Постанова № 26209532, 07.09.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2012 р. 08 год.51 хв.Справа № 2-а-14526/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Ревери І.К., представника відповідача Імшеницького А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гєнстрой ЛТД"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним рішення,

встановив:

В листопаді 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Генстрой ЛТД» звернулось до суду з позовом про визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 19.11.09 № 0000892200/0 про застосування штрафних санкцій в сумі 61730 грн. 24 коп. за порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі- Закону № 185/94). Позовні вимоги мотивовані відсутністю вини в несвоєчасному оформленні вантажно-митних декларацій. ТОВ «Гєнстрой ЛТД» було вжито всіх заходів для прискорення процесу сертифікації продукції відповідно діючому в Україні законодавстві та належного митного оформлення. Затримка виникла в зв'язку з відсутністю необхідних документів, сертифікатів з країни походження товару, які вчасно не були передані постачальником за контрактом, а також в зв'язку з складним та тривалим процесом сертифікації продукції на території України. Також позивач вказує, що причиною неповернення попередньої оплати - затримка нерезидента, що також не є виною позивача.

Виконання поставки за контрактом № 11/09/07-1 від 11 вересня 2007 року визначається моментом переходу права власності на товар. Згідно контракту поставка товару здійснюється продавцем на умовах терміна СІF-Херсон. Товар фактично надійшов на територію України своєчасно, порушення встановлених строків надходження імпортного товару не сталося. Позивач посилається на ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 № 959-XII, відповідно до якої моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. Пунктом 2 ст. 1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку. Тобто, підтвердженням фактичного здійснення експорту або імпорту - є фактичне (фізичне) переміщення товарів через кордон України. Позивач зазначає, що підставою для переміщення через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж.

Позивач також вказує на те, що враховуючи прийняті зміни до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», на випадки незавершення станом на 01 січня 2008 року розрахунків за експортними, імпортними операціями резидентів поширюватимуться норми того закону, який скасовуватиме або пом'якшуватиме відповідальність резидента. Позивач вважає, що у разі незавершення розрахунків за експортними (імпортними) операціями станом на 01 січня 2008 року, на нього поширюються норми Закону України № 1108 від 31 квітня 2007 року «Про внесення змін до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо збільшення терміну розрахунків до 180 днів. Імпортний товар в повному обсязі був оформлений 31.01.08, тобто до закінчення 180-денного терміну, тому відповідальності за ст. 4 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не повинен нести.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач (ДПІ у м. Херсоні ) позов не визнає, мотивуючи тим, що позивачем порушено термін ввезення імпортної продукції в Україну. Виходячи з положень Митного кодексу України, Положення про вантажну митну декларацію, затвердженої КМУ від 09.06.1997 № 574, датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД типу ІМ-40 "Імпорт". Відповідач посилається на підпункт 1.1 пункту 1 Інструкції про порядок здійснення контролю та отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, який передбачає, що здійснення поставки - це «оформлення вантажної митної декларації» (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню). Закінчення відліку 90 днів припиняється тільки після належним чином оформленої ВМД ІМ40. по імпортній операції строк ввезення товару з моменту авансового платежу у сумі 120207,20 дол. США скінчився 13.12.07, ця операція підпадає під дію Закону № 185/94, яким передбачено 90-денний термін розрахунків, тому цей термін не продовжується до 180 днів.

Підставою для застосування встановлених Законом № 185/94 санкцій є лише факт порушення строку відповідного зарахування виручки в іноземній валюті. Оскільки строк ввезення імпортного товару 13.12.2007року, у позивача 90-денний термін розрахунків закінчився у 2007 році, подовження термінів не здійснюється.

Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову за його необгрунтованністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю « Гєнстрой ЛТД» є юридичною особою, платником податків, здійснює зовнішньоекономічну діяльність, укладаючи контракти на поставку продукції з нерезидентами.

Державною податковою інспекцією у м. Херсоні було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Генстрой ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08 по 30.06.09, про що складено акт від 12.11.09 № 2363/23-5/33511977. Перевіркою встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР, імпортна продукція на суму 120207, 20 дол. США надійшла на митну територію України з порушенням встановленого законодавством терміну, повернення раніше перерахованих коштів у сумі 63240 дол. США здійснено з порушенням встановленого терміну розрахунків.

