Рішення № 26181472, 25.09.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" вересня 2012 р. Справа № 9/078-12

За позовом Фізичної особи-підприємця - Бережного Євгена Володимировича

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ град"

Про стягнення 3 434, 93 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача Перенков (дов. № 11030 від 07.10.2010 р.)

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Фізичної особи-підприємця - Бережного Євгена Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ град" про стягнення 3 434, 93 грн.

Ухвалою суду від 25.07.2012 р. порушено провадження у справі № 9/078-12 та призначено розгляд справи на 11.09.2012 р.; зобов'язано позивача подати: пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; довіреність на особу, яка приймала товар; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 11.09.2012 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився та надав суду письмове пояснення, зі змісту якого вбачається, що відповідно до договору № 1676, укладеного між сторонами 29.07.2010 року сторони не передбачали оформлення будь-яких додаткових документів, крім видаткових та податкових накладних, в тому числі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, у письмовому поясненні представником позивача повідомлено, що крім договору № 1676 від 29.07.2010 року інших договорів чи угод з відповідачем не укладалося.

Ухвалою суду від 11.09.2012 р. розгляд справи відкладено на 25.09.2012 р. зобов'язано позивача подати -оригінали документів; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 25.09.2012 р. представник відповідача вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився та надав суду оригінали документів (для огляду), витребуваних ухвалою суду від 11.09.2012 р.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та довідці ЄДРПОУ, а представник відповідача їх отримав, що підтверджується долученими до матеріалів справи повідомленнями про вручення поштового відправлення, то суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача також не надходило.

Згідно з ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Враховуючи те, що відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

29.07.2010 р. між Фізичною особою-підприємцем Бережним Євгеном Володимировичем (далі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київ град»було укладено договір № 1676 (далі -договір).

Згідно п. 1.1. договору позивач зобов'язується передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язаний прийняти цей товар, оплатити його вартість та повертати тару у відповідності з умовами даного договору.

Вид, асортимент, ціна і загальна вартість товару визначається по накладним, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.п. 3.4. -3.7. договору при виконанні договору сторони належним чином оформляють податкові, видаткові та інші документи на товар у відповідності з діючим законодавством України.

Перехід права власності на товар відповідачу здійснюється з моменту фактичної передачі товару представнику відповідача. Датою передачі товару вважається дата підписання видаткової накладної представником відповідача.

Товар вважається переданим позивачем і прийнятим покупцем в момент підписання видаткової накладної: по кількості -згідно кількості та/або ваги, вказаної в видаткових накладних; по якості - згідно ДСТУ та ТУ.

В силу п. 4.1. оплата за придбаний товар, який передається по даному договору, проводиться покупцем у національній валюті України шляхом оплати готівкою через касу позивача (з оформленням необхідних прибутково-касових документів) або шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, вказаний у розділі 9 договору, на протязі 7 календарних днів з моменту отримання товару відповідачем.

Судом досліджено надану представником позивача копію (для долучення до матеріалів справи) та оригінал (для огляду) товарно-транспортної накладної № ПКИ-041786 від 29.09.2010 р. та встановлено, що, на виконання умов договору № 1676 від 29.07.2010 р., позивач поставив товар (продукти харчування) на загальну суму 2 072,98 грн.

Відповідач прийняв вищезазначений товар, проте за нього своєчасно не розрахувався, чим порушив встановлений договором термін проведення розрахунків.

З огляду на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару, 28.09.2011 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 24/к від 28.09.2011 р. з вимогою сплатити суму боргу на розрахунковий рахунок ФОП Бережного Є.В.

На підтвердження факту направлення відповідачу вказаної претензії, позивач надав суду копії фіскального чеку від 28.09.2011 р. та опису поштового вкладення від 28.09.2011 р.

Проте, за ствердженням позивача, відповідач відповіді на претензію не надав, своїх зобов'язань за договором № 1676 від 29.07.2010 р. не виконав та не здійснив відповідних розрахунків за отриманий товар.

Таким чином, судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду заборгованість ТОВ «Київ град»перед ФОП Бережним Є.В. становила 2 072,98 грн.

Відповідно до ч. 2 статті 11 ЦК України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять (пункти), визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарським судом встановлено, що позивач свої зобов'язання щодо поставки товару виконав належним чином відповідно до умов договору № 1676 від 29.07.2010 р., проте відповідач за поставлений товар належним чином та своєчасно не розрахувався. Тобто він є таким, що порушив умови виконання зобов'язання.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечень щодо позовних вимог та доказів сплати заборгованості не надав та не надіслав.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, господарський суд Київської області дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП Бережного Є.В. щодо стягнення з ТОВ «Київ град»заборгованості у розмірі 2 072,98 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 36,5% річних від простроченої суми у розмірі 1 361,95 грн. за період з 07.10.2010 р. по 24.07.2012 р.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2.2. договору у випадку затримки платежів за прийнятий товар більш ніж 10 (десять) днів, відповідач додатково до суми боргу виплачує позивачу відсоток по невиконаним грошовим обов'язкам у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день користування грошовими коштами позивача.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів річних, суд встановив, що він здійснений необґрунтовано за період з 07.10.2010 р. по 24.07.2012 р. та є арифметично невірним.

Так, відповідно до п. 4.1. договору відповідач зобов'язується оплатити отриманий товар на протязі 7 календарних днів, а у відповідності до п. 5.2.2. договору проценти річних у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день користування грошовими коштами позивача нараховуються за затримку платежу більш ніж на 10 днів.

Таким чином, судом встановлено, що нарахування 36,5% процентів річних повинно бути здійснено починаючи з 17.10.2010 р.

Так, згідно розрахунку здійсненого судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.»розмір 36,5% річних складає 1341,22 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів2072.9817.10.2010 - 24.07.201264736.5 %1341.22Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП Бережного Є.В. щодо стягнення з ТОВ «Київ град»36,5% річних підлягають задоволенню частково, у розмірі 1 341,22 грн.

В повній мірі дослідивши обставини справи, наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ФОП Бережного Є.В. до ТОВ «Київ град»про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

При частковому задоволенні позову, витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись: ст.ст. 21, 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд Київської області, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ град»(08351, Київська область, Бориспільський р-н, с. Рогозів, вул. Леніна, буд. 97, ідентифікаційний код 31477814) на користь Фізичної особи-підприємця Бережного Євгена Володимировича (95034, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Лермонтова, буд 5, кв. 53, ідентифікаційний код 2710513190) суму основного боргу у розмірі 2 072 (дві тисячі сімдесят дві) грн. 98 коп., 36,5% річних у розмірі 1 341 (одна тисяча триста сорок одна) грн. 22 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Л. В. Сокуренко

Рішення суду підписане 26.09.2012 р.