Постанова № 2622951, 01.12.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.12.2008

Справа №2-27/2295-2007А

Суддя господарського суду АР Крим Н.В. Воронцова, розглянувши матеріали адміністративної справи № 2-27/2295-2007А 01.12.2008р. у судовому засіданні, що почалося у 09:40 за участю секретаря судового засідання Пономаренко Н.О.

За участю представників:

Від позивача – Романова Л.М., дор. у матеріалах справи.

Від відповідача – Патраш В.І. дор.у матеріалах справи.

ухвалив постанову по адміністративної справі № 2-27/2295-2007А

За позовом Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Алушта”, 98500, м. Алушта, вул. Партизанська, 41, ЗКПО 03348028 .

До відповідача ДПІ в м. Алушта АР Крим, 98500,м. Алушта, вул.Леніна, 22–А, ЗКПО 24040574.

Про скасування податкових повідомлень – рішень.

Сутність спору:

Позивач звернувся до Господарського суду з позовною заявою до відповідача про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень №0001312301/0 від 14.07.2006 р., №0001312301/1 від 15.08.2006 р., №0001312301/2 від 01.11.2006 р.,-за порушення п.12.1.12. ст.12 Закону України «Про оподаткуванню прибутку підприємств»- застосовані штрафні санкції в розмірі – 52 963,28грн., №0001262301/0 від 14.07.2006 р., №0001262301/1 від 15.08.2006 р., №0001262301/2 від 01.11.2006 р., - за порушення вимог Закону України «Про прибуток підприємств»- донараховано 519 750,00грн. (основний платіж- 271 700,00грн., штрафні санкції- 248 050,00грн.), №0001272301/0 від 14.07.2006 р., №0001272301/1 від 15.08.2006 р., №0001272301/2 від 01.11.2006 р., - за встановлені порушення вимог Закону України «Про ПДВ»- донараховано 280 578,00грн. (основний платіж-187 052,00грн., штрафні санкції- 93 526,00грн.), №0000012400/0 від 14.07.2006 р., №0000012400/1 від 15.08.2006 р., №0000012400/2 від 01.11.2006 р., - штраф на суму 93525,60грн., за самостійне відчуження активів, що перебувають в податковій заставі. Позовні вимоги позивач мотивував наступним, а саме: при винесені рішень податкових повідомлень- рішень №0001312301/0 та № 0001272301/0 не урахуванням відповідачем сплати в встановленому порядку погодженої суми; повідомлення-рішення № 0001262301/0- донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій було проведено в порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», повідомлення –рішення № 000012400/0- застосування штрафних санкцій, не відповідають вимогам Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та вимогам Положення про проведення перевірок стану зберігання активів платників податків, що знаходяться в податковій заставі, затвердженого Наказом ДПА України від 20.09.2004р. за №544.

Ухвалою Господарського Суду АР Крим від 19.01.2007р. дійсна позовна заява була прийнята до розгляду та справі привласнений № 2-27/2295-2007А.

13.03.2007р. до Господарського Суду АР Крим від позивача надійшла заява про додаткові позовні вимоги, щодо визнання нечинними податкові повідомлення- рішення №0001312301/3 від 10.01.2007р., №0001262301/3 від 10.01.2007 р., №0001272301/3 від 10.01.2007 р.

03.04.2007р., в судовому засіданні, відповідач проти позовних вимог заперечував, з мотивів, наданих в запереченнях проти адміністративного позову, а саме, повідомив про те, що вексель, який використовується для оформлення заборгованості за товари, здійснені роботи, отримані послуги є засобом посвідчення відносин боргу, а тому такі операції з векселями належать обов’язковому узгодженню з податковим органом. За узгодженням даної операції позивач до ДПІ в м. Алушта не звертався, в результаті чого, за думкою відповідача було порушено п. п. 8.6.1 ст. 8 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181. На підставі викладеного, відповідач просить у позові відмовити.

