Постанова № 2622949, 11.12.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.12.2008

Справа №2-27/2019-2007А

За позовом – Закладу ФПУ "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак", м.Алушта, вул. Перекопська, 9

до відповідача - ДПІ в м.Алушті, вул. Леніна, 22а

про скасування податкових повідомлень - рішень.

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Пономаренко Н. О.

представники:

Від позивача – Буйний, Тверитинов, дов. у справі.

Від відповідача – Патраш, дов. у справі.

Сутність спору:

Заклад ФПУ "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак" звернувся до Господарського суду АРК до відповідача – ДПІ в м.Алушті, з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень – рішень №0006522301/0 від 09.11.2006 р. і №0006522301/1 від 07.12.2006 р. в частині визначення податкового забовязання по податку на прибуток у розмірі 4518,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем необґрунтовано зняті амортизаційні відрахування в сумі 13079,78 грн. на зменшення скоригованого прибутку.

Відповідач проти позовних вимог заперечує по мотивам, викладеним у запереченнях на позов.

Ухвалою ГС АР Крим від 20.03.2007 р. судом провадження по справі було зупинено та призначено судово – бухгалтерську експертизу. На вирішення експертизи було поставлено наступне питання: чи відповідають рішення ДПІ в м. Алушта від 09.11.2006 р. №0006522301/0 і №0006522301/1 від 07.12.2006 р. первинним документам бухгалтерського і податкового обліку Закладу ФПУ "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак".

Матеріали справи були повернені від експертної установи з висновком №25 від 03.12.2007 р. судово – економічної експертизи.

При таких обставинах, суд ухвалою від 14.12.2007 р. провадження по справі поновив.

Відповідач проти висновків експертизи заперечує.

Резолюцією Голови Господарського суду АРК М.І. Луцяк від 30.07.2008 р. залучено до розгляду справи №2-24/2019-2007А замість судді ГС АРК Колосової Г.Г. суддю ГС АРК Воронцову Н.В. Справа передана судді Воронцовій Н.В. Справі привласнено номер №2-27/2019-2007А.

Ухвалою від 31.07.2008 р. справу було прийнято до розгляду суддею ГС АР Крим Воронцовою Н. В.

Позивач клопотанням від 17.11.2008 р. уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати податкові повідомлення – рішення №0006522301/0 від 09.11.2006 р. і №0006522301/1 від 07.12.2006 р. в частині визначення податкового забовязання по податку на прибуток у розмірі 10788,40 грн.

Суд прийняв до уваги уточнення позивача.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав письмові пояснення по справі.

Відповідач проти уточнених позовних вимог заперечує по мотивам, викладеним у запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В :

В період з 29.09.2006 р. по 19.10.2006 р. відповідачем була проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 30.06.2006 р.

По результатам перевірки було складено акт №1611/23/02651769 від 27.10.2006 р.

В ході проведення перевірки відповідачем було встановлено, зокрема, наступне порушення: п.п. 8.1.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в наслідок чого встановлено заниження від’ємного значення об’єкту оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2006 р. на суму 6254 грн. також встановлено заниження податку на прибуток за 2005 р. на суму 4700 грн., в тому числі по періодах: за 2 квартал 2005 р. у розмір 1600 грн., за 3 квартал 2005 р. на 1600 грн., за 4 квартал 2005 р. на 1500 грн., за 1 півріччя 2006 р. на суму 3107 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення – рішення від №0006522301/0 від 09.11.2006 р., відповідно до якого було визначено податкове забовязання по податку на прибуток у розмірі 10788,40 грн. , з якого основний платіж – 7807,00 грн. і штрафні санкції у розмірі 2981,40 грн.

Позивач в адміністративному порядку, у відповідності до ст.. 5 Закону України «Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», звернувся зі скаргою до відповідача від 20.11.2006 р. №772.

Відповідач рішенням від 07.12.2006 р. №6900/10/23 скаргу позивача залишив без задоволення, а податкове повідомлення – рішення від №0006522301/0 від 09.11.2006 р. без змін.

Також по результатам розгляду первинної скарги було винесено податкове повідомлення – рішення №0006522301/1 від 07.12.2006 р.

При таких обставинах справи, позовні вимоги необхідно задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Під час проведення перевірки відповідачем було встановлено, що позивачем по справі нараховувалися амортизаційні відрахування по об’єктам основних фондів групи 1 ( адміністративний корпус, наклонно – кросова доріжка, огорожа бази , пральня, матеріальний склад, підземний туалет ) у порушення п.п. 8.1.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У відповідності до п.п. 8.1.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

У відповідності до п.п. 8.1.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Таким чином, вартість дооцінки основних фондів, за якою підприємством були проведені фактичні витрати, для цілей оподаткування не збільшує балансову вартість і відповідно не належать нарахуванню амортизаційних відрахувань.

Судом встановлено, що зміни балансової вартості основних фондів проводилися у відповідності до наступних нормативно – правових актів:

- Постанови КМУ від 07.05.1992 р. №229 «Про індексацію балансової вартості основних фондів підприємств в установ в зв’язку з підвищенням цін»;

- Постанови КМУ від 03.08.1993 р. №598 «Про проведення індексації основних фондів в народному господарстві України»;

- Постанови КМУ від 17.01.2005 р. №34 «Про проведення індексації основних фондів і визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне відновлення в 1995 р.»;

- Постанови КМУ від 23.05.1996 р. №148/64/103/563 «Про затвердження порядку проведення індексації балансової вартості основних фондів підприємств, організацій і установ».

Відповідно до вищевказаних постанов КМУ індексації підлягала балансова вартість основних фондів, що були наявні у підприємств станом на 01.05.1992 р., на 01.08.1993 р., на 01.01.1995 р., на 01.04.1996 р. Даними постановами КМУ вносилися зміни до бухгалтерського обліку основних фондів, а саме:

- перерахунку підлягала балансова вартість наявних основних фондів на ці дати;

- підприємства, об’єднання і організації повинні були відобразити суму зміни вартості основних фондів в бухгалтерському обліку по дебету рахунку «основні кошти» і по кредиту рахунку «Фонди спеціального призначення»;

- проіндексована вартість і суми внесків основних коштів відображаються в інвентарних картках обліку основних фондів і інших звітних регістрів обліку.

Амортизація основних фондів, починаючи з лютого 1995 р., організаціями всіх форм власності нараховується виходячи з нової їх вартості по чинним нормам амортизаційних відрахувань. Таким чином, на підставі вищевказаних нормативних актів, проводилася індексація вартості основних фондів.

Позивач самостійних рішень про переоцінку та уточнення вартості своїх основних фондів не приймав, уточнення вартості своїх основних фондів не проводив.

Відповідально до чинного законодавства України, у разі самостійної переоцінки ( до оцінки, уцінки ), нараховані на суму збільшення вартості основних коштів амортизаційні відрахування до складу валових витрат не входять.

Індексація – це зміна вартості основних фондів в зв’язку зі зміною індексу інфляції, який збільшується в зв’язку з підвищенням цін.

Таким чином, на момент набрання чинності Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97 від 22.05.1997 р. у підприємств всії форм власності склалася балансова вартість основних фондів, в якої були враховані витрати на придбання, самостійне виготовлення, проведення ремонтів, реконструкцій і інших видів поліпшень основних фондів, що не протирічить положенням п.п. 8.1.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Відповідно до п.п. 8.3.3 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою: Кі = [І(а-1) - 10]:100 , де І(а-1) - індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація.

Відповідно до наявних у матеріалах справи документів, станом на 01.04.2005 р. на балансі позивача були наступні основні фонди групи 1, а саме:

1. адміністративний корпус інв. № 1005, який був введений в експлуатацію в 1956 р., первоначальна вартість складала 153631 карб. Відповідно до постанов КМУ по даному об’єкту була проведена індексація в 1992 р., 1993 р., 1995 р, 1996 р. в зв’язку з підвищенням індексу цін. Остаточна вартість об’єкту на 1996 р. склала 305000 грн., на 01.04.2005 р. – 150972,52 грн.. По даному об’єкту були нараховані амортизаційні відрахування по чинним нормам у розмірі: 2 квартал 2005 р. – 1887,16 грн.; 3 квартал 2005 р. – 1836,57 грн.; 4 квартал 2005 р. – 1840,27 грн.; 1 квартал 2006 р. – 1910,39 грн.; 2 квартал 2006 р. – 1886,51 грн. Всього було нараховано амортизаційних відрахувань по даному об’єкту на суму 9360,90 грн., також були проведені ремонти у грудні 1998 р. на суму 3001 грн., у грудні 2005 р. на суму 7450 грн.

2. наклоно – кросова доріжка інв. №1038, яка була введена в експлуатацію в 1985 р., первоначальна вартість склала 155384 карб. По даному об’єкту була проведена індексація в 1992 р., 1993 р., 1995 р., 1996 р. в зв’язку з підвищенням індексу цін. Остаточна вартість об’єкту на 1996 р . склала 308480,75 грн., на 01.04.2005 р. – 130822,02 грн., по даному об’єкту були нараховані амортизаційні відрахування по чинним нормам у наступних розмірах: 2 квартал 2005 р. – 1635,28 грн.; 3 квартал 2005 р. – 1614,83 грн.; 4 квартал 2005 р. – 1594,65 грн.; 1 квартал 2006 р. – 1574,72 грн.; 2 квартал 2006 р. – 1555,03 грн. Всього було нараховано амортизаційних відрахувань по даному об’єкту на суму 7974,51 грн.

3. огородження бази, інв. №1011, яка була введена в експлуатацію в 1980 р., первоначальна вартість складала 77262 карб. По даному об’єкту була проведена індексація в 1992 р., 1993 р., 1995 р., 1996 р. Остаточна вартість об’єкту на 1996 р. складала 153386,70 грн., на 01.04.2005 р. – 71554,40 грн. По даному об’єкту були здійснені амортизаційні відрахування у наступних розмірах: 2 квартал 2005 р. – 894,43 грн.; 3 квартал 2005 р. – 883,25 грн.; 4 квартал 2005 р. – 872,21 грн.; 1 квартал 2006 р. – 861,31 грн.; 2 квартал 2006 р. – 850,54 грн. Всього було нараховано амортизаційних відрахувань по даному об’єкту у розмірі 4361,74 грн.

4. пральня, інв. №1002, яка була введена в експлуатацію в 1956 р., первональна вартість складала 26776 карб. За даним об’єктом була проведена індексація в 1992 р., 1993 р., 1995 р., 1996 р. Остаточна вартість об’єкту на 1996 р. склала 139220 грн., на 01.04.2005 р. – 58057,26 грн. За даним об’єктом було нараховано амортизаційні відрахування у наступних розмірах: 2 квартал 2005 р. – 725,72 грн.; 3 квартал 2005 р. – 716,64 грн.; 4 квартал 2005 р. – 707,69 грн.; 1 квартал 2006 р. – 698,84 грн.; 2 квартал 2006 р. – 690,10 грн. Всього було нараховано амортизаційних відрахувань по даному об’єкту у розмірі 3538,99 грн.

5. матеріальний склад, інв. №1003, який був введений в експлуатацію в 1979 р., первональна вартість складала 8805 карб. За даним об’єктом була проведена індексація в 1992 р., 1993 р., 1995 р., 1996 р. Остаточна вартість об’єкту на 1996 р. склала 17480,39 грн., на 01.04.2005 р. – 9575,39 грн. За даним об’єктом було нараховано амортизаційні відрахування у наступних розмірах: 2 квартал 2005 р. – 119,69 грн.; 3 квартал 2005 р. – 118,20 грн.; 4 квартал 2005 р. – 116,72 грн.; 1 квартал 2006 р. – 115,26 грн.; 2 квартал 2006 р. – 113,82 грн. Всього було нараховано амортизаційних відрахувань по даному об’єкту у розмірі 583,26 грн.

6. їдальня, інв. №1007, яка була введена в експлуатацію в 1957 р., первоначальна вартість складала 113122 карб. За даним об’єктом була проведена індексація в 1992 р., 1993 р., 1995 р., 1996 р. Остаточна вартість об’єкту на 1996 р. склала 228578,84 грн., на 01.04.2005 р. – 98205,90 грн. За даним об’єктом було нараховано амортизаційні відрахування у наступних розмірах: 2 квартал 2005 р. – 1227,57 грн.; 3 квартал 2005 р. – 1212,23 грн.; 4 квартал 2005 р. – 1197,08 грн.; 1 квартал 2006 р. – 1182,11 грн.; 2 квартал 2006 р. – 1167,31 грн. Всього було нараховано амортизаційних відрахувань по даному об’єкту у розмірі 5986,30 грн.

