Вирок № 26228677, 29.03.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 1-772/2011

В И Р О К

іменем України

"29" березня 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі :

головуючого судді ФедосєєваС.В.,

при секретарях Куценко І., Левицькій Н.В.,

за участю прокурора Щасної А.Е.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника потерпілих ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді керівника відділу кредитної політики Української інноваційно-фінансової компанії, одруженого, має на утриманні двох доньок Катерину ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст. 135, КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 року, приблизно о 06 год. 10 хв., керуючи технічно справним автомобілем «Форд фюжин», д/н НОМЕР_1, рухався по сухому асфальтобетонному покриттю проїзної частини вул. Березняківської зі сторони прт. П.Тичини, в напрямку перехрестя з вул. Шумського в м. Києві, наближаючись до зміни конфігурації проїзної частини у вигляді повороту праворуч, зі швидкістю 79.9-85.4 км/год., яка перевищує максимально допустиму на даній ділянці швидкість 60 км/год. В цей час на тротуарі в районі електроопори №70 по вул. Березняківській стояла пішохід ОСОБА_10

Під час руху ОСОБА_8 допустив порушення вимог п.п. 12.1, 12.3, 12.4 ПДР України. а саме: п.12.1: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух; п.12.3: у разі винекнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об»єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об»їзду перешкоди; п. 12.4: у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Порушення вищевказаних вимог ПДР України збоку ОСОБА_8 виявились в тому, що він під час руху з перевищенням максимально допустимої в населених пунктах швидкості 60 км/год., проявив неуважність до дорожньої обстановки, її змін, під час руху не вибрав безпечну швидкість керованого ним автомобіля з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух. При виникненні небезпеки для руху, чим для водія ОСОБА_8 при обраній швидкості керованого ним автомобіля являлась конфігурація проїзної частини у вигляді повороту праворуч, не вжив заходів для зменшення швидкості автомобіля аж до його зупинки, не впорався з керуванням та виїхав на тротуар, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_10 результаті чого остання отримавши тілесні ушкодження, від яких загинула на місці пригоди.

Смерть ОСОБА_10 настала від множинних ушкоджень м'яких тканин тіла, переломів кісток скелета з ушкодженням внутрішніх органів, розвитком крововтрати та шоку.

Порушення вимог п.12.1. 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_8 знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.

Підсудний ОСОБА_8 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що з 20-ї години 25.04. 2009 р. приблизно до 5-ї години ранку ІНФОРМАЦІЯ_6 року., він за місцем свого проживання разом із своїи знайомим ОСОБА_11 спілкувались на кухні. При цьому ОСОБА_11 вживав алкогольні напої, а він -ОСОБА_8 та присутня у квартирі його дружина -алкоголю не вживали. Вранці ОСОБА_11 попросив завезти його додому на «Осокорки», вони удвох пішли до гаражного кооперативу по вул. Береязняківській де взяли автомобіль «Форд», на якому він за кермом з кооперативу виїхав приблизно о 06-00 годині на вул. Березняківську та розпочав рух в сторону Дніпровської Набережної. ОСОБА_11 під час руху задрімав. Перед перехрестям з вул. Шумського по вул. Березняківській він рухався зі швидкістю близько 70 км/год., і в цей час машину понесло, вона правим боком пішла юзом. Намагався вирівняти автомобіль застосовуючи гальмування та вивертаючи кермо, але це не допомогло, автомобіль влетів на бордюр, потім на зелену зону, де здійснив наїзд на жінку, яку він побачив в момент зіткнення. Після цього машина вдарилась в опору електроосвітлення, машину розвернуло і відкинуло на проїзну частину. Він вдарився об водійські двері, скло та при цьому спрацювали подушки безпеки. Знаходячись в шоковому стані, він вийшов разом з ОСОБА_11 з машини, підійшовши до жінки та схилившись над нею побачили, що близько 30 секунд вона подавала ознаки життя: хрипіла, в неї були конвульсії. Вони не встигли нічого зробити, так як жінка перестала подавати будь-які ознаки життя, і вони зрозуміли, що вона загинула.

