В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.06.2012 Справа №1915/5075/2012 Тернопільській міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Свачія І.М.
з участю секретаря Зінь І.І.
обвинувачів Жижури Л.О., Гульовської О.Г.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Тернополя, громадянина України, освіта середня, не працюючого, проживає АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 20.12.1999 року Тернопільським міським судом за ч.3 ст. 222 КК України (в редакції 1.960 року) до виправних робіт терміном на 1 рік. Звільнений 27.06.2000 року згідно ст. 4 Закону України «Про амністію». В силу ст..89 КК КК України вважається таким, що не має судимості.
за ч.2 ст.187 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
27 травня 2004 року, біля 6 год. ранку, у підсудного ОСОБА_2. та іншої особи виник злочинний намір направлений на напад з метою заволодіння чужим майном.
Реалізовуючи свій злочинний намір, 27 травня 2004 року біля 6 год., підсудний ОСОБА_2, перебуваючи на АДРЕСА_2, разом з іншою особою, побачив потерпілого ОСОБА_3, якого покликав до себе та погрожуючи ножем, став вимагати у нього мобільний телефон. Однак, ОСОБА_3 відмовився віддати йому належний йому мобільний телефон. Тоді ОСОБА_2, приставив до шиї ОСОБА_3 ножа, якого тримав у руці, та за стосувавши насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, що виразилось у заподіянні ножем рани передньої поверхні шиї, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладам здоров'я, разом з невстановленою особою, стали наносити удари ногами та руками по тілу ОСОБА_3, заподіявши йому тілесні ушкодження, у вигляді трав ми голови, синці, садна., струс головного мозку, які також відносяться до легких з короткочасним розладом здоро в'я. Після цього ОСОБА_2 та інша особа, відкрито заволоділи мобільним телефоном потерпілого торгової марки «Нокіа 6510», вартістю 700 гривень, який знаходився у нього на поясі у чохлі чорного кольору, вартістю 50 гривень та картою оператора мобільного зв'язку «Київстар», вартістю 50 гривень, яка знаходилась у телефоні.
Із викраденим май ном ОСОБА_2 та інша особа з місця вчинення злочину втекли, чим спричинили потерпілому ОСОБА_3, шкоду на суму 800 грн.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав і від дачі показів відмовився.
Однак, незважаючи на невизнання вини підсудним, суд вважає, що його вина повністю стверджується доказами проаналізованими в судовому засіданні, а саме:
- показаннями потерпілого ОСОБА_3, даними ним органам досудового слідства, згідно яких 27.05.2004 року близько 6 години ранку коли він проходив по АДРЕСА_2 та побачив раніше знайомого йому ОСОБА_2, який проживає у сусід ньому будинку і стояв разом із невідомим для нього хлопцем та покликав йо го. Коли він підійшов до них, то побачив у правій руці ОСОБА_2 ніж і при цьому ОСОБА_2 сказав віддати їм свій мобільний телефон, який висів у нього на ремені. При цьому представив до його шиї ніж. Після цього зайшов ззаді і повалив його на землю, обличчям до низу. Коли забирав ніж то по різав йому шию. Після цього ОСОБА_2 П разом із невідомим стали наносити йому удари ногами по тілу і забрали із ременя чохол із мобіль ним телефоном та втекли.
а.с. 105-108
- показаннями свідка ОСОБА_4, яка суду показала, що в травні 2004 року близько 6 години ранку її син ОСОБА_3 прийшов додому із різаною раною на шиї. На запитання, що трапилося розповів, що коли він повертався із нічного клубу, біля будинку АДРЕСА_2 зустрів раніше знайомого йому ОСОБА_2, який проживає в сусі дньому будинку на. АДРЕСА_1. ОСОБА_2 стояв із невідомим йому хлопцем і сказав йому підійти до них. Коли він підійшов то ОСОБА_2 з кишені дістав ножа та тримаючи йому в руці став вимагати у нього віддати йому мобільний телефон. Після відмови, ОСОБА_2 підій шов до нього та приставивши ножа до шиї, кинув його на землю, а після чого ра зом із своїм товаришем стали його копати в різні частини тіла. Після нанесених ударів, хтось із них забрав мобільний телефон, який був на поясі його штанів.
Пі сля розповіді сина вона викликала швидку допомогу та працівників міліції.
В 2007 році, через неприязні відносини, які склалися між сином та нею, він виїхав в Росію де перебуває і в даний час.
- аналогічними показаннями свідка ОСОБА_5, даними ним органам досудового слідства.
