Ухвала суду № 26182892, 25.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 р.Справа № 2-а/1570/4388/11

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Коваля М.П.,

суддів -Потапчука В.О.,

-Семенюка Г.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумісне українсько-російське підприємство «Газхім»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000712350/0 від 14.12.2010 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумісне українсько-російське підприємство «Газхім»звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси №0000712350/0 від 14.12.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року на суму 213922 грн., а також стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за липень 2010 року на суму 329867 грн. на користь позивача.

03.10.2011 року судом було задоволено клопотання представника ТОВ «Газхім»про відкликання позовної вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість за липень 2010 року на суму 329867 грн. та ухвалою суду - залишено без розгляду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач -ДПІ у Малиновському районі м.Одеси подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Колегією суддів замінені сторони у справі, а саме неналежних відповідачів: Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси на правонаступника -Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, на підставі відповідного клопотання та згідно з постановою КМ України від 21.09.2011 року № 981 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби»; Головне управління Державного казначейства України в Одеській області на правонаступника - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Сторони були сповіщені належним чином та своєчасно про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи розпискою та повідомленням про вручення повістки про виклик до суду (а.с.114-115), сторони до суду не прибули та причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає її без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції ухвалене рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 11.11.2010 року №1501 у відповідності до ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу»(діючого на час спірних правовідносин), пп.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»та відповідно до наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 11.11.2010 року №1047, проведено позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складений акт від 01.12.2010 року за №97/23-310/36436217 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «СУРП «Газхім»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у травні 2010 року».

Як вбачається з матеріалів справи, у висновках акта перевірки встановлено, що: 1) підприємством ТОВ «Сумісне українсько-російське підприємство «Газхім»завищено суму бюджетного відшкодування згідно акту перевірки від 07.10.2010 року №74/23- /36436217 за липень 2010 року в розмірі 213922 грн.; 2) порушення вимог п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР ТОВ /РП ТОВ «Сумісне українсько-російське підприємство «Газхім»завищено податковий кредит в липні 2010 року у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним в іншому, ніж звітний податковий період, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 10739,44 грн.

За результатами перевірки на підставі акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийняло податкове повідомлення-рішення за формою «В1»від 14.12.2010 року №0000712350/0, яким зменшено у ТОВ «Сумісне українсько-російське підприємство «Газхім»суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 213922 грн. за липень 2010 року (а.с.16).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що сума залишку від'ємного значення з ПДВ за червень 2010 року, яка за правилами податкового обліку переноситься до наступного періоду - липня 2010 року та є вирішальною для визначення права позивача на бюджетне відшкодування у липні 2010 року - склала 329867 грн., як це задекларовано позивачем у декларації з ПДВ у червні 2010 року та підтверджено довідкою щодо залишку суми від'ємного значення з ПДВ попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту, яка є додатком до декларації за липень 2010 року.

Крім цього, суд першої інстанції виходив з того, що твердження представника ДПІ у Малиновському м. Одеси про порушення позивачем вимог п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР щодо завищення податкового кредиту в липні 2010 року на загальну суму 10739,44 грн. є помилковим та необґрунтованим, оскільки товариством, у відповідності до п.п 7.2.8. п.7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних відображено за датою отримання податкових накладних всі відомості, які стали підставою для формування податкового кредиту та сформовано податковий кредит з податку на у вартість за липень 2010 року.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого щодо позивача податкового повідомлення -рішення, а вимоги позивача ґрунтуються на приписах чинного законодавства і підлягають задоволенню.

На думку апелянта судом першої інстанції не взято до уваги, що позивачем порушено вимоги п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР та завищено податковий кредит в липні 2010 року у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по податковим накладним, виписаних в іншому, ніж звітний податковий період, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 10739,44 грн.

Колегія суддів не погоджується з даними доводами апеляційної скарги, оскільки як вбачається з матеріалів справи, в липні 2010 року позивачем отримані податкові накладні від постачальників за товар, поставлений у попередніх звітних періодах, та внесені до реєстру податкових накладних за липень 2010 року, що підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних (а.с.21-25) та журналом реєстрації вхідних податкових накладних у липні 2010 (а.с.49-52), та не заперечується податковим органом.

З аналізу приписів п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п 7.4.5. п. 7.4., п.п.7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який діяв на час виникнення спірних правовідносин) вбачається, що законом визначено момент виникнення права платника податків на податковий кредит та момент, в який суми податку на додану вартість можуть бути віднесені платником податку до складу податкового кредиту, тобто той момент, в який платник податків має не тільки право на податковий кредит, але й достатні, визначені Законом правові та фактичні підстави для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного періоду. А відтак, колегія суддів приходить до висновку, що вказана норма закону не містить будь-яких обмежень щодо можливості включення одержувачем товарів (послуг) сум ПДВ, які зазначені у податкових накладних минулих податкових переодів, до складу податкового кредиту звітного місяця.

Надані до суду податкові накладні складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форм податкової накладної та порядку їх заповнення»від 30 травня 1997 року №165 (із змінами і доповненнями), будь-яких порушень порядку їх виписки та заповнення не встановлено.

Колегія суддів також вважає безпідставним висновок апелянта про те, що позивач порушив п.п.7.2.6 п.7.2 ст. Закону України «Про податок на додану вартість», тобто не звернувся до податкового органу із заявою-скаргою на постачальника щодо відмови останнім в наданні податкової накладної, оскільки факти відмов з боку постачальників в (послуг) надати податкову накладну або порушень порядку заповнення таких накладних відсутні, а можливість подання такої скарги визначено лише за умови відмови постачальника надати на адресу покупця податкову накладну.

Окрім цього, колегією суддів також не приймається до уваги доводи апелянта, що позивачем завищено залишок від'ємного значення з ПДВ на 213992 грн. та завищено податковий кредит на 25919 грн. з посиланням на висновки перевірки по декларації з ПДВ за червень 2010 року (акт віл 07.10.2010 року №74/23-310/36436217), оскільки постановою Одеського окружного адміністративного суду (суддя Катаева Е.В.) від 20.01.2011 року по справі №2а-10993/10/1570 (а.с.26-30), залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2011 року (а.с.81-84), питання правомірності зменшення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси податкового кредиту та суми залишку від'ємного значення з ПДВ, яке виникло за результатом діяльності позивача за червень 2010 року вже розглядалось та зроблено висновок щодо необґрунтованості висновків акту перевірки №74/23- 310/36436217 від 07.10.2010 року та відповідно, визнано судом протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000532350/0 від 18.10.2010 року, яке було прийнято на підставі цього акту перевірки.

На підставі викладеного, колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумісне українсько-російське підприємство «Газхім»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000712350/0 від 14.12.2010 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк /