Рішення № 26181201, 24.09.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2012 р. Справа № 5010/898/2012-27/49

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В., при секретарі судового засідання Тузін Г. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард - Інвест" (вул.

Ілліча/Кірова, буд. № 4/40, кв. № 4, Жовтневий район, м. Запоріжжя,

Запорізька область, 69063)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (вул. Залізнична, 22, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76018)

про стягнення заборгованості за поставлений товар, у відповідності до договору № 120/11 про закупівлю товарів в сумі 251 516, 93 гривень, в тому числі 249 456, 86 гривень - основна заборгованість та 2 060, 07 гривень - 3 % річних.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард - Інвест" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (надалі відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар, у відповідності до договору № 120/11 про закупівлю товарів в сумі 254 516, 93 гривень, в тому числі 252 456, 86 гривень - основна заборгованість та 2 060, 07 гривень - 3 % річних.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю товарів № 120/11, укладеного між сторонами 18.04.2011 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.07.2012 року порушено провадження по справі № 5010/898/2012-27/49 та розгляд справи призначено на 08.08.2012 року.

Представник позивача 08.08.2012 року уточнив розмір позовних вимог, про що зазначив у заяві (Вх. № 1116 від 31.07.2012 року). Як вбачається зі змісту поданої заяви позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про закупівлю товарів № 120/11 від 18.04.2011 року в сумі 251 516, 93 гривень, в тому числі 249 456, 86 гривень - основна заборгованість та 2 060, 07 гривень - 3 % річних.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою подана позивачем заява є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

У відповідності до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, подану позивачем заяву прийнято судом до розгляду, а спір розглядається з урахуванням зменшених позовних вимог.

При цьому, суд бере до уваги пункт 3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.012.11 року, пункт 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.2010 року № 01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Ухвалою суду від 08.08.2012 року розгляд справи відкладався на 13.09.2012 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом письмових доказів.

Однак, 13.09.2012 року розгляд справи в судовому засіданні не відбувся, у зв'язку з перебуванням судді Михайлишина В.В. на лікарняному з 12.09.2012 року.

Ухвалою суду від 17.09.2012 року розгляд справи в судовому засіданні призначено на 24.09.2012 року.

В судове засідання представник позивача не з'явився, однак 10.09.2012 року направив до суду клопотання (Вх. № 5840/2012 - свх.) в якому просить розглянути справу без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард - Інвест" та задоволити позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з'являвся, хоча належним чином був повідомлений про місце, час та дату слухання справи, про що на звороті у лівому нижньому куті кожного оригіналу ухвали про призначення до розгляду справи чи відкладення судового засідання, який підшивається до матеріалів справи, проставлений відповідний штамп суду з відмітками про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Господарський суд Івано-Франківської області, у зв'язку із розглядом справи № 5010/898/2012-27/49, за електронним запитом від 24.09.2012 року отримав Спеціалізований витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача по справі Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод". Таким чином, відповідно до спеціалізованого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрована як юридична особа Приватне акціонерне товариство "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод", ідентифікаційний код ЄДР: 13655435, де зазначене місце знаходження відповідача: вул. Залізнична, 22, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76018, тобто це адреса, яка вказана в ухвалах суду, які надсилались відповідачу.

Отже, як встановлено судом, ухвали по справі направлялись відповідачу за адресою місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також за адресою зазначеною у позовній заяві.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Матеріали справи містять клопотання направлене до суду Приватним акціонерним товариством "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (Вх. № 5915/2012 - свх. від 12.09.2012 року), в якому представник відповідача вказує на неможливість прибуття повноважного представника в судове засідання 13.09.2012 року, у зв'язку із перебуванням начальника юридичної служби у черговій відпустці. Крім того, просить суд дану справу розглянути лише за участю представника відповідача.

Розглянувши подане клопотання суд вказує наступне: по - перше представництво інтересів юридичної особи в судах не обмежено певним колом осіб; по - друге неодноразова неявка в судове засідання представника відповідача та невиконання ним вимог ухвал суду являється зловживанням з боку відповідача своїми процесуальними правами, а також тягне за собою затягування процесу, чим може бути порушено права інших осіб.

За таких обставин клопотання відповідача є необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард - Інвест" (учасник) укладено договір про закупівлю товарів № 120/11 від 18.04.2011 року, згідно п. 1.1. якого учасник зобов'язується у 2011 році поставити замовникові товари, зазначені в специфікації, а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником поставленої кожної прийнятої партії товару не пізніше 20 календарних днів з дати поставки товару.

До рахунка додаються: сертифікат якості на кожну партію, товарно-транспортна накладна, податкова накладна на відвантажену продукцію (п. 4.3. договору).

