Постанова № 26212366, 13.09.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2012 № 5011-1/5583-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипка І.М.

суддів: Остапенка О.М.

Шипка В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Усенко А.М. - дов.№5 від 03.01.2012р.

від відповідача: Білинова А.В. - дов.№01/123-449 від 02.11.2011р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова

компанія "Альфа-Гарант"

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 01.06.2012р.

у справі №5011-1/5583-2012 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова

компанія "Країна" (позивач)

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова

компанія "Альфа-Гарант" (відповідач)

про стягнення 5447, 97 грн.

В судовому засіданні 13.09.2012 р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рiшенням Господарського суду м.Києва вiд 01.06.2012р. у справi № 5011-1/5583-2012 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" суму заборгованості в розмірі 5 447, 97 грн. та 1609, 50 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Господарського суду м.Києва, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м.Києва вiд 01.06.2012р. у справi № 5011-1/5583-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково в сумі 3 691, 77 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а саме положень ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки на думку апелянта, останній зобов"язаний відшкодувати вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу за мінусом ПДВ та франшизи, передбаченої Полісом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2012р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає, що у межах фактичних витрат саме в сумі 5957, 97 грн. до нього перейшло право вимоги до відповідача, а тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судових засіданнях апеляційної інстанції по справі оголошувалась перерва, останній раз на 13.09.2012р., а за клопотанням представника відповідача строк розгляду справи продовжувався.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 13.09.2012р. представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги частково в сумі 3 691, 77 грн.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 13.09.2012р. представник позивача проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення частковому скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.08.2008р. між ВАТ "СК "Країна" (надалі -страховик, позивач) та ТОВ "КІА Моторс Україна" (надалі - страхувальник) було укладено Договір страхування наземного транспорту (автомобільного) №12/367/2.1.5.5, згідно умов якого страховик прийняв на себе обов"язок на умовах Правил відшкодувати збитки, які може зазнати Страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати застрахованого транспортного засобу - автомобіля "КІА OPIRUS", д.н. АА 0647 АТ (а.с.11-23).

Згідно розширеної довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві (а.с. 31), 27.08.2008р. в м. Києві на перехресті вул.Червоноткацька - Гагаріна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "КІА OPIRUS", д.н. АА 0647 АТ, під керуванням Чайки Д.М., та транспортного засобу "ВАЗ 2107", д.н. АА 6397 АС, під керуванням Супруна Я.В.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 29.08.2008р., у справі №3-40144/2008 (а.с. 32) Супруна Я.В. визнано винним у винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.

Відповідно до Звіту № 886/09/08 від 10.09.2008р. (а.с.36-52) про оцінку автомобіля, складеного суб"єктом оціночної діяльності ТОВ "Сател Груп", матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля "КІА OPIRUS", д.н. АА 0647 АТ, в результаті його пошкодження при ДТП, без урахування ВТВ, складає 6389, 34 грн.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором страхування наземного транспорту (автомобільного) №12/367/2.1.5.5 від 18.08.2008р., на підставі розрахунку №6742 від 21.04.2011р. та додатку до нього (а.с.53-54), страхового акту №12/6742/2.1.5.5 від 07.07.2011р.(а.с. 55), виплатив своєму страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 5 957, 97 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 3256 від 18.07.2011р. (а.с. 56).

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "ВАЗ 2107", д.н. АА 6397 АС, була застрахована ТДВ "СК "Альфа Гарант" на підставі Полісу № ВВ/9078329 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 104). Термін дії з 24.04.2008р. до 23.04.2009р. Тип Договору - 3.

Згідно даного полісу передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю 51 000, 00 грн., за шкоду, заподіяну майну 25 500,00 грн., та передбачено франшизу в розмірі 510 грн. (сума, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих).

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором №12/367/2.1.5.5 від 18.08.2008р., перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Задовольняючи позов у повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що у позивача виникло право вимоги до відповідача в межах його фактичних затрат в сумі 5957, 97 грн. за мінусом франшизи, передбаченої Полісом № ВВ/9078329.

Однак колегія суддів частково не погоджується з висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Визначаючи розмір страхового відшкодування в сумі 5957, 97 грн., що підлягає виплаті страхувальнику, позивач провів свій розрахунок №6742 від 21.04.2011р. розміру страхового відшкодування, до вихідних даних по якому включив:

- вартість відновлювального ремонту в сумі 8496, 78 грн. по Звіту №№ 886/09/08 від 10.09.2008р.;

- франшизу по договору страхування в сумі 350 грн.;

- зменшення розміру страхового відшкодування на суму ПДВ на підставі п.12.5 Договору в розмірі 1261, 59 грн.;

- вартість запчастин, робіт та матеріалів, які необхідні для ремонту ТЗ та які були пошкоджені, але не відновлені на момент страхового випадку в розмірі 927, 22 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Звіту № 886/09/08 від 10.09.2008р. (а.с.36-52) про оцінку автомобіля, складеного суб"єктом оціночної діяльності ТОВ "Сател Груп", матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля "КІА OPIRUS", д.н. АА 0647 АТ, в результаті його пошкодження при ДТП, без урахування ВТВ, складає 6389, 34 грн.

Отже, з урахуванням положень ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4952, 12 грн. страхового відшкодування виходячи з наступного розрахунку:

6389, 34 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, тобто матеріальної шкоди, що встановлено Звітом № 886/09/08 від 10.09.2008р. (по звіту коефіцієнт фізичного зносу 0,4292)) - 927, 22 грн. (вартість запчастин, робіт та матеріалів, які необхідні для ремонту ТЗ та які були пошкоджені, але не відновлені на момент страхового випадку, тобто не відносяться до даного страхового випадку) - 510 грн. франшизи, передбаченої Полісом № ВВ/9078329 = 4952, 12 грн.

Отже, судом першої інстанції під час прийняття рішення, що оскаржується, не було правильно застосовані положення ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем у даній справі.

Решта доводів апеляційної скарги відповідача спростовується доказами, наявними у матеріалах справи.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант", з підстав, викладених у ній, підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м.Києва вiд 01.06.2012р. у справi № 5011-1/5583-2012 - частковому скасуванню у відповідності до п.2 ч.1 ст.103 ГПК України з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до ст. 49 ГПК України у зв'язку із частковим задоволенням позову судові витрати за подання позовної заяви покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 598,73 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м.Києва вiд 01.06.2012р. у справi № 5011-1/5583-2012 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення у наступній редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, код ЄДРПОУ 20842474) 4 952 (чотири тисячі дев"ятсот п"ятдсят дві) грн. 12 коп. страхового відшкодування, 1462 (одна тисяча чотириста шістдесят дві) грн. 87 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити".

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, код ЄДРПОУ 20842474) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598) 598 (п"ятсот дев"яносто вісім) грн. 73 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати накази.

5. Матеріали справи № 5011-1/5583-2012 повернути до Господарського суду м.Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Остапенко О.М.

Шипко В.В.