Попередньою перевіркою (акт від 10.04.08 № 1261/23-4) було встановлено факт укладання контракту між позивачем та нерезидентом-фірмою «GЕNA INSAAT TURIZM SANAYI VE TIKARET LTD. STI» (продавець) від 11.09.07 на поставку ПВХ, алюмінієвих профілів та скла. 14.09.07 позивачем здійснено попередню оплату у розмірі 150259 дол. США, товар був поставлений на територію України 06.11.07 та знаходився на зберіганні в режимі ліцензійного митного складу. Після проведення випродувань щодо відповідності нормам та стандартам України, було сертифіцировано товару на загальну суму 131219 дол. США, та відмовлено у сертифікації товару вартість 19040 дол. США. Сертифікований товар було оформлено вантажними митними деклараціями типу ІМ-40, у тому числі на суму 120207,20 дол. США з порушенням встановленого терміну тільки 31.01.08, тоді як строк надходження імпортної продукції 13.12.07, сума 19040 дол. повернута позивачу 23.06.08 за додатковою угодою замість терміну 15.06.08.

Крім того, між позивачем та нерезидентом «DAVON TRADE LLP» був укладений договір № 19/05/01 від 19.05.08 на поставку 862 тн цементу марки М-42,5, виконуючи умови якого ТОВ «Гєнстрой ЛТД» 19.05.08 здійснило передоплату 100000 дол. США, строк поставки імпортного товару 15.11.08. Але листом від 11.11.08 нерезидент повідомив про неможливість виконання умов договору. Сторони уклали додаткову угоду № 1 від 11.11.08 про повернення продавцем грошових коштів в сумі 100 тис. дол. США Фактично грошові кошти повернуті частками: 13.11.08 15900 дол., 14.11.08 - 39900 дол., 19.11.08 було повернуто 44200 дол. США з порушенням термінів на 4 дні.

За висновками перевірки Державною податковою інспекцією у м. Херсоні було прийнято рішення від 19.11.09 № 0000892200/0 про застосування штрафних санкцій в сумі 61730 грн. 24 коп. за порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", сума пені складається із суми пені 56445, 31 грн., нарахованої за несвоєчасне надходження імпортного товару вартістю 120207,20 дол. США за період 01.01.08 - 31.01.08, 2218 грн. 22 коп. за несвоєчасне повернення попередньої оплати 19040 дол. за період 16.06.08 по 23.06.08, 3066 грн. 71 коп. за несвоєчасне повернення попередньої оплати в сумі 44200 дол. за період 16.11.08 по 19.11.08.

Суд вважає, що на нарахування пені не впливають обставини, через які резидент несвоєчасно оформив ВМД. Доводи позивача щодо відсутності його вини в затримці митного оформлення є необґрунтованими, оскільки при застосування пені за порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті не враховується вина платника податків або умисел на здійснення протизаконних дій. Пеня нараховується автоматично за факт прострочення, незалежно від будь-яких причин це прострочення сталось, незалежно від характеру провини платника. Підставою для застосування встановлених Законом № 185/94 санкцій є лише факт порушення строку відповідного зарахування виручки в іноземній валюті. Позивач не заперечує тієї обставини, що ВМД ІМ-40 були оформлені з прострочкою, хоч товар своєчасно перетнув кордон України та знаходився під митним контролем. Згідно зі ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Національний банк, виходячи з повноважень та на виконання Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", вимог вищезазначеного Закону, визначив порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотримання резидентами встановлених законодавством строків розрахунків за експортними та імпортними операціями, виклавши їх в Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 № 136 . Згідно з пунктами 3.1 і 3.2 розділу 3 Інструкції відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення авансового платежу (виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується). У разі ненадходження на адресу резидента у законодавчо встановлені строки розрахунків товару за імпортною операцією виникає порушення законодавчо встановленого строку розрахунків. Згідно пп. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями № 136, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", IM-72 "Магазин безмитної торгівлі", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг. Інструкція № 136 дає тлумачення терміну "реєстр ВМД" - це реєстр увізних або вивізних вантажних митних декларацій, на підставі яких продукція, що експортується (імпортується), перетнула митний кордон України. Реєстр отримується банком від відповідного митного органу в порядку, установленому чинним законодавством України. ВМД в розумінні Інструкції № 136 це належним чином оформлена вантажна митна декларація конкретно визначеного типу. ВМД, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів. На підставі викладеного, суд вважає, що закінчення відліку 90 днів припиняється тільки після належним чином оформленої ВМД.

Разом з тим, суд вважає що підстав для нарахування пені у податкової інспекції не було з огляду на таке.

