Вирок № 26228646, 08.02.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 1-1231/2011

В И Р О К

іменем України

"08" лютого 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Марченко М.В.,

при секретарі: Жир С.О.,

за участю прокурора: Пірогової О.І.,

за участю представника потерпілої -адвоката ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.К.Гребля Сквирського району Київської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,-

встановив:

ОСОБА_3 25 серпня 2011 року, приблизно о 07 годині 25 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ 110307»д/н НОМЕР_1, рухався по під'їзній частині дороги до будинку №1 по вулиці М.Раскової в напрямку від вулиці М.Раскової в бік заводу «Укрпластик»зі швидкістю приблизно 5 км\год.

Праворуч, по ходу руху автомобіля «ЗАЗ 110307»д/н НОМЕР_1, вздовж під'їзної дороги були розміщенні легкові автомобілі. Ліворуч, по ходу руху автомобіля «ЗАЗ 110307»д/н НОМЕР_1, розміщений тротуар шириною 0,5м. Перед заїздом до під'їзної дороги, по ходу руху автомобіля «ЗАЗ 110307»д/н НОМЕР_1, були встановлені дорожні знаки 3.1 (рух заборонено) та 3.34 (зупинку заборонено) Правил дорожнього руху України. Дія вказаних знаків не поширювалась лише на працівників метрополітену та заводу «Укрпластик».

Здійснюючи рух по вищезазначеній під'їзній дорозі, ОСОБА_3 вчинив зіткнення передньою правою частиною керованого ним автомобіля з задньою частиною невстановленого досудовим слідством легкового автомобіля іноземного виробництва. Після даного зіткнення ОСОБА_3 вивернув кермо ліворуч та продовжив рух в бік заводу «Укрпластик» з лівим боковим інтервалом по відношенню до бордюрного каменя під'їзної дороги 0,19м.

В цей час, по тротуару, з боку заводу «Укрпластик», в зустрічному для руху автомобіля «ЗАЗ 110307»д/н НОМЕР_1 напрямку, та ліворуч від нього, рухалася пішохід ОСОБА_2, яка намагалась перейти дорогу з ліва на право по відношенню до руху транспортного засобу, керованого ОСОБА_3

Під час руху ОСОБА_3, виявивши, що пішохід ОСОБА_2 ступила на проїзну частину дороги лівою ногою, одразу застосував екстрене гальмування, але уникнути наїзду на пішохода не зміг, внаслідок чого, відбувся наїзд передньою лівою частиною автомобіля «ЗАЗ 110307»д/н НОМЕР_1 на ліву ногу пішохода ОСОБА_2, яка отримала тілесні ушкодження та була доставлена до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.

Під час руху ОСОБА_3 допустив порушення вимог дорожнього знаку 3.1 (рух заборонено) Правил дорожнього руху України, положень п.13.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану транспортного засобу повинен дотримуватись безпечної дистанції і безпечного інтервалу, а також порушив вимоги п.13.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду водію необхідно дотримуватись безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Порушення вищезазначених вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_3 виразилось в тому, що він, керуючи автомобілем «ЗАЗ 110307»д/н НОМЕР_1, рухаючись по під'їзній частині дороги до будинку №1 по вулиці М.Раскової в напрямку від вулиці М.Раскової в бік заводу «Укрпластик», свідомо ігноруючи вимоги дорожнього знаку 3.1 Правил дорожнього руху України, який забороняв рух транспортних засобів по під'їзній дорозі до будинку №1 по вулиці М.Раскової в напрямку заводу «Укрпластик»виконав поворот на вказану під'їзду дорогу та продовжив рух в бік заводу «Укрпластик»для стоянки керованого ним автомобіля.

Під час руху по під'їзній дорозі до будинку №1 по вулиці М.Раскової в напрямку заводу «Укрпластик»зі швидкістю, приблизно 5км\год, ОСОБА_3, грубо порушуючи вимоги п.13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху України, не врахував дорожню обстановку, а саме: стан та завантаженість проїзної частини дороги, по якій він рухався, її ширину, тип транспортного засобу яким він керував та не дотримався безпечного бокового інтервалу по відношенню до бордюрного каменя тротуару, що знаходився ліворуч по ходу руху, керованого ним автомобіля.

