Ухвала суду № 26182750, 05.09.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2012 р.

Справа № 2-а-4115/11/1470

Категорія:8.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Загоруйко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Евері" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

25.05.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю "Евері" (надалі –ТОВ "Евері") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (надалі –ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.05.2011р. №0000162302 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 207152грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.11.2011р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що з 15.04.2011р. по 29.04.2011р. ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. За результатами перевірки складений акт від 05.05.2011р. №1473/07-024/34437753. /а.с.13-28/

На підставі акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000162302 від 19.05.2011р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 207152грн. за лютий 2011р. /а.с.12/

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредитного періоду, має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Згідно з підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п.7.4.5 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено дату виникнення права на податковий кредит як одну з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів(робіт, послуг).

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачалося, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п.7.7.1 цієї статті має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані податкової декларації за звітний період (п.7.7. 3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи, в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 р. позивач в рядку 18.2 визначив від'ємне значення в сумі 207152грн. та в рядку 22.2 відніс цю суму до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. В декларації з податку на додану вартість за січень 2011р. позивач зазначив суму 207152 грн. в рядку 23.1 значення рядка 22.2 податкової декларації попереднього звітного періоду.

В декларації з податку на додану вартість за лютий 2011р. позивач в рядку 25 декларації визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 207152грн. В додатку 3 до декларації позивач зазначив суму бюджетного відшкодування та суму частин залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів у попередніх податкових товарів постачальникам таких товарів.

В декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 р. частина податкового кредиту позивача в сумі 416667грн. відображена на підставі податкової накладної №1165 від 30.12.2010р. на суму 2500000грн., яка видана контрагентом позивача ТОВ «Мел-транс»на дату отримання передоплати за соняшникову олію, що підтверджується платіжним дорученням №395 від 30.12.2010р.

В декларації з податку на додану вартість за березень 2011р. позивач відкоригував-зменшив податковий кредит по податковій накладній ТОВ «Мел-транс» №1165 від 30.12.2010р. на суму 416666,6грн., в зв'язку з припиненням зобов'язань по даній угоді, в зв'язку з цим позивачем був зменшений його поточний податковий кредит до 98670грн., податкові зобов'язання склали 869111грн., тому позитивне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного податкового кредиту склало 770441грн.

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Мел-транс»угода, по якій була здійснена передоплата в сумі 2500000грн. не відбулась, тому зобов'язання по поставці соняшникової олії було припинено, але між сторонами існували інші зобов'язання, на підставі яких відбувся взаємозалік зустрічних зобов'язань. Бюджетне відшкодування позивачем заявлено не по взаємовідносинах з ТОВ «Мел-транс», а по взаємовідносинах з ТОВ «Євролюкс-С»за рахунок операцій з придбання робіт по спорудженню (будівництву) власних основних фондів, будівельних матеріалів та промислового лабораторного обладнання, що підтверджується податковими накладними, платіжними дорученнями.

На підставі викладеного, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва – залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року –залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: