Постанова № 26200545, 20.09.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/1514/12

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Бевза В.І., представник на підставі довіреності

відповідача - Мельник А.П., Пенська О.Ю., представники на підставі довіреностей

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Барської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби , ТОВ "Агрофірма Рубанський" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Рубанський" до Барської міжрайонної державної податкової інспекції (Мурованокуриловецького відділення) Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна податкова служба у Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Агрофірма Рубанський" в березні 2012 року звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Барської МДПІ (Мурованокуриловецьке відділення) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.10.2011 року за №№ 0000543500 форми "Р", 0000553500 форми "В1"та № 0000563500 форми "В4".

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 04.07.2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Мурованокуриловецького відділення Барської міжрайонної державної податкової інспекції від 14 жовтня 2011 року № 0000543500 форми "Р" та № 0000563500 форми "В4". В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Рубанський" судовий збір в розмірі 1430,60 грн. шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби із рахунку Барської міжрайонної державної податкової інспекції (Мурованокуриловецьке відділення) Вінницької області.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000553500 форми «В1» від 14.10.2011 року та постановити нову про задоволення позову. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є безумовними підставами для його скасування. Зокрема, позивач вважає безпідставними висновки суду І інстанції та відповідача про необхідність державної реєстрації договору купівлі-продажу незавершеного виробництва врожаю, оскільки законом такі вимоги не передбачені. Також не доведеними позивач вважає висновки суду та відповідача стосовно того, що контрагентом - ТОВ «Центр нерухомості - Рідна Україна» оброблялись земельні ділянки та виконувались інші роботи без права оренди. Також суд І інстанції, на думку позивача помилково застосовує до вказаних правовідносин положення товарних позицій УКТ ЗЕД, які не містять такого найменування сільськогосподарських товарів як незавершене виробництво - посіви. Окрім того правовідносини позивача з контрагентом вже двічі перевірялись відповідачем, зокрема період купівлі-продажу об'єктів незавершеного виробництва врожаю так і період вирощування, збирання врожаю і жодних порушень не виявлено. Вказане підтверджується актом перевірки № 00012-23/02-35353973 від 15.09.2010 року, а також рішенням у адміністративній справі № 2-а-5014/09/0270. Також позивачем надані доповнення до апеляційної скарги, в яких зазначено, що судом І інстанції не прийнято до уваги, що об'єкти незавершеного виробництва врожаю - є біологічним активом. Таким чином, ТОВ «Центр нерухомості - «Рідна Україна»» надало позивачу всі документи для підтвердження бухгалтерського та податкового обліку під час продажу об'єктів незавершеного виробництва врожаю: договори, акти приймання -передачі незавершеного виробництва, податкові накладні. Суд та відповідач помилково вважають, що в актах приймання - передачі незавершеного виробництва зазначено, які дії виконувало ТОВ «Центр нерухомості - «Рідна Україна»», але в цих актах зазначено виключно об'єкти незавершеного виробництва: посіви, паливо, матеріальні витрати, оплата вартості робіт, якими володіло товариство, а не які воно вчиняло.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду в частині задоволених позовних вимог та постановити нову в цій частині про відмову в задоволенні позову. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є безумовними підставами для його скасування. Зокрема, відповідач зазначає про недоведеність факту експорту сої про що свідчать розбіжності в первинних документах позивача, відсутність документів які б підтверджували факт транспортування зернових до елеватора та подальшого здійснення експорту, відсутність спеціального сертифікату. Також на думку відповідача, судом І інстанції невірно вирішено питання щодо розподілу судових витрат, оскільки їх стягнуто з відповідача, який звільнений від сплати судових витрат. Окрім того, позов задоволено частково, а з відповідача стягнуто 1430,60 грн. хоча половина судових витрат становить 1375,64 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу позивача та викладені в ній вимоги. Також заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача як безпідставної.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги позивача та підтримали вимоги апеляційної скарги відповідача.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі. Про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлено завчасно і належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в повному обсязі, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення підлягає скасуванню, з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позову, враховуючи наступне.

Як вірно встановлено судом І інстанції спір полягає у наступному.

У період з 23.08.2011 року по 13.09.2011 рік податковим ревізором-інспектором ДПА у Вінницькій області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Агрофірма Рубанський" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року (по податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди з 01.02.2009 року по 31.05.2009 року, липня та серпня 2009 року, листопада 2010 року та за періоди з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року), валютного та іншого законодавства за періоди з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року.

За результатами такої перевірки складено акт №108/35-30/35353973 від 20.09.2011 року, яким встановлено порушення ТОВ "Агрофірма Рубанський" (том 1 а.с.23-54), зокрема: п.п.195.1.1 п.195.1 ст.195, п.200.16 ст.200, п.185.1 ст.185 та п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за січень 2011 року в сумі -666748,00 грн.; п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено визначену за результатами проведення вищевказаної перевірки суму бюджетного відшкодування (згідно винесеного Барською МДПІ 08.09.2009 року податкового повідомлення-рішення за формою "В2"за № 23/02/35353973) на суму -2553998,00 грн.; вимог п.п.7.4.1 п.7.4 та частини другої п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за звітні (податкові) періоди з 01.02.2009 року по 31.05.2009 року, липня та серпня 2009 року, листопада 2010 року та звітні (податкові) періоди з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року в наступних розмірах: за березень 2009 року в сумі -925258,00 грн., за квітень 2009 року в сумі -1895633,00 грн., за травень 2009 року в сумі -1895633,00 грн., за липень 2009 року в сумі -325731,00 грн., за серпень 2009 року в сумі -658365,00 грн., за січень 2011 року в сумі -362482,00 грн., за лютий 2011 року в сумі -508901,00 грн.; ТОВ "Агрофірма Рубанський", з метою отримання бюджетного відшкодування, до складу від'ємного значення ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, віднесло наступні сплачені суми податку на додану вартість по проведенню безтоварних (нікчемних) операцій, тобто операцій, непов'язаних із веденням господарської діяльності в результаті чого завищено визначену за результатами проведення вищевказаної перевірки суму бюджетного відшкодування (згідно винесеного Барською МДПІ 08.09.2009 року податкового повідомлення-рішення за формою "В2"за № 23/02/35353973) на суму -2553998,00 грн. (1895632,57 грн.+658365,00 грн.).

Не погоджуючись з вищевказаним актом перевірки від 20.09.2011 року, позивачем 26.09.2011 року подано до ДПА у Вінницькій області заперечення за № 597 (том 1 а.с.55-60).

11.10.2011 року ДПА у Вінницькій області надало висновок за № 22/35-30/35353973 про результати розгляду заперечень від 26.09.2011 року (том 1 а.с.62-66), яким складено новий акт перевірки від 11.10.2011 року за № 108/35-30/35353973 (том 1 а.с.67-120).

На підставі висновків акту перевірки від 20.09.2011 року Мурованокуриловецьким відділенням Барської МДПІ 14.10.2011 року прийняті податкові повідомлення - рішення: форми "В4"№ 0000563500, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 508901,00 грн. (том 1 а.с.121); форми "В1"№ 0000553500, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 658365,00 грн. (том 1 а.с.122); форми "Р"№ 0000543500, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість на суму 666748,00 грн. (том 1 а.с.123).