В цей час, по тротуару, що знаходився ліворуч по ходу руху автомобіля, яким керував ОСОБА_3, в зустрічному напрямку рухалась пішохід ОСОБА_2, однак ОСОБА_3 під час керування транспортним засобом не врахував, що на вказаному відрізку дороги він не має переваги перед пішоходами та, обравши лівий боковий інтервал по відношенню до лівого бордюрного каменя тротуару по ходу руху його автомобіля розміром 0,19м, продовжив рух та в подальшому здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка стала переходити дорогу з ліва на право по відношенню до руху транспортного засобу, керованого ОСОБА_3

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримала тілесне ушкодження та була доставлена до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.

Згідно з даними висновку судово-медичної експертизи №1418 від 19 вересня 2011 року у потерпілої ОСОБА_2 було виявлено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому голівки лівої малогомілкової кістки, яке відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Дана дорожньо-транспортна пригода виникла з вини водія ОСОБА_3, який порушив вимоги дорожнього знаку 3.1 та п.п.13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України.

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав, вищезазначені обставини підтвердив та детально і послідовно пояснив, що дійсно 25 серпня 2011 року, приблизно о 07 годині 25 хвилин, він, керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ 110307»д/н НОМЕР_1, рухався по під'їзній частині дороги до будинку №1 по вулиці М.Раскової в напрямку від вулиці М.Раскової в бік заводу «Укрпластик»зі швидкістю приблизно 5 км\год. Праворуч, по ходу руху його автомобіля, вздовж під'їзної дороги були розміщенні легкові автомобілі, а ліворуч, по ходу руху його автомобіля був розміщений тротуар шириною 0,5м. Перед заїздом до під'їзної дороги були встановлені дорожні знаки, які вказували на те, що рух транспортних засобів та їх зупинку заборонено. Незважаючи на дорожній знак, який забороняв рух, він все ж таки здійснив рух по вищезазначеній під'їзній дорозі, де вчинив зіткнення передньою правою частиною керованого ним автомобіля з задньою частиною невстановленого слідством легкового автомобіля іноземного виробництва. Після даного зіткнення він вивернув кермо ліворуч та продовжив рух в бік заводу «Укрпластик»з лівим боковим інтервалом по відношенню до бордюрного каменя під'їзної дороги, прилизно 0,19м. В цей час, по тротуару, з боку заводу «Укрпластик», в зустрічному для руху його автомобіля напрямку, та ліворуч від нього, рухалась пішохід, якою виявилась в подальшому ОСОБА_2 Побачивши, що пішохід ОСОБА_2 ступила на проїзну частину дороги, він одразу застосував екстрене гальмування, однак уникнути наїзду на пішохода не зміг, внаслідок чого, відбувся наїзд передньою лівою частиною автомобіля «ЗАЗ 110307»д/н НОМЕР_1 на ліву ногу пішохода ОСОБА_2, яка отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження, після чого була доставлена до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Під час руху він допустив порушення правил дорожнього руху, які привели до вказаних наслідків, настання яких він не бажав. Поряд з цим, в судовому засіданні підсудний зазначив, що в ході досудового слідства визнав повністю цивільний позов потерпілої у розмірі 10000 гривень, який не заперечував відшкодувати потерпілій, однак не мав для цього коштів. Щодо заявленого потерпілою цивільного позову в судовому засіданні на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 20000 гривень та моральної шкоди у розмірі 20000 гривень, вказаний позов визнав частково на загальну суму 10000 гривень, посилачись на те, що змінені потерпілою позовні вимоги є завищеними та необґрунтованими. Крім того, підсудний в судовому засіданні зазначив, що працює неофіційно та заробляє перевезенням на замовлення, використовуючи автомобіль, інших джерел доходів не має, у зв'язку з чим просив суд не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини в пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ст.286ч.1 КК України його винність у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 25 серпня 2011 року, приблизно о 7 годині 25 хвилин, вона разом зі своїм чоловіком рухалась по тротуару з боку станції метро «Лівобережна»в напрямку зупинки громадського транспорту, що розташована по вулиці М.Раскової. По ходу її руху праворуч знаходилось кафе «Макфоксі», а ліворуч -«МакДональдс». В той час, коли вона знаходилась напроти кафе «МакДональдс», то вирішила перейти дорогу до зупинки громадського транспорту, при цьому вона йшла біля самого краю тротуарної доріжки. Далі, вона ступила лівою ногою з тротуару на дорогу та побачила, як автомобіль «Славута»сірого кольору зачепив передньою частиною автомобіль, що був припаркований біля кафе «МакДональдс», після чого водій вивернув кермо ліворуч в бік тротуару і здійснив на неї наїзд передньою лівою частиною свого автомобіля «Славута». Від контакту з автомобілем вона впала на землю. Як рухався даний автомобіль до цього вона не бачила. На її думку автомобіль рухався з великою швидкістю. Наїзд на неї відбувся приблизно за 7-14 метрів від основної дороги. В результаті дорожньо-транспортної пригоди вона отримала тілесне ушкодження у вигляді перелому ноги та була доставлена до лікарні. В ході досудового слідства вона заявляла цивільний позов на відшкодування завданої їй злочином шкоди у розмірі 10000 гривень, яку підсудний їй спочатку зобов'язався відшкодувати, однак в подальшому зник та станом на день розгляду справи завдану їй шкоду не відшкодував, у зв'язку з чим вона під час розгляу справи в суді збільшила свої позовні вимоги та просить суд стягнути з підсудного на її користь 20000 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 20000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Свідок ОСОБА_5 в судовому підтримав свої показання під час досудового слідства про те, що 25 серпня 2011 року, приблизно о 7 годині 25 хвилин, він разом зі своєю дружиною, яка є потерпілою по справі, йшов по тротуару з боку станції метро «Лівобережна»в напрямку зупинки громадського транспорту, що розташована по вулиці М.Раскової, при цьому він йшов трохи попереду потерпілої ОСОБА_2 По ходу його руху праворуч знаходилось кафе «Макфоксі», а ліворуч -«МакДональдс». В той час, коли він знаходився напроти кафе «МакДональдс», то вирішив перейти дорогу до зупинки громадського транспорту, при цьому разом з потерпілою вони йшли біля краю тротуарної доріжки. Він переходив дорогу першим та побачив в цей час, як з боку вулиці М.Раскової рухався автомобіль «Славута»сірого кольору, який під час руху, передньою частиною зачепив припаркований біля кафе «МакДональдс»інший автомобіль, після чого водій вивернув кермо ліворуч, в бік тротуару і продовжив рух. Після цього, він почув крик, а коли обернувся, то побачив, що на землі сидить його дружина, яка є потерпілою по справі, а біля неї стоїть вищезазначений автомобіль «Славута». Побачивши це, він зрозумів, що автомобіль «Славута»здійснив наїзд на його дружину. Самого наїзду він не бачив, а також не може сказати з якою швидкістю рухався даний автомобіль, на його думку автомобіль рухався з перевищенням швидкості.

