Ухвала суду № 26200204, 20.09.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/1250/12

Головуючий у 1-й інстанції: Скакун О.П.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача - Сіногач С.В., Волошина Т.Б., представники на підставі довіреностей

відповідача - Васійчук С.І., представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Балакком" до Державної податкової інспекції у м.Чернівці про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Балакком" в травні 2012 року звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.03.2012 року №№0000240233, 0000230233.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 05.07.2012 року позов задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівці від 22.03.2012 року №№0000240233, 0000230233. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Балакком" судовий збір в розмірі 2146 грн.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду та постановити нову про відмову в задоволенні позову. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є безумовними підставами для його скасування. Зокрема, судом І інстанції не враховано відсутність в первинних документах, а саме, податкових накладних, підпису особи, яка їх складала. Відповідач стверджує, що як договори так і інші документи підписані ОСОБА_5, тобто є незаконними, оскільки зазначена особа жодного відношення до ТОВ «Добробут-05» не мала. За результатами перевірки ТОВ «Добробут-05» встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків ТОВ ВКФ «Балакком» з ТОВ «Добробут-05». За результатами проведеного аналізу вбачається відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Також у ТОВ ВКФ "Балакком" відсутні трудові ресурси, виробничо-складські приміщення та інше майно, економічно необхідне для здійснення господарських операцій.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та викладені в ній вимоги.

Представники позивача у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги як безпідставної. Також надали письмові заперечення, в яких зазначають про законність і обґрунтованість рішення суду І інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом І інстанції, обставини спору полягають у наступному.

На підставі направлень від 29.02.2012 р. №029307,№029308, виданих ДПІ у м. Чернівці, проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Балакком" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин із ТОВ «Добробут-05» за липень - вересень 2011 року.

За результатами перевірки було складено акт від 14.03.2012 р. №532/23-3/30501814.

Актом перевірки встановлено порушення п.198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п.201.1, 201.2 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 585891 грн., а також завищення значення рядка 20.2 податкової декларації з ПДВ за вересень 2011 р. в сумі 34956 грн.

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Чернівці винесено податкові повідомлення - рішення №0000230233 від 22.03.2012 р., яким зменшено від'ємне значення суми ПДВ в розмірі 34956 грн. та №0000240233 від 22 березня 2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 878836,50 грн.

30 березня 2012 р. позивач подав скаргу на вищезазначені податкові повідомлення-рішення. Рішенням ДПС у Чернівецькій області №1693/10/10-208 від 10.04.2012 р. податкові повідомлення-рішення №№ 0000240233, 0000230233 від 22 березня 2012 р. залишені в силі, а в задоволенні скарги позивача відмовлено. 20.04.2012 р. позивачем було подано повторну скаргу до ДПС України, яку залишено без задоволення.

Задовольняючи позов, суд І інстанції дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача викладених в акті перевірки та протиправність оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. Зокрема, судом зазначено про наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують фактичність господарських позивача з його контрагентом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду І інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено з акту перевірки від 14.03.2012 року, відповідач дійшов висновку, що надані на перевірку документи щодо господарських операцій позивача та ТОВ «Добробут-05» за формою та змістом не відповідають нормам чинного законодавства, не мають юридичної сили та доказовості. Зокрема, податкові накладні від імені ТОВ "Добробут - 05" підписані ОСОБА_5, який в поясненнях від 01.12.2012 року зазначив, що він не має відношення до фінансово-господарської діяльності даного товариства. Також свідоцтво ТОВ "Добробут - 05" анульовано 15.11.2011 року. Окрім того, у ТОВ "Добробут - 05 " відсутні необхідні трудові, виробничо-складські приміщення та інше майно необхідне для здійснення господарських операцій. Все зазначене, на думку відповідача, підтверджує відсутність поставок та укладення угод без мети настання реальних наслідків.

З такими висновками відповідача погодитись не можливо, з огляду на таке.

Як встановлено з матеріалів справи, ТОВ "Балакком" (покупець) та ТОВ «Добробут-05» (постачальник) було укладено договір №022 від 28.07.2011р., згідно якого постачальник зобов'язується постачати товар для використання у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору (а.с. 38-40). Виконання даного договору сторонами підтверджується первинними документами, а саме, видатковою накладною, податковими накладними, актом надання послуг із робіт по складанню меблів (а.с. 45-48).

Окрім того, ТОВ "Балакком" (замовник) було укладено з ТОВ «Добробут-05» (підрядник) договір підряду на будівельно - ремонтні роботи №1105-см/31 від 31 травня 2011р., згідно якого замовник виконує і здає роботи по ремонту офісних приміщень та будівельні роботи у виробничих приміщеннях. (а.с. 41-44).

Виконання вищевказаних договорів підтверджується первинними документами, зокрема: актами надання послуг про проведення робіт; податковими накладними; актами приймання виконаних будівельних робіт; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт; зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва (а.с. 49-139).

Укладаючи вищевказані угоди із своїм контрагентом, позивач мав всі документальні підтвердження господарської правосуб'єктності контрагента на здійснення господарської діяльності, реалізацію господарської компетенції, міг мати зобов'язання, нести за ними відповідальність, тощо.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 201.1, 201.2 ст.201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Враховуючи викладене, всі вищевказані первинні документи, в тому числі і податкові накладні є достатньою підставою для формування податкового обліку.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи відповідача щодо порушення ТОВ "Добробут - 05" законодавства при реєстрації юридичної особи та порушень податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності.

Так для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів. В даному випадку відповідач зазначає про неналежну реєстрацію контрагента позивача, відсутність повноважень у ОСОБА_5 на підписання первинних документів, скасування свідоцтва ТОВ "Добробут - 05" як платника ПДВ. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Як встановлено з матеріалів справи, на час укладення та виконання договорів позивачем з ТОВ "Добробут - 05", в період з травня по вересень 2011 року, останнє було зареєстроване в ЄДРПОУ, мало свідоцтво платника податку на додану вартість, тобто не мало дефектів у правовому статусі.

Факт порушення контрагентом своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Дані обставини не знайшли свого підтвердження та не доведені відповідачем, а тому, позивач не може нести негативні правові наслідки за порушення допущені його контрагентом.

Таке правозастосування відповідає практиці Європейського суду з прав людини, рішення якого згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами України при розгляді справ як джерело права. Так, в рішенні від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

З огляду на викладене, податкові повідомлення - рішення №0000240233, 0000230233 від 22 березня 2012 р. є протиправними та підлягають скасуванню, що вірно встановлено судом І інстанції.

За таких обставин, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівці, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 липня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 27 вересня 2012 року .

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.

Судді Білоус О.В.

Залімський І. Г.