7. підземний туалет, інв. № 1015, який був введений в експлуатацію в 1981 р., первоначальна вартість складала 4003 карб. За даним об’єктом була проведена індексація в 1992 р., 1993 р., 1995 р., 1996 р. Остаточна вартість об’єкту на 1996 р. склала 7948,08 грн., на 01.04.2005 р. – 2622,30 грн. За даним об’єктом було нараховано амортизаційні відрахування у наступних розмірах: 2 квартал 2005 р. – 32,78 грн.; 3 квартал 2005 р. – 32,37 грн.; 4 квартал 2005 р. – 31,96 грн.; 1 квартал 2006 р. – 31,56 грн.; 2 квартал 2006 р. – 31,17 грн. Всього було нараховано амортизаційних відрахувань по даному об’єкту у розмірі 159,84 грн.

Таким чином, за період з 01.04.2005 р. по 30.06.2006 р. було нараховано амортизаційних відрахувань по вищевказаним об’єктам на суму 31965,65 грн. ( 9360,90 + 7974,51 + 5986,32 + 4361,74 + 3538,99 + 583,26 + 159,84 ) грн..

Судом встановлено, що всі вищевказані об’єкти значаться на балансі позивача як основні фонди групи 1 – ої групи, на всі об’єкти заведені інвентарні картки. Всі об’єкти мають остаточну вартість, що є підставою для нарахування амортизації. Амортизація по 1 – ої групі основних фондів нараховується до тих пір, доки балансова вартість об’єкту не зменшиться до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн.

Відповідач посилається на той фат, що об’єкти 1 – ої групи основних фондів позивача, а саме: адміністративний корпус, наклонно – кросова доріжка, огорожа бази, пральня, матеріальний склад, їдальня, підземний туалет не мають остаточної вартості. Однак відповідач у підтвердження даного факту не представив доказів того, що вказані об’єкти не мають остаточної вартості.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано проводив амортизаційні відрахування за період з 01.04.2005 р. по 30.06.2006 р. в сумі 31965,56 грн.

Вказане підтверджується і висновком №25 від 03.12.2007 р. судово – економічної експертизи.

Вказаний висновок був складений експертом Стадничук Т. В., яка має вище економічну освіту, кваліфікація судового експерта по спеціальності: 11.1 – дослідження документів бухгалтерського обліку і звітності; свідоцтво «1130, стаж експертної роботи 9 років.

Таким чином, суд не вбачає підстав не довіряти висновку №25 від 03.12.2007 р. судово – економічної експертизи.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадовці зобов'язані діяти тільки в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією України і Законами України.

Згідно ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадовці органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись положень Конституції і Законов України, іншіх нормативно-правових актів, прав та інтересів громадян, що охороняються законом, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, і повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов’язку і витребовує необхідні докази. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади , який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії

Відповідачем вказане належним чином зроблено не було.

Відповідно до п. 11 ст. 171 КАСУ резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

В даному випадку, приймаючи до уваги той факт, що опублікуванню належить постанова суду, яка виноситься по справі, результати якого зачіпають права і інтереси широкого кола осіб, суд дійшов висновку про те, що спор, який виник між сторонами по справі зачипає тільки їх інтереси. Результат розгляду даного спору носить локальний характер. Таким чином, суд не баче ніякої необхідності в опубліковані результатів розгляду даної справи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України, а зайво сплачена сума у розмірі 114,60 грн. підлягає поверненню з бюджету на підставі виконавчого листа ГС АР Крим.

Постанову проголошено 02.12.2008 р.

Постанову у повному обсязі складено 08.12.2008 р.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення – рішення державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим №0006522301/0 від 09.11.2006 р. і №0006522301/1 від 07.12.2006 р. в частині визначення податкового забовязання по податку на прибуток у розмірі 10788,40 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь Закладу ФПУ "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак", м.Алушта, вул. Перекопська, 9, ( р/р 260060230767 в ЗАТ «Банк НРБ» в м. Алушта, МФО 320627, ЗКПО 02651769 ) 3,40 грн. судового збору.

4. Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь Закладу ФПУ "Олімпійський учбово-спортивний центр "Спартак", м.Алушта, вул. Перекопська, 9, ( р/р 260060230767 в ЗАТ «Банк НРБ» в м. Алушта, МФО 320627, ЗКПО 02651769 ) зайво сплачену суму судового збору у розмірі 114,60 грн. по платіжним дорученням № 2064 від 14.12.2006р.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дійсну постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.