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що 25 серпня 2011 року, приблизно о 7 годині 25 хвилин, він знаходився біля станції метро «Лівобережна». В цей час, він побачив, як з боку вулиці М.Раскової їхав автомобіль «Славута»сірого кольору, який під час руху здійснив наїзд на пішохода -жінку похилого віку, яка йшла по тротуару з боку станції метро «Лівобережна» і намагалась перейти дорогу в напрямку кафе «МакДональдс». Пішохід лише ступила лівою ногою на дорогу з тротуару, як одразу відбувся наїзд на неї передньою лівою частиною автомобіля «Славута». Даний автомобіль рухався дуже близько до тротуару, але з якою швидкістю йому не відомо. Перед заїздом на під'їзну дорогу було встановлено дорожні знаки «рух заборонено»та «зупинка заборонена».

Крім того, винність підсудного ОСОБА_3 в пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ст.286ч.1 КК України, об'єктивно підтверджується:

- даними висновку судово-медичної експертизи №1418 від 19 вересня 2011 року про те, що у потерпілої ОСОБА_2 було виявлено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому голівки лівої малогомілкової кістки, яке відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я) (а.с.37-39);

- даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 25 серпня 2011 року з долученою до протокола фототаблицею (а.с.6-14, 16-17);

- даними схеми дорожньо-транспортної пригоди, на якій зафіксовано місце наїзду на пішохода та місцезнаходження автомобіля «ЗАЗ 110307»д/н НОМЕР_1 та пішохода ОСОБА_2 на проїзній частині дороги після дорожньо-транспортної пригоди (а.с.15);

- даними протоколу додаткового огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03 вересня 2011 року з долученою до протокола фототаблицею (а.с.22-27);

- даними протоколу огляду транспортного засобу -автомобіля «ЗАЗ 110307»д/н НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, про виявлені в ході огляду механічні пошкодження на автомобілі «ЗАЗ 110307»д/н НОМЕР_1 після дорожньо-транспортної пригоди (а.с.30-33);

- іншими зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Показання підсудного ОСОБА_3 є послідовними, неодноразовими, узгоджуються з показаннями потерпілої ОСОБА_2 та свідків по справі щодо фактичних обставин справи та об'єктивно підтверджуються сукупністю вищезазначених зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів.

