Ухвала суду № 26182903, 27.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2012 р.Справа № 2-а-6344/11/1470

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Мавродієва М.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача -судді Стас Л.В.

суддів- Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря - Ридванської Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївське Зерносховище»до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, за участю прокуратури Миколаївської області про скасування податкових повідомлень -рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ «Миколаївське Зерносховище», звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 31.05.2011 №0000372301 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування на 1 725 194 грв., посилаючись на те, що чинне законодавство не ставить право платника податків на бюджетне відшкодування ПДВ в залежність від взаєморозрахунків з контрагентами -постачальниками та, відповідно, не залежить від проведення зустрічних перевірок податковими органами;

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року -позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.05.2011 №0000372301 Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби.

В апеляційній скарзі, апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду від 12.12.2011 року -скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 04.05.2011 по 06.05.2011 ДПІ у Жовтневому районі, проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Миколаївське Зерносховище»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ «Шелтон», ВАТ «ХМЗ», ПРАТ «МТС Україна», ТОВ «Стройтехнологія», ВАТ «СПМК-517», ПП «Агроторговий дім

Ріко», ТОВ «Ранг», ТОВ НТП «Промбезпека», ПП «Корпоративні зернові системи», ТОВ «МКМ-Софт», ВАТ ЕК «Миколаївобленерго», ЗАТ «Миколаївбудресурси», ТОВ «Ларго Групп», ТОВ «Лазорь», ТОВ «Кронос-Авто», ТОВ «Істагрупп», ТОВ «Амбер Агро», ТОВ «Завод Кобзаренка», ТОВ «Діавест-Комп'ютерний світ», ПБМП «Вілена-Люкс», ТОВ «ТД «Відзев», ПП ВКФ «Булат», ТОВ ВТФ «Авіас»за період з травня 2009 року по грудень 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №346/07-36328597 від 16.05.2011 р.

За наслідками перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000372301 від 31.05.2011, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 1725194,0 грн.

В акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні №0000372301 від 31.05.2011 відповідач посилається на порушення ТОВ «Миколаївське Зерносховище»п.1.8 ст.1, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, а саме завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на суму 1725194,0 грн., у т.ч. за квітень 2010 року -на суму 342337,0 грн., за липень 2010 року -на суму 121643,0 грн., за серпень 2010 року -на суму 93801,0 грн., за вересень 2010 року -на суму 25332,0 грн., за листопад 2010 року -на суму 22457,0 грн., за грудень 2010 року -на суму 191952,0 грн.

У акті перевірки та під час розгляду справи відповідачем не ставиться під сумнів фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а йдеться про право платника на відшкодування податку на додану вартість з Держбюджету лише при фактичному надходженні цього податку до бюджету. Під час розгляду справи представник відповідача підтвердив, що всі контрагенти позивача задекларували свої податкові зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ «Миколаївське Зерносховище», але не здійснили їх оплату в повному обсязі, що унеможливлює відшкодування позивачу ПДВ.

Вимогами п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР визначено бюджетне відшкодування як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.п.7.4 п.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями(іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Що стосується невиконання контрагентами позивача зобов'язань по сплаті податків до бюджету, то колегія суддів вважає правильним висновок суду стосовнго того, що негативні наслідки (відповідальність) мають наставати лише для них. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем або його контрагентами - постачальниками (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

З урахуванням наведених норм Закону №168/97-ВР, досліджених судом первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, наявності факту проведення господарських операцій з першими постачальниками, належного документального підтвердження, в межах сум фактично сплаченого позивачем ПДВ в період, що перевірявся, колегія суддів також вважає, що ТОВ «Миколаївське Зерносховище»правомірно було заявлено та підтверджено право на бюджетне відшкодування ПДВ в розмірі 1725194,0 грн.

Стаття 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 №1251-XII (із змінами і доповненнями) для платників податків не передбачає обов'язку, а статтею 10 не надає права вимагати від інших платників податків будь-які відомості щодо здійснення господарської діяльності.

Порушення контрагентами ТОВ «Миколаївське Зерносховище»або суб'єктами підприємницької діяльності по ланцюгу постачання, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин, порядку здійснення господарської діяльності, не можуть впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення ТОВ «Миколаївське Зерносховище»до відповідальності, оскільки будь-яка юридична відповідальність особи згідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер. Тому до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не позивач.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївське Зерносховище»до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень -рішень -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: