Ухвала суду № 26182920, 20.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2012 р.Справа № 2-а-6335/10/1570

Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Федусик А.Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -Єщенко О.В.

суддів -Димерлій О.О.

-Зуєва Л.Є.

за участю секретаря - Тулба О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотермінал»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 02 червня 2010 року № 0002792301/0 та № 0002802301/0, суд -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2010 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотермінал»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень від 02 червня 2010 року № 0002792301/0 на суму 287.593,00 грн. та № 0002802301/0 на суму 254.003,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 17 березня 2010 року по 06 травня 2010 року, Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Автотермінал»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 192/23-213/31574087 від 12 травня 2010 року, яким встановлено порушення ТОВ «Автотермінал»п. 1.3.2 п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 212.033,00 грн.; пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 169.335,00 грн.

За твердженням позивача, висновок податкового органу, щщодо порушення ТОВ «Автотермінал»п. 1.3.2 п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»є помилковими, оскільки віднесення підприємством до складу валових витрат сум сплачених на адресу ТОВ «Сільгосппостач»та ТОВ «Борол»є правомірним та безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю; право підприємства на податковий кредит підтверджено належними первинними документами.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду, від 06 жовтня 2010 року, адміністративний позов ТОВ «Автотермінал»задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення від 02 червня 2010 року № 0002792301/0 та № 0002802301/0. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 17 березня 2010 року по 06 травня 2010 року, Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси було проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Автотермінал»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2009 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 192/23-213/31574087 від 12 травня 2010 року, яким встановлені наступні порушення ТОВ «Автотермінал»:

- п. 1.3.2 п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток, в періоді що перевірявся, на загальну суму 212.033,00 грн.;

- пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість, в періоді що перевірявся, на загальну суму 169.335,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 192/23-213/31574087 від 12 травня 2010 року, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийнято податкові повідомлення-рішення від 02 червня 2010 року № 0002792301/0, яким ТОВ «Автотермінал»визначено суму податкового зобов'язання за податком на прибуток у сумі 287.593,00 грн. у тому числі за основним платежем у сумі 212.033,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 75.560,00 грн. та № 0002802301/0, яким ТОВ «Автотермінал»визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 254.003,00 грн. у тому числі за основним платежем 169.335,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 84.668,00 грн.

Висновок податкового органу про наявність порушень податкового законодавства обґрунтовано тим, що у перевіряємому періоді ТОВ «Автотермінал»знаходилось у господарських відносинах з ТОВ «Сільгосппостач»- договір № 13 від 01 січня 2009 року про надання права на розміщення товарно-матеріальних цінностей на складських площах та приміщеннях та з ТОВ «Борол»- договір від 01 січня 2009 року про надання послуг з прибирання території складських приміщень. На думку податкового органу, вказані господарські операції та витрати по ним не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді між ТОВ «Автотермінал»та ТОВ «Сільгосппостач»було укладено договори № 91 від 01 січня 2008 року та № 13 від 01 січня 2009 року, предметом яких є надання ТОВ «Автотермінал»права на розміщення товарно-матеріальних цінностей на складських площах ТОВ «Сільгосппостач».

В силу пп. в) п. 2.4 зазначених договорів ТОВ «Автотермінал має право надавати складські площі іншим особам, здійснювати вантажно-розвантажні роботи ті інші операції з вантажем.

Згідно з п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, що сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених Законом.

Доводи апелянта, що надання, використання та обслуговування складських площ на підставі укладених договорів не пов'язано з господарською діяльністю позивача не можуть бути прийняти до уваги судом, оскільки такий вид діяльності прямо передбачений розділом 2 Статуту ТОВ «Автотермінал»та умовами договорів, укладених між ТОВ «»Автотермінал»та ТОВ «Сільгосппостач».

З тих самих підстав, що відповідно до пп. в) п. 2.4. договорів, укладених між ТОВ «»Автотермінал»та ТОВ «Сільгосппостач»має право надавати складські площі іншим особам, не можуть бути прийняти до уваги доводи апеляційної скарги, щодо відсутності руху власних товарно-матеріальних цінностей бо балансовим та забалансовому рахунку «0»«ТМЦ на відповідальному зберіганню».

Як правильно послався суд першої інстанції, згідно з пп. 5.3.9 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Витрати позивача, в зазначеній частині, підтверджені необхідними первинними документами, які приєднані до матеріалів справи, та про що не заперечує відповідач.

Крім того, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо неправомірності висновку податкового органу про відсутність зв'язку операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Борол»та господарською діяльністю ТОВ «Автотермінал».

В силу пп. д) п. 2.4 договорів № 91 від 01 січня 2008 року та № 13 від 01 січня 2009 року, укладених між ТОВ «Автотермінал»та ТОВ «Сільгосппостач», позивач зобов'язаний підтримувати в належному санітарному стані складські площі та прилеглу територію, проводити прибирання за необхідністю.

На виконання, зазначених вимог, 01 січня 2009 року, між ТОВ «Автотермінал»та ТОВ «Борол»було укладено договір про обслуговування та забезпечення господарської діяльності, яким передбачено виконання ТОВ «Борол»робіт, зокрема, із забезпечення прибирання території, складських приміщень, інших приміщень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що господарські операції ТОВ «Автотермінал»та ТОВ «Борол»безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до пп. 7.2.4 п 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних мають особи, зареєстровані як платники податку.

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунку з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься у склад валових витрат виробництва і основних фондів чи нематеріальних активів, які підлягають амортизації.

Згідно з пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»- не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Право позивача на віднесення сплачених сум податку на додану вартість у складі вартості робіт (послуг) підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, актами виконаних робіт.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотермінал» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Зуєва Л.Є.