а.с. 94-95
- показаннями свідка ОСОБА_6, який суду показав, що у 2004 році він працював дільничним інспектором Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області. В територією його обслуговування входила і АДРЕСА_1
У травні 2004 року у нього па вирішені знаходилися матеріали по факту розбійного нападу на ОСОБА_3, У зв'язку з цим він відбирав по яснення від заявника ОСОБА_3 який показав, що 27.05.2004 року близько 6 години ранку коли він проходив по АДРЕСА_2 до нього підійшов візуально зна йомий ОСОБА_2, який проживає у сусідньому будинку разом: із невідомим для нього хлопцем та погрожуючи ножем і наносячи удари ногами і руками відібрали у нього його мобільний телефон.
- показаннями свідка ОСОБА_7, який суду показав, що у 2004 році він працював в.о. слідчого СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області ї у його провадженні знаходилась кримінальна справа порушена відносно гр. ОСОБА_2 та невстановленої особи, за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК Украї ни. При допиті потерпілий ОСОБА_3 показав, що 27.05.2004 року близько 6 години він проходив по АДРЕСА_2 та побачив свого знайомого ОСОБА_2, який проживає у сусідньому будинку, який стояв разом із невідомим для нього хлопцем та покли кав його, Коли ОСОБА_3 підійшов до них, то побачив у правій руці ОСОБА_2 ніж. Після цього ОСОБА_2 сказав до нього щоб він віддав свій мобільний те лефон, який висів у нього ремені та представив до його шиї ніж. Обійшовши за нього, ОСОБА_2 кинув потерпілого на землю, обличчям до низу та коли забирав ніж порізав його на шиї з лівої сторони. Після цього ОСОБА_2 разом із невідомим почали наносити йому удари ногами по тілу і викрали у нього із ременя чохол із мобільним телефоном та втекли. В ході досудового слідства потерпілому ОСОБА_3 було пред'явлено фотографії для впізнання. Серед трьох фотографій потерпілий ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_2 як особу, яка 27 травня 2004 року разом із невідомою особою, вчинили напад на нього та викрали його мо більний телефон.
- протоколом пред'явлення фотографій для впізнання, згідно якого по терпілий ОСОБА_3 впізнав ОСОБА_2, на фото № 3, як особу, яка вчи нила відносно нього розбійний напад 27 травня 2004 року та викрала у нього мо більний телефон.
а.с. 109-11 0
- показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які суду пояснили, що дійсно в якості понятих були присутніми при проведенні впізнання потерпілим ОСОБА_3 по фотографіях, який впізнав ОСОБА_2 як особу, яка вчинила на нього розбійний напад.
- показаннями свідка ОСОБА_10, яка суду показала, що в 2004 році проживала в АДРЕСА_1, яку орендувала у ОСОБА_11. Їй було відомо, що у нього є старший брат ОСОБА_2, який часто бував у дворі будинку в якому вона про живала. 27 травня 2004 року вона бачила ОСОБА_2 разом із невідомим їй хлопцем біля. під»їзду будинку АДРЕСА_1
- висновком судово-медичного експерта № 356, згідно якого виявлена у ОСОБА_3 травма голови, синці, садна, струс головного мозку, рана, передньої поверхні шиї відносяться до легких тілес них ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
а.с. І 61 -163
Наведеними доказами повністю стверджується вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину і органами досудового слідства його дії вірно кваліфіковані за ч.2 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування та застосуванням насильства, небезпечного для життя та здо ров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції його від суспільства, а тому покарання йому слід призначити в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі із конфіскацією майна.
Враховуючи те, що вчиненим злочином потерпілому ОСОБА_3 спричинена шкода в розмірі 800 грн., яка не відшкодована, заявлений ним на досудовому слідстві цивільний позов підлягає д задоволення.
По справі є судові витрати по екстрадиції засудженого ОСОБА_2 з Італійської Республіки в Україну в сумі 22498 грн., які слід стягнути з підсудного в користь МВС України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України і призначити йому покарання у виді 8 (вісім) років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Обраний запобіжний захід -тримання під вартою, залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Строк відбуття покарання рахувати з 8 лютого 2012 року.
Стягнути із засудженого ОСОБА_2 в користь потерпілого ОСОБА_3 800 грн. завданої шкоди.
Стягнути із засудженого ОСОБА_2 22498 грн. витрат по екстрадиції його з Італійської Республіки в Україну на користь МВС України код ЗКПО 00032684 МФО-820172, розрахунковий рахунок 35215007000034.
На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяІ. М. Свачій
Судове рішення № 26175004, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 14.06.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1915/5075/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: