Постанова № 26217952, 27.03.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2012 р.Справа № 2-а-2291/11/2170

Категорія: 8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Кравченко К.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М

за участю представника публічного акціонерного товариства «Новокаховський завод «Укргідромех»- Махонькіна Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року по адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Новокаховський завод «Укргідромех»до державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області, Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування , -

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство «Новокаховський завод «Укргідромех»звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області, Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області та уточнивши свої позовні вимоги просить суд визнати недійсним податкове повідомлення рішення державної податкової інспекції у м. Нова Каховка від 22.03.2011 р. № 0001102301 та стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Новокаховський завод «Укргідромех»бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 161 171 (сто шістдесят одна тисяча сто сімдесят одна) гривня 07 коп.

Вимоги обґрунтовані доводами позовної заяви.

21.09.2011 року Херсонським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою позовні вимоги задоволено та суд постановив:

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення державної податкової інспекції у м.Нова Каховка від 22.03.2011 р. № 0001102301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Новокаховський завод «Укргідромех»(код СДРПОУ 00100256) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 161171 (сто шістдесят одна тисяча сто сімдесят одна) гривня 07 коп..

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Новокаховський завод «Укргідромех»(код СДРПОУ 00100256) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1703 (тисяча сімсот три) гривні 40 коп.

Не погоджуючись з постановою суду відповідачем -державною податковою інспекцією у м. Нова Каховка Херсонської області подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані посиланням на положення п. 1.3 ст. 1, п.п. 7.7.1 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»

Апелянт зазначає, що позивач в порушення п.1.8 ст.1, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищив суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на суму 183 914 грн. у тому числі: за квітень 2010р. на 53 970 грн., за липень 2010р. на 64 555 грн., за вересень 2010р. на 32 526 грн., за жовтень 2010р. на 32 863 грн.

В зв'язку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акту від 10.03.11р. №238/230-00100256 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень, липень, вересень та жовтень 2010р.

За висновками акту перевірки позивачем в порушення п.1.8 ст. 1, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. № 168/97-ВР завищено суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на суму 183914 грн. у тому числі: за квітень 2010р. на 53970 грн., за липень 2010р. на 64555 грн., за вересень 2010р. на 32526 грн., за жовтень 2010р. на 32863 грн.

Оскільки частина із завищеного бюджетного відшкодування в розмірі 22742,93 грн. фактично була позивачу на момент перевірки вже відшкодована, то спірним повідомленням-рішенням, окрім зменшення позивачу вказаних сум бюджетного відшкодування, було також нараховано ПДВ в сумі 22742,93 грн. та штрафну санкцію в розмірі 5686 грн.

Згідно акту перевірки висновки про завищення позивачем бюджетного відшкодування обґрунтовані тим, що позивач не зміг підтвердити сплату ПДВ до бюджету такими підприємствами, як ПП «ТПК «Мередіан», ТОВ «Спецімпекс», ТОВ «Касіда Проджект», ПП «Кармін», ПП «Рускус», ТОВ «Транс Агентство Метал», ПП «Акваторія-М», які були постачальниками позивачу товарів та послуг у другому та третьому ланцюгу поставок.

В акті перевірки від 10.03.11р. №238/230-00100256 зазначено, що згідно наданих позивачем податкових декларацій з ПДВ, останній заявив до відшкодування з державного бюджету ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за квітень 2010р. - 107247 грн., за липень 2010р. - 627120 грн., за вересень 2010р. - 1044403 грн., за жовтень 2010р. - 417996 грн.

Згідно акту перевірки неправомірність віднесення до бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 53970 грн. за квітень 2010 року ДПІ обґрунтовує наступними обставинами: постачальником позивачу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування вантажу в березні 2010р. на загальну суму 407184 грн., у т.ч. ПДВ 67864 грн., було ТОВ «Каалбай Логістік»(м.Одеса). Згідно відповіді ДПІ у Приморському районі м. Одеси, одним з постачальників ТОВ «Каалбай Логістік»транспортно-експедиційних послуг було ПП «ТПК «Мередіан», яке визнано банкрутом 22.11.1 Ор, а звітність цього підприємства по податку на додану вартість за 2010 рік визнана недійсною. Також у березні 2010р. постачальником позивачу антикорозійного покриття на загальну суму 120232,82 грн., у т.ч. ПДВ 20038,80 грн., було ТОВ «Інтерпейнт»(м.Київ). Згідно відповіді ДПІ у Печерському районі м. Києва постачальниками антикорозійного покриття в адрес ТОВ «Інтерпейн»були ТОВ «Профістар»та ТОВ «Кассіда Проджект». Згідно відповіді ДПІ у Жовтневому районі М.Дніпропетровська ТОВ «Профістар»придбавало антикорозійне покриття у ТОВ «Спецімпекс». яке, за інформацією від ДПІ у м.Дніпродзержинську, відсутнє за місцезнаходженням, і на час складання акту перевірки визнано банкрутом 27.01.11р.. ДПІ у Жовтневому районі М.Дніпропетровська повідомила відповідача про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Кассіда Проджект»внаслідок порушення справи про банкрутство цього підприємства.