Аналізуючи зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_3 в пред'явленому йому обвинуваченні знайшла повне підтвердження в судовому засіданні.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону України під час провадження досудового слідства по справі в судовому засіданні не встановлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 своїми діями вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесне ушкодження та кваліфікує дії ОСОБА_3 за ст.286ч.1 КК України.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, дані про особу підсудного, який працює неофіційно, за місцем проживання характеризується позитивно, вину в пред'явленому обвинуваченні визнав, у вчиненому щиро розкаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинив злочин вперше (а.с.90-96).

Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного ОСОБА_3, суд визнає щире каяття підсудного.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_3, в судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, конкретних обставин справи, вищезазначених даних про особу ОСОБА_3, який працює неофіційно, за місцем проживання характеризується позитивно, свою вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, раніше не судимий, вчинив злочин вперше, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, тобто без відбування покарання, а тому вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України з випробуванням, яке, виходячи з сукупності зазначених судом обставин, буде достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Поряд з цим, вирішуючи питання доцільності призначення ОСОБА_3 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, яке передбачене санкцією ч.1 ст.286 КК України як альтернативне, суд враховує сукупність вищезазначених обставин, а також те, що злочин, вчинений ОСОБА_3, відноситься до злочинів, вчинених з необережності, останній працює неофіційно та використовує в своїй роботі транспортний засіб, що є його джерелом заробітку, враховуючи поряд з цим і думку потерпілої, яка просила не позбавляти ОСОБА_3 права керувати транспортними засобами, суд вважає за можливе не призначати підсудному ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, яке не є обов'язковим відповідно до санкції ч.1 ст.286 КК України.

Речовий доказ по справі: автомобіль «ЗАЗ 110307»д/н НОМЕР_1, який передано під розписку на зберігання ОСОБА_3 слід залишити у володінні та розпорядженні ОСОБА_3 (а.с.28-29).

Цивільний позов, заявлений по справі потерпілою ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню на суму 1748 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, яка знайшла підтвердження в судовому засіданні та об'єктивно підтверджується наданими суду доказами, відповідними чеками, а також, з урахуванням характеру позовних вимог, характеру дій, ОСОБА_3, який спричинив шкоду, фізичних і моральних страждань потерпілій ОСОБА_2, підлягає задоволенню на відшкодування моральної шкоди на суму 10000 гривень (а.с.118-124, 140-141). Що стосується позовних вимог потерпілої ОСОБА_2 про необхідність стягнення з підсудного ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди витрат, яких вона потребує для подальшого лікування та санаторно-курортного лікування, то дані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки суд відповідно до вимог цивільного законодавства, при розгляді позовів про відшкодування матеріальної шкоди виходить з реальних витрат, понесених потерпілим, внаслідок завданої йому злочином матеріальної шкоди.

Крім того, підлягають стягненню з ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 151 гривня 96 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві, код 25575285, ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р31253272210699 за проведення по справі судово-автотехнічної експертизи (призначення платежу: 11511) (а.с.72).

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.286ч.1 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді 2 (двох) років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку у вигляді одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме повідомляти про зміну місця проживання кримінально-виконавчу інспекцію, періодично з'являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання до набрання вироком законної сили.

Речовий доказ по справі: автомобіль «ЗАЗ 110307»д/н НОМЕР_1, який передано під розписку на зберігання ОСОБА_3 - залишити у володінні та розпорядженні ОСОБА_3 (а.с.28-29).

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 151 гривня 96 копійок на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві, код 25575285, ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, р/р31253272210699 за проведення по справі судово-автотехнічної експертизи (призначення платежу: 11511) (а.с.72).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1748 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 10000 гривень на відшкодування моральної шкоди (а.с.72).

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва протягом 15 діб через Дніпровський районний суд м.Києва.

Суддя: