Рішення № 26184472, 03.09.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.09.12 р. Справа № 5006/41/18/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: Колесник Р.М.

при секретарі судового засідання (помічнику судді) Сергєєвій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника» Горлівської міської ради, м. Горлівка

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Горлівка

про стягнення основного боргу в розмірі 2275,44 гривень, пені у розмірі 141,61гривень, річних у розмірі 27,95гривень, інфляційних витрат у розмірі 21,71гривень

Представники сторін:

Від позивача: Предвєчна Л.Ф.

Від відповідача: не прибув

Комунальне підприємство «Міська служба єдиного замовника» Горлівської міської ради, м. Горлівка (далі -Позивач) звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Горлівка (далі -Відповідач), про стягнення основного боргу в розмірі 2275,44 гривень, пені у розмірі 141,61 гривень, 3% річних у розмірі 27,95 гривень, інфляційних витрат у розмірі 21,71 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконуються зобов'язання за договором оренди нежитлових приміщень №128 від 18.08.2010р.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги викладені в позовній заяві.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, відзиву та витребуваних документів не надав, хоча належним чином повідомлявся про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців". При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 3.9.1. Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України продовжувався до 04.09.2012р.

Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд:

ВСТАНОВИВ:

18.08.2010р. між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди нежитлових приміщень (далі -договір оренди) №128, згідно п.п. 1.1., 1.2. 7.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення №41 будівля, загальною площею 112,77 кв.м., яке знаходиться на балансі КП «Горлівської служби єдиного замовника» та розташоване за адресою: АДРЕСА_2, під розміщення магазину. Вартість орендованого приміщення визначена на підставі звіту про незалежну оцінку його вартості і становить 52620,00 гривень станом на 21.07.2010р. Термін оренди встановлюється 18.08.2010р. по 13.08.2013р.

Факт передачі вказаного приміщення в оренду відповідачу підтверджується актом прийому-передачі від 18.08.2010р.

На виконання рішення виконкому від 09.12.2011р. №1320 09.12.2011р. між Орендодавцем, Позивачем та Відповідачем було укладено додаткову угоду, якою Позивача визначено орендодавцем і отримувачем орендних платежів та збільшено орендну плату. Відповідно до цієї додаткової угоди орендар 20.12.2011р. здав з орендного користування позивачу об'єкт оренди, що підтверджується актом прийому-передачі від 20.12.2011р.

Положеннями розділу 3 договору сторонами визначені зобов'язання Орендаря щодо здійснення орендних платежів, а саме:

- орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Горлівка та результатами конкурсу на право оренди нежитлових приміщень і з 01.12.2011р. складає у місяць: (площа 112,77 кв.м.) 52620/12*0,18*1,101*1,2=1042,82 гривень, в т.ч. ПДВ - 173,80 гривень, який в платіжному дорученні орендаря вказується окремим рядком (розрахунок станом на 30.11.2011р.). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендар самостійно щомісяця перераховує орендну плату, скориговану згідно з даними статуправління, та вносить її на рахунок орендодавця без додаткового повідомлення (п. 3.1 в редакції додаткової угоди від 09.12.2011р. до договору);

- встановлену в п.3.1. орендну плату Орендар зобов'язаний вносити шляхом перерахування на розрахунковий рахунок до 20 числа місяця, наступного за звітним (п.3.2.), а згідно п. 3.4. договору за прострочення орендної плати Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки за кожен день прострочення платежів.

Згідно п. 7.6. договору плата за оренду здійснюється орендарем по день фактичної здачі майна по акту.

Задля забезпечення виконання грошових зобов'язань Позивачем складалися рахунки відносно періоду оренди з жовтня 2011р. по грудень 2011р. на загальну суму 32356,33 гривень, що містять відмітку про отримання та направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією, через несплату частини з яких позивач звернувся з претензією №133 від 01.02.2012р. з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 2297,41 гривень.

У зв'язку із незадоволенням претензійних вимог позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2275,44 гривень, на яку додатково нарахував інфляційну індексацію в розмірі 21,71 гривень та 3% річних в розмірі 27,95 гривень та пеню - 141,61 гривень, на примусовому стягненні яких у сукупності із заборгованістю наполягає позивач.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді сплати пені, 3% річних та інфляційної індексації.

Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) щодо визначеного у позовній заяві періоду, регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про оренду державного та комунального майна" та умовами договору про оренду нежилих приміщень №128 від 18.08.2010р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату; плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм діючий, між позивачем та відповідачем у визначений в позовній заяві період нарахування стягуваних сум, договір про оренду нежитлових приміщень №128 від 18.08.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення, в межах визначеного заявником періоду стягнення, від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати до 20 числа наступного місяця за звітним відповідно до умов п. 3.2 договору про оренду нежитлових приміщень №128 від 18.08.2010р.

Наявний у матеріалах справ розрахунок суму боргу, перевірено судом, підтверджений належними та допустимими доказами, відповідачем не спростований, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 2275,44 гривень за період з 01.10.2011р. по 20.12.2011р. підлягають задоволенню.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, а також 3% річних та інфляційні витрати, нараховані на заборгованість, за весь час її прострочення.

Крім того, ст. 611 Цивільного кодексу України визначає одним з наслідків, встановлених законом або договором, порушення зобов'язання, сплату неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 3.4. договору про оренду нежилих приміщень №128 від 18.08.2010р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину про забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З урахуванням викладеного, суд перевіривши відповідність наданих позивачем розрахунків умовам договору, дійшов висновку про можливість стягнення з Відповідача на користь Позивача:

- заборгованості в розмірі 2275,44 гривень;

- пені в сумі 141,61 гривень;

- 3% річних в сумі 27,95 гривень та інфляційної індексації в сумі 10,97 гривень.

Часткове задоволення вимог щодо стягнення інфляційних нарахувань на суму заборгованості зумовлено недоліками у розрахунках позивача, а саме розрахунок інфляційних нарахувань здійснений без урахувань рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені в листі Верховного суду України від 03.04.97 р. № 62-97р.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки спір виник з вини відповідача то судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 69, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника» Горлівської міської ради, м. Горлівка, до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Горлівка, задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Міська служба єдиного замовника» Горлівської міської ради (84617, м. Горлівка, вул. Баранова, 4, 84629, м.Горлівка, вул. Оленіна, 16, код ЄДРПОУ 36178136, р/р №2600830221033 у філії Горлівського міського відділення №2864 ВАТ «Державний Ощадний Банк України», МФО 394103) заборгованість в розмірі 2275,44 гривень, пеню в розмірі 141,61 гривень, 3% річних в розмірі 27,95 гривень, інфляційні витрати в розмірі 10,97 гривень, судовий збір в сумі 1609,50 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 03.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 10.09.2012 року.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Колесник Р.М.