Побачивши смерть людини та знаходячись в шоковому стані після ДТП, він перебував наче як в тумані і не розумів, що робить. Він покинув місце ДТП та опинився у квартирі своїх батьків по вул. Лисківській у місті Києві, здається доїхав туди на таксі, хоча дорогу не пам'ятає. Не може описати свій стан та не може його пояснити. Батьків вдома не було, тому він їм нічого не розповідав. Пізніше на стаціонарний телефон йому зателефонував працівник ДАІ і запитав, чи його машина знаходиться по вул. Березняківській. Він відповів, що дійсно є учасником ДТП і залишив там автомобіль, після чого він приїхав до райвідділу міліції, звідки його повезли на медичне освідування.

Зазначає, що на досудовому слідстві він давав інші покази, тому що був в шоковому стані і намагався приховати ДТП від близьких, але зараз він усвідомив протиправність своїх дій і визнає вину і дає правдиві показання.

Щиро розкаюється у скоєному.

Показання підсудного в судовому засіданні об'єктивно вказують на фактичні обставини, що підлягають доказуванню у даній кримінальній справі, перевірені та підтверджені іншими доказами, дослідженими під час судового слідства, а тому приймаються судом.

Потерпіла ОСОБА_3 суду показала, що загибла являється її матір'ю, яка проживала по АДРЕСА_3 з батьком та її молодшою сестрою. Сама вона в цей час проживала по АДРЕСА_4

ІНФОРМАЦІЯ_6 року приблизно о 06 годині 40 хвилин ранку на мобільний телефон її молодшої доньки зателефонував незнайомий чоловік та намагався з'ясувати, хто вона. Відразу після цього вона зателефонувала на номер матері і їй відповів лікар, який попросив приїхати на вул. Березняківську, і вона зрозуміла, що з мамою щось трапилось. Приїхавши приблизно о 07-00 годині на місце пригоди, побачила труп матері, міліцію та п'яного чоловіка, як потім дізналась, - це був ОСОБА_11. На дорозі стояв автомобіль «Форд», який збив матір. Напередодні 25.04.2009 року вона двічі була у матері по вул. Здолбунівській, що в м. Києві, та знала, що наступного дня вранці вона їхатиме у м. Фастів. Мати ніколи не порушувала правил переходу проїзної частини і цьому вчила їх. В момент загибелі матері, вона була одягнена в червону куртку, тому вважає, що її добре було видно на фоні зеленого забору.

Потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що загибла була його дружиною. 25.04.2009 року він перебував на дачі в Черкаській області і увечері цього дня по телефону вони домовились з дружиною, що вона на наступний день поїде у м. Фастів, а потім приїде до нього. ІНФОРМАЦІЯ_6 року о 07 годині 30 хвилин йому зателефонувала дочка та повідомила що дружини немає в живих. Про обставини ДТП повідомити нічого не може, заявлений цивільний позов підтримує повністю.

Показання потерпілих вказують на обставини, за яких вони дізнались про смерть ОСОБА_10, і у цій частині приймаються судом.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_11 показав, що 25.04.2009 року в період часу з 18 до19 години він приїхав в гості до ОСОБА_8 на вул. АДРЕСА_2 Разом із дружиною ОСОБА_8 сіли вечеряти, і він пив горілку, а ОСОБА_8 із дружиною просто вечеряли і розмовляли з ним. Приблизно о 24-00 годині ОСОБА_19. лягла спати, а вони з ОСОБА_8 сиділи до 05-ї години ранку ІНФОРМАЦІЯ_6 року, після чого на його прохання відвезти його додому, вони удвох із ОСОБА_8 пішли на стоянку гаражного кооперативу, що була навпроти будинку по вул. Березняківській, сіли у автомобіль «Форд», і він заснув. Прокинувся від того, що спрацювали подушки безпеки, і він відчув сильний удар головою об лобове скло. Вийшовши з машини, побачили жінку, яка лежала на бордюрі, хрипіла і судорожно рухалась. Він взяв телефон і сказав ОСОБА_8, що викликає швидку, відійшов на декілька секунд, а коли повернувся, то жінка була мертвою. Потім він відійшов в сторону, так як у нього боліла голова, та сів на тротуарі, тримаючись руками за голову. Пізніше до нього підійшов працівник ДАЇ і почав задавати питання. З часом приїхала карета швидкої медичної допомоги і забрала його.

Вночі ОСОБА_8 алкоголю не вживав. По дорозі до стоянки він поводив себе нормально. Після ДТП вони з ОСОБА_8 стояли біля потерпілої. Стан ОСОБА_8 після ДТП він описати не може.

