Ухвала суду № 26217979, 22.05.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2012 р.Справа № 2-а/1570/7257/11

Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М.

представника Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області -Копанського С.А.

представника товариства з обмеженою відповідальністю «Затишшя-хлібопродукт»- Апалькова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Затишшя-хлібопродукт» до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.08.2011 року № 0000122300, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Затишшя-хлібопродукт»звернулося до суду з адміністративним позовом до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.08.2011 року № 0000122300.

Оскаржуваною постановою позов задоволений та визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області від 10.08.2011 року № 0000122300.

Не погоджуючись з постановою суду представником Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.

В зв'язку з викладеним апелянтом ставиться питання по скасування оскаржуваного рішення та винесення нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що в період з 13.07.2011 року по 18.07.2011 року відповідно до наказу від 12.07.2011 року № 711 посадовими особами Роздільнянської МДПІ Одеської області згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-У проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Затишшя-хлібопродукт»з питань взаємовідносин з ТОВ «Пейд»за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 19.07.2011 року № 708-35/23-00/32646204 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Затишшя-хлібопродукт»з питань взаємовідносин з ТОВ «Пейд»за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року», відповідно до якого відповідачем встановлено, що в порушення ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, позивачем завищено суму податкового кредиту по податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 188 424 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.08.2011 року № 0000122300, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 188 425,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 188 424,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок відповідача про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту у лютому 2011 року податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Пейд»у сумі 188 424 грн., оскільки оформлені позивачем операції були без мети реального настання передбачених наслідків - виключно, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Зокрема, відповідачем зазначено, що за результатами акту перевірки, який надійшов від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, встановлено відсутність у ТОВ «Пейд»необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, достатніх трудових ресурсів, то згідно з ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди з контрагентами за період січень та лютий 2011 року мають ознаки нікчемності, та як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», у зв'язку з чим, відповідач у акті перевірки дійшов висновку, що у позивача відсутнє право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, включених у загальній вартості придбання товару по операціям з ТОВ «Пейд».

На підставі результатів перевірки ТОВ «Пейд»відповідачем в акті перевірки від 19.07.2011 року № 708-35/23-00/32646204 зроблений висновок про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за лютий 2011 року суми ПДВ в розмірі 188 424 грн.

Вирішуючи справу судом встановлено, що 21.02.2011 року між ТОВ «Затишшя-хлібопродукт»(Покупець) та ТОВ «Пейд»(Постачальник) укладено договір постачання ГСМ №554/02 від 21.02.2011 року, згідно якого продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує нафтопродукти.

Також судом встановлено, що між ТОВ «Затишшя-хлібопродукт»та ТОВ «Пейд»укладено доповнення до вищезазначеного договору від 21.02.2011 року № 1, відповідно до п. 1 якої, згідно дійсної додаткової угоди Сторони дійшли згоди викласти в новій редакції п. 1.8 Договору: «Товар передається на умовах СРТ пункт призначення згідно з правилами «Інкотермс»в редакції 2000 року. До вартості товару входить доставка до пункту призначення».

Судом встановлено, що на виконання умов договору ТОВ «Затишшя-хлібопродукт»придбало у ТОВ «Пейд»паливо дизельне на загальну суму 1 130 545,52 грн. (без ПДВ), ПДВ - 188 424,25 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме видатковими та податковими накладними.

В межах дії договору поставки ГСМ №554/02 від 21.02.2011 року, позивачем за отриманий товар на розрахунковий рахунок постачальника ТОВ «Пейд»з розрахункового рахунку ТОВ «Затишшя-хлібопродукт»були перераховані грошові кошті на загальну суму 1 130 545,52 грн. товар використаний у власній господарський діяльності.

Судом першої інстанції встановлено виконання позивачем зобов'язань, які покладено Цивільним кодексом України за договором поставки, а саме: прийнято товар та сплачено продавцю грошові кошти, про що свідчать вищезазначені первинні документи.

Виконання зобов'язань за вищезазначеним договором поставки та фактичне (реальне) здійснення господарських операцій за цією угодою, а також використання отриманого товару у власній господарській діяльності підтверджується також наданими позивачем товарно-транспортними накладними, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за лютий 2011 року, договором відповідального зберігання дизельного палива за № 1 від 24.02.2011 року.

Товар, відвантажений ТОВ «Пейд»на адресу позивача, а також позивачем відповідно покупцям ТОВ «Пілігрим - Плюс», СТОВ «Ольга», СВК «Хлібороб»згідно умов договорів постачання було доставлено транспортними послугами за товарно-транспортними накладними.

Контрагентом позивачу була надані відповідні податкові накладні на загальну суму 188 424,25 грн.: № 57 від 21.02.2011р. на загальну суму 671213,68 грн., сума ПДВ - 111868,95 грн., № 60 від 22.02.2011р. на загальну суму 306 118,88 грн., сума ПДВ - 51019,81 грн. та № 63 від 23.02.2011 року на загальну суму 153 212,96 грн., саму ПДВ - 25 535,49 грн., які мають всі необхідні реквізити та відповідають чинному законодавству.

Сума податку на додану вартість у загальному розмірі 188 424,25 грн. за вищезазначеними податковими накладними була включена позивачем до складу податкового кредиту, відповідного звітного періоду, а саме в декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

Суд першої інстанції встановлено, що позивач діючи з належною обачністю, перевіривши наявність відомостей про його контрагента в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців уклав з ТОВ «Пейд»відповідні договори про надання послуг (робіт), прийняв такі роботи (послуги) та оплатив їх у відповідності до договору. Вказані операції були належним чином відображені позивачем в своєму бухгалтерському та податковому обліку на підставі належним чином оформлених документів у відповідності до вимог чинного законодавства.

За такого, посилаючись на положення пп. 198.6 п. 198 ст. 198, п.201.10 ст. 201, пп. 201.4 ст. 201, .п. 201.6 та 201.8 ст. 201 ПК України суд першої інстанції дійшов до висновку, що ТОВ «Затишшя-хлібопродукт» відповідно до п.п. 198.6 п. 198 ст. 198 ПК України віднесло до податкового кредиту суму ПДВ, підтверджену податковими накладними, у тому податковому періоді, в якому вони були отримані та з урахуванням 1095 денного терміну, встановленого Податковим кодексом України.

Колегія судів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 7,10,11,70,71 КАС України та всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Тому колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області -залишити без задоволення , а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Затишшя-хлібопродукт»до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.08.2011 року № 0000122300-без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.