12.04.2007р., в судовому засіданні, відповідач, також заперечував проти позовних вимог та надав письмові заперечення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку про те, що для з’ясування обставин, що мають значення для справи, виниклих питань, необхідні спеціальні знання. За таких обставин було вирішено призначити по справі судово – бухгалтерську експертизу, яку доручено ТОВ “Кримське експертне бюро” (м.Сімферополь, вул.К.Маркса,44).

Ухвалою Господарського Суду АР Крим від 12.04.2007р. провадження по справі було зупинено та призначено судово – бухгалтерську експертизу, яку доручено ТОВ “Кримське експертне бюро” (м.Сімферополь, вул.К.Маркса,44), на вирішення якої поставив наступні запитання:

-чи підтверджуються п.2,3 висновків, викладених в акті перевірки ДПІ в м.Алушта № 963/23/03348028 від 06.07.2006р. первісними бухгалтерськими документами позивача по справі.

03.03.2008р., до Господарського Суду АР Крим від експертної установи надійшли матеріли справи з висновком №62/07 судово – економічної експертизи від 04.02.2008р..

Ухвалою Господарського Суду АР Крим від 12.03.2008р. провадження по справі було поновлено.

06.05.2008р. в судовому засіданні, відповідач проти висновків експертизи заперечував по мотивам, викладеним у запереченнях на висновки експертизи.

28.07.2008р., в судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив. Клопотанням від 28.07.2008 р. просить справу слуханням відкласти в зв’язку з зайнятістю свого представника в іншому судовому засіданні.

Суд залишає вказане клопотання без задоволення, оскільки зайнятість представника ДПІ в м.Алушта у іншому судовому процесі не перешкоджало відповідачу направити для участі в дійсному судовому засіданні іншого представника. Крім цього, в матеріалах справи наявно достатньо документів для вирішення справи по суті.

28.07.08р., в судовому засіданні, експерт надав усні та письмові пояснення по висновку №62/07 судово – економічної експертизи, урахуванням заперечень відповідача.

25.09.2008р. у судовому засіданні відповідач надав додаткові письмові пояснення, відповідно до яких податкові зобов’язання з податку на прибуток складають 572713,28грн. (271700,00грн.-основний платіж, штрафні санкції -248050,00грн., пеня- 52963,28грн.), також наданий розрахунок ПДВ, донараховано ПДВ за даними відповідача- 280578,00грн. (основний платіж-187052,00грн., штрафні санкції-93526,00грн.).

24.11.2008р. у судовому засіданні позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, а саме, просить визнати частково нечинними податкові повідомлення – рішення №0001272301/0 від 14.07.2006 р., №0001272301/1 від 15.08.2006 р., №0001272301/2 від 01.11.2006 р., №0001272301/2 від 10.01.2007 р. - за встановлені порушення вимог Закону України «Про ПДВ»- донараховано 280 578,00грн. (основний платіж-187 052,00грн., штрафні санкції- 93 526,00грн.), в сумі 239604,70грн. ;

№0001312301/0 від 14.07.2006 р., №0001312301/1 від 15.08.2006 р., №0001312301/2 від 01.11.2006 р., №0001312301/3 від 10.01.2007 р.-за порушення п.12.1.12. ст.12 Закону України «Про оподаткуванню прибутку підприємств»- застосовані штрафні санкції в розмірі – 52 963,28грн., в сумі 50120,48грн., за мотивами часткового погодження та сплати погодженої суми.

24.11.2008р. в судовому засіданні також були надані додаткові письмові пояснення-уточнення експерта А.С. Філенко.

01.12.2008р. в судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням останніх уточнень, а також усно додав, що просить також визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0000012400/0 від 14.07.2006 р., №0000012400/1 від 15.08.2006 р., №0000012400/2 від 01.11.2006 р., - штраф на суму 93525,60грн., за самостійне відчуження активів, що перебувають в податковій заставі, та №0001262301/0 від 14.07.2006 р., №0001262301/1 від 15.08.2006 р., №0001262301/2 від 01.11.2006 р., - за порушення вимог Закону України «Про прибуток підприємств»- донараховано 519 750,00грн. (основний платіж- 271 700,00грн., штрафні санкції- 248 050,00грн.), відповідач, проти позовних вимог заперечував.

В судовому засіданні, що відбулося 01.12.2008 р., позивач також усно уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000012400/0 від 14.07.2006 р., №0000012400/1 від 15.08.2006 р., №0000012400/2 від 01.11.2006 р., - штраф на суму 93525,60грн., за самостійне відчуження активів, що перебувають в податковій заставі, та №0001262301/0 від 14.07.2006 р., №0001262301/1 від 15.08.2006 р., №0001262301/2 від 01.11.2006 р., - за порушення вимог Закону України «Про прибуток підприємств»- донараховано 519 750,00грн. (основний платіж- 271 700,00грн., штрафні санкції- 248 050,00грн.).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Кримське республіканське підприємство „Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Алушта (далі Алуштинський ВПВКГ), входить до складу майна АР Крим та знаходиться у сфері управління Республіканського комітету по житлово-комунальному господарству. Підприємство входить до складу ПО «Кримводоканал», який є головним підприємством. Алуштинський ВПВКГ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку, штампи, підприємство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями у рамках майна, яке йому належить. Основним видом господарської діяльності Алуштинського ВПВКГ є надання послуг населенню, пов’язаних з водопостачанням та водовідведенням.

Свою господарську діяльність підприємство здійснює на підставі статуту (зареєстрованого Алуштинським виконкомом від 16.08.95р. № 03348028, нова редакція зареєстрована рішенням Алуштинського виконкому № 803 від 17.08.2001р. ), свідоцтва про державну реєстрацію від 13.05.94р., довідки ЄДРПОУ від 04.03.2004р. № 09/2-6-19/440, ліцензіями, виданими Державним комітетом України по геології та використанню надр № 2118 від 28.01.2000р., №2117 від 28.01.2000р.,на централізоване водопостачання та водовідведення -№ 867442 серії АА від 29.10.2004р., видана Рескомітетом з житлово-комунального господарства Ради Міністрів АР Крим.

Взято на податковий облік в ДПІ в м.Алушта за № 9-в від 22.08.1995р., як платник податку на додану вартість зареєстроване 29.07.1997р. (свідоцтво платника податку на додану вартість № 987972).

На підставі направлення № 299/23 від 18.05.2006р., що видана ДПІ в м.Алушта, головним державним податковим ревізором-інспектором Єпіфановою Н.В., головним державним податковим ревізором-інспектором Єрохіною Н.А., завідомою сектором перевірок відшкодування ПДВ відділу контрольно-перевірочної роботи ДПІ в м.Алушта Москвітіною К.В., головним державним податковим ревізором-інспектором Черкасс Л.О., на підставі ст..11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні », відповідно до листа ДПА в АР Крим № 958/7/23-602/2 від 01.02.2007р., проведена виїзна планова комплексна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Кримським республіканським підприємством „Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства», м. Алушта, вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.04р. по 31.12.05р., відповідно до затвердженого плану перевірки.

Перевірка проводилась в період з 18.05.2006 р. по 21.06.2006 р.

По результатам перевірки було складено акт №963/23/03348028 від 06.07.2006 р.

В результаті проведеної перевірки були встановлені порушення вимог чинного законодавства, зокрема й:

- правильність нарахування податку на прибуток: за результатами перевірки донараховано податку на прибуток за 2004р.-224,4тис.грн., за 2005р.-47,3тис.грн.; зменшено від’ємного значення об’єкту оподаткування податком на прибуток на 751,7тис.грн-1 квартал 2005р., на 26,8тис.грн.-за 1-ше півріччя 2005р., на 153,2тис.грн.-за 2005р.-відповідальність за дійсне порушення передбачено п.12.1.1. ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств »;

- донараховано податку на додану вартість за липень 2004р.-32704грн, за листопад 2004р.-49856грн., за грудень 2004р.-19871грн., за липень 2005р.-162грн.,серпень 2005р.-24758грн., жовтень 2005р.-5226грн., листопад 2005р.-54475грн.-чим порушено вимоги п.п.7.2.1,7.2.6,7.4.5,7.4.,п.11.11 ст.11 Закону України «Про додану вартість».

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесено наступні податкові повідомлення - рішення №0001312301/0 від 14.07.2006 р.-за порушення п.12.1.12. ст.12 Закону України «Про оподаткуванню прибутку підприємств»- застосовані штрафні санкції в розмірі – 52 963,28грн., №0001262301/0 від 14.07.2006 р., - за порушення вимог Закону України «Про прибуток підприємств»- донараховано 519 750,00грн. (основний платіж- 271 700,00грн., штрафні санкції- 248 050,00грн.), №0001272301/0 від 14.07.2006 р., - за встановлені порушення вимог Закону України «Про ПДВ»- донараховано 280 578,00грн. (основний платіж-187 052,00грн., штрафні санкції- 93 526,00грн.) №0000012400/0 від 14.07.2006 р.,-за встановлені порушення вимог ст..17 Закону України «Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штраф на суму 93525,60грн., за самостійне відчуження активів, що перебувають в податковій заставі.

Не погодившись з вказаним, позивач звернувся з первинною скаргою (№3208 від 01.11.2006р.) до відповідача по справі.

Рішенням відповідача від 14.08.2006 р. №3528/10/23 у задоволенні первинної скарги було відмовлено.

Також було винесено податкові повідомлення - рішення №0001312301/1 від 15.08.2006 р., №0001262301/1 від 15.08.2006 р., №0001272301/1 від 15.08.2006 р., №0000012400/1 від 15.08.2006 р.

Не погодившись з вказаним, позивач звернувся з повторною скаргою вих.. №2127 від 23.08.2006 р. до ДПА в АР Крим.

Рішенням ДПА в АР Крим від 24.10.2006 р. №2355/10/25-007 у задоволенні повторної скарги було відмовлено.

Також було винесено податкові повідомлення - рішення №0001312301/2 від 01.11.2006 р., №0001262301/2 від 01.11.2006 р., №0001272301/2 від 01.11.2006 р., №0000012400/2 від 01.11.2006 р.

Не погодившись з вказаним, позивач звернувся з повторною скаргою №10723/6 від 07.11.2006 р. до ДПА України.

ДПА України рішенням про результати розгляду повторної скарги від 29.12.2006 р. №14858/6/25-0515 у задоволенні скарги відмовила.

Також було винесено податкові повідомлення - рішення №0001312301/3 від 10.01.2007 р., №0001262301/3 від 10.01.2007 р., №0001272301/3 від 10.01.2007 р., №0000012400/3 від 10.01.2007 р.

Суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням останніх уточнень позивача є обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Щодо, скасування податкових повідомлень –рішень №№0000012400/0 від 14.07.2006 р., №0000012400/2 від 01.11.2006 р., №0000012400/3 від 10.01.2007 р.- за встановлені порушення п.п.17.1.8. п.17.1. ст..17 Закону України «Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосований штраф на суму 93525,60грн., за самостійне відчуження активів, що перебувають в податковій заставі, суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до змісту дійсного повідомлення –рішення, воно було винесено на підставі акту перевірки №963/23/03348028 від 06.07.2006 р.

Проте, як вбачається зі змісту вищевказаного акту перевірки, ні в якому розділі (пункті), не вказується про наявність порушення п.п.17.1.8. п.17.1. ст..17 Закону України «Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», щодо самостійного відчуження з боку позивача, активів, що перебувають в податковій заставі.

Відповідно до абз.2 п.1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 925/11205 від 25.08.05р., акт перевірки є службовим документом , який стверджує факт проведення певної перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності та носієм доказової інформації про виявлення порушень вимог чинного певного законодавства суб’єктом господарювання.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади , який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії

Відповідачем вказане належним чином зроблено не було, додаток до акту перевірки, доказів отримання позивачем такого додатку, або інших доказів наявності такого порушення з боку позивача, суду не представлені.

За таких обставин, суд вважає, що податкові повідомлення - рішення №№0000012400/0 від 14.07.2006 р., №0000012400/2 від 01.11.2006 р., №0000012400/3 від 10.01.2007 р., відповідно до яких на позивача за встановлені порушення п.п.17.1.8. п.17.1. ст..17 Закону України «Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» накладався штраф на суму 93525,60грн., за самостійне відчуження активів, що перебувають в податковій заставі, відповідачем прийнято неправомірно.

Щодо скасування податкових повідомлень- рішень № №0001312301/0 від 14.07.2006 р., №0001262301/0 від 14.07.2006 р., №0001272301/0 від 14.07.2006 р., №0001312301/1 від 15.08.2006 р., №0001262301/1 від 15.08.2006 р., №0001272301/1 від 15.08.2006 р., №0001312301/2 від 01.11.2006 р., №0001262301/2 від 01.11.2006 р., №0001272301/2 від 01.11.2006 р., №0001312301/3 від 10.01.2007 р., №0001262301/3 від 10.01.2007 р., №0001272301/3 від 10.01.2007 р., суд вважає зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, донарахування податків та застосування штрафних санкцій з боку ДПІ , м.Алушта, обґрунтовується порушеннями вимог чинного законодавства з боку позивача, які відображені в п.2,3 акту перевірки та наступним:

- на думку відповідача, в порушення вимог Порядку складення декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.03р. № 143 та п.4.1. ст.4, п.12.1.1, 12.1.2. п.12.1. ст.12, п.5.1., п.5.3.9. п.5.3. ст.5, п.5.4.8. п.5.4. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було до складу валового доходу включено не в повному обсязі сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, як на території України так й за її межами, а також віднесення до валових витрат непідтверджених витрат, що привело до заниження показників доходів позивача, а відповідно було донараховано податкове зобов’язання та застосовані штрафні санкції;

- щодо застосування штрафних санкцій у відповідності з вимогами Закону України «Про ПДВ», то на думку відповідача, позивачем невірно визначена дата виникнення податкових зобов’язань, що привело до заниження податкових зобов’язань, також на думку відповідача з боку позивача було встановлення завищення податкового кредиту, а відповідно донарахування податкових зобов’язань та застосування штрафних санкцій .

Проте, з висновком відповідача не можна погодитися по наступним підставам.

Для повного з’ясування обставин, що мають значення для справи, а також виниклих питань, які потребують спеціальних знань, було вирішено призначити по справі судово – бухгалтерську експертизу, яку доручено ТОВ “Кримське експертне бюро” (м.Сімферополь, вул.К.Маркса,44).

Судово-бухгалтерська експертиза була проведена експертом лабораторії судово-економічних досліджень Філенко А.С., яка має вищу економічну освіту, кваліфікацію судового експерта за спеціальностю «11.1.- Дослідження документів бухгалтерського обліку та звітності.», «11.2.- Дослідження документів про економічну діяльність підприємств та організацій», «11.3.- Дослідження документів фінансово-кредитних операцій», має стаж експертної роботи з 2001р., свідоцтво №61.

При проведенні експертизи було застосовані наступні методи документальної перевірки і співставлення: - перевірка на вірність арифметичних підсумків та виведених результатів; перевірка на відповідність ведення бухгалтерсько та податного обліку вимогам законодавчих і нормативних актів; - перевірка відповідності первинних документів журналам – ордерам, головної книзі та податкової звітності; - перевірка відповідності ведення бухгалтерського і податного обліку. Як було наведено раніше, висновок №62/07 судово – економічної експертизи було складено експертом Філенко А. С., яка має відповідну кваліфікацію, з урахуванням викладеного, у суду не має підстав не довіряти вказаному висновку судово – економічної експертизи.