З показань свідка ОСОБА_11 убачається, що обставини ДТП йому не відомі, оскільки він спав у машині, а прокинувся уже після того, як спрацювали подушки безпеки, тобто після пригоди. Показання свідка щодо перебігу подій після ДТП, обставин смерті потерпілої та поведінки підсудного після даної пригоди підтверджуються показаннями підсудного, свідків, інших письмових доказів, досліджених та перевірених в судовому засіданні і у цій частині сприймаються судом як об'єктивні.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що працює слідчим. Приблизно у 2009 році, перебуваючи на чергуванні у складі слідчо-оперативної групи, в ранковий час він отримав виклик по АДРЕСА_2 та, прибувши на місце події, побачив автомобіль «Форд», жінку, яка не подавала ознак життя. Водія на місці події не було. Під час оформлення документів він бачив, що в кареті швидкої медичної допомоги надають медичну допомогу якомусь чоловікові, не може сказати чи він був п'яний, запитував у останнього лише, хто був за кермом, на що чоловік відповів, що за кермом був його знайомий. Далі він займався оформленням документів.

Свідок ОСОБА_14 суду показав, що точної дати, з подіями якої пов'язана кримінальна справа він не пам'ятає, було це приблизно у 2009 році. Він може краще пригадати цю подію, оглянувши схему ДТП.

Оглянувши надану судом схему ДТП, що міститься в матеріалах справи, свідок підтвердив, що дійсно її складав у квітні 2009 року. На той час працював інспектором по оформленню матеріалів ДТП та отримавши повідомлення про ДТП по АДРЕСА_2, виїхав на місце події, де була складена схема ДТП та все зафіксовано. Під час оформлення ДТП водія на місці не було. На його думку, водій перевищив швидкість, внаслідок чого збив людину. Цей висновок він зробив з того, що на дорозі залишились сліди гальмування. На місці ДТП був лише один чоловік віком 30-35 років, який нічого не говорив і не пояснював. Тому вони вирішили, що в нього такий стан врезультаті стресу. Потім йому сказали, що цей чоловік був пасажиром у автомобілі, який збив жінку.

Свідок ОСОБА_15 суду показав, що по даній справі він пам'ятає виїзд на місце події. На той час він був у складі слідчо-оперативної групи, як спеціаліст. Дату цього виїзду він не пам'ятає і це пов'язано з характером його роботи, тому що йому часто доводиться виїжджати на аналогічні виклики. Дана ДТП відбулась по вул. Березняківській на повороті до вул. Шумського у м.Києві. На місці події був автомобіль «Форд», труп жінки, який лежав на тротуарі з травмами, характерними для зіткнення з автомобілем, та чоловік, який був пасажиром в автомобілі «Форд». На їхні запитання пасажир не міг нічого пояснити. Було видно, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння. На місці події ним було виявлено сліди гальмування, автомобіль «Форд»ніхто не переміщував та не псував сліди.

Свідок ОСОБА_16 суду показав, що в 2009 році в наступну неділю після Пасхи приблизно о 06-00 год. ранку він рухався по вул. Березняківській зі сторони вул. Дніпровська Набережна у м.Києві та побачив пошкоджений автомобіль марки «Форд». Поруч був чоловік, який махав рукою зупинитись. Він зупинився, і чоловік дав йому телефон, для повідомлення місця їхнього знаходження та сказав, що збили людину. Це був водій автомобіля «Жигулі»червоного кольору, який стояв поруч з місцем ДТП. Потім він підійшов і побачив збиту жінку. Через 10-15 хвилин приїхала швидка та міліція. Працівники міліції взяли у нього та у водія «Жигулі»пояснення. Крім того, на місці ДТП був ще пасажир автомобіля «Форд», про те, чи знаходився він у стані сп'яніння, йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_17 суду показав, що працює лікарем наркологом в КМКНЛ «Соціотерапія». Обставин справи не пам'ятає, оскільки у нього за добу чергування в лікарні 30-40 відвідувачів і він фізично не може пам'ятати все, що було у 2009 році. Показання, надані ним на досудовому слідстві, підтримує та підтверджує у повному обсязі. Висновок про стан ОСОБА_8 він складав точний і такий, що відповідає дійсності. Сечу у ОСОБА_8 відбирав згідно інструкції № 466/99 та при складані висновку діяв згідно посадової інструкції.