Пунктами 5.1. та 5.2. договору сторони передбачили, що строк поставки товарів: не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання заявки замовника. При постачанні товару, на отриманий товар, замовник повинен видати учаснику доручення на отримання. Датою поставки товару вважається день підписання замовником накладної.

Замовник зобов'язаний приймати поставлені товари згідно з видатковою, податковою та товарно-транспортними накладними (п. 6.1.2 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 року (п. 10.1. договору). Додатковою угодою № 1 від 03.01.2012 року до договору № 120/11 від 18.04.2011 року внесено зміни що строку дії договору, зокрема договір діє до 31.03.2012 року.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму:

- 116 955, 80 гривень, про що свідчать видаткова накладна № 309 від 07.03.2012 року, податкова накладна № 83 від 07.03.2012 року, довіреність № 140 від 07.03.2012 року, товарно-транспортна накладна від 07.03.2012 року;

- 215 615, 80 гривень, про що свідчать видаткова накладна № 346 від 21.03.2012 року, податкова накладна № 114 від 21.03.2012 року, довіреність № 140 від 07.03.2012 року, акт прийому-передачі продукції від 21.03.2012 року по договору № 120/11 від 18.04.2011 року, залізнична накладна (номер вагону 67682765). Крім того, на підставі видаткової накладної № 405 від 12.04.2012 року відповідач повинен відшкодувати позивачу транспортні та експедиторські послуги в сумі 5 341, 26 гривень за вказаною поставкою, що входить у вартість товару (податкова накладна № 37 від 12.04.2012 року).

Частково відповідач розрахувався по зобов'язаннях за договором про закупівлю товарів № 120/11 від 18.04.2011року. Несплаченим залишився борг в сумі 249 456, 86 гривень. Наявність боргу в зазначеній вище сумі підтверджено актом звіряння взаємних розрахунків за період з 07.03.2012 року по 31.07.2012 року (а. с. 60).

Слід зазначити, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про сплату боргу (листи Вих. № 420 від 23.03.2012 року, Вих. № 621 від 20.04.2012 року, Вих. № 1043 від 16.07.2012 року). Доказами направлення на адресу відповідача зазначених листів є фіскальні чеки та повідомлення про вручення поштових відправлень (а. с. 31 - 38). В повному обсязі відповідач з позивачем не розрахувався.

На підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано 3 % річних в сумі 2 060, 07 гривень (289, 97 гривень - за період з 27.03.2012 року по 16.07.2012 року на суму боргу 31 499, 80 гривень; 1736, 74 гривень - за період з 10.04.2012 року по 16.07.2012 року на суму боргу 215 615, 80 гривень; 33, 36 гривень - за період з 02.05.2012 року по 16.07.2012 року на суму боргу 5 341, 26 гривень).

Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

Договір про закупівлю товарів № 120/11 від 18.04.2011 року за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд дослідивши матеріали справи встановив, що відповідач всупереч умовам договору прийняті на себе зобов'язання виконав неналежним чином, у зв'язку із чим вимога позивача щодо стягнення основної заборгованості в сумі 249 456, 86 гривень, є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення 3 % річних , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, 3 % річних в сумі 2 060, 07 гривень за прострочення виконання зобов'язання нараховано правомірно (перевіривши розрахунок 3 % річних суд вказує на правильність їх нарахування - а. с. 58).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі, в межах заявлених позовних вимог.

Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард - Інвест" (вул. Ілліча/Кірова, буд. № 4/40, кв. № 4, Жовтневий район, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69063) до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (вул. Залізнична, 22, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76018) про стягнення заборгованості за поставлений товар у відповідності до договору № 120/11 про закупівлю товарів в сумі 251 516, 93 гривень, в тому числі 249 456, 86 гривень - основна заборгованість та 2 060, 07 гривень - 3 % річних. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський локомотиворемонтний завод" (вул. Залізнична, 22, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківської області, 76018, ідентифікаційний код: 13655435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард - Інвест" (вул. Ілліча/Кірова, буд. № 4/40, кв. № 4, Жовтневий район, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69063, ідентифікаційний код: 32692239) - заборгованість в розмірі 251 516, 93 гривень (двісті п'ятдесят одну тисячу п'ятсот шістнадцять гривень дев'яносто три копійки), з яких 249 456, 86 гривень - основний борг та 2 060, 07 гривень 3 % річних, а також 5 090, 34 гривень (п'ять тисяч дев'яносто гривень тридцять чотири копійки) - сплаченого судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.09.12

Суддя Михайлишин В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

_______ Михайлишин В. В. 28.09.12