Постанова № 26200538, 20.09.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/2235/12

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області до Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" про стягнення податкового боргу , -

В С Т А Н О В И В :

Гайсинська міжрайонна державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби в травні 2012 року звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" податкового боргу в сумі 1557538,51 грн. за рахунок майна.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.07.2012 року позов задоволено. Стягнуто з державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" 2007538,51 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих дане підприємство.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати, незаконну, на його думку, постанову суду та постановити нову про відмову в задоволенні позову. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є безумовними підставами для його скасування. Зокрема відповідач зазначає, що судом І інстанції безпідставно відмовлено в клопотанні про зупинення провадження у справі до вирішення питання щодо речових доказів, долучених до кримінальної справи порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 204 КАС України. Також не враховано, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.07.2010 року порушено справу про банкрутство відносно ДП "Гайсинський спиртовий завод" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

У судове засідання позивач, відповідач не з'явились. Позивачем надано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлено завчасно і належним чином.

Враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду від 09.07.2012 року - зміні, враховуючи наступне.

Як вірно встановлено судом І інстанції обставини спору полягають у наступному.

Державне підприємство "Гайсинський спиртовий завод" як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстроване Гайсинською райдержадміністрацією 04.03.2003 року, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом №05459105 та взято на податковий облік в податковому органі.

Станом на день звернення з даним позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 2007538,51 грн.

Дана сума заборгованості складається з: податку на прибуток в сумі 126693,50 грн. (нараховано згідно самостійно поданої відповідачем декларації №9015969982 від 09.02.2012 року); податку на додану вартість в сумі 1548570 грн. (нараховано згідно декларації №9006946430 від 20.02.2012 року, №9013135761 від 20.03.2012 року, №9020275977 від 19.04.2012 року); податку з юридичних осіб власників транспортних засобів - 6840 грн. (нараховано згідно розрахунку №2999 від 26.02.2010 року); земельного податку в сумі 254595,93 грн. (нараховано згідно розрахунків №9000090359 від 29.01.2010 року, №1726 від 1726 від 31.01.2011 року, №9006209948 від 17.02.2012, №9006209906 від 17.02.2012 року, уточнюючий розрахунок №20241 від 01.11.2011 року, №20243 від 01.11.2011 року, №20245 від 01.11.2011 року); екологічного податку - 8203,54 грн. (нараховано згідно податкових декларацій №15889 від 26.07.2011 року, №19777 від 20.10.2011 року, №23708 від 27.01.2012 року); збору за забруднення навколишнього природного середовища - 1399,55 грн. (нараховано згідно розрахунків №14987 від 22.11.2010 року, №20838 від 27.01.2011 року); комунального податку в сумі 1067,60 грн. (нараховано згідно розрахунків №9004858527 від 03.11.2010 року, №9006898934 від 08.02.2011 року); збору за спеціальне використання води - 60168,39 грн. (нараховано згідно податкових декларації №9002901284 від 05.05.2011 року, №9006205875 від 08.08.2011 року, №20963 від 09.11.2011 року та №9015889279 від 08.02.2012 року).

Однак, самостійно визначена сума податкового зобов'язання у розмірі 2007538,51 грн. ДП "Гайсинський спиртовий завод" не сплачена.

Також податковим органом на адресу відповідача направлялись податкові вимоги №1/76 від 05.12.2008 року та №2/3 від 08.01.2009 року, однак дані вимоги залишились без виконання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд І інстанції дійшов висновку, що сукупність встановлених судом обставин вказує на обґрунтованість позовних вимог та є підставою для задоволення позову, оскільки підтверджено наявність у відповідача заборгованості в сумі 2007538, 51 грн.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з такими висновками суду І інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.

На підставі п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно п. 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

В силу п.п. 95.3., 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Разом із тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до вимог цього кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог, крім випадків, передбачених ч.2 ст.162 КАС України, лише в інтересах на захист прав людини і громадянина від порушень з боку суб'єкта владних повноважень. У даній справі позивачем є суб'єкт владних повноважень, що подав позов до суб'єкта підприємницької діяльності, реалізуючи свої повноваження. Як вбачається із матеріалів справи, позивачем була заявлена позовна вимога про стягнення податкового боргу ДП "Гайсинський спиртовий завод" в сумі 2007538,51 грн., проте суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги шляхом стягнення з відповідача 2007538,51 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих дане підприємство. При цьому не зазначено що стягувана сума є податковим боргом.

Відтак, колегія суддів вважає, що резолютивну частину рішення суду першої інстанції необхідно змінити, вказавши про стягнення з відповідача саме податкового боргу.

При цьому суд апеляційної інстанції не може перевірити доводи відповідача щодо безпідставної відмови в зупиненні провадження у даній справі, оскільки журнал судового засідання як і звукозапис судового засідання згідно довідки секретаря від 09.07.2012 року не зберігся у зв'язку з несправністю приладу "Камертон". Крім того, дане клопотання не підлягає до задоволення, оскільки борг виник до обставин, зазначених у клопотанні, а також те, що предметом позову є стягнення боргу за рахунок готівки.

Також безпідставними є доводи апелянта про неможливість стягнення з відповідача податкового боргу у зв'язку з мораторієм на задоволення вимог кредиторів. Так мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів, які виникли після введення мораторію, їх виконання для боржника є обов'язковим. Зазначена правова позиція визначена постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство".

Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" задовольнити частково .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області до Державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" про стягнення податкового боргу, - змінити , виклавши пункт другий резолютивної частини постанови суду від 09.07.2012 року у наступній редакції .

Стягнути з державного підприємства "Гайсинський спиртовий завод" (вул. Плеханова, 28, м.Гайсин, Вінницька обл., р/р 260061546 в ОД "Райффайзен банк Аваль" у м.Вінниці, МФО 302247, р/р 26008004084001 в банку ФАКБ "Надра" м.Вінниця, МФО 302355, код ЄДРПОУ 05459105) податковий борг в сумі 2007538,51 грн. (два мільйона сім тисяч п'ятсот тридцять вісім грн. 51 коп.) з рахунків у банках, обслуговуючих дане підприємство.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.