Свідок ОСОБА_18 суду показав, що у квітні 2009 року, він працював інженером по обслуговуванню «МакДонльдса»та вранці о 06-00 годині їхав на своєму автомобілі «ВАЗ-2104»до Дніпровської набережної у м.Києві у бік кільця, назву вулиці він не знає. Доїхавши до кільця, побачив, що біля стовпа стояла жінка з вінком, яку він запам'ятав, бо навкруги нікого не було. Після чого, виїхавши на кільце і знову поглянувши у дзеркало, щоб переконатися, що немає машин, він побачив, як автомобіль «Форд»темного кольору врізався у стовп. Він злякався, бо в ту ж секунду подумав, що там стояла жінка, тому відразу вийшов з автомобіля і побіг до автомобіля який врізався у стовп. З даного автомобіля вийшов чоловік із пасажирського сидіння, а водій не виходив. Він сказав щоб той чоловік, що вийшов викликав швидку, на що той сказав, що у нього немає мобільного телефону, тому він сам викликав швидку допомогу. А водій автомобіля «Форд»вийшов приблизно через 10 хвилин і пішов у напрямку гаражів. Жінка на яку здійснив наїзд автомобіль «Форд», померла мабуть одразу ж, бо вона побіліла і з-під спідниці текла кров. Скоріше за усе, вона прожила приблизно 2-3 хвилини. Коли приїхала швидка, то вони накрили її.

Показання свідків ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15., ОСОБА_16, ОСОБА_18 є логічними та послідовними, вказують на обставини оформлення ДТП, об'єктивно підтверджують показання підсудного та свідка ОСОБА_11 щодо місця, часу ДТП, розташування транспортного засобу та потерпілої після зіткнення з автомобілем, взаємоузгоджуються між собою та з іншими доказами у справі і не викликають сумніву в їх правдивості, а тому приймаються судом.

Показання вказаних свідків суд оцінює у сукупності з іншими доказами.

Вина ОСОБА_8 у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої, також підтверджується доказами, зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні:

- відомостями, зо містяться у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою та фототаблицею до нього від ІНФОРМАЦІЯ_6; (т1 а.с. 13-26);

- відомостями, що містяться у висновку СМЕ № 30/906/2 від 29.05.09р., згідно якого при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_10, 1948 р.н., виявлені наступні ушкодження: садно та забійна рана по зовнішньому краю правої очниці; рвані рани на правому колінному суглобі та правій стопі, садно по зовнішній поверхні правої гомілки на висоті 19 см. від підошви, великі ділянки відшарування шкіри на правому стегні та гомілці, на лівій гомілці, перелом нижнього кінця правої великогомілкової кістки, множинні переломи тазу та крижі з порушенням цілісності тазового кільця, розрив сечового міхура, ділянка відшарування шкіри в поперековій ділянці; розрив з'єднання між 12-м грудним та 1-м поперековими хребцями, переломи бокових відростків поперекових хребців, переломи нижніх ребер справа, забій правої легені, крововилив у корені легенів.

Смерть ОСОБА_10 настала від множинних ушкоджень м'яких тканин тіла, переломів кісток скелета з ушкодженням внутрішніх органів, розвитком крововтрати та шоку. Така причина смерті підтверджується наявністю ушкоджень, що викладені в описовій части Акта, малокрів'ям внутрішніх органів, скупченням крові у тканинних «карманах»смугастими крововиливами під ендокардом лівого шлуночка серця (плями Мінакова), морфологічними ознаками шоку.

Між наявною травмою (множинні ушкодження м'яких тканин (рани, ділянки відшарування шкіри з розміченням підшкірної клітковини, ушкодження м'язів, множинні переломи кісток скелета, ушкодження легенів та сечового міхура) та настанням смерті мається прямий причинно-наслідковий зв'язок. Вони мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя. Враховуючи характер, зовнішній вигляд та локалізацію ушкоджень, ознаки різкого струсу тіла можна вважати, що всі ушкодження виникли від дії тупих предметів незадовго до настання смерті, та могли утворитися при автомобільній травмі - зіткненні автомобіля що рухався з пішоходом.

