Ухвала суду № 26215988, 17.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2012 р.Справа № 2а-903/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2012р. по справі № 2а-903/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люксел"

до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Люксел» (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Харківської об"єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі -відповідач), в якому просив суд, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010642340 та №0010652340, № 0010632340 від 29.12.2011 року

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2012 року позов було задоволено.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача № 0010642340 та №0010652340, № 0010632340 від 29.12.2011 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 22 травня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача була проведена позапланова документальна виїзна перевірка позивача з правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по операціям з ТОВ "Проспец консалтинг" за період часу з 01.03.2011 року по 31.08.2011 року, про що був складений акт від 01.12.2011 року № 2723/234/37263316.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.5.1.пп.5.2.1.п.5.2.п.п5.3.9.п.5.3 ст.5 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств", ст.138,п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 82 633,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року на суму 32 452,00 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 26 148,00 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 24 033,00 грн.;

п.198.3 ст.198 та розділу У ПК України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати на 62010,00 грн., у тому числі у березні 2011 року на суму 24 662,00 грн., у квітні 2011 року на суму 4 099,00 грн., у червні 2011 року на суму 15 134,00 грн., у липні 2011 року на суму 1 689,00 грн., у серпні 2011 року на суму 16 426,00 грн. та зменшено залишок від'ємного значення. який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 7 590,00 грн.

За результатами перевірки були ухвалені податкові повідомлення-рішення форми "Р" № 001063240 від 29.12.2011 року, яким було збільшено суму грошового зобов'язання на суму 82 634,00 грн., із них 82 633,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн.; податкове повідомлення-рішення форми"В4" № 0010642340 від 29.12.2011 року, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7 590 грн.; податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 29.12.2011 року № 0010652340, яким було збільшено суму грошового зобов'язання на суму 66 539,75 грн., із них за основним платежем 62 010,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4 529,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п.198.1 ст.198 ПК України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

На підставі п.198.2 ст.198 ПК України, зазначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди починали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платника податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

На підставі п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкту оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом П цього Кодексу.

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Податковим органом ставиться під сумнів обґрунтованість віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту на суму 62010 грн. у тому числі у березні 2011 року на суму 24 662,00 грн., у квітні 2011 року на суму 4 099,00 грн., у червні 2011 року на суму 15 134,00 грн., у липні 2011 року на суму 1 689,00 грн. у серпні 2011 року на суму 16 426,00 грн. та на суму 7 590,00 грн. та витрат до валових витрат на суму 82 633,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 року на суму 32 452,00 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 26 148,00 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 24 033,00 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ "Промспец консалтинг" у зв'язку з відсутністю реального характеру даних господарських операцій.

Матеріали справи свідчать про те, що в ході господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Промспец консалтинг" з яким була укладений договір №1/3 від 01.03.2011 року по постачання електрофурнітури.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані до суду копії документів первинного бухгалтерського обліку підтверджують реальний характер зазначених господарських операцій.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову та правильність формування податкового кредиту віднесення до валових витрат за результатами даних господарських операцій позивачем.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що контрагент позивача - ТОВ "Промспец консалтинг" відсутній за місцезнаходженням, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані до суду апеляційної інстанції копії документів бухгалтерського обліку підтверджують подальшу реалізацію зазначеного товару ПП "Елітія"; ТОВ "Транссервіс"; ПП "Двісті двадцять Вольт"; ФОП ОСОБА_2; ПП "Амадеус"; ТОВ "Центр світових технологій", та фактичний рух активів позивача, виникнення у нього зобов'язань.

Стосовно посилань апеляційної скарги про ненадання документів первинного бухгалтерського обліку під час перевірки то, колегія суддів звертає увагу на те, що працівниками податкового органу наказ на проведення перевірки, направлення на перевірку були вручені, а сама перевірка була проведена - 01.12.2011 року з складанням акту про відсутність керівника підприємства позивача, тому вважає ненадання документів позивачем з об'єктивних підстав.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використання повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга -задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2012р. по справі № 2а-903/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 17.09.2012 р.