Ухвала суду № 26215827, 20.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2012 р. Справа № 2а-12686/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ "ТД ХЗШВ" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2012р. по справі № 2а-12686/11/2070

за позовом ТОВ "ТД ХЗШВ"

до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року у задоволенні адміністративного позову ТОВ "ТД ХЗШВ" до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

ТОВ "ТД ХЗШВ", не погоджуючись з вказаною постановою суду, подала апеляційну скаргу, вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, судом невірно застосовані та порушені норми матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року , прийняти у справі нове рішення, скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №0001632305 від 21.04.2011 р. про нарахування податку на додану вартість в сумі 5822916,25 грн., у тому числі 4658333,00 грн. - за основним платежем та 1164583,25 грн. - за штрафними санкціями.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ТД ХЗШВ"зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 19.06.2009 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 425675. Видами діяльності ТОВ "ТД ХЗШВ"є: 51.34.0 -оптова торгівля напоями, 51.39.0 - неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, 51.90.0 -інші види оптової торгівлі, 52.26.0 - роздрібна торгівля тютюновими виробами, 52.27.2 -роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами.

ТОВ "ТД ХЗШВ"знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13.07.2009 р. № 100309451 НБ № 451087, ТОВ "ТД ХЗШВ"зареєстровано платником ПДВ, індивідуальний податковий номер юридичної особи -364567320309.

Фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена невиїзна документальна позапланова перевірка ТОВ "ТД ХЗШВ" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП "Сканто" за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складений акт № 915/2305/31233443 від 04.04.2011 р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, п. 7.4 ст.7 Закону "Про податок на додану вартість" , а саме занизило ПДВ на суму 4658333 грн., в тому рахунку за жовтень 2010 у сумі 858333,0 грн., за листопад 2010 у сумі 500000 ,0грн.., за грудень 2010 року у сумі 3300000,0 грн.

21.04.2011 р. на підставі висновків акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0001632305, яким ТОВ "ТД ХЗШВ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5822916,25 грн., з яких за основним платежем -4658333,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1164583,25 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено порушення позивачем п.п. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо заниження суми податку на додану вартість у розмірі 4658333 грн., в тому числі за жовтень 2010 у сумі 858333,0 грн., за листопад 2010 у сумі 500000 ,0грн.., за грудень 2010 року у сумі 3300000,0 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Законом України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону № 168/97 -ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом норм Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду (п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість "), виникає в межах господарських операцій, що є об'єктом оподаткування ПДВ.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням п.1.4 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 -ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону та видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача

Відповідно до п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку, як встановлено пп 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно вимог підпункту 7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до н.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Судом встановлено,що підставою для винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення був відображений в акті висновок Харківської ОДПІ про результати перевірки ПП "СКАНТО" , якою встановлено, що за юридичною адресою ПП "Сканто" директор відсутній, фактичне місце здійснення діяльності ПП "Сканто" встановити немає можливості. Згідно відомостей з ЄДР в електронному вигляді щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу, підприємство має стан 7. З аналізу податкової звітності встановлено, що загальна чисельність працюючих на ПП "Сканто"з гідно бази даних ХОДПІ складає - 2 особи, основних засобів немає, протягом перевіряємого періоду не надавало до ХОДПІ жодного додатку К/1 до Декларації про прибуток підприємств, тому не є можливим зробити висновок про наявність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності. Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Тобто , вищенаведене свідчить про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ПП "Сканто"та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України. Таким чином, правочини, укладені від імені ПП "Сканто"не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства, а тому правочин, внаслідок якого неправомірно віднесено суми до податкового кредиту, по операціям з ПП "Сканто"по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави у вигляді податків, суперечить інтересам держави і суспільства і вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного Кодексу є нікчемним.

З матеріалів справи вбачається , що в перевіряємий період між ТОВ "ТД ХЗШВ" та ПП "Сканто" укладено договори про надання консультаційних послуг № 179-10/4 від 30.09.2010 року , №084-10/3 від 29.10.2010 року , №084-10/5 від 25.11.2010 року .

На виконання зазначених договорів у період 01.10.2010 року по 31.12.2010 року TOB "ТД ХЗШВ" придбало у ПП "Сканто" консультаційні послуги на загальну суму 27 950 000,00 грн., у тому числі ПДВ 4658333,33 грн.

На виконання умов договорів ПП "Сканто" надало консультаційні послуги, а позивач оплатив їх вартість.

В підтвердження здійснення господарських операцій за договорами ТОВ "ТД ХЗШВ" та ПП "Сканто" складені відповідні акти приймання передачі виконаних робіт .