В момент первинного контакту в ділянку правої гомілки (крововилив у м'язи гомілки на висоті 17 см від підошви по задній поверхні, садно по зовнішній поверхні правої гомілки на висоті 19 см від підошви) потерпіла знаходилася у вертикальному (або близькому до нього) положенні та могла бути обернутою задньою поверхнею тіла до автомобіля. В подальшому відбулося падіння потерпілої на автомобіль (задньою поверхнею тіла), падіння на дорожнє покриття (вірогідно передньою поверхнею тіла). Після цього відбувся переїзд колесами автомобіля через ділянку тазу, правого стегна та гомілок потерпілої, при якому утворився увесь основний комплекс ушкоджень.

Будь-яких захворювань, «які б мали відношення до причини смерті»при судово-медичному дослідження трупа не виявлено (т.1, а.с. 129-131);

- згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 199 від 21.09.2010 року: приймаючи до уваги часові дані, які містяться в наданій документації, з урахуванням даних судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_10 (об'єм та характер тілесних ушкоджень, причина смерті, в т.ч. безпосередня, характер та вираженість трупних змін), все це дає підстави стверджувати про те, що: смерть ОСОБА_10 настала ІНФОРМАЦІЯ_6 року в термін часу з 06-00 до 06-20; яких-небудь даних про наявність факту несвоєчасного надання медичної допомоги ОСОБА_10 після отримання нею тілесних ушкоджень унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, немає; настання смерті ОСОБА_10 було обумовлено саме об'ємом та характером отриманих нею тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, які після їх виникнення зумовлювали б настання смерті потерпілої навіть за умов надання їй медичної допомоги одразу ж після дорожньо-транспортної пригоди, тобто якого-небудь причинно наслідковому зв'язку між не здійсненням яких-небудь медичних втручань відносно ОСОБА_10 на протязі часу від 06:00 до 06:20 ІНФОРМАЦІЯ_6 року та настанням її смерті, не вбачається; (т. 2, а.с. 160-163);

- згідно висновку автотехнічної експертизи № 286-ат від 22.06.2009 р., - швидкість руху автомобіля «Форд-Фюжин»д.н.з. НОМЕР_1 становила 79,9...85,4 км/год. В даній дорожній обстановці, в діях водія автомобіля «Форд Фюжин»д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_8 з технічної точки зору, вбачаються технічні невідповідності вимогам пунктів: 12.1; 12.4 Правил дорожнього руху України; (т.1, а.с. 167-171);

- речовим доказом: автомобілем «Форд-Фюжин»д.н.з. НОМЕР_1; (т.1 а.с. 32);

- речовим доказом: правим черевиком потерпілої ОСОБА_10 вилученим

при огляді місця ДТП ІНФОРМАЦІЯ_6 по вулиці Березняківській в м. Києві. (т.1 а.с.36).

Таким чином, на підставі всебічного та об'єктивного аналізу фактичних даних, зібраних в ході досудового слідства та судового розгляду справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_8 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, та кваліфікує ці його дії за ч.2 ст. 286 КК України.

Органом досудового слідства ОСОБА_8, також обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України.

Так, згідно пред'явленого обвинувачення, ІНФОРМАЦІЯ_6 року, близько 06 години 10 хвилин, ОСОБА_8, керуючи автомобілем «Форд-Фюжин»д/н НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині вул. Березняківської зі сторони прт. П.Тичини, в напрямку перехрестя з вул. Шумського в м. Києві, порушив вимоги ПДР України та не впоравшись з керуванням виїхав на тротуар скоївши наїзд на пішохода ОСОБА_10, спричинивши останній тілесні ушкодження, поставивши її в небезпечний для життя стан. Після скоєння ДТП ОСОБА_8 покинув місце пригоди, залишивши ОСОБА_10 в небезпечному для життя стані.

Дії ОСОБА_8 в цій частині обвинувачення кваліфіковані як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, маючи змогу надати допомогу цій особі, яку він сам поставив в небезпечний для життя стан, тобто як злочин, передбачений ч.1 ст. 135 КК України.

Підсудний ОСОБА_8, в судовому засіданні не визнав своєї вини у вчиненні даного злочину та показав, що після ДТП він разом з ОСОБА_11 вийшли з машини, підійшли до жінки та, схилившись над нею, побачили, що близько 30 секунд вона подавала ознаки життя: хрипіла, в неї були конвульсії. Вони не встигли нічого зробити, так як жінка перестала подавати будь-які ознаки життя і вони зрозуміли, що вона загинула.

