Постанова № 26182914, 18.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2012 р.Справа № 2-а-778/11/2170

Категорія:10.2.3Головуючий в 1 інстанції: Гомельчук С.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -Милосердного М.М.,

суддів - Турецької І.О. та Ступакової І.Г.,

при секретарі -Дубчак Ю.В.,

за участю: представника Херсонського міського центру зайнятості -Щербини Раїси Леонідівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Херсонського міського центру зайнятості на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року по справі за адміністративним позовом Херсонського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення отриманої допомоги по безробіттю,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2011 року Херсонський міський центр зайнятості (далі Херсонський МЦЗ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю на суму 16089, 09 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що ОСОБА_3, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, як безробітний, та отримуючи відповідну допомогу, всупереч вимогам чинного законодавства одночасно був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь Херсонського МЦЗ кошти матеріального забезпечення в розмірі 9674,87 грн. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення коштів в сумі 6414, 22 грн. було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, директором Херсонського МЦЗ подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Херсонського МЦЗ підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 жовтня 2008 року ОСОБА_3 звернувся до Херсонського МЦЗ для взяття його на облік, набуття статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю.

З правами та обов'язками безробітного ОСОБА_2 ознайомлений на інформаційному семінарі Херсонського МЦЗ, також ним було зазначено, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Наказом від 30 жовтня 2008 року за № НТ081030 ОСОБА_3 присвоєно статус безробітного з призначенням виплати допомоги по безробіттю, а наказом від 15 червня 2009 року за № НТ090615 за заявою його було знято з обліку як безробітного. Виплата допомоги по безробіттю припинена з 15 червня 2009 року.

Внаслідок повторного звернення ОСОБА_3 до Херсонського МЦЗ, наказом від 09 липня 2009 року за № НТ090709 статус безробітного йому поновлено та розпочато виплату допомоги по безробіттю.

08 жовтня 2010 року заступником начальника відділу організації працевлаштування населення Херсонського МЦЗ Крамаренко Т.Г. проведено перевірку достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення.

За результатами перевірки складено акт від 08 жовтня 2010 року за № 251/П, яким встановлено порушення ОСОБА_2 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення", а саме згідно довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 31 серпня 2010 року останній в період перебування на обліку в Херсонському МЦЗ у якості безробітного був зареєстрований, як фізична особа -підприємець.

Листом від 02 грудня 2010 року за № 11-11/5817 відповідачу було запропоновано добровільно повернути суму боргу в розмірі 16089, 09 грн.

Несплата зазначеної суми в добровільному порядку і стало підставою для звернення до суду.

Вирішуючи спірне питання та частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, однак оскільки 09 липня 2009 року, на момент повторного звернення до центу зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, ОСОБА_2 не перебував у статусі суб'єкта підприємницької діяльності, то підстав для повернення 6414, 22грн. - коштів матеріального забезпечення, внаслідок неподання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення безробітного не має.

Колегія суддів не може погодитися в повній мірі з таким висновком суду та вважає його помилковим з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України від 01.03.1991 №803-XII "Про зайнятість населення" (далі Закон №803-XII) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно статті 25 Закону №803-XII держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій, зокрема, виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Частиною 2 статті 36 Закону України від 02.03.2000 №1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі Закон №1533-III) встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Абзацом 1 ч. 3 статті 36 Закону №1533-III передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ч. 5 статті 22 Закону №1533-III у разі чергового визнання в установленому порядку застрахованої особи безробітною у межах двох років, протягом яких виплачується допомога по безробіттю, тривалість її виплати враховується сумарно.

Відповідно до пп.1 п.5.5 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за №915/5136 (далі Порядок) виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Також статтею 31 Закону №1533-III встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Отже, виходячи з наведеного та беручі до уваги той факт, що позивачем при зверненні з заявою про отримання статусу безробітного і нарахування відповідної допомоги було порушено положення чинного законодавства, а саме надано неправдиві відомості, то колегія суддів надходить до висновку про правомірність пред'явлення вимоги про повернення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю.

Також, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно стягнення з відповідача 16089, 09 грн., тобто всієї суми допомоги по безробіттю отриманої в періоди з 30 жовтня 2008 року по 15 червня 2009 року та з 09 липня 2009 року по 15 січня 2010 року, оскільки згідно ч.5 статті 22 Закону №1533-III у разі чергового визнання в установленому порядку застрахованої особи безробітною у межах двох років, протягом яких виплачується допомога по безробіттю, тривалість її виплати враховується сумарно.

Враховуючи зазначене, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а за таких обставин, судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Херсонського міського центру зайнятості -задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 березня 2011 року -скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов Херсонського міського центру зайнятості -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Херсонського міського центру зайнятості( р/р №37173001004936 ГУДКУ у Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 35219574) кошти матеріального забезпечення в розмірі 16089 (шістнадцять тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 09 коп.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: