Постанова № 26179132, 20.09.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

20 вересня 2012 р. справа № 2а- 9130/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Сагайдак В.В.

при секретарі судового засідання - Чупіковій О.С.,

за участю:

представника позивача - Кравченка С.В.,

представника відповідача - Данканич М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Будтехнологія-Н" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство "Будтехнологія-Н", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.07.2012 р. за №0000722220 та податкове повідомлення-рішення від 09.07.2012 р. за №0000732220.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки №1162/2220/32336054 від 27.06.2012 р. "Про результати проведення документальної виїзної позапланової перевірки ПП "Будтехнологія-Н" (код ЄДРПОУ 32336054) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Стромсервіс" (код ЄДРПОУ 34802728) за період з 01.09.2011 р. по 30.11.2011 р." відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 09.07.2012 р. за №0000722220 та податкове повідомлення-рішення від 09.07.2012 р. за №0000732220.

Позивач вважає висновки акту перевірки неправомірними, а вказані податкові повідомлення - рішення від 09.07.2012 р. за №0000722220 та від 09.07.2012 р. за №0000732220 такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на суперечність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ПП "Будтехнологія-Н" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 24.01.2003 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, має ідентифікаційний код 32336054 (а.с.12), перебуває на обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова з 05.02.2003 р. (а.с.11).

Позивач є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №29282809, індивідуальний податковий номер 323360520344 (а.с. 14).

Згідно копії довідки серії АА № 128556, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, позивач має наступні види діяльності за КВЕД: 26.61.0 Виробництво виробів з бетону для будівництва, 14.21.0 Добування піску та гравію, 51.53.2 Оптова торгівля будівельними матеріалами, 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 51.90.0 Інші види оптової торгівлі (а.с. 13).

Фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ПП "Будтехнологія-Н" (код ЄДРПОУ 32336054) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Стромсервіс" (код ЄДРПОУ 34802728) за період з 01.09.2011 р. по 30.11.2011 р.

Результати перевірки оформлені актом №1162/2220/32336054 від 27.06.2012 р. (а.с. 65-75). В акті зазначено про порушення: п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755, із змінами та доповненнями, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме за періодами: за 3-4 кв. 2012 року. Внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 12035,00 грн., в т.ч. за 3 кв. 2011 року - 5405,00 грн. (вересень 2011 року), за 4 кв. - 6630,00 грн. (жовтень-листопад 2011 року). Також в акті зазначено про порушення п.198.4, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755, із змінами та доповненнями, занижено податок на додану вартість на загальну суму 10467,00 грн., в т.ч. за вересень 2011 року - 4700,00 грн., жовтень 2011 року - 2242,00 грн., листопад 2011 року - 3525,00 грн.(а.с. 74-75).

На підставі висновків акту відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 09.07.2012 р. за №0000722220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 12035,00 грн. (а.с. 7), та податкове повідомлення - рішення від 09.07.2012 р. за №0000732220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 13083,75 грн., з яких за основним платежем - 10467,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2616,75 грн.(а.с. 6).

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок Чугуївської ОДПІ Харківської області ДПС про порушення контрагентом позивача ТОВ "Стромсервіс" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад).

В основу висновку ДПІ у Московському районі м. Харкова було покладено відомості з актів:

- від 27.02.2012 р. №115/2311/34802728 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Стромсервіс", код ЄДРПОУ 34802728, з питань взаємовідносин з платником податків ТОВ "Промтехноопт", код ЄДРПОУ 37092055, за період вересень-жовтень 2011 року";

- від 15.03.2012 р. №39/2211/34802728 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Стромсервіс", код ЄДРПОУ 34802728, з питань взаємовідносин з платником податків ТОВ "Промтехноопт", код ЄДРПОУ 37092055, за період листопад 2011 року".

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені ПП "Будтехнологія-Н" з ТОВ "Стромсервіс", які виконувались в т.ч. у вересні-листопаді 2011 р., по придбанню продукції є нікчемними.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Стромсервіс".

Між ТОВ "Стромсервіс"(Постачальник) та ПП "Будтехнологія-Н"(Покупець) 04.01.2011 р. був укладений договір поставки №1, за яким Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та сплатити продукцію (Товар) у кількості, асортименті, по ціні та в строки відповідно до умов даного Договору (а.с.15-16). У специфікації відображається назва товару, що має бути поставлена, його кількість та ціна (а.с. 18, 19).

Згідно додаткової угоди №1 від 01.02.2011 р. до договору поставки №1 від 04.01.2011 р., ПП "Будтехнологія-Н"(Покупець) бере на себе зобов'язання по доставці Товару зі складу ТОВ "Стромсервіс"(Постачальник). Зазначене підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля (а.с. 23, 24).

ТОВ "Стромсервіс" були виписані на адресу ПП "Будтехнологія-Н" податкові накладні: №1 від 14.09.2011 р., №2 від 15.09.2011 р., №3 від 20.09.2011 р., №4 від 22.09.2011 р.. №2 від 17.10.2011 р., №3 від 21.10.2011 р., №3 від 22.11.2011 р., №5 від 25.11.2011 р., №6 від 29.11.2011 р. (а.с. 25-34).

Крім того, з наданих до матеріалів справи документів вбачається, що за отримані товари позивач розраховувався шляхом перерахування безготівкових коштів на поточні рахунки постачальника, що підтверджується відповідними квитанціями (а.с. 35-44).

Суд не погоджується з позицією відповідача, що правочини між ПП "Будтехнологія-Н" та ТОВ "Стромсервіс" здійснені без мети настання реальних наслідків з огляду на таке.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином, первинні документи по відображенню господарчих операцій, є основою для податкового обліку.

Відповідно до п.138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п. 139.1.9. п.139.1 ст. 138 Податкового Кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З матеріалів справи встановлено, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку позивача, які надані ним в підтвердження формування валових витрат відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», виписані підприємством, яке станом на момент спірних правовідносин є платниками податку на прибуток, що не заперечується відповідачем, під час здійснення господарських операцій перебувало на обліку в органах ДПІ.

Доказів зворотного судовим розглядом справи не встановлено і актом перевірки не заперечується та не спростовано.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування валових витрат від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання формування валових витрат поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

В даному випадку виконання угоди між позивачем та ТОВ "Стромсервіс" підтверджується первинними документами, які містяться в матеріалах справи, отже, можливо зробити висновок, що витрати зі сплати продукції контрагента вірно віднесено до валових витрат позивача.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість платниками податку визначений Податковим кодексом України. Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені положення, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд зазначає, що у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків (в даному випадку, ПП "Будтехнологія-Н") права на віднесення сум до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання (сплатив ПДВ у ціні отриманих товарів) та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

З наведених норм законодавства та досліджених матеріалів справи, суд зазначає; що ПП "Будтехнологія-Н" виконало вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару контрагента ТОВ "Стромсервіс", який, в свою чергу, виконав вимоги діючого законодавства, видавши ПП "Будтехнологія-Н" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 Цивільного Кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Слід відмітити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладається на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення додаткового законодавства контрагентами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання укладених між ПП "Будтехнологія-Н" та ТОВ "Стромсервіс" угод, та як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Сторонами виконані всі умови договорів. Виконання договорів підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто договори між позивачем і контрагентами мали реальний характер.

Судом не встановлені факти, які б свідчили, що зміст договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отримані позивачем від контрагента зазначені податкові накладні не мають недоліків, відповідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88), що спричиняють втрату нею статусу первинного документа.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочини відповідають положенням чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентом і правомірність включення до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді сум ПДВ по отриманим податковим накладним.

З огляду на викладене, доводи відповідача про посилання на нікчемність угод є безпідставними і судом до уваги не приймаються, оскільки укладені договори схвалені з боку ПП "Будтехнологія-Н" шляхом виконання своїх договірних зобов'язань в повному обсязі, на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавалися, а податкові накладні в установленому законодавством порядку недійсними не визнані, є чинними на момент розгляду справи і в сукупності з іншими доказами у справі дають суду підстави для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення від 09.07.2012 р. за №0000722220 та від 09.07.2012 р. за №0000732220 не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Будтехнологія-Н" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 09.07.2012 р. за №0000722220 та податкове повідомлення-рішення від 09.07.2012 р. за №0000732220.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 25.09.2012 р.

Суддя Сагайдак В.В.