ПП "Сканто" виписано ТОВ "ТД ХЗШВ" податкові накладні: №27457 від 01.10.2010, сума ПДВ 86666,67 грн., №27737 від 04.10.2010, сума ПДВ 90000,0 грн., №28017 від 07.10.2010, сума ПДВ 80833,33 грн., №28117 від 08.10.2010, сума ПДВ 80833,33 грн., №28522 від 12.10.2010, сума ПДВ 88333,33 грн., №28727 від 14.10.2010, сума ПДВ 80000,0 грн., №29117 від 18.10.2010, сума ПДВ 85000,0 грн., №29319 від 20.10.2010, сума ПДВ 85000,0 грн., №29519 від 22.10.2010, сума ПДВ 45416,67 грн., №29818 від 25.10.2010, сума ПДВ 45416,67 грн., №30017 від 27.10.2010, сума ПДВ 45416,67 грн., №30214 від 29.10.2010, сума ПДВ 45416,67 грн., №30815 від 04.11.2010, сума ПДВ 80833,33 грн., №31311 від 09.11.2010, сума ПДВ 80833,33 грн., №31611 від 12.11.2010, сума ПДВ 38333,33 грн., №32114 від 17.11.2010, сума ПДВ 63333,33 грн., №32621 від 22.11.2010, сума ПДВ 73333,33 грн., №32914 від 25.11.2010, сума ПДВ 102916,67 грн., №33421 від 30.11.2010, сума ПДВ 60416,67 грн., №33555 від 01.12.2010, сума ПДВ 100000 грн., №33630 від 02.12.2010, сума ПДВ 110000 грн., №33728 від 03.12.2010, сума ПДВ 111666,67 грн., №33729 від 03.12.2010, сума ПДВ 100000 грн., №34012 від 06.12.2010, сума ПДВ 133333,33 грн., №34013 від 06.12.2010, сума ПДВ 86666,67 грн., №34116 від 07.12.2010, сума ПДВ 111666,67 грн., №34218 від 08.12.2010, сума ПДВ 87500 грн., №34219 від 08.12.2010, сума ПДВ 96666,67 грн., №34315 від 09.12.2010, сума ПДВ 115000 грн., №34421 від 10.12.2010, сума ПДВ 163333,33 грн., №34716 від 13.12.2010, сума ПДВ 780000 грн., №34717 від 13.12.2010, сума ПДВ 106666,67 грн., №34817 від 14.12.2010, сума ПДВ 116666,67 грн., №34818 від 14.12.2010, сума ПДВ 106666,67 грн., №34917 від 15.12.2010, сума ПДВ 133333,33 грн., №35011 від 16.12.2010, сума ПДВ 66666,67 грн., №35116 від 17.12.2010, сума ПДВ 87500 грн., №35117 від 17.12.2010, сума ПДВ 96666,67 грн., №35425 від 20.12.2010, сума ПДВ 149166,67 грн., №35515 від 21.12.2010, сума ПДВ 80000 грн., №35516 від 21.12.2010, сума ПДВ 133333,33 грн., №35617 від 22.12.2010, сума ПДВ 100000 грн., №35709 від 23.12.2010, сума ПДВ 100000 грн., №35817 від 24.12.2010, сума ПДВ 110000 грн., №36120 від 27.12.2010, сума ПДВ 118333,33 грн., №36214 від 28.12.2010, сума ПДВ 121666,67 грн., №36315 від 29.12.2010, сума ПДВ 87500 грн., №36426 від 30.12.2010, сума ПДВ 118333,33 грн., №36507 від 31.12.2010, сума ПДВ 121666,67 грн. (а.с. 37-48, 58-64, 99-128).

За даними листа ТОВ "ТД ХЗШВ"№ 0027 від 31.03.2011 р., кредиторська заборгованість ПП "Сканто"станом на 01.03.2011 р. складає: згідно договору про надання консультаційних послуг № 179-10/4 від 30.09.2010 року - 4129739,00 грн., №084-10/3 від 29.10.2010 року -3000000,00 грн., №084-10/5 від 25.11.2010 року -19800000,00 грн.

Колегія суддів зазначає , що для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати, зокрема, податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналогічна позиція висловлена також Верховним Судом України у справах, пов'язаних з визначенням податкових зобов'язань з ПДВ та бюджетним відшкодуванням ПДВ, в яких Верховний Суд України звертає увагу на необхідність з'ясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів (послуг) реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, якою особою виконувались роботи чи надавались послуги, які матеріали використовувалися для виконання робіт), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інш.

Тобто , враховуючи вищевикладене, що підставою для включення витрат до складу податкового кредиту є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку та належне документальне оформлення. Правильність формування платником податків витрат в податковому обліку вимагає наявності зв'язку таких витрат з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція"(бухгалтерський чи економічний ефект).

Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог ст. 4 цього ж Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об'єктом оподаткування.

Суд зазначає , що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Судом першої інстанції правомірно встановлено , що надані позивачем акти виконання послуг № б/н , які містяться в матеріалах справи (а.с. 25-36, 51-57, 69-98) не містять інформації про конкретний зміст консультаційних послуг та їх результат, а місять лише загальні відомості.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом основним видом діяльності позивача є оптова торгівля.

Позивачем не надано підтверджень використання в господарській діяльності з оптового продажу результату консультаційних послуг, зазначених в договорах № 179-10/4 від 30.09.2010 року (а.с. 22-24), №084-10/3 від 29.10.2010 року (а.с. 49-50), №084-10/5 від 25.11.2010 року (а.с. 65-68).

Документів в підтвердження фактичного виконання робіт, зв'язку замовлених послуг з господарською діяльністю позивача та їх використання в оподатковуваних операціях в межах такої діяльності ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції не надано позивачем, тому суд дійшов висновку про не підтвердження реальності проведення господарських операцій, тобто, про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ. Наявність цих документів не була обґрунтуванням а ні позову а ні апеляційної скарги.

За таких обставин, висновок ДПІ про порушення ТОВ "ТД ХЗШВ" вимог п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" є обґрунтованим.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у позові, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ "ТД ХЗШВ" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2012р. по справі № 2а-12686/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.