А відповідно, заперечення відповідача, щодо висновку судово-бухгалтерської експертизи, не може братися судом до уваги.

Відповідно до висновку №62/07 судово – економічної експертизи п. п. 2. 3 висновків, викладених в акті перевірки ДПІ в м. Алушта №963/23/03348028 від 06.07.2006 р. первинним бухгалтерськими документами позивача по справі не підтверджуються.

Відповідно до висновку №62/07 судово – економічної експертизи від 04.02.2008р., пункти 2,3 висновків, викладених в акті перевірки ДПІ в м.Алушта № 963/23/03348028 від 06.07.2006р. первісними бухгалтерськими документами позивача по справі не підтверджуються, а саме.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п. 2 висновків акту перевірки у відношенні позивача було донараховано податок на прибуток за 2004 р. у сумі 224,4 тис. грн., за 2005 р. в сумі 47,3 тис. грн., зменшено від’ємне значення об’єкту оподаткування податком на прибуток на 751,7 тис. грн. за 1 квартал 2005 р., на 26,8 тис. грн. за 1 півріччя 2005 р., на 153,2 тис. грн. за 2005 р.

Відповідно до п.12.1.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», передбачено, що платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості).

Проте, на підставі проведеного дослідження документів первинного бухгалтерського і податкового обліку, експертом Філенко А.С., судом встановлено, що у визначених валових доходах підприємства порушень не встановлено, оскільки вони цілком відповідають регістрам бухгалтерського обліку. Розбіжності з актом перевірки склали: валових доходів за 9 місяців 2004 р. на суму 156,4 тис. грн., за 2004 р. на 1263,9 тис. грн.

При проведені судово-бухгалтерської експертизи встановлено розбіжності між змістом наданих первинних документів з актом перевірки по валових доходам за 3 місяці 2005 р. на суму 1412,8 тис. грн., за перше півріччя 2005 р. на 497,0 тис. грн., за 9 місяців 2005 р. на 497,0 тис. грн.

Судом було також встановлено, що у визначених валових витратах підприємства порушень не встановлено, оскільки вони цілком відповідають регістрам бухгалтерського обліку, розбіжності з актом перевірки по визначенню валових витрат склали за 9 місяців 2004 р. на 245,8 тис. грн., за 204 р. на 294,1 тис. грн.. за 1 квартал 2005 р. на 1,5 тис. грн., за перше півріччя 2005 р. на 26,8 тис. грн., за 9 місяців 2005 р. на 62.2 тис. грн., за 2005 р. на 79,2 тис. грн., тобто приведені в акті перевірки докази та зроблені висновки не відповідають первісним бухгалтерським і податковим документам позивача по справі.

Також, судом встановлено, що за 2005 р. позивачем отримано збитки в сумі 1154,6 тис. грн.. у тому числі від основної діяльності 2152,3 тис. грн., інші доходи склали 997,7 тис. грн. Збиток від основної діяльності розділяється на збитки від водопостачання в сумі 1596,2 тис. грн. та каналізації 556,1 тис. грн. Збитки отримані в зв’язку зі збільшенням витрат на матеріали, які були використані на капітальний ремонт. збільшення операційних витрат, списання безнадійної заборгованості та сплату штрафних санкцій.

Позивач має дебіторську і кредиторську заборгованість відповідно 847288,61 грн. та 582936.36 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснення сторін, наявність збитків у позивача за період з 2004 р. по 2005 р. пов’язано з сезонним характером робіт та збільшення попиту на водопостачання в курортний період.

Відповідно до п.3.1. ст..3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Виходячи з того факту, що за 2005 р. позивачем отримано збитки в сумі 1154,6 тис. грн.. у тому числі від основної діяльності 2152,3 тис. грн., інші доходи склали 997,7 тис. грн. Збиток від основної діяльності розділяється на збитки від водопостачання в сумі 1596,2 тис. грн. та каналізації 556,1 тис. грн., то він не мав визначеного п.3.1. ст..3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», об’єкту оподаткування, то і відсутне податкове зобов’язання позивача, щодо сплати податку на прибуток підприємства та штрафних санкцій.