03.01.2012 року ТОВ "Агрофірма Рубанський" в порядку адміністративного оскарження звернулось до ДПС України зі скаргою № 109/6 на податкові повідомлення-рішення від 14.10.2011 року та на рішення ДПА у Вінницькій області, прийняте за розглядом первинної скарги. Рішенням від 29.02.2012 року № 3618/6/10-2115 ДПС України скаргу ТОВ "Агрофірма Рубанський" залишила без задоволення (том 1 а.с.124-127).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд І інстанції дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення відповідача від 14 жовтня 2011 року № 0000543500 форми "Р" та № 0000563500 форми "В4" є протиправними та підлягають скасуванню. Так, суд І інстанції встановив, що позивачем правомірно оподатковано суми за експортними операціями по договору комісії № 3/SB-2010 від 01.11.2010 року за нульовою ставкою та вірно розраховано суми податкового кредиту. Окрім того товарність операцій по експорту сої підтверджується товарно-транспортними накладними, квитанціями складського обліку, видатковими та податковими накладними, а також вантажно-митною декларацією. Стосовно податкового повідомлення - рішення № 0000553500 від 14.10.2011 року, суд І інстанції дійшов висновку про його правомірність, оскільки перелік товарів визначений УКТ ЗЕД є вичерпним та не містить такого найменування сільськогосподарських товарів як незавершене виробництвом - посіви. Окрім того, з посиланням на норми Бюджетного кодексу України, суд І інстанції стягнув на користь позивача судові витрати в сумі 1430,60 грн. шляхом безспірного списання органом Державної казначейської служби із рахунку відповідача.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України, переглядає постанову суду І інстанції в межах апеляційних скарг позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги позивача та скасування постанови суду І інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000553500 від 14.10.2011 року, враховуючи наступне.

Як встановлено з висновків відповідача, викладених в акті перевірки, з яким погодився суд І інстанції, податкове повідомлення - рішення форми «В1» № 0000553500 від 14.10.2011 року прийняте за наслідками аналізу господарської діяльності позивача з контрагентом ТОВ «Центр нерухомості - Рідна Україна», що стосуються наступних договорів.

Так, 17.03.2009 року ТОВ «Центр нерухомості - Рідна Україна» (Продавець) уклало з ТОВ "Агрофірма Рубанський" (Покупець) договір купівлі-продажу незавершеного виробництва врожаю 2009 року, згідно предмету якого Продавець зобов'язується на умовах даного Договору продати та передати у власність Покупця наступне незавершене виробництво врожаю 2009 року: посіви озимої пшениці -242 гектари; посіви озимого ріпаку -106 гектарів, загальна ціна договору склала 908285,28 грн., у т.ч. ПДВ 151380,88 грн. (том 1 а.с.219-224). На виконання зазначеного договору ТОВ "Центр нерухомості - Рідна Україна" видана податкова накладна № 4 від 17.03.2009 року (том 1 а.с.227) та складено акт приймання-передачі від 17.03.2009 року (том 1 а.с.225-226).

06.04.2009 року ТОВ «Центр нерухомості - Рідна Україна» (Продавець) уклало з ТОВ "Агрофірма Рубанський" (Покупець) договір купівлі-продажу незавершеного виробництва врожаю 2009 року, згідно предмету якого Продавець зобов'язується на умовах даного Договору продати та передати у власність Покупця наступне незавершене виробництво врожаю 2009 року: посіви озимої пшениці -457,9 гектарів; посіви озимого ріпаку -555 гектарів; посіви озимого ячменю -53 гектари, загальна ціна договору склала 2691123,60 грн. (том а.с.229-235). На виконання зазначеного договору видана податкова накладна № 6 від 06.04.2009 року (том 1 а.с.228) та акт приймання-передачі від 06.04.2009 року (том 1 а.с.236-240).

22.04.2009 року ТОВ «Центр нерухомості -Рідна Україна» (Продавець) уклало з ТОВ "Агрофірма Рубанський" (Покупець) укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу незавершеного виробництва врожаю 2009 року від 17.04.2009 року, згідно якої сторони дійшли згоди про пропорційне зменшення ціни цих посівів, загальна вартість якого складає 350780,16 грн., у т.ч. ПДВ 175,04 грн. (том 1 а.с.248).

30.04.2009 року ТОВ «Центр нерухомості - Рідна Україна» (Продавець) уклало з ТОВ "Агрофірма Рубанський" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу незавершеного виробництва врожаю 2009 року, згідно предмету якого Продавець зобов'язується на умовах даного Договору продати та передати у власність Покупця наступне незавершене виробництво врожаю 2009 року: посіви озимого ріпаку -334 гектарів, загальна ціна договору склала 2100,48 грн., у т.ч. ПДВ 350,08 грн. (том 1 а.с.243-248). На виконання зазначеного договору видана податкова накладна № 7 від 30.04.2009 року (том 1 а.с.241) та акт приймання-передачі від 30.04.2009 року (том 1 а.с.249).