Відповідно ч.1 ст. 2 Закону Украйни «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у редакції, що діяла у 2007 року, передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. Ч. 1 ст. 4 Закону передбачала, що порушення цього строку тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

01 січня 2008 року вступив в силу Закон України № 1108 від 31 квітня 2007 року «Про внесення змін до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яким внесені зміни, зокрема, до ст. 2 Закону щодо збільшення до 180 днів термінів для імпортних поставок резидентів з моменту здійснення авансового платежу. Також внесені зміни до ст. 4 Закону, яка в новій редакції передбачає, що „порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості..." Таким чином, з 01.01.08 вказаним Законом була передбачена відповідальність, зокрема, за нездійснення імпортної операції протягом 180-денного строку з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальника продукції (робіт, послуг).

Ст.58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність Тобто, щодо юридичної відповідності застосовується новий закон, який пом"якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього. Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.

Згідно ст. 11 Закону України „Про систему оподаткування", діючого на час здійснення та виявлення порушення, передбачалось, що розмір фінансових санкцій визначаються законодавчими актами, чинним на день завершення перевірки (в даному випадку це 10 квітня 2008 року). Враховуючи зміни, внесені до Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», з 1 січня 2008 року відсутній обов"язок ввезення імпортної продукції протягом 90 днів з моменту здійснення авансового платежу та відсутня відповідальність резидентів у вигляді сплати пені за порушення 90-денного терміну ввезення імпортної продукції. Стаття 4 даного Закону передбачає відповідальність за інші порушення, зокрема недотримання 180-денного терміну ввезення імпортної продукції. Матеріали справи свідчать, що цей термін позивачем дотримано. Таким чином, незважаючи на те, що термін надходження імпорту закінчився в 2007 році і не продовжується, застосовування податковим органом фінсанкції у вигляді пені за таке порушення як прострочення ввезення імпортної продукції більше як 90 днів, є неправомірним, оскільки фактично така відповідальність в 2008 році була скасована, і таке притягнення до відповідальності не має під собою нормативного обгрунтування.

Викладене підтверджується тією обставиною, що за висновками попередньої перевірки відповідно до ст. 4 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» податкова інспекція нарахувала позивачу пеню в сумі 32780 грн. 50 коп. за період прострочення з 14.12.07 по 31.12.07. Товариство з обмеженою відповідальністю "Генстрой ЛТД" звернулось до господарського суду Херсонської області з адміністративним позовом про визнання недійсним рішення ДПІ у м. Херсоні № 0000352200/0 від 16 квітня 2008 року про нарахуванні позивачу пені в сумі 32780 грн. 50 коп. . Постановою господарського суду Херсонської області від 05.08.08 по справі № 8/350-АП-08 позов було задоволено, постанова набрала законної сили 30.11.11.

Що стосується несвоєчасного повернення попередніх оплат 19040 дол. (повернута позивачу 23.06.08) та 44200 дол. США (повернута 19.11.08), суд звертає увагу на таке. Позивач уклав з нерезидентами додаткові угоди про повернення попередньої оплати, тим самим зовнішньоекономічні контракти купівлі-продажу були замінені на інший вид зобов'язань щодо розірвання угод та повернення попередньої оплати (новація). В даному випадку зовнішньоекономічне зобов'язання купівлі-продажу , яке підпадає під дію статті 2 Закону № 185 та є підставою нарахування пені, змінюються на зобов'язання, яке не підпадає під дії зазначеного Закону. Додаткові угоди про повернення попередніх оплат, які були отримані нерезидентами, тягне за собою втрату вказаних сум статусу попередньої оплати, а відповідно до порушення нерезидентом зобов'язань по її поверненню не можуть застосовуватись норми вказаного вище Закону.

В контексті ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" відповідальність резидента у вигляді нарахування пені настає лише у випадку, якщо порушуються строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону.. Але грошові кошти, які повертаються резиденту, не є ані виручкою, ані митною вартістю недопоставленої продукції.

Крім того, слід відзначити, що ні Закон № 185, ні норми вищенаведеної Інструкції № 136 не передбачають будь-якого терміну щодо повернення коштів резидентові у зв'язку з припиненням зобов'язання по зовнішньоекономічному контракту, що ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачає термін саме для поставки продукції за імпортним контрактом. .

Приймаючи до уваги викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гєнстрой ЛТД" задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0000892200/0 від 19.11.2009 про застосування відносно ТОВ "Гєнстрой ЛТД" штрафної санкції в сумі 61730грн. 24 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 вересня 2012 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 9.2