Неправомірність віднесення до бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 64555грн. за липень 2010р. ДПІ в акті перевірки обґрунтовує наступними обставинами: постачальником сталі позивачу у червні 2010р. на загальну суму 147356,39 грн., у т.ч. ПДВ 24559,39 грн. було ТОВ «Торгівельна компанія «Нова»(м.Підгородне Дніпропетровської області), постачальником якого в свою чергу було ПП «Кармін», яке згідно інформації від ДПІ у Жовтневому районі м.Дншропетровська, визнано банкрутом в судовому порядку 30.11.10р. Також у червні 2010 року постачальником позивачу рельсів кранових на загальну суму 239975,24 грн., у т.ч. ПДВ 39995,87 грн. було ТОВ «Дніпроспецкомплект»(М.Дніпропетровськ), постачальником якого згідно інформації від ДПІ у Жовтневому р-ні М.Дніпропетровська було ПП «Рускус». За інформацією від Лівобережної МДПІ від 15.12.10р. ПП «Рускус»відсутнє за місцезнаходженням.

Неправомірність віднесення до бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 32526 грн. за вересень 2010р. ДПІ в акті перевірки обґрунтовує наступними обставинами: постачальником позивачу сталі листової на загальну суму 5298,84 грн. у т.ч. ПДВ 883,14 грн. у серпні 2010р. була Миколаївська філія ВАТ «УГМК». Згідно відповіді СДПІ м. Києва постачальником в адрес ВАТ «УГМК»було ТОВ «Транс Агентство Метал»(м.Алчевськ), угоди якого по поставкам товарів за інформацією Алчевської ОДПІ визнані нікчемними. Також відповідач вказує на те, що у серпні 2010р. позивачу була поставлена сталь від ТОВ «Торгівельна компанія «Нова», яке в свою чергу отримувало цей товар від ПП «Кармін», а за інформацією від ДПІ у Жовтневому районі М.Дніпропетровська ПП «Кармін»визнано банкрутом в судовому порядку 30.11.10р..

Неправомірність віднесення до бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 32863 грн. за жовтень 2010р. ДПІ в акті перевірки обґрунтовує тим, що постачальником позивачу сталі у вересні 2010р. на суму 516036,23 грн., у т.ч. ПДВ 86006,03 грн. було ТОВ «Торгівельна компанія «Нова», яке за інформацією від Дніпропетровської МДПІ купувало товар у одного з постачальників ПП «Акваторія-М»(М.Дніпропетровськ). За інформацією ДПІ у Жовтневому р-ні М.Дніпропетровська від 19.01.11р. місцезнаходження ПП «Акваторія-М»не встановлено.

Таким чином, згідно акту перевірки висновки ДПІ про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні бюджетного відшкодування за квітень, липень, вересень та жовтень 2010 року ґрунтуються виключено на отриманій відповідачем від інших податкових органів інформації про обставини діяльності контрагентів позивача в другому та третьому ланцюгу поставок товарів, а саме: ПП «ТПК «Мередіан», ТОВ «Спецімпекс», ТОВ «Кассіда Проджект», ПП «Кармін», ПП «Рускус», ТОВ «Транс Агентство Метал».

Посилаючись на положення пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7, пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»суд першої інстанції дійшов до висновку про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за періоди, які були предметом перевірки, що обумовлює право позивача на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з первинними контрагентами.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з то, що доводи податкового органу щодо наявності права на віднесення до податкового кредиту та бюджетного відшкодування сум ПДВ лише при встановленні факту надмірної сплати цього податку до бюджету усіма постачальниками відповідних товарів (послуг) по всьому ланцюгу постачальників до виробника, і несплата податку до бюджету лише одним з учасників ланцюга виключає можливість бюджетного відшкодування, суд вважає такими, що не ґрунтується на положеннях Закону України «Про податок на додану вартість».

