідомив, що під час експертного дослідження не було встановлено яких - небудь порушень бухгалтерського обліку і підставою для донарахування податку на додану вартість слугувало лише те, що під час проведення перевірки не були представлені відповідні податкової накладні. Таким чином, вважає аргументи, викладені у запереченнях відповідача, такими, що не відносяться до питань, що досліджувалися.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача та пояснення експерта, суд -

В С Т А Н О В И В :

25.07.2006 р. посадовими особами відповідача була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових забовязань з ПДВ за січень 2005 р.

По результатам перевірки було складено акт від 08.08.2006 р. №185/23-1/00412777.

В ході проведення перевірки було встановлено, що при перевірці суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за січень 2005 р. по уточнюючому розрахунку №500858 від 25.02.2005 р. було встановлено порушення п.п. 7.4.5, 7.4.1 п. 7.4 ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В результаті проведення перевірки було зменшено суму ПДВ, заявлену до відшкодування за січень 2005 р., у розмірі 74720,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення – рішення від 09.08.2006 р. №430/1790/10/23-1 про визначення суми податкового забовязання по податку на додану вартість у розмірі 111932,81 грн., з якого 74424,54 грн. основного платежу і 37212,81 грн. штрафних санкцій.

Не погодившись з вказаним, позивач звернувся до відповідача зі скаргою від 14.08.2006 р. №14/08.

Відповідач, по результатам розгляду вказаної скарги, виніс рішення від 11.10.2006 р. №2216/10/23-129 про залишення скарги без задоволення.

Не погодившись з вказаним, позивач звернувся з повторною скаргою №1910/6Ж від 19.10.2006 р. до ДПА в АР Крим.

ДПА в АР Крим рішенням про результати розгляду повторної скарги від 10.12.2006 р. №2876/10/25-107 скарга позивача була залишена без задоволення.

При таких обставинах справи, суд дійшов висновку позовні вимоги задовольнити , виходячи з наступних підстав.

Позивачем було подано 21.02.2005р. до відповідача декларацію по податку на додану вартість за січень 2005 р. зі слідуючими показниками: по строці 9 декларації «всього податкових забовязань» суму 1500,00 грн.; по строці 17 декларації «всього податковий кредит» суму 0,00 грн.; по строці 20 декларації «сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету по результатам поточного звітнього періоду» - 1500 грн.

Відповідно до вимог чинного законодавств України, строк сплати податкових забовязань по ПДВ за січень 2005 р. наступав 02.03.2005 р.

Однак, 23.02.2005 р. позивачем було подано до відповідача уточнюючий розрахунок податкових забовязань по ПДВ за січень 2005 р., відповідно до якого уточнена сума податкового кредиту по ПДВ склала 74720,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до п. 4.5 Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків в зборів ( обов’язкових платежів ) , що надходять до бюджетів і державних цільових фондів» при поданні нової податкової декларації, що збільшує або зменшує податкові зобов'язання платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою її подання із зазначенням терміну сплати.

Таким чином, в зв’язку з тим, що 23.03.2005 р. позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових забовязань за січень 2005 р. і заявлено бюджетне відшкодування на суму 74720,00 грн., станом на 24.02.2005 р. у картці особового рахунку по податку на додану вартість сума податкового забовязання 1500 грн. за січень 2005 р. повинна бути сторнована.

Також позивачем було представлено податкові накладні №4/2 -1 від 15.01.2005 р., №4/3 від 15.01.2005 р., №4/3 від 10.01.2005 р., №5/1 від 18.01.2005 р., №6-1 від 21.01.2005 р., відповідно до яких загальний обсяг придбання товарів ( робіт, послуг ) склав 374168,61 грн., в тому числі сума ПДВ у розмірі 74833,72 грн.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із Сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податковий кредит, заявлений в уточнюючому розрахунку податкових забовязань по ПДВ за січень 2005 р. в сумі 74720 грн. повністю підтверджується наданими податковими накладними.

Вказане підтверджується також висновком №100/07 судово – бухгалтерської експертизи.

Вказаний висновок був складений експертом Жіліною А. Г.. що має вищу економічну освіту, спеціальність – 11.1 «дослідження документів бухгалтерського обліку і звітності»; 11.2 «дослідження документів про фінансово – кредитних операціях»; 11.3 – «дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій».

Таким чином, суд не бачить підстав не довіряти висновку №100/07 судово – бухгалтерської експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади , який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії

Відповідач правомірність винесення спірного податкового повідомлення – рішення належним чином не довів.

Відповідно до п. 11 ст. 171 КАСУ резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

В даному випадку, приймаючи до уваги той факт, що опублікуванню належить постанова суду, яка виноситься по справі, результати якого зачіпають права і інтереси широкого кола осіб, суд дійшов висновку про те, що спор, який виник між сторонами по справі зачипає тільки їх інтереси. Результат розгляду даного спору носить локальний характер. Таким чином, суд не баче ніякої необхідності в опубліковані результатів розгляду даної справи.

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути на його користь витрати на проведення експертизи у розмірі 2500 грн., сплачені позивачем відповідно до квитанції від 15.08.2008 р.

Відповідно до ст. 87 КАСУ судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Відповідно до ч. 1 ст.. 92 КАСУ витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.

У підтвердження вказаного факту, позивачем було надано квитанцію від 15.08.2008 р., відповідно до якої вбачається, що позивачем було оплачено витрати на проведення судово – бухгалтерської експертизи у розмірі 2500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки здійснення витрат на проведення судової експертизи підтверджено документально, суд дійшов висновку стягнути з Державного бюджету України витрати на проведення судово – економічної експертизи у розмірі 2500 грн.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3, 40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України, а зайво сплачена сума у розмірі 81,60 грн. підлягає поверненню з бюджету на підставі виконавчого листа ГС АР Крим.

Вступна і резолютивна частини постанови проголошено 10.12.2008.

Постанову у повному обсязі складено 15.12.2008 р.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної Податкової Інспекції в м. Судак АР Крим від 09.08.2006 р. №430/1790/10/23-1 про визначення суми податкового забовязання по податку на додану вартість у розмірі 111932,81 грн., з якого 74424,54 грн. основного платежу і 37212,81 грн. штрафних санкцій.

3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Грушевська», м. Судак, с. Грушевка, вул.. Советська, 40, ( р/р 26003105 в ДНФ ВАТ «МКБ», м. Дніпропетровськ, МФО 307059, ЗКПО 00412777 ) 3,40 грн. судового збору.

4. Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Грушевська», м. Судак, с. Грушевка, вул.. Советська, 40, ( р/р 26003105 в ДНФ ВАТ «МКБ», м. Дніпропетровськ, МФО 307059, ЗКПО 00412777 ) зайво сплачену суму судового збору у розмірі 81,60 грн. по платіжньому дорученню № 33_3_К від 15.02.2007р.

5. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Грушевська», м. Судак, с. Грушевка, вул.. Советська, 40, ( р/р 26003105 в ДНФ ВАТ «МКБ», м. Дніпропетровськ, МФО 307059, ЗКПО 00412777 ) 2500 грн. витрат на проведення судово – економічної експертизи.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дійсну постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.