Рішення № 26181464, 28.09.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2012 р. Справа № 2/065-12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія

«Полімерцентр», м. Київ,

до відповідача Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, смт. Димер,

про стягнення 170 000,00 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Марченко О.В., уповноважений, довіреність від 11.01.2012р., №12;

від відповідача: Пойденко Н.С., уповноважена, довіреність від 22.03.11 № 168/02-10;

СУТЬ СПОРУ :

позивач -товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Полімерцентр», м. Київ звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 22.08.2012р. № 304/1 до відповідача -Димерської селищної ради Вишгородського району, смт. Димер, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 06.12.2006р. в сумі 170 000,00 грн., а також покласти на відповідача оплату судового збору.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем на виконання договору поворотної фінансової допомоги перераховано відповідачу 170 000,00 грн., із строком повернення до 31.05.2007р. В подальшому сторонами укладалися додаткові угоди до договору, в яких строк повернення грошових коштів встановлювався до 31.12.2007р., а потім до 31.12.2009р. Відповідач своїх зобов'язань за договором та додатковими угодами до нього не виконав, суму поворотної фінансової допомоги 170 000,00 грн. позивачу не повернув. В зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача зазначені кошти в судовому порядку.

У відзиві на позовну заяву від 12.09.2012р. відповідач проти позову заперечує та просить суд в позові відмовити. Заперечення мотивовані тим, що голова Димерської селищної ради Калініченко К.О., укладаючи договір з позивачем, діяла поза межами повноважень, наданих їй Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

За твердженням відповідача, згідно ст.ст. 26, 42 зазначеного Закону селищний голова є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх тільки за призначенням, укладає від імені територіальної громади, ради та виконавчого комітету договори, а з питань, що належать до виключної компетенції ради - подає їх на затвердження відповідної ради. Включно на пленарних засіданнях рад здійснюється затвердження договорів, укладених селищним головою від імені ради, віднесених до її виключної компетенції.

Відповідач твердить, що селищний голова спірний договір на затвердження раді не подав, договір не було зареєстровано як бюджетне зобов'язання ради. Крім того, відповідач твердить, що укладення вказаного договору суперечило ст. 21 діючій на той час редакції Бюджетного кодексу України, яка забороняє бюджетним установам брати позики. Відповідач твердить, що Димерською сільською радою кошти, що надійшли від позивача, були оприходувані як благодійне надходження та направлені за цільовим призначенням, і відповідно жодних боргових зобов'язань перед позивачем селищна рада не має, оскільки чинним законодавством не передбачено процедури отримання органами місцевого самоврядування позик від суб'єктів підприємницької діяльності.

Представник позивача в судових засіданнях позов підтримав та просив суд його задовольнити. Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечувала та просила суд в позові відмовити.

В судовому засіданні 12.09.2012р. за клопотанням позивача відповідно до частини третьої ст. 77 ГПК України судом було оголошено перерву до 28.09.2012р. до 14 год. 00 хв., про що представникам сторін було повідомлено особисто під розпис.

Після оголошеної перерви в судовому засіданні 28.09.2012р. позивач подав заперечення на відзив від 25.09.2012р. № 363/1, в яких зазначає, що до компетенції ради належить не укладання договорів, а їх затвердження, відповідно, якщо спірний договір не було затверджено радою, це не означає, що він не був укладений. Також позивач твердить, що факт прийняття Димерською селищною радою коштів та використання їх у своїй діяльності свідчить про вчинення радою дій, які свідчать про схвалення угоди.

Відповідач подав додаткові письмові пояснення від 26.09.2012р. № 468/02-10, в яких зазначає, що всупереч Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, позивач не надсилав відповідачу повідомлень про наявність дебіторської заборгованості та не подав суду доказів відображення цієї заборгованості у своїх фінансових звітах. За таких обставин спірні кошти є виключно добровільною безповоротною допомогою і не підлягають поверненню.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Полімерцентр», м. Київ (далі по тексту -ТОВ «ВТК «Полімерцентр») до відповідача -Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області,

смт. Димер (далі по тексту -Димерська селищна рада), вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши додатково зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 08.12.2006р. між позивачем та відповідачем договір про надання поворотної фінансової допомоги (далі -Договір), відповідно до умов якого ТОВ «ВТК «Полімерцентр»(позикодавець) передає Димерській селищній раді (позичальник), грошові кошти в сумі 170000,00 грн. в безготівковій формі, шляхом перерахування суми в українських гривнях за банківськими реквізитами позичальника.

Сторони домовились про те, що договір про надання поворотної фінансової допомоги є безпроцентним і повне повернення грошових коштів буде здійснено як шляхом безготівкових переказів, так і шляхом внесення коштів до каси позикодавця до 31.05.2007р.

Згідно пункту 3 Договору сторони передбачили, що при неповерненні суми поворотної фінансової допомоги позикодавець буде вправі пред'явити Договір до стягнення та вимагати повернення несплаченої частини фінансової допомоги з урахуванням індексу інфляції та

60 процентів річних від простроченої суми, згідно ст. 625 ЦК України. Крім того, пунктом 4 зазначеного Договору сторони передбачили сплату позичальником штрафу в розмірі 20% несплаченої суми позики у випадку прострочення повернення суми поворотної фінансової допомоги.

Додатковою угодою №1 від 21.05.2007р. до договору про надання поворотної фінансової допомоги від 08.12.2006р. сторони встановили, що остаточний розрахунок щодо повернення суми поворотної фінансової допомоги має бути здійснено не пізніше 31.12.2007р.

Додатковою угодою №2 від 23.02.2009р. до договору про надання поворотної фінансової допомоги від 08.12.2006р. сторони встановили, що остаточний розрахунок щодо повернення суми поворотної фінансової допомоги має бути здійснено не пізніше 31.12.2009р.

За правовим змістом відносини сторін є договором позики. Згідно із визначенням абзацу першого частини 1 ст. 1046 та частини 1 ст. 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до абзацу другого частини 1 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з копії банківської виписки ВАТ «СЕБ Банк»м. Київ по рахунку позивача (залучена до матеріалів справи), 11.12.2006р. позивач перерахував відповідачу 170000,00 грн. поворотної фінансової допомоги згідно Договору від 08.12.2006р. Відповідач не відмовився від отримання зазначених коштів та витратив їх, що відповідачем не заперечується. Відповідно договір позики між позивачем та відповідачем є укладеним.

Щодо твердження відповідача про те, що селищний голова Калініченко К.О., укладаючи договір, порушила вимоги ст. 26, 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та діяла поза межами своїх повноважень, оскільки не отримала згоду на укладення зазначеного договору сесії селищної ради та не подала його на затвердження пленарного засідання селищної ради, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 27, 43 частини 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(в редакції від 06.01.2006р., що діяла на момент укладання Договору про надання фінансової допомоги від 08.12.2006р.) виключно на пленарних засіданнях селищної ради приймаються рішення щодо отримання позик з інших місцевих бюджетів та джерел, а також щодо затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції.

Відповідно до пунктів 13, 14, 16 частини 3 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(в редакції від 06.01.2006р., що діяла на момент укладання Договору про надання фінансової допомоги від 08.12.2006р.) селищний голова є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою, представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства, укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

За таких обставин, прийняття рішення про отримання поворотної фінансової допомоги від ТОВ «ВТК «Полімерцентр» відноситься до виключної компетенції сесії Димерської селищної ради, відповідно селищний голова, укладаючи від імені ради договір про надання поворотної допомоги від 08.12.2006р., мав або отримати згоду на його укладання на пленарному засіданні ради, або винести зазначений договір на затвердження пленарного засідання ради, чого зроблено не було.

Між тим, згідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Також, відповідно до положень ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема в разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Така ж позиція викладена в пункті 9.3 Роз'яснення ВАСУ від 12.03.1999р. № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", відповідно до якого наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.).

Як свідчить довідка від 10.09.2012р. № 439/02-10, і як підтверджує сам відповідач, Димерська селищна рада не відмовилась від отримання коштів, зарахувала їх на свій бюджетний спеціальний реєстраційний рахунок (благодійна допомога, гранти та дарунки; кошти за дорученнями) та витратила на ремонт будинку культури.

Відповідно до розпорядження сільського голови від 14.12.2006р. № 66 (копія залучена до матеріалів справи), у зв'язку із надходженням доходів в сумі 170000,00 грн., головним бухгалтером Димерської селищної ради було внесено відповідні зміни до розпису місцевого бюджету та враховано при складанні звіту. Рішенням Димерської селищної ради від 20.12.2006р. № 96-06-V (копія залучена до матеріалів справи) селищна рада затвердила зазначене розпорядження голови селищної ради від 14.12.2006р. № 66, що свідчить про наступне схвалення радою дій селищного голови.

Крім того, в подальшому 21.05.2007р. та 23.02.2009р. Димерською селищною радою було укладено Додаткові угоди до договору, якими Димерська селищна рада визнавала необхідність повернути кошти та погоджувала з позичальником -ТОВ «ВТК «Полімерцентр»зміну строків такого повернення, що свідчить про наступне схвалення договору з боку Димерської сільської ради та визнання наявної заборгованості.

Зазначена правова позиція викладена також у постанові Верховного суду України від 27.02.2012р. у справі № 3-9гс12.

Щодо твердження відповідача про те, що договір про надання поворотної фінансової допомоги від 08.12.2006р. укладений всупереч прямій забороні закону, що міститься в

ст.ст. 21, 23 Бюджетного кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 21 частини 1 ст. 2 (визначення основних термінів) Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. № 2542-ІІІ (в редакції від 01.01.2006р., чинній на момент укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги від 08.12.2006р.) запозичення -це операції, пов'язані з отриманням бюджетом коштів на умовах повернення, платності та строковості, в результаті яких виникають зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування перед кредиторами.

Відповідно до частини 3 ст. 21 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. № 2542-ІІІ (в редакції від 01.01.2006р., чинній на момент укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги від 08.12.2006р.), бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позички юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.

Однак, поняття «бюджетна установа»чітко визначено в законі. Так, відповідно до частини 3 ст. 83 ЦК України установа -це організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. За таких обставин установа -це організація, в якій для постійного служіння певній цілі засновником (засновниками) призначається майно та визначаються ті органи, які експлуатуватимуть це майно відповідно до його призначення. Така організація законом визнана як суб'єкт цивільних прав та обов'язків для здійснення певних цілей. Установа не має членів, а керується відповідно до волі засновника, яка виражена в установчому акті (положенні). У формі установ найчастіше діють різні благодійні фонди, навчальні заклади, бібліотеки, музеї, лікарні тощо.

Відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 2 (визначення основних термінів) Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. № 2542-ІІІ (в редакції від 01.01.2006р., чинній на момент укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги від 08.12.2006р.) бюджетна установа - орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

За таких обставин, Димерська селищна рада не є бюджетною установою в розумінні вище визначених норм закону.

Відповідно до відомостей довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 22.11.2010р. № 159518 (залучена до матеріалів справи), Димерська селищна рада:

за Державним класифікатором України «Класифікація організаційно-правових форм господарювання ДК 001:2004», затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004р. № 97 віднесена до коду 420 -орган місцевого самоврядування;

за Класифікацією інституційних секторів економіки України (S), затвердженою наказом Держкомстату від 28.04.2005р. № 96 віднесена до сектору загального державного управління, код 1312 Регіональні та місцеві органи державного управління.

Частина 1 ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачає, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з цим Законом та законом про бюджетну систему.

За таких обставин, Димерська селищна рада є не бюджетною установою, а є органом місцевого самоврядування, і можливість селищної ради укладати договори позики з дотриманням певних законодавчих умов та обмежень була передбачена пунктом 27 частини 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(в редакції від 06.01.2006р., чинній на момент укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги від 08.12.2006р.).

Крім того, відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Сторонами вимога про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги до суду не заявлялась.

Відповідно договір позики між позивачем та відповідачем є укладеним, дійсним та створює для його сторін цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач -Димерська сільська рада свої зобов'язання за Договором щодо вчасного повернення суми поворотної фінансової допомоги не виконала, кошти в сумі 170000,00 грн. в строк, передбачений Договором та додатковими угодами до нього, а саме до 31.12.2009р. не повернула.

За таких обставин, судом встановлено, що на день розгляду справи прострочена заборгованість Димерської сільської ради перед ТОВ «ВТК «Полімерцентр» за Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 08.12.2006р. становить 170000,00 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частини першої статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи.

Відповідач не надав суду жодних доказів того, що він відмовився від отримання грошових коштів, або вчинив дії щодо виконання своїх зобов'язань щодо їх повернення.

За таких обставин судом встановлено факт наявності непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 170000.00 грн., строк погашення якої минув 31.12.2009р.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту права може бути примусове виконання обов'язку в натурі.

За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 170 000,00 грн. заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктами 27, 43 частини 1 ст. 26, пунктами 13, 14, 16 частини 3 ст. 42, частиною 1 ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пунктами 6, 21 частини 1 ст. 2, частиною 3 ст. 21 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. № 2542-ІІІ, ст.ст. 11, 16, частиною 3 ст. 83, ст.ст. 204, 239, 241, частиною 1 ст. 509, ст.ст. 525, 526, частиною 1 ст. 530, ст. 610, частиною 2 ст. 614, ст. 629, частиною 1 ст. 1046, частиною 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України, статтями 33, 34, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Полімерцентр»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області (07330, Київська обл., Вишгородський район, смт. Димер, вул. Леніна, буд 19, код ЄДРПОУ 04359488)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Полімерцентр»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18 А, код ЄДРПОУ 21640229)

170 000,00 грн. (сто сімдесят тисяч нуль копійок) заборгованості;

3 400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень нуль копійок) судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 28.09.2012р.