Рішення № 26181979, 28.05.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2012 року справа № 5020-244/2012за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського,5, м. Севастополь, 99011),

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1),

про стягнення неустойки у розмірі 14000,90 грн.,

суддя Щербаков С.О.

за участю:

представниа позивача -Познякова С.О.. довіреність б/н від 06.01.2012;

відповідача - не з`явилась;

Суть спору:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення неустойки у розмірі 14000,90 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 526, 610 Цивільного кодексу України, статтю 785 Господарського кодексу України, обґрунтовані невиконанням відповідачем обов'язку щодо своєчасного повернення об'єкту оренди внаслідок розірвання договору оренди нерухомого майна та стягненням у зв'язку із цим неустойки за час прострочки повернення об'єкту оренди.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13.03.2012 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 28.03.2012.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.03.2012 та 17.04.2012 розгляд справи відкладався, у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвал суду.

Відповідно до частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 07.05.2012 строк розгляду справи продовжений до 29.05.2012 та розгляд справи відкладено на 28.05.2012.

У судове засідання 28.05.2012 з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та надав додаткові письмові пояснення щодо позову. Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомила.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Також статтею 64 ГПК України визначено, що у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали надсилалась судом відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, про час та місце розгляду справи вона була повідомлена належним чином.

Крім того, стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористалась своїм процесуальним правом, передбаченим ст.59 ГПК України, щодо надання відзиву на позов.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд,-

встановив:

24.10.2003 між управлінням з питань майна комунальної власності міської державної адміністрації, правонаступником якого є Фонд комунального майна Севастопольської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 165-03 (далі -Договір) відповідно до якого з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду майно -вбудовані приміщення, загальною площею 17,00 кв.м., що розташовані на першому поверсі будинку АДРЕСА_2 (далі -об'єкт оренди).

Передача майна в оренду не тягне за собою передачу орендавцеві права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається територіальна громада м. Севастополя в особі Севастопольської міської Ради, а орендар користується ним на протязі строку оренди (пункт 2.1. Договору зі змінами до договору оренди внесеними протоколом від 30.09.2008).

Відповідно до п. 2.4. Договору, вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням акту прийому-передачі об'єкта оренди.

Як вбачається з акту прийому-передачі орендованого майна від 24.10.2003, Управління з питань майна комунальної власності міської державної адміністрації (орендодавець) та балансоутримувач Комунальне підприємство «РЕП-3»передали в оренду, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно -вбудовані нежилі приміщення, загальною площею 17,00 кв.м., що розташовані на першому поверсі будинку АДРЕСА_2, вартість якого за експертною оцінкою склала 11 088,00 грн. (а.с. 23).

Протоколом від 28.12.2007 узгодження змін до Договору оренди №165-03 від 24.10.2003 був змінений орендодавець на Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, а також розмір орендної плати, а саме, відповідно до пункту 3.1 Договору, з урахуванням внесених змін з 01.04.2007 -розмір орендної плати встановлений відповідно до рішення Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007 та складає 2772,00 грн. на рік. Орендна плата визначена виходячи з орендної ставки 25% від вартості об'єкта оренди, визначеної незалежною оцінкою майна, що передається в оренду станом на 31.08.2003. Згідно з пунктом 3.2 орендна плата складає 335,41 грн. за місяць оренди (із застосуванням індексів інфляції станом на квітень 2007 року) та перераховуються орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця з 01.04.2007 (а.с. 25).

Відповідно до протоколу від 30.09.2008 узгодження змін до договору оренди сторонами внесені зміни до пункту 7.1 Договору, якими продовжена дія договору до 08.09.2011, а також внесено зміни стосовно зміни прізвища орендаря з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 (підставою є свідоцтво про шлюб) (а.с. 27).

Відповідно до п. 4.12 Договору, на орендаря було покладено обов'язок повернути орендоване майно у разі припинення дії даного договору в належному стані з урахуванням його зносу.

Згідно п.7.5. Договору, дія договору оренди припиняється внаслідок за рішенням господарського суду (суду).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.10.2010 у справі № 5020-4/156 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та звільнення приміщення, позовні вимоги задоволені повністю, зокрема, було розірвано договір оренди нерухомого майна №165-03 від 24.10.2003 укладений між управлінням з питань майна комунальної власності міської державної адміністрації, правонаступником якого є Фонд комунального майна Севастопольської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити вбудовані нежилі приміщення, загальною площею 17,0 кв.м., що розташовані на першому поверсі будинку АДРЕСА_2 і передати їх Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (а.с.28-32), а також стягнуто суму заборгованості по орендній платі за період з 01.10.2009 по 30.07.2010 в розмірі 5660,38 грн. і судові витрати по справі. Рішення набрало законної сили 02.11.2010.

Актом державного виконавця від 26.10.2011 було встановлено, що об'єкт оренди був звільнений та переданий Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.

Згідно постанови старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції міста Севастополя про закінчення виконавчого провадження від 26.10.2011, виконавче провадження з примусового виконання судового наказу №5020-4/156 про зобов'язання звільнити вбудоване приміщення, яке знаходиться на 1 поверсі будинку АДРЕСА_2 було закінчено у зв'язку із виконанням рішення суду у повному обсязі.

На думку позивача, після розірвання договору за рішенням суду від 19.10.2010, яке набрало законної сили, відповідач (орендар) повинен був негайно повернути об'єкт оренди позивачу (орендодавцю), однак ніяких дій ним стосовно повернення орендованого майна до 26.10.2011 не здійснювалось, чим були порушені умови п.4.12 договору, що стало підставою для нарахування позивачем відповідачу неустойки у розмірі 14 000,90 грн. за безпідставне користування майном та причиною звернення із відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Частиною 3 цієї статті визначено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду у справі №5020-4/156 від 19.10.2010, яке набрало законної сили 02.11.2010, договір оренди нерухомого майна № 165-03 від 24.10.2003 було розірвано та з відповідача стягнуто заборгованість по орендній платі за період з 01.10.2009 по 31.07.2010.

Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачають, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 610, ч.3 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, після набрання рішенням суду законної сили, відповідач (орендар) повинен був негайно повернути об'єкт оренди позивачу (орендодавцю).

Листом від 23.12.2010 за №4957, позивач звертався до відповідача з пропозицією провести дії щодо повернення об'єкту оренди у встановленому порядку, однак дана пропозиція була залишена ним без розгляду.

Крім цього, виданий на підставі рішення господарського суду міста Севастополя від 19.10.2010 по справі №5020-4/156 наказ був пред'явлений позивачем до виконання в Відділ державної виконавчої служби Ленніського районного управління юстиції м. Севастополя. Після чого, як вже зазначалося, актом державного виконавця від 26.10.2011 було встановлено, що об'єкт оренди звільнений та переданий позивачу.

Однак орендар із моменту набрання рішенням господарського суду у справі №5020-4/156 законної сили та по 26.10.2011 дій щодо повернення орендованого майна не здійснював, чим порушив умови договору оренди, а саме пункт 4.12.

Відповідач всупереч вимог статті 33 ГПК України зворотного суду не довів.

Отже, аналізуючи сукупність встановлених обставин, вищенаведені приписи матеріального закону, судом встановлений факт безпідставного користування відповідачем орендованим майном після розірвання договору оренди за рішенням суду, що є підставою для сплати неустойки відповідно до норм частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми неустойки, суд дійшов висновку про те, що він є обґрунтованим та відповідає умовам договору та чинному законодавству.

У зв'язку з цим вимоги позову щодо стягнення з відповідача неустойки за користування орендованим майном після розірвання договору за період з 02.11.2010 по 25.10.2011 у розмірі 14000,90 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1609,50 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, на р/р місцевого бюджету м. Севастополя №33213870700001 в ДУ ДКСУ м. Севастополя, МФО 824509, ЗКПО 23895637, код платежу -22080400) неустойку у розмірі 14000,90 грн. (чотирнадцять тисяч грн. 90 коп.).

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, р/р 37188003000416 в ДУ ДКСУ у м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 25750044, отримувач -ФКМ СМР) судовий збір у розмірі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 05.06.2012.

Суддя С.О. Щербаков