Смерть ОСОБА_10 він встановив, так як у нього на очах вона перестала дихати та рухатись. Відсутність дихання у потерпілої він встановив по тому, що перестала рухатись грудна клітина, припинились конвульсії.

З моменту ДТП, коли він вийшов з автомобіля і до того часу, як він пішов з місця ДТП пройшло можливо 10 хвилин, хоча точно вказати не може, так як знаходився в шоковому стані. Йому відомо про обов'язок водіїв надавати першу медичну допомогу при ДТП, але він потерпілій допомогу не надавав, так як вона була вже мертва. Як йому здається, карету швидкої допомоги при ньому викликав ОСОБА_11 по телефону.

Такі показання підсудного ОСОБА_8 узгоджуються з показаннями інших свідків у справі.

Так, свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що рухаючись по АДРЕСА_2 побачив пошкоджений автомобіль марки «Форд», зупинився, підійшов і побачив збиту жінку. Крім того на місці ДТП був ще пасажир автомобіля «Форд», який весь час намагався комусь додзвонитись. Чув, що по телефону той сказав, що вони попали в ДТП і збили людину.

Свідок ОСОБА_18 з цього приводу суду показав, що після того, як він побачив, що автомобіль «Форд»врізався у стовп, в ту ж секунду подумав, що там стояла жінка, тому відразу вийшов з автомобіля і побіг до автомобіля, який врізався у стовп. Жінка, на яку здійснив наїзд автомобіль «Форд», померла, на думку свідка, одразу, бо він бачив, як вона побіліла і з-під спідниці потекла кров. Скоріше всього вона прожила приблизно 2-3 хвилини.

Згідно з висновком комісійної СМЕ № 199 від 21.09.2010р., - приймаючи до уваги часові дані, які містяться в наданій документації, з урахуванням даних судово-медичного дослідження трупу ОСОБА_10 (об'єм та характер тілесних ушкоджень, причина смерті, в т.ч. безпосередня, характер та вираженість трупних змін), все це дає підстави стверджувати про те, що: смерть ОСОБА_10 настала ІНФОРМАЦІЯ_6 року в термін часу 06-00 до 06-20; яких-небудь даних про наявність факту несвоєчасного надання медичної допомоги ОСОБА_10 після отримання нею тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, немає; настання смерті ОСОБА_10 було обумовлено саме об'ємом та характером отриманих нею тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, які після їх виникнення зумовлювали би настання смерті потерпілої навіть за умов надання їй медичної допомоги одразу ж після дорожньо-транспортної пригоди, тобто якого-небудь причинно наслідковому зв'язку між не здійсненням яких-небудь медичних втручань відносно ОСОБА_10 на протязі часу від 06:00 до 06:20 ІНФОРМАЦІЯ_6 року та настанням її смерті, не вбачається (т. 2, а.с. 160-163).

Відповідальність за завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого у небезпечний для життя стан, настає за наявності можливості надати таку допомогу. У випадку відсутності об'єктивної можливості надати таку допомогу, відповідальність виключається.

Аналіз досліджених та перевірених судом доказів дає підстави для висновку про те, що підсудний внаслідок ДТП поставив потерпілу у небезпечний для життя стан, однак об'єктивно надати їй допомогу не мав можливості, оскільки усвідомлював, що настала смерть потерпілої, переконавшись у цьому, коли підійшов разом із свідком ОСОБА_11 до потерпілої. Свідок ОСОБА_11 також підтвердив, що разом із підсудним були переконані у смерті потерпілої, яка перестала подавати ознаки життя.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що підсудний та свідок ОСОБА_11, підійшовши до потерпілої після зіткнення, не встигли нічого зробити, так як потерпіла перестала подавати будь-які ознаки життя, і вони зрозуміли, що вона загинула. Дії підсудного після ДТП зумовлені тим, що він перебував у стресовому стані, побачивши смерть людини, усвідомлюючи, що причиною смерті стала ДТП, винуватцем якої він був. Також підсудний розумів та усвідомлював, що про факт ДТП свідок ОСОБА_11 повідомив у міліцію та викликав для потерпілої карету швидкої допомоги.