За такого суд першої інстанції дійшов до висновку про безпідставність зменшення відповідачем спірним рішенням задекларованого позивачем бюджетного відшкодування, та обґрунтованість позовних вимог щодо визнання оскаржуваного рішення недійсним.

Вирішуючи справу в частині вимог про стягнути з Державного бюджету України на користь позивача бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, суд першої інстанції посилаючись на положення 7.7.3, 7.7.4 п.7.7. ст. 7, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визнав такі вимоги обґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішені справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права та висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно до п. 4 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

За такого оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог виходячи з наступного.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 цього ж Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата цього податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Однак факт порушення контрагентами-постачальниками позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Крім того, у разі безтоварності здійснених операцій визначення податкового кредиту було би безпідставним і ПДВ не підлягав би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України в своїй Ухвалі від 22 квітня 2010 року по справі № К-19664/09.

Відповідно до п. 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно підп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 вищезгаданого Закону бюджетне відшкодування визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду. Відповідно до підп. 7.7.2 а) п.7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" бюджетному відшкодуванню підлягає частина такої різниці (від'ємне значення), яка сплачена у попередньому податковому періоді постачальникам, а також відповідно до п.п. 7.4.1 ст.7 та 6.1 ст. 6 цього Закону сплачена постачальником до бюджету.

Отже, зі змісту Закону України «Про податок на додану вартість» випливає, що право на бюджетне відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку до бюджету, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару або послуг, як вважає суд. Цей висновок можна зробити й з самої суті поняття податку, його функції - формування доходів Державного бюджету України (ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно п.1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Тобто, існує прямий зв'язок між сплатою - надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, надходження відповідної суми до бюджету, а вже потім відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді ПДВ.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України в своїй «Довідці, про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету" від 20.10.2006 року.

В даному ж випадку, як вбачається з акту перевірки від 10.03.11р. №238/230-00100256 в ланцюгу постачання позивача є ПП «ТПК «Мередіан», ТОВ «Спецімпекс», ТОВ «Касіда Проджект», ПП «Кармін», ПП «Рускус», ТОВ «Транс Агентство Метал», ПП «Акваторія-М»які суму ПДВ, отриману від позивача в складі ціни за продану продукцію в рядку «податкове зобов'язання»декларації з ПДВ не відображали і відповідно цей податок до бюджету не сплачували.

Тобто надмірної сплати не було, хоча позивач і сплатив ПДВ в ціні товару та має документальні підтвердження цієї сплати.

Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПАУ №350 від 18.08.2005 року, передбачено проведення обов'язкових зустрічних перевірок по ланцюгу постачання по тих постачальниках платника ПДВ, у яких суми зобов'язань по ПДВ у податковому періоді по операціях з даним платником становить 30 і більше відсотків від загальної суми податкових зобов'язань в цьому періоді. Метою таких перевірок є, відповідно до п.1.2.5 Методичних рекомендацій, встановлення фактичних обставин здійснених операцій, у тому числі факту включення постачальниками сум податку на додану вартість, які підлягають підтвердженню, до складу податкових зобов'язань з ПДВ, а результатом - підтвердження, збільшення або зменшення заявленої до відшкодування суми ПДВ, чи повна відмова у його наданні.

Отже, згідно з вимогами нормативних актів, що регулюють порядок підтвердження заявлених до відшкодування сум, без здійснення перевірки по ланцюгу постачання отримання платником бюджетного відшкодування неможливе.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ суперечить як нормам Закону України «Про податок на додану вартість», так і фактичним обставинам справи.

За такого актом перевірки вірно встановлено порушення позивачем вимог п.1.8 ст. 1, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що обумовлює правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Нова Каховка від 22.03.2011 р. № 0001102301.

Таким чином, суд першої інстанції при вирішені справи допустив порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та таке є підставою для скасування оскаржуваної постанови та винесення нового рішення про відмову в задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області -задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року по адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Новокаховський завод «Укргідромех» до державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області, Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування -скасувати та прийняти по справі нове рішення.

В задоволені позову публічного акціонерного товариства «Новокаховський завод «Укргідромех»до державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області, Головного управління Державного казначейства України в Херсонській області про визнання недійсним податкового повідомлення рішення державної податкової інспекції у м. Нова Каховка від 22.03.2011 р. № 0001102301 та стягнення з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Новокаховський завод «Укргідромех»бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 161 171 (сто шістдесят одна тисяча сто сімдесят одна) гривня 07 коп. -відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий суддя: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.