Проте, як вбачається з останніх уточнень позивача, він частково погодив та сплатив певну суму нарахованого податкового зобов’язання ( 40973,29грн. на підставі податкового повідомлення-рішення № 000127301/0 та 2842,80грн. на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001312301/0), за таких обставин, суд не вважає за необхідне виходити за межи позовних вимог позивача, та задовольняє позовні вимоги позивача з урахуванням останніх уточнень, а саме скасовує частково у сумі 50120,48грн. податкові повідомлення –рішення №0001312301/0 від 14.07.2006 р., №0001312301/1 від 15.08.2006 р., №0001312301/2 від 01.11.2006 р.,-за порушення п.12.1.12. ст.12 Закону України «Про оподаткуванню прибутку підприємств»- застосовані штрафні санкції в розмірі – 52 963,28грн., та скасовує податкові повідомлення –рішення №0001262301/0 від 14.07.2006 р., №0001262301/1 від 15.08.2006 р., №0001262301/2 від 01.11.2006 р., - за порушення вимог Закону України «Про прибуток підприємств»- донараховано 519 750,00грн. (основний платіж- 271 700,00грн., штрафні санкції- 248 050,00грн.).

Щодо податкових повідомлень-рішень №0001272301/0 від 14.07.2006 р., №0001272301/1 від 15.08.2006 р., №0001272301/2 від 01.11.2006 р., - за встановлені порушення вимог Закону України «Про ПДВ»- донараховано 280 578,00грн. (основний платіж-187 052,00грн., штрафні санкції- 93 526,00грн.), то суд вважає зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 акту перевірки у відношенні позивача було донараховано податок на додану вартість за липень 2004 р. в сумі 32704 грн., за листопад 2004 р. в сумі 49856 грн., за грудень 2004 р. в сумі 19871 грн., за липень 2005 р. в сумі 162 грн., за серпень 2005 р. в сумі 24758 грн., за жовтень 2005 р. в сумі 5226 грн., за листопад 2005 р. в сумі 54475 грн.

Експертом було досліджено первинні документи, платіжні доручення, касові документи, щомісячні розрахунки з абонентами, щомісячні зведення відомостей по видам послуг, звітам, щомісячні нарахування плати. журнали – ордери по бухгалтерським рахункам №№ 301, 311, 3111, 3112, прибуткові касові ордери, реєстри по сплаченим сумам, рахунки.

В результаті дослідження податкових зобов’язань позивача за період 2004 – 2005 р. р.. за його первинними документами бухгалтерського і податкового обліку розбіжності з актом перевірки склали в бік зменшення 159940 грн.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст..7 Закону України «Про ПДВ», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно до п.7.2.6. п. 7.2 ст..7 Закону України «Про ПДВ», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до п.7.4.5. п. 7.4 ст..7 Закону України «Про ПДВ», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту п.7.5. регламентує, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:д дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При дослідженні первинних документів позивача, встановлено, що усі податкові накладні які включені до складу податкового кредиту, відповідають Книгам придбання товарів (робіт, послуг) оформленні у відповідності до вимог п.п.7.2.1., 7.2.6. ст.7 Закону України «Про ПДВ».

Як вбачається з акту перевірки та пояснень відповідача, донарахування ПДВ та застосування штрафних санкцій до позивача обумовлено завищенням податкового кредиту з боку позивача, із-за відсутності податкових накладних у грудні 2004р. у сумі 2625,00грн. (ПДВ 525,00грн.) та у липні 2005р. у сумі 810,00грн. (ПДВ 162,00грн.) та із-за подвійного обліку податкових накладних №160 від 07.11.2004р. від ПМК 238 на суму 136890,00грн. (ПДВ 22815,00грн.), №73 від 30.06.05р. на 10002,00грн. (ПДВ 1667,00грн.), №54 від 03.07.2005р. на суму 11658,24грн. (ПДВ 1943,04грн.) по ПП «Екотон» .