Відповідно до матеріалів справи та отриманих відповідачем відповідей на запити до сільських рад та районних державних адміністрацій Мурованокуриловецького та Барського районів ТОВ "Центр нерухомості -Рідна Україна" не орендувало та не мало у власності земельних ділянок на зазначених територіях (том 2 а.с.102, 106, 111, 114, 115, 116, 118, 120).

Однак, у вищевказаних договорах купівлі-продажу, а також в актах перевірки зазначено перелік вартості та видів робіт , матеріалів, які сформували ціну та сам об'єкт незавершеного виробництва врожаю, а не перелік дій, які вчинило ТОВ «Центр нерухомості - «Рідна Україна»».

В матеріалах справи відсутні докази здійснення ТОВ «Центр нерухомості - Рідна Україна» будь-яких видів робіт на земельних ділянках. Згідно отриманих відповідачем відповідей вказане товариство не орендує земельні ділянки на території Барського району.

З аналізу наведених договорів купівлі-продажу видно, що ТОВ «Агрофірма "Рубанський" є набувачем об'єктів незавершеного виробництва - посівів зернових культур.

При цьому, ТОВ «Центр нерухомості - «Рідна Україна»» не є орендарем земельних ділянок на яких розташовані дані посіви, що виключає обов'язок державної реєстрації даних договорів, передбачений ч. 1 ст. 210 ЦК України.

Як вірно встановлено судом І інстанції, п. 8-1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Крім того, нормативне визначення сільськогосподарських товарів наведено в пункті 2.15 статті 2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин): сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - товари, зазначені у групах 1 -24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про митний тариф України", якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах). Перелік товарів встановлений УКТ ЗЕД є вичерпний та не містить такого найменування сільськогосподарських товарів як незавершене виробництво - посіви.

Разом з тим, зазначене свідчить лише про те, що укладені ТОВ «Центр нерухомості - «Рідна Україна»» та позивачем договори купівлі-продажу мають предметом інший об'єкт ніж визначений УКТ ЗЕД, що не заборонено законом.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками відповідача та суду І інстанції про наявність підстав для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за серпень 2009 року в сумі 658365 грн.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а постанова суду від 04.07.2012 року скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000553500 від 14.10.2011 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду І інстанції стосовно протиправності податкових повідомлень - рішень №№0000543500, 0000563500 від 14.10.2011 року.

Так, підставою для прийняття оскаржуваних рішень стали висновки відповідача про відсутність експорту позивачем зернових та безтоварність договору комісії № 3/SB-2010 від 01.11.2010 року.

Як вірно встановлено судом І інстанції 01.11.2010 року між ТОВ "Промінь Агро"(Комісіонер) та ТОВ "Агрофірма Рубанський" (Комітент) укладено Договір комісії № 3/SB-2010, згідно якого (п.1.1 Договору) Комітент доручає, а Комісіонер приймає на себе зобов'язання забезпечити експорт соєвих бобів для технічних потреб, врожаю 2010 року. Передача товару здійснюється на умовах FCA Україна, Хмельницька область, Дунаєвецький район, смт. Дунаєвці, ГП "Дунаєвецький КХП". Кількість, ціна та сума вказана в спеціфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору. Пунктом 2.4 Договору передбачено, що товар (соя), переданий Комітентом Комісіонеру, є власністю Комітента та при експорті переходить у власність Покупця. Згідно п.2.6. "по виконанню своїх обов'язків Комісіонер зобов'язується надати Комітенту акт-звірки (акт виконаних робіт)". Договір належним чином підписаний обома сторонами -в особі директорів товариств та скріплений мокрими печатками (том 1 а.с.145-146).