Показання підсудного про те, що він усвідомлював факт смерті потерпілої, і лише після цього залишив місце події, об'єктивно підтверджені показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_16, висновками комісійної СМЕ № 199 від 21.09.2010 р.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що у діяннях підсудного відсутній умисел на завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого у небезпечний для життя стан, а склад злочину, передбачений ч.1 ст.135 КК України, передбачає наявність умисної форми вини.

Оцінивши досліджені та перевірені у справі докази, суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 135 ч. 1 КК України не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні і можливості здобути інші докази у цій частині вичерпані, а тому його слід виправдати за цим обвинуваченням у зв'язку з відсутністю в його діяннях складу цього злочину.

Призначаючи вид та міру покарання ОСОБА_8 за злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який працює, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_8, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає.

З урахуванням ступеня тяжкості, обставин злочину, їх наслідків, суд вважає за доцільне з метою забезпечення ефективного виховного впливу на підсудного, його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, призначити йому покарання у межах санкції статті, якою передбачене покарання за вчинений злочин, у виді позбавлення волі, наближеного до середнього розміру санкції.

Однак з урахуванням позитивних даних про особу підсудного суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_8 без відбування покарання та звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Суд також приходить до висновку про необхідність застосування до підсудного додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами з огляду на грубість порушення ОСОБА_8 правил дорожнього руху.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_8 визнав частково, при цьому визнавши розмір матеріальної шкоди та заперечуючи як завищений розмір моральної шкоди.

Потерпілою ОСОБА_3 заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_8 599 грн. 60 коп. матеріальної шкоди та 190000 грн. моральної шкоди на її користь, а також по 90000 грн. на користь ОСОБА_4 і ОСОБА_5

Потерпілим ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_8 на його користь 290000 моральної шкоди.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про стягнення з ОСОБА_8 на його користь 190000 моральної шкоди

При розв'язанні цивільних позовів, заявлених по справі потерпілими, суд враховуючи доведеність підстав та розміру цивільних позовів, відповідно до ст. 328 КПК України, задовольняє їх частково.

На думку суду стягненню з засудженого підлягає матеріальна шкода, заявлена потерпілою ОСОБА_3 в повному обсязі в сумі 599 грн. 60 коп.

При цьому суд враховує, що основна частина вимог потерпілих щодо відшкодування матеріальної шкоди була виплачена ОСОБА_8 до постановлення вироку.

При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди, суд вважає, що заявлені потерпілими суми є непомірно високими, з урахуванням майнового стану ОСОБА_8, тому на думку суду, вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню в сумі 15000 грн. на користь кожного потерпілого.

З урахуванням того, що ОСОБА_8 до постановлення даного вироку були перераховані кошти в сумі 10000 грн. на користь кожного з потерпілих (т. 2 а.с.127-133), тому додатковому стягненню з засудженого за даним вироком підлягає моральна шкода в сумі 5000 грн. на користь кожного потерпілого.

Речові докази відповідно до ст. 81 КПК України підлягають поверненню їх законним володільцям.

Також стягненню з підсудного ОСОБА_8 підлягають судові витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи (т.1, а.с. 120) та судових автотехнічних експертизи (т.1, а.с. 146, 166).

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст.ст. 75,76 КК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи і періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 135 КК України виправдати за відсутністю в його діянні складу злочину.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_8 до набрання вироком законної залишити попередній -підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_3 599 грн. 60 коп. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з засудженого ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_4 5000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з засудженого ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_5 5000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з засудженого ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_1 5000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з засудженого ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_2 5000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з засудженого судові витрати в сумі 1520 грн. 21 коп. за проведення авто технічної експертизи на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, код 25575285 ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р 35226002000466.

Стягнути з засудженого судові витрати в сумі 405грн. 65 коп. за проведення авто технічної експертизи на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, код 25575285 ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р 35226002000466.

Стягнути з засудженого судові витрати в сумі 486 грн. 77 коп. за проведення дактилоскопічної експертизи на користь СТКЗ Дніпровського РУ НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві НДЕКЦ, код 25575285 ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р 35226002000466.

Речовий доказ по справі -автомобіль «Форд Фюжин»д.н. НОМЕР_1, - залишити у законному володінні ОСОБА_8

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя