Ухвала суду № 26211332, 24.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/50042/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Моторного О.А. -головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

при секретарі -Зозуля Ю.В.,

за участю представників:

позивача -Литвинов О.О.,

відповідача - Шевченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.04.2012 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.07.2012 року

у справі № 2а/1770/2071/2012

за позовом Малого приватного підприємства «Промтехресурс»

до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Мале приватне підприємство «Промтехресурс» (позивач) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області (відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000101600 від 06.02.2012 року, яким Малому приватному підприємству «Промтехресурс»нараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 9168463,00 грн. та штрафні санкції -2292115,75 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.04.2012 року у справі № 2а/1270/2071/2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.07.2012 року, позовні вимоги задоволені повністю.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи на наступне.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість Малого приватного підприємства «Промтехресурс», у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, складено акт №206/160-24857403 від 26.01.2012, в якому встановлене порушення позивачем п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України.

З акту перевірки вбачається, що платником податку було включено до податкового кредиту, згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2010 року №9012976377 від 27.12.2011 року і додатку 5 вх.№9012976384, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2010 року №9012976379 від 27.12.2011 року і додатку 5 вх.№9012976385, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2010 року №9012976389 від 27.12.2011 року і додатку 5 вх.№9012976392, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2010 року №9012976387 від 27.12.2011 року і додатку 5 вх.№9012976388, податкові накладні, які виписані понад 365 календарних днів на загальну суму з податку на додану вартість 9168463,00 грн.(а.с.11-12).

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення №0000101600 від 06.02.2012 року, в якому збільшено суму грошового зобов'язання МПП «Промтехресурс»з податку на додану вартість та нараховані за основним платежем 9168463,00 грн. та штрафними санкціями -2292115,75 грн. (а.с.8)

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ст.50.1 ст.50 Податкового кодексу України (на час та дату подання позивачем уточнюючих розрахунків), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Діючим законодавством, чинним як на дату звітного періоду (серпень - листопад 2010 року), так і на дату подання позивачем уточнюючих розрахунків (грудень 2011 року), чітко визначено право платників податків на самостійне виправлення виявленої помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, шляхом надіслання уточнюючого розрахунку, протягом 1095 днів.

Так, як було вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень-листопад 2010 року, були подані у грудні 2011 року, тобто, в межах строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, та за відповідною формою. У зв'язку з чим, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем було дотримано встановлений порядок внесення змін до податкової звітності.

Доводи, наведені відповідачем про те, що позивач мав право на надання спірних уточнюючих розрахунків на протязі серпня-листопада 2011 року, тобто протягом 365 днів, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки спірним податковим повідомлення-рішенням відповідачем було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за серпень-листопад 2010 року, порядок формування податкового кредиту за які визначено ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Інші доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

На підставі викладеного, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.04.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.07.2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.А. МоторнийСудді І.В. Борисенко В.В. Кошіль