Відповідно до умов вказаного Договору та специфікацій №1 до нього вказано: товар - соєві боби для технічних потреб, Українського походження, врожаю 2010 року; кількість -1750000+/-10%/; ціна за тонну -420,00 доларів США; вартість -735000,00+/10%/ (том 1 а.с.147).

27.12.2011 року між ТОВ "Промінь Агро" та ТОВ "Агрофірма Рубанський" укладено додаткову угоду № 1 до Договору комісії № 3/SB-2010 від 01.11.2011 року (том 1 а.с.148).

Виконання даних договірних зобов'язань підтверджується вантажно-митною декларацією (далі - ВМД) за № 000550 від 09.02.2011 року. Так, товар (соя) на виконання договору комісії від 01.11.2010 року, ТОВ "Промінь Агро" експортовано за межі митної території України до отримувача, резидента Республіки Німеччина - компанії C. Toepfer Internetional GMBH"(Ferdinand str. 5, 20095, Hamburg, Germany). Згідно даних ВМД, вартість поставленого товару складає 5817418 грн.

Виконання вищевказаного договору підтверджується також видатковими накладними: № 1 від 11.01.2011 року, № 2 від 12.01.2011 року, № 3 від 13.01.2011 року, № 4 від 14.01.2011 року, № 5 від 15.01.2011 року та № 9 від 18.01.2011 року

Згідно підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особами, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні положення встановлені у пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Так, пунктом 187.1 ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як встановлено судом, матеріали справи містять належним чином складені первинні документи, які підтверджують фактичне та реальне здійснення позивачем експорту соєвих бобів, що є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Окрім того, позивачем підтверджено також поставку соєвих бобів від ТОВ "Агрофірма Рубанський" до Дунаєвецького КХП на що вказують товарно-транспортні накладні (том 2 а.с.222-225).

Отже, дослідженими доказами та обставинами справи підтверджено рух активів в процесі здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, наявність у всіх учасників правочинів спеціальної податкової правосуб'єктності, наявність зв'язку укладених позивачем договорів із здійснюваною ним господарською діяльністю.

Враховуючи вище зазначені норми законодавства, беручи до уваги дослідженні в ході судового засідання видаткові накладні, що містять усі належні реквізити передбачені вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд І інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ТОВ "Агрофірма Рубанський" правомірно оподатковано суми за експортними операціями по Договору комісії № 3/SB-2010 від 01.11.2010 року за нульовою ставкою та вірно розраховано суми податкового кредиту.

За наслідками апеляційного розгляду позовні вимоги позивача задоволено повністю, що у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України є підставою для присудження на користь позивача здійснених ним судових витрат сплачених у зв'язку із зверненням до суду з адміністративним позовом та оскарженням рішення суду І інстанції, а всього в сумі 3219 грн.

При цьому суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами відповідача щодо невірного способу стягнення судових витрат.

У відповідності до п.п.3 п.9 розділу 5 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання. Водночас п.19. Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та /або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюється органами Казначейства з відповідного рахунку, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача та безпідставність вимог визначених відповідачем в апеляційній скарзі, а тому постанова суду І інстанції про відмову в задоволенні вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000553500 від 14.10.2011 року підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову в цій частині, з підстав п. 3 ч. 1 ст. 202 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубанський"" задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу Барської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Рубанський" до Барської міжрайонної державної податкової інспекції (Мурованокуриловецького відділення) Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна податкова служба у Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - скасувати в частині відмови в задоволенні вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000553500 від 14.10.2011 року та стягнення судового збору, прийняти в цій частині нову постанову .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Мурованокуриловецького відділення Барської міжрайонної державної податкової інспекції від 14 жовтня 2011 року форми "В1" № 0000553500 від 14.10.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубанський"" судовий збір в розмірі 3219 грн. шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби із рахунку Барської міжрайонної державної податкової інспекції (Мурованокуриловецьке відділення) Вінницької області.

В іншій частині постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 04.07.2012 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "27" вересня 2012 р. .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.