Проте, судом встановлено, що наявні та включені до складу податкового кредиту правомірно. При дослідженні первісних документів позивача встановлено, що подвійне включення податкових накладних мало тільки у випадку податкової накладної №54 від 03.07.2005р. на суму 11658,24грн. (ПДВ 1943,04грн.) по ПП «Екотон» .

Як вбачається з останніх уточнень позивача, дійсну суму він визнав та на момент винесення постанови суду вона була вже перерахована відповідачу.

За таких підстав, суд доходить до висновку, що позовна вимога позивача, щодо скасування частково у сумі 50120,48грн. податкових повідомлень-рішень №0001272301/0 від 14.07.2006 р., №0001272301/1 від 15.08.2006 р., №0001272301/2 від 01.11.2006 р., - за встановлені порушення вимог Закону України «Про ПДВ»- донараховано 280 578,00грн. (основний платіж-187 052,00грн., штрафні санкції- 93 526,00грн.) є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов’язку і витребовує необхідні докази. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади , який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії

Доказів правомірності винесення спірних податкових повідомлень - рішень на підставі первинних документів позивача, відповідачем суду не надано.

Відповідно до п. 11 ст. 171 КАСУ резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

В даному випадку, приймаючи до уваги той факт, що опублікуванню належить постанова суду, яка виноситься по справі, результати якого зачіпають права і інтереси широкого кола осіб, суд дійшов висновку про те, що спор, який виник між сторонами по справі зачипає тільки їх інтереси. Результат розгляду даного спору носить локальний характер. Таким чином, суд не баче ніякої необхідності в опубліковані результатів розгляду даної справи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є частково обгрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України, а зайво сплачена сума у розмірі 81,60 грн. підлягає поверненню з бюджету на підставі виконавчого листа ГС АР Крим.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено і підписано складом суду 01.12.08 р .

Постанову було виготовлено у повному обсязі 08.12.2008 р.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкові повідомлення – рішення державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим №№0000012400/0 від 14.07.2006 р., №0000012400/2 від 01.11.2006 р., №0000012400/3 від 10.01.2007 р.- за встановлені порушення п.п.17.1.8. п.17.1. ст..17 Закону України «Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосований штраф на суму 93525,60грн.; скасувати податкові повідомлення –рішення №0001262301/0 від 14.07.2006 р., №0001262301/1 від 15.08.2006 р., №0001262301/2 від 01.11.2006 р., - за порушення вимог Закону України «Про прибуток підприємств»- донараховано 519 750,00грн. (основний платіж- 271 700,00грн., штрафні санкції- 248 050,00грн.); частково скасувати у сумі 50120,48грн. податкові повідомлення –рішення №0001312301/0 від 14.07.2006 р., №0001312301/1 від 15.08.2006 р., №0001312301/2 від 01.11.2006 р.,-за порушення п.12.1.12. ст.12 Закону України «Про оподаткуванню прибутку підприємств»- застосовані штрафні санкції в розмірі – 52 963,28грн., частково скасувати у сумі 50120,48грн. податкових повідомлень-рішень №0001272301/0 від 14.07.2006 р., №0001272301/1 від 15.08.2006 р., №0001272301/2 від 01.11.2006 р., - за встановлені порушення вимог Закону України «Про ПДВ»- донараховано 280 578,00грн. (основний платіж-187 052,00грн., штрафні санкції- 93 526,00грн.)

3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Алушта”, м. Алушта, вул. Партизанська, 41, ( р/р 26004310061601 в філії АБ «Південний», м. Ялта, МФО 384522, ЗКПО 03348028 ) 3,40 грн. судового збору.

4. Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно – каналізаційного господарства м. Алушта”, м. Алушта, вул. Партизанська, 41, ( р/р 26004310061601 в філії АБ «Південний», м. Ялта, МФО 384522, ЗКПО 03348028 ) 81,60 грн. судового збору.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дійсну постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.